Пам'ятка з організації навчання без відриву від виробництва

Затверджено Радою з навчально-виховної роботи НТУУ „КПІ” Протокол № 1 від 23.08.2005 р.

1. Загальні відомості

Пам’ятку розроблено на підставі:

• Статуту НТУУ „КПІ”;
• Положення про організацію навчального процесу в НТУУ „КПІ”;
• Законів України „Про освіту” та „Про вищу освіту”;
• Постанов Кабінету Міністрів України:
• від 05.09.1996 p. № 1074 „Положення про державний вищий заклад освіти”;
• від 20.01.1997 p. № 38 (№1264 від 14.11.1997 р., № 547 від 06.04.1999 р.) „Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами”.
• Наказів Міністра освіти і науки України:
• від 02.06.1993 p. № 161 „Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”;
• від 08.12.1995 p. № 340 (від 03.01.1996 р. № 1/1026) „Положення про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України”;
• від 06.06.1996 р. № 191/153 „Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти”;
• від 15.07.1996 p. № 245 „Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”.

Вечірня й заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.

Організація навчального процесу на вечірній і заочній (дистанційній) формах навчання здійснюється згідно з державними стандартами освіти і Положенням про організацію навчального процесу в НТУУ „КПІ” з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Прийом на навчання без відриву від виробництва здійснюється згідно з Правилами прийому. Особи, які навчаються у вищих закладах освіти за заочною (вечірньою) формою, мають статус студента і на них поширюються права та обов’язки, визначені чинним законодавством.

Відповідно до „Кодексу Законів про працю”, Закону України „Про відпустки” та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634 „Про порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості” для осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи і навчаються у вищих закладах освіти за заочною формою, передбачені пільги у вигляді додаткових оплачуваних відпусток і відпусток без збереження заробітної плати.

Зміст, обсяг, структура та якість знань, навичок і умінь студентів, які навчаються без відриву від виробництва, мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленим для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Термін навчання бакалавра при заочній формі навчання складає 4–4,5 року, а термін навчання спеціаліста і магістра є таким самим, як і при денній формі навчання.

Навчальні плани для форм навчання без відриву від виробництва за переліком дисциплін (за винятком фізичної культури та військової підготовки, якщо вони не є фаховими), кількістю годин і формами підсумкового контролю мають повністю відповідати навчальним планам денної форми навчання. Кількість аудиторних годин у навчальних планах вечірньої та заочно-вечірньої форм навчання встановлюється з розрахунку 16–8 годин на тиждень.

Навчальний процес за заочною формою навчання організується згідно з Положенням про організацію навчального процесу в НТУУ „КПІ” і здійснюється під час сесій і в міжсесійний період. Сесія для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом (лекції, лабораторні, практичні та семінарські заняття, консультації та контрольні заходи).

Сумарна тривалість сесій на кожний навчальний рік визначається виходячи з обсягу додаткових відпусток, зазначених у Постанові Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634 (на першому і другому курсах тривалість сесій за рік без вихідних становить 30 днів (240 годин), а на третьому й наступних курсах – 40 днів (320 годин)). Кількість сесій і терміни їх проведення встановлюються щорічно графіком навчального процесу з урахуванням особливостей напряму підготовки (спеціальності), року навчання студентів, можливостей і побажань студентів та їх роботодавців.

Міжсесійний період для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якого здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом викладача. Основною формою роботи студента-заочника над засвоєнням навчального матеріалу є виконання ним контрольних робіт та індивідуальних завдань. Контрольні роботи та індивідуальні завдання, передбачені навчальним планом, можуть виконуватися як у домашніх умовах (поза навчальним закладом, зазвичай у міжсесійний період), так і в університеті (зазвичай під час сесії). Індивідуальні завдання виконуються в порядку, передбаченому Положенням про організацію навчального процесу в НТУУ „КПІ”.

Лекції при заочній формі навчання зазвичай мають постановочний, концептуальний, узагальнюючий та оглядовий характер. Аудиторні заняття зазвичай складають 10–20 % від часу при денній формі навчання.

Семінарські заняття проводяться за основними темами курсу, які виносяться на самостійне вивчення студентами.

Практичні та лабораторні роботи мають забезпечувати формування необхідного рівня умінь і навичок.

З метою забезпечення систематичної самостійної роботи студентів-заочників у міжсесійний період можуть проводитися консультації, захист курсових проектів (робіт) та інших індивідуальних завдань. У міжсесійний період студентам-заочникам може надаватися можливість відвідувати навчальні заняття та виконувати інші види навчальної роботи разом зі студентами денної форми навчання за дозволом викладача.

Контрольні роботи, виконані в домашніх умовах, перевіряються викладачем у семиденний термін з часу їх надходження до університету і зараховуються за результатами співбесіди викладача зі студентом. Контрольні роботи, виконані в університеті, перевіряються викладачем у дводенний термін і зараховуються за результатами їх виконання. Порядок обліку виконання контрольних робіт визначає відповідна кафедра.

Після складання студентами екзаменів (заліків) контрольні роботи знищуються, про що на кафедрі складається відповідний документ (акт) із зазначенням переліку робіт і прізвищ студентів.

Організація навчання за заочною формою під час сесій і в міжсесійний період здійснюється відповідно до графіка навчального процесу та робочих навчальних планів на поточний рік, які доводяться до відома всіх студентів, як правило, перед початком навчального року.

Декан (директор інституту), за певних умов (хвороба, службові відрядження, складні сімейні обставини) для окремих студентів може встановлювати індивідуальний графік навчального процесу в межах поточного навчального семестру.

Студенти-заочники допускаються до участі в сесії, якщо вони не мають академічної заборгованості за попередній семестр, а також заборгованості по оплаті договору (контракту) за навчання. Студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо з цієї дисципліни він виконав усі контрольні заходи та індивідуальні завдання. Виконаними вважаються зараховані контрольні роботи і захищені курсові проекти (роботи).

Виклик студентів на сесію здійснюється відповідно до графіка навчального процесу довідкою-викликом. Довідка-виклик є підставою для надання додаткової оплачуваної відпустки студентам, які виконали навчальний план за попередню сесію. Довідка-виклик є документом суворої звітності і підлягає реєстрації в окремій книзі із зазначенням номера та дати видачі. Після закінчення сесії деканат видає студенту довідку про участь у сесії.

Студенти-заочники, які не виконали вимог навчального плану (усіх контрольних заходів та індивідуальних завдань) і не мають права на додаткову оплачувану відпустку, але з’явилися на сесію, допускаються до консультацій викладачів, виконання лабораторно-практичних робіт, і подальшого складання в установленому порядку екзаменів (заліків) без наступного надання оплачуваної додаткової відпустки за поточний навчальний рік.

2. Основні академічні правила студентів

2.1. Права студентів

Студент університету має право на:

• захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
• безпечні й нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
• участь у конкурсі на продовження навчання за програмами підготовки спеціалістів та магістрів, отримання направлення на навчання, стажування в інших навчальних закладах, у тому числі за кордоном та ін.;
• ознайомлення з програмами будь-яких навчальних дисциплін на кафедрах або в науково-технічній бібліотеці університету;
• участь у формуванні індивідуального навчального плану;
• обирання навчальних дисциплін (розділів, тем) у межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом, формуючи цим індивідуальний навчальний план;
• обирання самостійного методу вивчення будь-якої дисципліни*;
• обирання одного з викладачів по дисципліні, якщо розклад передбачає такий вибір;
• користування консультаціями викладачів за встановленим розкладом;
• переривання навчання після здобуття базової вищої освіти та продовження його в університеті або іншому навчальному закладі за програмою спеціаліста (магістра) за заочною (дистанційною) формою або екстерном. Зарахування здійснюється на конкурсній основі на вакантні місця, що фінансуються з державного бюджету, або на платній основі;
• переведення на денну форму навчання та на місця з бюджетним фінансуванням за конкурсом, на підставі рішення Вченої ради факультету (інституту) з урахуванням успішності навчання студента та його соціального положення;
• отримання другої вищої освіти згідно з «Положенням про порядок здобуття другої вищої освіти в НТУУ „КПІ”»;
• відвідування з дозволу декана факультету (директора інституту) занять на інших факультетах (інститутах) за умови виконання графіка навчального процесу на своєму факультеті;
• надання пропозицій щодо підвищення якості навчального процесу;
• безкоштовне користування науково-технічною бібліотекою;
• участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, подання своїх робіт для публікацій;
• моральне заохочення за успіхи в навчанні, активну участь у науково-дослідній роботі та громадському житті університету або його підрозділу;
• академічну відпустку, поновлення й переведення до іншого вищого навчального закладу (ВНЗ) у встановленому порядку;
• забезпечення гуртожитком в період сесій у встановленому порядку (згідно з «Положенням про поселення та проживання в гуртожитках студмістечка НТУУ „КПІ”»).

2.2. Обов’язки студентів

Студент зобов’язаний:

• дотримуватися законодавства України, моральних та етичних норм;
• виконувати вимоги Статуту НТУУ „КПІ” та Правил внутрішнього розпорядку НТУУ „КПІ”;
• систематично та глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками зі спеціальності, сумлінно працювати над підвищенням свого наукового та загальнокультурного рівня;
• виконувати всі вимоги навчального плану в терміни, визначені графіком організації навчального процесу;
• відвідувати заняття відповідно до навчального плану та розкладу занять*;
• своєчасно інформувати деканат у випадках неможливості через поважні причини відвідувати заняття, складати (перескладати) екзамени, заліки, контрольні роботи та ін.**;
• дбайливо та охайно ставитись до майна університету (приміщень, меблів, обладнання, інвентарю, навчальних посібників, книжок, приладів та ін.); забороняється без дозволу відповідальних осіб виносити речі та різне обладнання з лабораторій, навчальних та інших приміщень;
• виконувати розпорядження старости навчальної групи;
• дбати про честь та авторитет університету, не допускати протиправних та аморальних вчинків, бути дисциплінованим та охайним як в університеті, так і на вулиці та в громадських місцях.

За невиконання обов’язків і порушення Правил внутрішнього розпорядку університету ректор або керівник відповідного підрозділу (факультету, інституту, кафедри тощо) може накласти дисциплінарне стягнення на студента, а ректор – відрахувати його.

2.3. Права та обов’язки старости академічної групи

2.3.1. Загальні положення

Староста є представником деканату для організаційного забезпечення навчального процесу в академічній групі та для управління студентським колективом групи при залученні її до всіх офіційних заходів, що проводяться деканатом факультету (інституту) і ректоратом або за їх дорученням.

Староста представляє інтереси студентів групи в деканаті і на кафедрах, співпрацює із заступником декана (директора) по роботі зі студентами.

Старостою академічної групи може бути один із успішних у навчанні студентів, який відзначається високими моральними якостями, користується авторитетом і повагою серед студентів групи і викладачів, має позитивний вплив на колектив групи і володіє організаторськими здібностями.

За належне виконання своїх обов’язків староста може бути морально заохочений адміністрацією факультету (інституту) та університету.

Староста несе відповідальність за виконання своїх обов’язків та використання прав, передбачених Положенням про організацію навчального процесу в НТУУ „КПІ”, і дотримується конфіденційності в індивідуальній роботі зі студентами академічної групи.

2.3.2. Призначення та звільнення старости

Староста академічної групи на 1-му курсі призначається адміністрацією факультету (інституту) на перший навчальний семестр. Після закінчення цього терміну рішення про переобрання старости приймає академічна група.

Староста переобирається на зборах академічної групи при обов’язковій присутності представника адміністрації факультету (інституту). Рішення про переобрання приймається простою більшістю від загальної кількості студентів академічної групи шляхом прямого голосування, що фіксується у відповідному поданні (заяві, протоколі тощо) до деканату. За поданням академічної групи староста призначається наказом (розпорядженням) по факультету (інституту).

Староста обирається на весь період навчання. Звільнення старости може здійснюватись за власним бажанням, з ініціативи адміністрації або студентів даної групи, якщо він не справляється з обов’язками чи втратив моральне право бути офіційним лідером студентського колективу.

2.3.3. Обов’язки старости

Староста зобов’язаний:

• стежити за виконанням студентами вимог Статуту НТУУ „КПІ” та Правил внутрішнього розпорядку НТУУ „КПІ”;
• своєчасно інформувати студентів про розпорядження ректорату, деканату, викладачів, які ведуть заняття, стосовно організації навчального процесу та інших офіційних заходів;
• брати участь у плануванні, організації та проведенні заходів, пов’язаних з навчально-виховним процесом академічної групи;
• готувати та проводити збори студентів академічної групи, на яких обговорюються стан навчання і дисципліни, інші актуальні питання з життя студентського колективу;
• стежити за станом дисципліни та поведінки в групі, за збереженням навчального обладнання та інвентарю в аудиторіях, лабораторіях, навчальних корпусах;
• проводити індивідуальну роботу зі студентами групи стосовно виконання вимог навчального плану, правил внутрішнього розпорядку;
• забезпечувати участь студентів групи у заходах, які проводяться на факультеті (в інституті) та в університеті із залученням студентів академічної групи;
• оперативно інформувати деканат про зрив занять, можливі непорозуміння в розкладі занять тощо;
• оперативно інформувати адміністрацію факультету (інституту) про порушення прав студентів, можливі конфлікти з викладачами, інші проблеми, що є важливими для студентів;
• брати участь у зборах старост академічних груп;
• брати участь у роботі комісій, що створюються на факультеті (в інституті) та в університеті з розв’язання конфліктних ситуацій;
• після закінчення заліків та екзаменів отримувати підсумкову інформацію про результати екзаменаційної сесії і доводити її до відома студентів;
• призначати на кожний навчальний день чергового по групі.

2.3.4. Права старости

Староста має право:

• рекомендувати кращих студентів групи до морального заохочення за відмінне навчання, активну участь у науково-дослідній роботі тощо;
• вносити пропозиції щодо накладання на студентів адміністративних стягнень за порушення навчальної і трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку;
• давати розпорядження студентам щодо організації навчально-виховного процесу та виконання поставлених перед групою доручень адміністрацією факультету (інституту) та університету.

3. Семестровий контроль

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

3.1. Загальні відомості

Перелік екзаменів та заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом зі спеціальності. Кількість екзаменів у кожній сесії не повинна перевищувати 5, а заліків – 6.

Семестрові заліки та екзамени складаються студентами в період сесій згідно з розкладом, який затверджується деканом факультету (директором інституту) і доводиться до викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Відхилення від розкладу заліків та екзаменів неприпустиме. У разі захворювання екзаменатора завідувач кафедри має здійснити його заміну і сповістити про це деканат.

Семестрові заліки з окремих дисциплін проводяться після закінчення її вивчення. Заліки приймаються викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

Залік виставляється за результатами роботи студента у семестрі (виконання студентом семестрових індивідуальних завдань та контрольних робіт) або за результатами виконання ним залікової контрольної роботи чи підсумкової співбесіди. Порядок проведення заліку визначає відповідна кафедра.

Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Декан (директор інституту) за погодженням з проректором з науково-педагогічної роботи може визначати індивідуальні терміни складання екзаменів студентам у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, відрядження тощо), що підтверджені документально. Студенти, які навчаються за індивідуальним графіком занять, можуть складати екзамени та заліки протягом семестру, але не пізніше початку наступного семестру.

Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань (лабораторні роботи та певні індивідуальні завдання), передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. При цьому викладач в екзаменаційно-заліковій відомості робить запис “не допущений”. Недопущення студента до семестрового контролю з певної навчальної дисципліни не може бути причиною недопуску його до семестрового контролю з інших дисциплін.

Студент, який захворів під час сесії, зобов’язаний повідомити деканат про свою хворобу не пізніше наступного дня після екзамену та в тижневий термін після одужання подати довідку медичного закладу.

Екзамени приймаються лекторами, які викладали курс. У прийманні екзамену можуть брати участь викладачі, які проводили в навчальній групі інші види занять з дисципліни. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач кафедри за узгодженням з деканом (директором інституту) може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа лекторів даної дисципліни. Результати складання екзаменів, диференційованих заліків, захистів курсових проектів (робіт) та практик оцінюються за чотирьохбальною шкалою („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”), а заліків – за двобальною шкалою („зараховано”, „не зараховано”) і вносяться до екзаменаційної відомості, а позитивні результати, крім того, – до залікової книжки та навчальної картки студента.

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену (заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. При повторному перескладанні екзамен (залік) у студента може приймати комісія, яка створюється деканом (директором інституту). Оцінка другого перескладання є остаточною.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість протягом тижня після закінчення сесії. Кожний викладач у цей період повинен призначити два перескладання.

Студента, який у встановлений термін не ліквідував академічну заборгованість за попередню сесію, відраховують з університету.

Якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився без поважної причини, то вважається, що він використав спробу скласти екзамен (залік) і має заборгованість.

У випадках конфліктної ситуації за мотивованою заявою студента чи викладача, деканом (директором інституту) створюється комісія для приймання екзамену (заліку), до якої входять завідувач кафедри (провідний викладач) і викладачі відповідної кафедри та представники деканату.

Складання екзамену для підвищення позитивної оцінки допускається не більше, ніж з трьох дисциплін за весь період навчання. Дозвіл на це дає декан (директор інституту) на підставі заяви студента за погодженням із завідувачем відповідної кафедри.

3.2. Підготовка до семестрового контролю

Семестровий контроль може проводитися в усній формі за білетами або в письмовій формі за контрольними завданнями (КЗ), а також шляхом тестування з використанням технічних засобів. Можливе поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю зазначається в робочій навчальній програмі. Зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання обговорюються та визначаються рішенням відповідної кафедри, про що студенти інформуються на початку семестру.

Екзаменаційні білети (контрольні завдання) мають повністю охоплювати робочу навчальну програму дисципліни або її частину, яка виноситься на семестровий контроль, та забезпечувати перевірку всіх знань, навичок і умінь відповідного рівня, що передбачені програмою, тобто відповідати вимогам змістовної і функціональної валідності. Кількість екзаменаційних білетів для усного екзамену має перевищувати кількість студентів у навчальній групі не менше, ніж на 5. Кількість варіантів контрольних завдань (для письмового контролю) має забезпечити самостійність виконання завдання кожним студентом.

Складність білетів для усного екзамену має бути приблизно однаковою й дозволяти студенту за час, відведений для відповіді (до 20 хвилин), глибоко та повно розкрити зміст усіх питань.

Складність та трудомісткість КЗ для письмового контролю мають відповідати відведеному часу контролю (90–135 хвилин); завдання не повинні вимагати докладних пояснень, складних розрахунків та креслень і забезпечувати мінімум непродуктивних витрат часу на допоміжні операції, проміжні розрахунки та інше.

При розробці критеріїв оцінювання з певної дисципліни необхідно орієнтуватися на такі загальні рекомендації.

• „Відмінно” ставиться, якщо студент демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно та обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях.
• „Добре” – студент допускає несуттєві неточності, має труднощі в трансформації умінь у нових умовах.
• „Задовільно” – студент засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає неточності, що не є перешкодою до подальшого навчання. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань.
• „Незадовільно” – незасвоєння окремих розділів, нездатність застосувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання.

3.3. Проведення семестрового контролю

При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

• затверджений завідувачем кафедри (із зазначенням номера протоколу та дати засідання кафедри) комплект екзаменаційних білетів (КЗ);
• окремі екзаменаційні білети (КЗ) для видачі студентам;
• затверджений завідувачем кафедри перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час екзамену (заліку);
• затверджені завідувачем кафедри критерії оцінки рівня підготовки студентів;
• заліково-екзаменаційну відомість, підписану заступником декана факультету (директора інституту).

Екзаменаційно-залікову відомість екзаменатор отримує в деканаті напередодні або в день проведення семестрового контролю.

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб без дозволу ректора, проректора або декана факультету не допускається.

Екзамени починаються, як правило, о 9.00. Тривалість усного екзамену в навчальній групі не повинна перевищувати 9 годин, а письмового – 3 години. Перебування студента в екзаменаційному приміщенні не повинно тривати більше 4 годин.

При проведенні усного екзамену в аудиторії одночасно може перебувати не більше 6 студентів, для підготовки до відповіді студенту має надаватися не менше 30 хвилин. Практичні навички можуть перевірятися із застосуванням спеціального обладнання і технічних засобів.

На екзаменах студенти зобов’язані подавати екзаменаторові залікову книжку. У разі відсутності залікової книжки студент повинен мати довідку з деканату про її втрату та документ, що засвідчує особу, в іншому разі студент до екзамену не допускається.

Під час виконання екзаменаційних робіт (підготовки до відповіді на усному екзамені) студенти зобов’язані дотримуватися відповідних вимог кафедри. При порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або етичних норм поведінки на екзамені викладач має право усунути його від складання екзамену з позначкою “усунений” в екзаменаційній відомості та зазначити причини в доповідній на ім’я декана (директора інституту).

Відмова студента від відповіді на питання екзаменаційного білету атестується як незадовільна відповідь.

Екзаменатор повинен:

• дотримуватись розкладу екзаменів (дата, час початку екзамену, аудиторія);
• при відвідуванні екзамену (заліку) будь-якою особою, крім ректора, проректорів або декана (заступника), запропонувати їй отримати на це дозвіл;
• проводити екзамен (залік) тільки за білетами (контрольними завданнями), що затверджені (для більш об’єктивної оцінки рівня підготовки студента екзаменаторові надається право ставити додаткові питання в межах навчальної програми);
• при усній формі екзамену оголошувати оцінку одразу після закінчення опитування студента і проставляти її в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку;
• при письмовій формі екзамену оголошувати оцінку не пізніше наступного дня.

3.4. Оформлення результатів семестрового контролю

Результати семестрового контролю вносяться викладачем у заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку студента, а працівниками деканату – в журнал обліку успішності студентів та навчальну картку студента. У залікову книжку студента викладач записує повну кількість навчальних годин (аудиторних та СРС) з навчального матеріалу дисципліни, що виноситься на семестровий контроль, а також позитивну оцінку.

У відомостях проти прізвища конкретного студента викладач робить такі записи:

а) „Не з’явився” – якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився на нього;

б) „Не допущений” – якщо студент не був допущений до складання семестрового контролю через невиконання усіх видів робіт (лабораторних робіт та певних індивідуальних завдань), передбачених робочою навчальною програмою дисципліни у даному семестрі;

в) „Усунений” – при порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або етичних норм поведінки на екзамені;

г) „Відмінно”, „Добре”, „Задовільно”, „Незадовільно”, „Зараховано”, „Не зараховано” – залежно від результату складання семестрового контролю (записи „Незадовільно” та „Не зараховано” у залікову книжку студента не вносяться).

Заліково-екзаменаційну відомість викладач повністю заповнює, підписує та здає особисто в деканат у день проведення екзамену (заліку) або наступного дня.

Студент, який не з’явився на екзамен без поважних причин чи був усунений від екзамену (заліку) вважається таким, що використав відповідну спробу атестації з певної дисципліни.

Для перездачі екзаменів (заліків) деканат оформлює додаткову екзаменаційно-залікову відомість/лист.

Заліково-екзаменаційні листи (додаткові відомості) для перескладання видаються студентам тільки після закінчення екзаменаційної сесії, а повертаються до деканату викладачем.

У разі прийому екзаменів (заліків) комісією екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей визначаються деканатом.

Письмові екзаменаційні роботи студентів зберігаються на кафедрі протягом навчального року, а потім знищуються.

4. Державна атестація

4.1. Загальні відомості

Метою державної атестації студента є визначення фактичної відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. ДЕК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної підготовки випускників, вирішує питання про здобуття певного освітнього рівня, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа про вищу освіту.

Державна атестація проводиться у формі захисту дипломного проекту(роботи) або (та) складання державних екзаменів згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

Вимоги до змісту дипломних проектів (робіт), програму та екзаменаційні білети з державних екзаменів визначає випускова кафедра з урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ), рекомендацій Методичної ради університету, Науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України за відповідним напрямом підготовки.

До державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану зі спеціальності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та не мають академічної заборгованості.

4.2. Підготовка до державної атестації

Виконання дипломних проектів (робіт), підготовка до державних екзаменів є заключним етапом навчання студентів за відповідною програмою підготовки і має на меті систематизування, закріплення й розширення теоретичних знань, вмінь і навичок, визначення спроможності їх практичного застосування у вирішенні професійних завдань, що передбачені для первинних посад відповідно до вимог ОКХ.

Теми дипломних проектів (робіт) щорічно розробляються та обговорюються на випускових кафедрах, розглядаються Вченою радою факультету (інституту) і затверджуються деканом (директором інституту).

Студентам надається право вибирати тему дипломного проекту (роботи) з переліку, визначеного випусковою кафедрою, або пропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Підготовка дипломних проектів (робіт) проводиться студентами в навчальному закладі або на підприємствах та в організаціях, що зацікавлені в цій роботі. За місцем виконання дипломного проекту (роботи), студенту надається робоче місце, а також обладнання, необхідне для виконання проекту (роботи), проведення експерименту та ін.

До захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали роботу, одержали на неї позитивний відзив керівника (наукового керівника), рецензію та візу завідувача кафедри про допуск до захисту.

У разі, якщо керівник (науковий керівник) або завідувач кафедри не вважають за можливе допустити студента до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника. Протокол засідання кафедри подається декану (директору інституту).

Списки студентів, допущених до державної атестації, затверджуються деканом (директором інституту) і подаються в ДЕК.

4.3. Проведення державної атестації

Складання державних екзаменів та захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини членів комісії при обов’язковій присутності голови комісії.

Робота державних комісій проводиться в терміни, передбачені графіком навчального процесу. Розклад засідань державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується першим проректором на підставі подання декана (директора інституту) і доводиться до загального відома не пізніше, ніж за місяць до початку захисту дипломних проектів (робіт) або (та) складання державних екзаменів.

На одному засіданні ДЕК можна планувати захистів: дипломних проектів (робіт) бакалавра не більше 10; дипломних проектів (робіт) спеціаліста не більше 7; дипломних робіт магістра не більше 5. При усній формі проведення державного екзамену на одному засіданні ДЕК проводиться атестація не більше 15 студентів. Тривалість проведення державних екзаменів і захисту випускних робіт не повинна перевищувати 6 годин на день.

Крім дипломних проектів (робіт), які плануються до захисту на даному засіданні ДЕК, до державної комісії деканатом подаються такі документи:

• зведена відомість про виконання студентами навчального плану і отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, а також переддипломної практики. За наявності декількох семестрових екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни до зведеної відомості заноситься підсумкова(середня зважена відносно розподілу по семестрах навчальних годин дисципліни) оцінка з округленням її до найближчого цілого значення;
• завірена залікова книжка студента;
• відзив керівника (наукового керівника);
• рецензія на дипломний проект (роботу);
• інші матеріали, що свідчать про наукову і практичну цінність роботи – друковані статті за темою проекту (роботи), патентні документи, документи, які вказують на практичне застосування проекту (роботи), макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Захист атестаційних робіт може проводитися як в університеті, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, має науково-теоретичний або практичний інтерес.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів за білетами (контрольними завданнями), складеними в повній відповідності до програми державної атестації.

Результати складання державного екзамену та захисту дипломного проекту (роботи) визначаються оцінками „відмінно”, „добре”, „задовільно”, “незадовільно”. Рішення державної комісії про оцінювання рівня підготовки студентів, а також про присвоєння студентам-випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про вищу освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студенту, який успішно склав державні екзамени, захистив дипломний проект (роботу), рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація і видається державний документ про освіту.

Документ про вищу освіту з відзнакою видається студенту, який отримав підсумковіоцінки “відмінно” не менше як з 75 % усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом за весь термін навчання (бакалавр, бакалавр–спеціаліст або бакалавр–магістр), а з інших навчальних дисциплін та курсових проектів (робіт) і практик – оцінки “добре”, а також захистив дипломний проект (роботу) та (або) склав державні екзамени з оцінками “відмінно”.

Результати захисту дипломних проектів (робіт) і державних екзаменів оголошуються в день їх проведення після оформлення протоколу засідання державної комісії.

Отримання студентом незадовільної оцінки на одному з державних екзаменів не позбавляє його права продовжувати проходити наступні етапи державної атестації.

Студент, який не захистив дипломний проект (роботу) або не склав державні екзамени, або не з’явився на захист (державний екзамен) без поважних причин, відраховується з вищого навчального закладу як такий, що виконав навчальний план, але не пройшов державної атестації.

Студентам, які не захищали дипломний проект (роботу) або не складали державний екзамен з поважної, документально підтвердженої причини, ректором може бути перенесений термін захисту дипломного проекту (роботи) або складання державного екзамену до наступної державної атестації, але не більше, ніж на один календарний рік.

Якщо студент не захистив дипломний проект (роботу), державна комісія встановлює, чи може він повторно захищати той самий дипломний проект (роботу) або він зобов’язаний підготувати новий. Повторний захист та повторне складання державних екзаменів дозволяється тільки під час наступної державної атестації протягом трьох років після закінчення вищого закладу освіти. Перелік державних екзаменів для осіб, які їх складають повторно, визначається навчальним планом, що діяв у рік закінчення ними вищого закладу освіти.

5. Переведення, відрахування й поновлення студентів

5.1. Переведення на наступний курс і відрахування студентів

На наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (бакалавра, спеціаліста та магістра) наказом декана факультету (директора інституту) переводяться студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану певного курсу, успішно склали всі екзамени і заліки. У заліковій книжці студента робиться запис „Переведено на ___ курс навчання. Наказ № ____від __________”, який підтверджується підписом декана (директора) та печаткою факультету (інституту). Відповідний наказ видається до початку нового навчального року.

У випадках тривалої хвороби в період заліково-екзаменаційної сесії при наявності відповідних документів окремим студентам може бути встановлений індивідуальний графік складання екзаменів до початку нової заліково-екзаменаційної сесії в межах поточного навчального року. Якщо цей термін є недостатнім для виконання індивідуального графіка, розглядається питання про надання академічної відпустки або повторного курсу навчання.

Академічна відпустка – це перерва в навчанні, право на яку студент отримує у випадку зниження працездатності внаслідок порушень функцій організму, що зумовлені гострим захворюванням і потребують тривалого відновлювального періоду лікування, загостреннями хронічних захворювань або частими захворюваннями (понад один місяць за семестр), анатомічними дефектами, які не дають змоги провести відновлювальне лікування під час навчання.

Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути подовжена ще на один рік.

Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) студентської поліклініки. Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом із зазначенням підстави надання відпустки та її терміну. За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.

Відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, а в разі, коли дитина хворіє та потребує домашнього догляду, – до досягнення дитиною 6-річного віку, надаються відповідно до Кодексу законів України про працю.

Повторне навчання – це повторне проходження працездатним студентом (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями) курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин: через тривалі захворювання, пов’язані, зокрема, з епідеміями, часті захворювання (понад один місяць за семестр); службові відрядження; складні сімейні обставини, зокрема, необхідність догляду за членами сім’ї тощо.

Студенти першого курсу правом на повторне навчання не користуються. За весь період навчання студент може скористуватися правом на проходження повторного курсу навчання не більше двох разів.

Питання про надання студенту права на повторне навчання розглядається до початку відповідного семестру і оформлюється відповідним наказом. Повторне навчання здійснюється з початку того семестру, навчальний план якого студент не виконав.

Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути перезараховані дисципліни, з яких за результатами підсумкового контролю вони мали позитивну оцінку. Студенту, якому надано повторний курс навчання, необхідно ліквідувати академічну різницю, якщо вона виникла в результаті змін у навчальному плані, до початку наступної сесії.

Студент відраховується з університету:

• за власним бажанням;
• у зв’язку з переведенням до іншого ВНЗ;
• якщо він не з’явився на заняття протягом 10 днів після початку занять і не сповістив деканат про наявність поважної причини для цього;
• за невиконання навчального плану протягом семестру в разі недопуску до семестрового контролю (заліків та екзаменів) з трьох і більше навчальних дисциплін;
• за академічну неуспішність:

а) у разі отримання при семестровому контролі трьох і більше незадовільних оцінок;

б) у разі отримання незадовільної оцінки з одного предмета після трьох спроб складання екзамену (заліку);

в) у разі, якщо студент не ліквідував академічну заборгованість у встановлений термін;

• за грубе порушення встановлених Правил внутрішнього розпорядку НТУУ „КПІ”;
• здійснення аморального вчинку, не сумісного з продовженням навчання у студентському колективі;
• за порушення умов договору, у тому числі в частині оплати за навчання, студентом, який навчається на підставі угод з юридичними або фізичними особами на умовах повної компенсації витрат.

У разі отримання незадовільної оцінки при державній атестації студенти відраховуються з університету як такі, що закінчили теоретичний курс навчання за відповідною програмою підготовки.

Відрахування студентів проводиться наказом ректора за поданням декана (директора).

Особам, відрахованим з університету, після закриття обхідного листка видається академічна довідка встановленої форми та оригінал документів про попередню освіту.

Відомості про вивчені предмети та складені заліки та екзамени вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр. Для всіх форм навчання до академічної довідки в графі “Кількість годин за навчальним планом” ставиться кількість годин, передбачена навчальним планом для денної форми навчання. Якщо студент раніше навчався в іншому навчальному закладі, в академічній довідці зазначаються назви закладів, в яких були складені екзамени з певних дисциплін.

До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули з першого курсу і не складали екзамени та заліки, видається академічна довідка із записом, що студент заліків та екзаменів не складав.

5.2. Переведення і поновлення студентів

Студенти можуть бути переведені з:

• одного ВНЗ до іншого;
• одного напряму підготовки на інший напрям підготовки в межах однієї галузі знань;
• однієї спеціальності на іншу спеціальність в межах одного напряму підготовки.

Переведення студентів на першому курсі забороняється. Переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліст та магістр, з однієї спеціальності на іншу не допускається. Переведення з одного навчального закладу до іншого, або з однієї форми навчання на іншу студентів, які навчаються за рівнями спеціаліст та магістр, можливе тільки за умови переведення на ті самі спеціальності, за якими здійснювалась їх підготовка.

Переведення студентів до НТУУ „КПІ” з іншого закладу освіти II–IV рівнів акредитації незалежно від форми навчання здійснюється за згодою ректорів обох навчальних закладів і за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу. Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім’я ректора навчального закладу, в якому він навчається, заяву про переведення і, одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора того закладу освіти, до якого він бажає перевестись. При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці, ректор видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому студент навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою особової справи. Особова справа студента, який переводиться до іншого навчального закладу, в тижневий термін пересилається на адресу другого закладу освіти. У навчальному закладі, де студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, навчальної картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів. Наказ ректора про зарахування студента видається після одержання особової справи студента.

Особи, які навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. При відсутності вакантних держбюджетних місць вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою з інших джерел фінансування.

Особи, які навчаються в державному закладі освіти за договором, можуть бути переведені на навчання на таких самих умовах до інших державних закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку. Переведення таких осіб на вакантні місця держзамовлення може здійснюватися на конкурсній основі і за умови згоди замовників.

При існуванні двох- або тристоронніх угод (договорів) на підготовку фахівців переведення студентів з одного напряму підготовки на інший, з однієї спеціальності або форми навчання на іншу, з одного закладу освіти до іншого здійснюється за умов внесення відповідних змін до даних угод і з дотриманням вимог чинного законодавства.

Особи, які навчаються в акредитованому недержавному закладі освіти, можуть бути переведені до державних навчальних закладів на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному закладі за договором, а також за конкурсом на вільні місця за держзамовленням.

Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних закладах освіти, не мають права переведення до державних навчальних закладів освіти.

Переведення студентів з одного напряму підготовки на інший або на іншу спеціальність одного бакалаврського напряму, або з однієї форми навчання на іншу в межах університету дозволяється при наявності вакантних місць за конкурсом інтегральних рейтингів студентів.

При створенні на факультеті навчальних комплексів з акредитованих спеціальностей “університет–коледж (технікум)” та організації навчання за узгодженими навчальними планами, відповідно до положень угоди може бути передбачений механізм взаємного переведення на відповідні курси для закінчення освіти на конкурсній основі за інтегральними рейтингами студентів.

Поновлення відрахованих студентів на навчання здійснюється ректором, незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини відрахування, трудового стажу, форми навчання і з урахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

Поновлення на перший курс забороняється. Студенти, які прослухали теоретичний курс навчання на першому курсі та які були відраховані з першого курсу, можуть бути поновлені на другий курс за умови ліквідації ними академічної різниці до початку навчальних занять.

Студенти, відраховані з університету, можуть бути поновлені на навчання до закладів освіти І–ІІ рівнів акредитації.

Заява про поновлення або переведення має бути розглянута протягом двох місяців, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.

Переведення студентів, а також поновлення у складі студентів осіб, які були відраховані з навчальних закладів, здійснюється під час канікул (під час літніх канікул – за поданням приймальної комісії університету).

Студенту, поновленому в університеті або переведеному з іншого закладу освіти, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими навчальними предметами та відповідними оцінками. Перезарахування результатів раніше складених студентом заліків та екзаменів проводиться деканом (директором) за умови ідентичної назви, обсягу навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю. В інших випадках питання про перезарахування результатів заліків та екзаменів вирішується відповідними кафедрами за умови відповідності програмних вимог з цих дисциплін.

Ліквідація академічної різниці здійснюється зазвичай до початку навчальних занять. У разі необхідності декан (директор) може визначити студенту індивідуальний графік ліквідації академічної різниці до початку найближчої сесії.