Ян Гіртлер (Jan Girtler) народився у 1879 році в м. Лукові. Закінчив гімназію в Седльцях, навчався у Варшавському політехнічному інституті, а після перерви у зв’язку зі студентським страйком переїхав до Києва, де у 1907 році закінчив КПІ, отримавши диплом інженера-технолога.
У 1907-1915 рр. у Варшаві керував експлуатацією та перебудовою вузькоколійної залізниці Варшава – Груйєц. У 1915 році евакуйований до Росії, де працював на Олоницькій залізниці (нині це Мурманська залізниця) за¬відувачем механічного відділу. З 1916 р. працював на залізниці в Новосокольниках поблизу Москви, а з 1917 – на південно-західній залізниці в Києві.
У 1918 р. повернувся до Варшави на посаду інспектора в Міністерстві промисловості й торгівлі, а пізніше став заввідділом в Міністерстві залізниці, перейменованому у 1926 році на Міністерство комунікації. У 1933 р. Ян Гіртлер став віце-директором округу залізниць в Торуні, а з 1936 р. – директором залізниці в Бидгощі.
На початку війни евакуювався до Вільнюса, де за радянської влади працював в дирекції залізниць. Після приходу туди німців у 1941 р. він повернувся до Варшави. Дізнавшись про смертний вирок за приналежність до організації “Західний Союз”, почав переховуватись. У серпні 1944 р. почалося Варшавське повстання, і він опинився в селі біля м. Пясечно, де й переховувався аж до звільнення Польщі від німців.
З 1945 р. працював у Міністерстві комунікації у Варшаві, потім на будівельному підприємстві МОСТОСТАЛЬ. Будував ангари в аеропорту, радіовежу висотою 333 м в Радишині для Польського Радіо, проводив інші монтажні роботи. З 1951 р. став співробітником Міністерства промислового будівництва. На пенсію Ян Гіртлер вийшов у 1958 р.
Помер у Варшаві у 1970 році.