Вельмишановні викладачі, науковці, гості нашого зібрання! Дозвольте привітати вас із сто двадцять першою річницею від дня заснування Київського політехнічного інституту та двадцять восьмою річницею незалежності України. Цьогорічна конференція проходить на тлі важливих соціально-політичних подій. Послідовне обрання Глави держави і нового парламенту, формування нового уряду стає для українського суспільства рухом до подальшого ствердження демократичної, європейської країни. Сподіваюся, що освіта і наука будуть визначальними чинниками цього поступу.

Через виборчий процес пройшов і наш університет. Я хочу щиро подякувати колективу КПІ за підтримку пройденого нами шляху і висловлену довіру до нових програмних засад розвитку університету на наступні 5 років.

Плануючи майбутні перетворення, ми маємо відштовхуватися від своєї власної моделі підготовки інженерів, напрацьованої науково-педагогічними школами університету протягом усієї його 120-річної історії. Незмінним базисом цієї моделі є наступні взаємопов'язані складові.

Перша. Інноваційність, що ґрунтується на органічному поєднанні передових наукових досліджень, навчанні на їх основі і впровадженні результатів цих досліджень у створення нової техніки з кадровим супроводженням. Пригадаємо, що батьки-засновники КПІ – Віктор Львович Кирпичов, Дмитро Іванович Менделєєв, Євген Оскарович Патон та інші – були великими інноваторами,  і саме таку модель діяльності університету вони заклали ще на початку його історії. Надалі усі видатні досягнення київських політехніків протягом різних часів ґрунтувалися виключно на інноваційному підході.

  У липні цього року Кабінетом Міністрів України була схвалена Стратегія інноваційної діяльності на період до 2030 року. В ній передбачається наближення освіти до потреб економіки шляхом підготовки фахівців, здатних створювати, адаптувати та використовувати технологічні інновації. Університетам доручено запроваджувати дисципліни зі стартап-менеджменту, підприємництва, фінансової грамотності та охорони інтелектуальної власності. 

У КПІ вже вибудувано фундамент цієї системи. В навчальних планах бакалаврів і магістрів передбачені дисципліни зі стартап-менеджменту, підприємництва та охорони інтелектуальної власності. Інноваційна екосистема Sikorsky Challenge надає можливість університетським винахідникам здійснювати комерціалізацію своїх розробок шляхом їх впровадження у високотехнологічне виробництво.

Проте у цій складовій, на тлі блискучих досягнень окремих університетських інноваторів, мають місце суттєві системні недоопрацювання. За результатами опитування центру "Соціоплюс", 61% студентів висловили бажання навчатися цієї справи і здійснювати інноваційне впровадження своїх ідей на практиці, але їх кафедри не заохочують до цього. 36% студентів-старшокурсників ніколи не чули від своїх викладачів про наявні в КПІ можливості інноваційного навчання і практичної діяльності у цій сфері.

На думку 43% студентів, для підготовки інженера-підприємця найбільш ефективним буде викладання бізнес-орієнтованих дисциплін починаючи вже з бакалаврської підготовки і практичне залучення студентів до співпраці з високотехнологічними компаніями.

Друга складова моделі підготовки інженера КПІ полягає у фундаментальності навчання. Вона була і залишається однією з головних конкурентних переваг випускників університету. Саме на цій складовій ґрунтується їх здатність формулювати складні завдання, керувати процесами, комплексно, системно оцінювати усі наслідки тих чи інших управлінських рішень.

Про цю конкурентну перевагу вихованців КПІ свідчать традиційні перемоги наших студентів на Міжнародній олімпіаді з математики серед класичних університетів, яка щорічно проводиться в м. Благоєвград, Болгарія. Ось і цьогоріч призерами цієї олімпіади стали Владислав Шрам (ФМФ), Олександр Мішин (ФІОТ) та Роман Житар (ІПСА).

Але одним із найяскравіших проявів фундаментальності підготовки наших вихованців є подвиг випускника електоенергетичного факультету 1966 року, Героя України (посмертно) Олександра Лелеченка. Під час катастрофи на ЧАЕС він, як заступник начальника електричного цеху, миттєво оцінив сукупність складних явищ, що відбувалися в ядерному реакторі, і прийняв єдино правильне рішення для локалізації аварії на 4-му енергоблоці.  Ціною свого життя він врятував тисячі, а можливо, і сотні тисяч інших людських життів.

У нашій моделі підготовки ми виходимо з того, що випускник КПІ має легко оволодівати швидкозмінними прикладними застосуваннями, розуміючи глибинні закономірності, які лежать в основі багатьох процесів і явищ. 

Разом з тим, за даними Інституту моніторингу якості освіти, лише 53% кафедр КПІ на високому рівні здійснюють підготовку за фундаментальними і спеціальними інженерними дисциплінами,  тому випускники саме цих кафедр є найбільш успішними в подальшій професійній діяльності .

І навпаки, там, де кафедри намагаються зменшити обсяги і якість викладання загальнонаукових дисциплін, ми можемо спостерігати втрату зацікавленості до їх випускників з боку роботодавців і зниження конкурсу при вступі на відповідні спеціальності.

Третьою важливою складовою нашої моделі є міждисциплінарність, системність і комплексність навчання.  Цей підхід було закладено в основу підготовки перших мостобудівників, авіаційних інженерів та інженерів залізничного транспорту на початку минулого сторіччя. Ґрунтуючись на міжфакультетських та міжкафедральних взаємозв'язках, він вдосконалюється і сьогодні шляхом проникнення інженерії в медицину, біологію, охорону навколишнього середовища, економіку, в суспільну сферу.

Хорошим прикладом втілення цієї стратегії є комплексна програма "Здоров'я людини", яка поєднала навколо факультетів біомедичної інженерії та біотехнології і біотехніки зусилля понад 30 інженерних кафедр. Навколо космічної програми університету об'єдналися фахівці з шести факультетів та інститутів за 20 галузями знань.

Більшість оборонних проєктів КПІ мають принципово міждисциплінарний характер. До їх виконання залучені фахівці з різних наукових шкіл університету. 

Наступним важливим пріоритетом нашої системи підготовки є органічна взаємодія з високотехнологічним ринком праці. Саме в результаті такого партнерства маємо оперативно формувати нові критеріальні вимоги до сучасних фахівців, розробляти програми дуальної освіти, розширювати базу практик студентів, отримувати робочі місця для випускників, суттєво оновлювати навчально-лабораторну базу університету.

На сьогодні КПІ має угоди більш ніж з 2000 підприємств України. Але переважна кількість  з них працюють з КПІ лише на етапі розподілу випускників або, в кращому випадку, вони запрошують студентів на виробничі практики.

Соціологічне опитування представників цих підприємств показало, що понад 60% наших випускників потребують додаткового навчання після запрошення на роботу. При цьому 74% студентів, які залучалися під час навчання до різних форм роботи з підприємствами, планують надалі працювати за спеціальністю. Тоді як серед тих студентів, які не мали такого виробничого досвіду, рівень готовності працювати за фахом не перевищує 50%.

Зовсім інші результати маємо з підприємствами, з якими здійснюємо дуальну форму навчання. Зокрема, цю нову форму підготовки започатковано в ММІ, на ІФФ, ФІОТ та деяких інших підрозділах. Результатом цієї роботи є висока якість підготовки студентів, формування сучасного викладацького складу і створення спільно з роботодавцями навчально-лабораторної бази в університеті. До цієї форми підготовки має прагнути кожна випускова кафедра КПІ.

Важливою залишається мовна підготовка наших студентів. Так, за результатами опитування, близько 90% роботодавців зацікавлені в залученні на свої підприємства фахівців із знанням англійської мови, а 40% з них визначають цю умову обов'язковою.

Шановні колеги! Вибудовуючи нашу подальшу стратегію, маємо усвідомлювати, що сьогодні як глобальний світ, так і українське суспільство перебувають у стані зламоподібних змін. Важливими ознаками цих змін є розгортання четвертої індустріальної революції у світі та зміна форм власності в промисловості України.

Автоматизація, цифровізація, роботизація, охоплення штучним інтелектом виробничої сфери, розвиток Інтернету речей починають вивільняти все більшу кількість традиційних робочих місць, пов'язаних з виконанням "застарілої" інженерної праці. Відстаючи від цих змін з оновленням змісту і форм навчання, ми будемо готувати наростаючу кількість студентів для роботи, яка не існуватиме в ближчому майбутньому.

Тому основним фактором, що впливає на вибір абітурієнтами місця свого навчання, стає можливість отримання ними перспективної і затребуваної ринком праці професії. Так, у цьому році до лав університету увійшло 5295 першокурсників, з них на заочну форму – 68. 2574 особи вступили на магістерські програми. На контрактну форму навчання зараховано 2002 студенти.

Попри те, що за абсолютними показниками цьогорічний набір є рекордним за останні 5 років, за своєю структурою, в розрізі спеціальностей, він виявився суттєво відмінним від запланованого університетом. Так, із 42 спеціальностей за 22 здійснено 100% набір по відношенню до замовленого обсягу. За іншими 15 мав місце недобір в обсязі до 40%, а для  5 спеціальностей недобір перевищив 40%. Безумовно, ця остання група спеціальностей відноситься до найбільш критичних і потребує невідкладного оновлення.

Зокрема, в цьому році виникли відчутні проблеми зі спеціальностями "Екологія" на ІЕЕ, "Енергетичне машинобудування" на ТЕФ, "Теплоенергетика" на ТЕФ та ІЕЕ, "Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка" на ФБМІ та ПБФ, "Телекомунікації та радіотехніка" на РТФ, ФЕЛ та ІТС, "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології" на ХТФ. 

І це лише перші ознаки наростаючого розриву між потребами суспільства і застарілою формою та змістом підготовки фахівців за деякими спеціальностями в КПІ. Ближчими роками цей розрив може стрімко зростати, що загрожує для нас втратою відповідних навчально-педагогічних шкіл.

Ще одним важливим викликом для нас є стрімка зміна очікувань і сподівань  української молоді стосовно свого майбутнього, а саме отримуваної професії, місця майбутньої роботи, країни майбутнього проживання. Масштаби цього виклику ілюструють останні статистичні дані провідних аналітичних центрів світу, відповідно до яких уже зараз половина українців продуктивного віку проживає і  працює за межами країни. 

Такі самі настрої панують і в студентському середовищі КПІ. Опитування старшокурсників технічних спеціальностей,  проведене центром "Соціоплюс", показало, що лише 48% з них планують працювати в Україні за здобутим у КПІ фахом, 20% не планують і 32% ще не визначилися, але швидше не планують. Студенти, які налаштовані покинути Україну, пояснюють свої наміри розчарованістю в обраній сфері діяльності, незадовільною якістю освіти в КПІ, відсутністю в країні достатнього запиту на їх майбутню працю.

Разом з тим з'являються і інші, прямо протилежні цій негативній тенденції приклади. Зокрема, компанії "Боїнг" і "Прогрестех" за останні 5 років створили в Києві понад 700 нових робочих місць для високопрофесійних інженерів. Ці робочі місця на конкурсній основі зайняли переважно випускники Механіко-машинобудівного інституту та Інституту аерокосмічних технологій КПІ. 

У сфері ІТ сучасні компанії “Глобал Ложік”, “Eпам”, “Інфопульс”, “Неткрекер” та інші щороку надають понад 150 робочих місць випускникам ФІОТ, ФПМ, ІПСА.

Фахівців у галузі матеріалознавства та спецметалургії в кількості 60–70 осіб щороку запрошують на роботу сучасні високотехнологічні компанії “ПлазмаТек”, “Трібо”, “Гідробест”, “Антаріс”, “Титан” та інші.

Користуються попитом на оновленому ринку праці випускники КПІ в галузі кібернетичної безпеки, енергетики, електрозварювання, електроніки, телекомунікацій та інших сучасних напрямів розвитку промисловості.

Підсумовуючи зазначене, можемо констатувати, що сьогодні в університеті ми маємо дві різноспрямовані тенденції. Перша, яка охоплює приблизно половину науково-педагогічних шкіл і їх студентів, відзначається швидкою перебудовою своєї роботи відповідно до сучасних запитів ринку праці і змін глобальної економіки. Друга, яка охоплює решту нашого освітнього  середовища, поки що залишається в системі минулих відносин з економікою і суспільством і, як наслідок, готує приблизно половину студентів для роботи, яку вони в майбутньому не будуть виконувати.

Зрозуміло, що після детального з'ясування цієї ситуації державою, вона не буде робити  замовлення на непотрібних для суспільства фахівців. Відповіддю на вищезазначені виклики може стати системна робота КПІ за групою взаємопов'язаних напрямів.

Перш за все ми маємо провести внутрішній аудит усіх спеціальностей університету з метою виявлення невідповідностей між потребами економіки України і системою підготовки в КПІ та напрацювати комплекс заходів, спрямованих на швидке усунення виявлених невідповідностей.

Цю роботу планується розпочати з 1 вересня 2019 року, обговорюючи її результати на Методичній і Вченій радах та здійснюючи виважені і планомірні перетворення системи підготовки кадрів у межах 42 спеціальностей за більш ніж 100 освітніми програмами.

При проведенні внутрішньої акредитації маємо взяти за основу систему критеріальних вимог НАЗЯВО та Європейських стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. 

Першим кроком у цьому напрямі стала процедура європейської акредитації магістерської освітньої програми "Динаміка і міцність машин" в ММІ, яка проводилась Польською агенцією з акредитації інженерних програм.

Європейські експерти відзначили високий рівень фундаментальної підготовки студентів, сучасні лабораторії інституту, його активну співпрацю з роботодавцями, практичну спрямованість дипломних робіт магістрів.

Разом з тим, низка висловлених зауважень та рекомендацій експертів має загальноуніверситетський характер. Головні зауваження такі:

1. У КПІ відсутня належна внутрішня система забезпечення якості освіти. Між наявними окремими її елементами спостерігається неузгодженість та відсутність зв'язку.

2. При розробці освітніх програм університету недостатньо враховано потреби суспільства, роботодавців, думки і сподівання студентів.

3. На відміну від європейських університетів, КПІ має  недосконалу систему обрання студентами вибіркових дисциплін, яка повинна бути персоніфікованою та "неприв'язаною" до семестру.

4. У КПІ дуже малий обсяг дисциплін викладається англійською мовою. Загальний рівень володіння викладачами англійською мовою є незадовільним.

5. У навчальному процесі практично не застосовуються сучасні дистанційні технології викладання. КПІ не використовує ні власні дистанційні курси, ні понад 1000 англомовних курсів кращих університетів світу, виставлених у відкритому доступі.

6. Викладацький склад КПІ має формуватися відповідно до вимог суспільства, роботодавців і студентів, а не за принципом "ми один до одного звикли".

7. У КПІ, на відміну від європейських університетів, відсутня система вікового цензу викладачів, що стримує оновлення кадрового складу.

8. Сайти університету та кафедр, особливо їх англомовні версії,  не містять вичерпної інформації щодо освітніх програм та навчального процесу.

9. У КПІ відсутній системний моніторинг працевлаштування і кар'єрного зростання випускників.

10. Навчально-методичне забезпечення за більшістю освітніх програм є застарілим.

Шановні колеги! Протягом останніх більш ніж двох десятиліть ми стикаємося ще з одним важливим викликом – з наростаючим зниженням якості освіти з математики, фізики, хімії в загальноосвітніх закладах. Цьогоріч ЗНО з фізики склала лише 21 тисяча абітурієнтів, з них 85% пройшли поріг "склав/не склав", що є критично малою кількістю для технічної освіти як країни, так і КПІ. На це явище накладаються й інші фактори, такі як поглиблення демографічної кризи, загострення конкурентної боротьби між університетами за "своїх" абітурієнтів.

Спираючись на партнерські відносини із загальноосвітніми школами з різних куточків України, на систему олімпіад, фестивалів, днів відкритих дверей, інші заходи, ми повинні щороку відшуковувати талановиту молодь, яка має хист і бажання отримати інженерну освіту. З нею ми повинні організувати комплексну роботу на базі відділення доуніверситетської підготовки, профільних кафедр, стартап-школи "Sikorsky Challenge", Малої академії наук. Маємо створити спеціальну інформаційну платформу для інтерактивної взаємодії зі шкільною молоддю України за програмами доуніверситетської підготовки.

Необхідно продовжувати проведення адаптаційних курсів з фізики, математики, англійської мови силами Інституту моніторингу якості освіти.

Хорошими прикладами роботи із школярами стали Фестиваль інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge", інженерний фестиваль "ТехноАртКПІ", діяльність двох унікальних лабораторій з електроніки "Lampa", низка інших проєктів. Кількість таких прикладів має зростати.

Окремо хочу зупинитися на питанні кадрового забезпечення освітньо-наукового процесу. Нагадаю, що наша політика передбачає поєднання досвідчених та молодих і креативних викладачів. Протягом тривалого часу ми вийшли на середній вік викладацького складу на рівні 51 року, що для нашої непростої професії є, мабуть, оптимальним значенням.

Проте, торкаючись якісних характеристик професорсько-викладацького складу, маємо констатувати низку наростаючих проблем. Зокрема, досить повільно відбувається підвищення кваліфікації викладачів, залучення їх до виконання наукових проєктів, у тому числі і міжнародних, підвищення їх спроможності викладання англійською мовою, вихід публікацій у рейтингових періодичних виданнях. Переважно на зазначені явища впливають соціально-економічні чинники, але іноді і  небажання окремих кафедр і їх завідувачів постійно вдосконалюватися.

Разом з тим, серед критеріїв акредитації освітніх програм НАЗЯВО одним з головних є критерій "Людські ресурси". За його допомогою оцінюються названі якісні характеристики викладачів. Застосування цього критерія на попередньому етапі внутрішньої акредитації спеціальностей університету показало, що для категорії завідувачів кафедр він виконується на 76%, для штатних викладачів, які мають науковий ступінь і вчене звання, – на 66%.

Шляхом до підвищення якісних характеристик викладачів є суттєве вивільнення їх від невластивих, бюрократичних видів робіт, надання можливості для постійного підвищення кваліфікації і самовдосконалення, покращення їх матеріального становища і соціального захисту.

Шановні колеги! Науково-інноваційна робота повинна стати невід'ємною складовою підготовки сучасних фахівців і дороговказом для формування нових напрямів, змісту і форм діяльності університету.

Маємо продовжити вдосконалення програмно-цільового механізму організації науки. Збереження і подальший розвиток наукових шкіл КПІ повинно ґрунтуватися на розширенні обсягів фінансування через успішну участь у конкурсах МОН, Національного фонду досліджень України, міжнародних грантах.

Принципово важливе значення матиме схвалений в серпні цього року Урядом України новий порядок підтримки наукових шкіл через державні гранти, додатково до принципу базового фінансування наукових напрямів установ. Ці гранти терміном до трьох років, виключно на конкурсній основі, надаватимуть МОН України, НАН України, галузеві академії, Національний фонд досліджень. Саме через інструмент грантів держава буде стимулювати ту наукову діяльність та отримувати ті розробки, які їй потрібні.

Нещодавно Україна почала співпрацю з Європейською радою інновацій, створеною для підтримки винахідників та вчених з цікавими ідеями та бажанням вийти на міжнародний рівень. Загальний бюджет цього проєкту для України становить понад 2 млрд євро на 2019–2020 рр. Він поєднує в собі частину інструментів програми "Горизонт 2020", а також передбачає нові підходи та нові фінансові інструменти. Саме участь у такого роду проєктах може наблизити наші наукові школи до європейського дослідницького простору.

Для практичного втілення названих механізмів фінансування науки в липні цього року МОН розпочало процес державної атестації наукових напрямів вишів. У ході цієї атестації оцінюватиметься новизна та практична цінність наукових результатів, їх перспективність та інтегрованість у світовий освітньо-науковий простір. У підсумку кожен напрям відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або його кваліфікуватимуть таким, що не пройшов атестацію. З вересня цього року отримати кошти на базове фінансування зможуть заклади, наукові напрями яких будуть віднесені до групи А.

Серед важливих пріоритетів науково-інноваційної діяльності залишається підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації. Проте майже третина кафедр університету не здійснює підготовку аспірантів або ж не має захистів протягом останніх трьох років, що відносить ці підрозділи до групи критичних, виходячи з перспективи майбутньої державної акредитації.

МОН України передбачило фінансування державного замовлення 199 місць в аспірантурі, що на 10% більше, ніж у минулому році. В порядку експерименту запроваджується нова система атестації докторів філософії. Вона буде проводитися через разові вчені ради, що створюватимуться в складі з п’яти вчених для розгляду конкретної дисертаційної роботи.

Захист і управління інтелектуальною власністю залишається надактуальним завданням для КПІ. Необхідно вдосконалити правовідносини з винахідниками у сфері інтелектуальної, творчої діяльності. Вводячи нематеріальні активи до фінансового балансу університету, здійснюючи їх подальшу комерціалізацію, ми повинні суттєво покращити економіку КПІ, орієнтуючись у цій діяльності на передові дослідницькі університети світу.

На виконання цих завдань у липні 2019 року ухвалено Політику КПІ у сфері інтелектуальної власності, яка має на меті створення сприятливих умов для інноваційної діяльності. Цим же рішенням створено Раду з питань інтелектуальної власності. Важливо, щоб  цю Політику невідкладно взяли на озброєння усі науково-педагогічні школи університету.

Ставлячи завдання суттєвого розширення присутності наукових видань КПІ у світових наукометричних базах, ми домоглися перших позитивних зрушень щодо забезпечення відповідності наших журналів та збірників наукових праць вимогам провідних світових видань. Безумовно, ця важлива справа потребує подальшого продовження.

Шановні колеги! Навчально-виховна робота університету має набувати принципово нового змісту і форм. Необхідно усвідомити, що і в цій сфері ми опинилися перед новим, можливо найскладнішим, викликом. За роки незалежності України сформувалося молодіжне середовище з принципово новою свідомістю, системою цінностей, очікувань, запитів і вимог до старшого покоління і до суспільства в цілому.

Це Інтернет-покоління значну частину свого часу проводить у віртуальному середовищі, часто відірваному від реального життя. Через соціальні мережі воно інтегроване в свої локальні спільноти, об'єднані за інтересами. Звідти отримує як позитивну інформацію, так і негативні установки, спрямовані на нігілізм, невіру в себе і своє майбутнє. Для певної частини молоді вони стають домінуючими в їх свідомості і визначають їх поведінку.

Аналізуючи студентське середовище КПІ можемо зазначити, що воно в переважній більшості дуже активне, суспільно свідоме і небайдуже. До 20% наших студентів усвідомлюють, що університет надає їм блискучі шанси відбутися в майбутньому успішними професіоналами, і тому наполегливо оволодівають необхідними знаннями і компетенціями. Їх шанси досягнути своєї мети дуже високі.

Понад половину студентів університету балансує між набуттям знань і різноманітними громадськими ініціативами та принадами молодіжного середовища. Це також є дуже важливим і потрібним, зважаючи на те, що активне суспільне життя виховає з деяких з них майбутніх політиків, громадських діячів, управлінців. На жаль, є і ті, хто потрапив до КПІ випадково. На певному етапі вони залишають університет і змінюють характер своєї діяльності.

Новий виклик полягає в тому, що стрімко наростає розрив між старою системою університетського викладання і виховання та новими запитами і очікуваннями молоді.

Щоб відповісти на цей виклик, у навчальному процесі ми маємо відійти від старої моделі відносин між викладачем і студентом, тобто: "викладач – безапеляційний ментор, студент – пасивний отримувач інформації".  Процес "передачі – отримання" знань має будуватися на партнерських, етичних засадах між викладачем і студентом шляхом дискусій, мозкових штурмів, прозорих процедур контролю засвоєного матеріалу. У цій моделі викладач має виступати досвідченим гідом в  океані знань, а студент – отримувачем цих знань, який піддає їх критичному аналізу в процесі навчання. Вони разом досягають бажаної мети – взаємного примноження того, що вони знали раніше.

По-друге, переступивши поріг університету, нове поповнення і його родини мають велике очікування на цікаве і різноманітне студентське життя. Першокурсники сподіваються, що відповідний порядок денний на майбутні декілька років запропонує університет. Якщо ж вони стикаються лише з байдужістю, бюрократією і неякісним навчанням, то це приносить їм швидке розчарування і зневіру в університет. Відразу ж через соціальні мережі студентів захоплюють під свій вплив різноманітні неформальні об'єднання. Вони, на противагу університету і викладачам, досить професійно вносять у свідомість непідготовленої молоді нігілізм, невіру в себе і своє майбутнє, відсутність чітких життєвих цілей.

На цей виклик маємо відповісти залученням студентів, з перших днів їх перебування в КПІ, до конструктивної роботи, різноманітних і численних творчих колективів, органічно вбудованих в університетське життя. До виховного процесу ми повинні максимально залучати світоглядний потенціал суспільних дисциплін. Маючи гуманітарні кафедри та факультети, потужну спортивну інфраструктуру, Центр культури та мистецтв, у якому постійно функціонують Картинна галерея, 16 гуртків художньої самодіяльності, КПІ повинен підсилити гармонійне, багатовимірне виховання студентів як всебічно розвинених особистостей.

У цій справі маємо відійти від заформалізованості і забюрократизованості інституту кураторства, застосовуючи природні і необхідні для молоді форми роботи, коли куратор групи знайомиться з кожним студентом, інколи і з його батьками, дізнається про його здібності і побажання, і надає йому всебічну підтримку. Маємо розвивати і наставницьку форму роботи з новим поповненням з боку студентів-старшокурсників.

У сфері міжнародних відносин ми повинні здійснити більш глибоку інтернаціоналізацію університету, посилити міжнародну компоненту в усіх складових його діяльності.

Через розширення міжнародної мобільності студентів, молодих викладачів і вчених необхідно суттєво активізувати підготовку нового покоління київських політехніків, вихованих на принципах євроінтеграції, для яких англійська мова стане другою робочою. Сьогодні програми мобільності діють з 17 університетами із 10 країн світу.

У сфері міжнародної наукової співпраці маємо підвищити ефективність участі підрозділів КПІ в міжнародних грантових програмах  (започаткувавши їх на кожній кафедрі), у т.ч. за програмами Європейського Союзу: "Горизонт 2020", "Erasmus+", "EURASIA",  проєктами програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" та інших.  Станом на 2018 рік загальна кількість міжнародних проєктів університету досягла 185.

Формуючи позитивний імідж КПІ у міжнародному освітньому просторі, нам належить залучати більше аспірантів з інших країн світу. Хорошим прикладом є імплементація угоди з Урядом провінції Шаньдун (КНР), відповідно до якої до аспірантури КПІ у цьому році вступають одинадцять здобувачів наукового ступеня доктора філософії.

Шановні колеги! Інформатизація управлінської діяльності стала важливим чинником підвищення якості не тільки адміністративно-господарської роботи, але й безпосередньо наукового та освітнього процесу.

Уже важко уявити роботу університету без систем "Електронний кампус", "АС Документ", "Єдине вікно", які забезпечують різноманітні сервіси 25 тисячам студентів і співробітників КПІ.  Введення телеграм-каналів підрозділів для інтерактивної взаємодії адміністрації усіх рівнів, співробітників і студентів спрямовано на підвищення ефективності роботи університету за всіма його напрямами.

Але  у сфері інформатизації КПІ зробити потрібно ще дуже багато. За рахунок цього маємо постійно знижувати рівень бюрократизму, підвищувати прозорість та зручність усіх ділянок діяльності університету.

Усвідомлюючи, що сучасне українське суспільство і зовнішній світ бачать і оцінюють нас переважно в інформаційному просторі, ми повинні постійно вдосконалювати зміст і форму подання інформації на сайтах університету, приділяючи особливу увагу їх англомовним версіям. За рахунок цього маємо постійно підвищувати присутність КПІ в авторитетних інформаційних ресурсах України і світу.

Шановні колеги! Ухваливши у 2015 році Кодекс честі університету, ми одні з перших в Україні почали створювати інституційні засади для зниження рівня імітації освітньої діяльності та академічного шахрайства. На виконання базових принципів академічної доброчесності ми запровадили суцільну перевірку на плагіат бакалаврських кваліфікаційних робіт, магістерських, кандидатських та докторських дисертацій. Кафедри почали розміщувати кваліфікаційні роботи в електронному архіві НТБ.

Попередній аналіз вжитих заходів виявив підрозділи, до яких ще не прийшло усвідомлення важливості означеної справи. Маємо рішуче продовжувати формувати культуру академічної доброчесності, виходячи з незаперечної істини, що суспільства, в яких молодь привчається до обману зі шкільної і студентської лави, приречені на занепад.

Шановні колеги! Життєдіяльність університету повністю залежить від утримання і розвитку його матеріально-технічної бази. Постійна увага повинна приділятися експлуатації 34 навчальних корпусів, 20 гуртожитків, Науково-технічній бібліотеці, Центру культури та мистецтв, Центру студентського харчування, Державному політехнічному музею, чотирьом базам відпочинку, шести житловим будинкам, усього понад 80 складним об'єктам інфраструктури загальною площею близько 600 тисяч м2. Нам доводиться утримувати цей величезний майновий комплекс за умов обмеженого фінансування та постійного підвищення комунальних тарифів.

Проте практика показує, що не лише фінансовий фактор впливає на стан аудиторного фонду чи гуртожитків. Значною мірою він залежить від якості управління експлуатацією цих об'єктів як на рівні адміністрації університету, так і на рівні підрозділів. Нагадаю, що в ході децентралізації КПІ в підпорядкування факультетів та інститутів передано відповідні майнові комплекси з фінансуванням та штатами і введено посаду помічників деканів факультетів (директорів інститутів) з адміністративно-господарської роботи.

Враховуючи постійно зростаючі тарифи на комунальні послуги, ми втілюємо комплекс заходів з енергозбереження, який розпочато в 2012 році. Виконання цієї програми дозволило за останні п'ять років скоротити витрати теплової енергії на 31%, заощадивши при цьому 53 млн грн. За цією програмою в навчальних корпусах і гуртожитках маємо продовжити встановлювати системи автоматики енергоспоживання, замінювати вікна на енергозберігаючі, утеплювати стіни.

У сучасних умовах питання безпеки працівників і студентів на території університету стає все більш актуальним. Перед нами стоїть завдання подальшого розвитку комплексної інтегрованої системи безпеки КПІ. Її постійне вдосконалення протягом останніх п'яти років дозволило в кілька разів знизити кількість правопорушень.

Шановні колеги! За умов економічної нестабільності суспільства соціальний захист членів нашого колективу набуває особливо важливого значення. Він повинен мати більш чітке, адресне призначення, ставати більш дієвим і ефективним, спрямованим на  підтримку атмосфери творчості, співпраці та взаємодопомоги. Має підсилюватися мотивація співробітників-новаторів, які забезпечують прискорений розвиток університету.

Нам необхідно постійно здійснювати допомогу соціально незахищеним членам колективу: особам з інвалідністю, хворим, ветеранам, багатодітним сім'ям, батькам-одинакам. Так, за останні роки соціальними виплатами було охоплено 80% співробітників університету на загальну суму 266 млн грн. 

Маємо зберегти стабільне фінансово-економічне становище КПІ. Протягом останніх років бюджет університету зріс удвічі, середня заробітна плата викладацького складу в 2,8 разу, науковців –  у 2,7. Ми повинні і далі підвищувати ефективність фінансового менеджменту за рахунок регулярного моніторингу виконання кошторисів, вчасного здійснення усіх видів виплат: заробітної плати, стипендії, матеріальної допомоги, оплати комунальних послуг, податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.

Маємо постійно покращувати програми оздоровлення студентів і співробітників університету. Щороку понад шість тисяч членів нашого колективу оздоровлюються на базах відпочинку КПІ (включаючи відпочинок вихідного дня) за найнижчою вартістю серед усіх університетів України.

Демократизація університетського життя  та децентралізація управління стали важливими принципами у подальшому розвитку КПІ. З початку незалежності України було утворено 54 автономних підрозділів університету.

Ця система дала позитивні результати. Відбулася активізація наукових шкіл, автономних підрозділів, окремих учених і студентів, що принесло нам значну кількість унікальних проривних результатів, особливо у сфері інновацій.

Разом з тим виявилися і слабкі ланки цієї системи. Вона є ефективною за умови високої відповідальності і свідомості керівників усіх рівнів, від ректора до завідувача кафедри, завідувача лабораторії, старости академічної групи. Неякісне виконання своїх обов'язків на певному рівні управління призводить до суттєвого послаблення і навіть дискредитації цієї системи. Тому нашим завданням є її подальше вдосконалення шляхом постійного самоаналізу та усунення слабких ланок і помилок у роботі.

Уже на ближчому засіданні Вченої ради я планую внести пропозиції щодо вдосконалення системи управління університетом виходячи з вимог часу.

Шановні колеги! Спільними злагодженими діями наш колектив гідно подолає нові виклики і з новими досягненнями пройде наступний етап свого розвитку. Вітаю вас з початком нового навчального року. Бажаю міцного здоров'я, натхнення і успіхів у роботі.

Дякую за увагу!

Дата події