Валентин Петрович Глушко (02.09.1908, Одеса - 10.01.1989, Москва) — інженер, визначний радянський вчений у галузі ракетно-космічної техніки; один з піонерів ракетно-космічної техніки. Основоположник вітчизняного рідинного ракетного двигунобудування; головний конструктор космічних систем (з 1974), генеральний конструктор багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія - Буран», академік Академії наук СРСР (1958, член-кореспондент з 1953), дійсний член Міжнародної академії аеронавтики, депутат Верховної Ради СРСР 7-11-го скликань, лауреат Ленінської премії, двічі лауреат Державної премії, двічі Герой Соціалістичної Праці (1956, 1961). Конструюючи двигуни для ракети Р-7 та її модифікацій, вніс значний внесок у виведення першого штучного супутника землі і першого польоту людини в космосі. 1938 року був засуджений до 8 років за «шкідництво» (реабілітований 1956 р.). Його двигуни підіймали в повітря літаки (Як-3РД, Су-5, Су-7), космічні кораблі «Восток», ракети-носії «Протон». 1994 року його ім'я отримав кратер на видимому боці Місяця.
