Державному політехнічному музею при НТУУ «КПІ» за останні роки вдалося суттєво поповнити колекцію. Сьогодні стоїть завдання інтерпретувати її та зробити надбанням широкого загалу. Для цього співробітники музею проводять наукові конференції, відвідують аналогічні заходи своїх колег з інших музеїв, постійно працюють над підвищенням власного професійного рівня. Науковці нашого музею є також членами Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) – міжнародного об’єднання музеїв та професійних музейних працівників і Європейської академічної спадщини мережі університетів «Universeum», а директор Наталія Писаревська увійшла до складу Громадської ради з музейної справи при Комітеті з питань культури і духовності Верховної Ради України.
Університетські музеї мають свої особливості. Вони можуть та повинні співпрацювати з іншими підрозділами. У ДПМ вже склалися гарні зв’язки з факультетом соціології і права та фізико-математичним факультетом НТУУ «КПІ». Цікаво співпрацює музей з кафедрою прикладної механіки ММІ. Незмінним учасником і співорганізатором різноманітних наукових заходів стало відділення технічних наук Київської Малої академії наук (керівник В. Е. Попова). Реальним партнером у нашій роботі все більше стає Науково-технічна бiблiотека ім. Г.І. Денисенка.
Співробітники Державного політехнічного музею прагнуть, щоб їхня діяльність відповідала вимогам часу. Одними з перших вони взяли участь у проекті «Динамічний музей» за напрямом «Актуальний музей: Стратегія динамічного розвитку» Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».
Головна складова проекту – це серія лекцій, спрямованих на підтримку музейної справи в Україні. Читають їх визнані у музейному світі фахівці.
«У музеї потрібно не тільки зберігати історію, а й доносити її до нового покоління, доносити щоразу треба в різних формах, бо кожне нове покоління мислить по-іншому», – ми повністю поділяємо цю думку члена правління Європейського музейного форуму, директора Інституту культурної політики (Москва) М.Гнєдовського, яку він висловив на одній з перших лекцій циклу.
Цікавою була і лекція одного з найвідоміших музейників світу Ганса Мартіна Хінца (президент Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) «Виклики та можливості. Музеї в глобалізованому світі». Вона стосувалася фінансової кризи, стратегії залучення молоді до музею, питання, який музей можна вважати успішним, «червоних списків» (артефактів, що можуть з’явитися на чорному ринку), складених ІCOM для країн, де виникають конфлікти, – Єгипту, Сирії, Колумбії…
Лекція Дженніфер Кан (США) «Текст у музеї: що, навіщо, скільки і для кого» визначила головні складові інформаційного середовища музею, розкрила особливості та значення текстового сегменту музею, повідомила про розмаїття інформаційних засобів на прикладах їх застосування у провідних американських музеях.
Наш колега зі Львова Андрій Лінік представив доповідь «В (не)очікуванні креативності: співпраця зі студентами як шанс зміни в музеї». Молодий новатор музейної справи ділився своїми враженнями від співпраці зі студентами профільних спеціальностей. Вони розмірковували, яким міг би бути «ідеальний» музей, а через практичні заняття шукали шляхи та рішення для зміни іміджу двох львівських музеїв. Доповідач також розповів про досвід налагодження активної співпраці з освітніми закладами різних рівнів акредитації міста Львова та роль міської ради як посередника у створенні освітянських програм.
ДПМ відкриває для себе нові орієнтири подальшого розвитку та запрошує до співпраці усіх небайдужих до рідного університету, його історії та історії науки і техніки.