Ювілейних дат кафедри автоматики та управління в технічних системах (АУТС) на пам'яті її ветеранів було багато. Один з авторів цієї статті – Ксенія Вереміївна Біба – працює на кафедрі від дня її заснування (а в КПІ з 1935 року; погодьтеся, що це теж ювілей, так ще й який!), другий автор почав свою трудову діяльність на кафедрі в рік її 20-річчя. Якщо співвідносити вік кафедри з віком людини, то, мабуть, перед нами пройшли всі основні періоди її існування (згадаємо шекспірівське “ As you like it ” – сім віків людини: молодість, зрілість середнього віку, зрілість мудрого віку...).
На думку авторів, в історії кафедри є три періоди розвитку, що відповідають трьом лідерам, які її очолювали: 1945-1966 рр. – Й.І. Гребінь; 1966-1982 рр. – Ф.О. Катков; 1983-2000 рр. – А.А. Краснопрошина.
Біля витоків
Почнемо, звичайно, з незабутнього Йосипа Ілліча Гребеня, патріарха кафедри й її засновника. До її створення він працював на кафедрі автоматизації та релейного захисту енергосистем – нашої кафедральної alma mater . Якщо вибрати одне-два ключових слова, які б його характеризували, – це був Педагог й Інтелігент із найбільшої букви. Насамперед, у своєму відношенні до педагогіки вищої школи, тонкості якої, нюанси й складності встановлення й підтримання взаємин зі співробітниками та студентами він розумів як ніхто інший. Цураючись конфліктності й суєтності, зокрема, суспільно-політичної суєтності, проф. Гребінь зумів створити й згуртувати молодий колектив та закласти основи новітньої на той час базової спеціальності «Автоматика і телемеханіка».
У ті роки на кафедрі сформувалися три основні науково-методичні напрями:
“Автоматичне керування” (О.Г.Івахненко, В.І.Костюк, П.Й.Акінін та їхні тодішні учні – майбутні доценти В.М. Ігнатенко, Г.О. Каракозов, А.Г.Кіку, С.Ф. Полив'яний, В.М.Чумаков, С.В.Шпіт та інші, які пізніше створили кадрову основу кафедри технічної кібернетики; “Телемеханіка” (Ф.О. Катков, Л.С.Венделовська, Б.М.Дідик, В.В.Маслов, О.Б.Попов, трохи пізніше – В.А. Артеменко, Ю.П. Жураківський, Л.С. Кудрицька, А.М. Луценко, В.Д. Назаров, А.О. Новацький, Ю.А.Попадюха, Л.І.Рай, В.І.Федотов та інші); “Електромагнітна й імпульсна техніка” (М.М. Атаманенко, В.П. Кротенко, Л.Д. Кравченко, С.Г. Львова, В.С. Підлипенський, трохи пізніше – М.Я. Вішталь, М.М. Малюков, А.О.Морозов, Є.О. Покровський, В.А. Скаржепа, Л.Ю. Юрчук, В.В. Яновський та інші).
Становлення
На початку 70-х років на кафедру прийшов Г.Б.Сердюк із новим науковим напрямом “Технічна (фізична) діагностика елементів автоматики” (його учні – О.В.Савчук, К.О.Кольченко, В.Г.Усатенко та інші). У цей період кафедрою вже керував Ф.О.Катков, який підготував 6 докторів і близько 30 кандидатів наук у галузі передачі й перетворення інформації. Одержали успішний розвиток теоретичні й прикладні задачі кодування й передачі даних, у тому числі по новітніх на той час волоконно-оптичних каналах зв'язку.
Новий погляд
На початку 80-х кафедру очолила Аїда Андріївна Краснопрошина, наша кафедральна “Маргарет Тетчер” у кращому розумінні слова – енергійна й чарівна жінка, визнаний фахівець у сфері сучасних проблем автоматизації виробництва. Безсумнівною заслугою Аїди Андріївни стали, по-перше, наукові напрацювання щодо найактуальніших на той час проблем комп'ютеризованого керування виробництвом (гнучкі й інші автоматизовані системи), а по-друге, – створення на кафедрі атмосфери, ми б сказали, «службового товариства»: дружньої колегіальності й взаємної підтримки. Саме з того часу й до сьогодні на кафедрі закріпилася практика святкування ювілейних дат співробітників, проведення яскравих випускних вечорів й організації зустрічей з випускниками, новорічних вечорів, дружніх «посиденьок» у свята. Не тільки в цій сфері – але й у цій теж! – розкрилися таланти вихованки Аїди Андріївни – Н.Б. Рєпнікової, природженого педагога, яскравої творчої особистості, провідного викладача циклу навчальних предметів “Теорія й системи керування”. Ще одна гідна учениця проф. Краснопрошиної – Т.Й. Лукіна. Тривалий час вона успішно працювала в науково-дослідному секторі, нині – не менш ефективно виконує обов'язки вченого секретаря кафедри.
Кафедра із середини 80-х років упевнено «набирала обертів», зміцнилося її становище як провідної кафедри в Україні зі спеціальності. Суттєво зросла кількість наукових публікацій, монографій і навчальних посібників. На жаль, цей динамічний процес був пригальмований загальною негативною економічною ситуацією в середині 90-х, а потім і передчасною смертю проф. А.А. Краснопрошиної.
Кадри – то велика цінність
Сьогодні на кафедрі успішно працює багато з названих вище аспірантів і молодих співробітників 60-70-х років. Та “когось уже немає, а ті далеко...”. Але входять нині в шекспірівський навчений досвідом вік і розкривають свої науково-педагогічні можливості І.О.Богатирьов, П.І.Кравець, О.М.Моргаль, Н.М.Пищаєва, В.П.Полторак, О.І.Ролик, О.А.Чемерис. Активно висуваються на самостійні позиції молоді асистенти – наші недавні випускники Т.Безносикова, М.Букасов, Є.Глушко, В.Долина, Я.Дорогой, К.Дорошенко, В.Жеребко, Ю.Котенко, А.Писаренко. У наукових лабораторіях факультету й кафедри успішно працюють наші “супердосвідчені” кадрові співробітники Г.А.Аракелян, В.Ф.Гришко та інші. Навчально-педагогічний процес якісно забезпечують наші колеги з великим досвідом і глибокими знаннями Т.Г.Власова, Н.М.Дармограй, Н.В.Кузьменко, Т.М.Мазур, А.О. Поліщук, Т.Ю. Радугіна, О.В.Циганкова, О.В.Щербань та їх молоді помічники.
У різний час на кафедрі успішно працювали В.Агабалов, О.Варваров, Н.Карпова, Д.Корнєєв, А.Котращенко, Л.Половникова, А.Тимошенко, К.Шелехов, Н.Шинкевич, Н.Ярош і багато-багато інших співробітників – усім їм наш вдячний уклін! Приносимо свої вибачення нашим друзям – колишнім колегам, які залишилися за неминучими в такому короткому огляді словами “та інші”.
Сьогодення
Колективом кафедри сьогодні керує С.Ф. Теленик – діяльний, глибоко ерудований учений і педагог. Він вирізняється однією особливістю: енергійно, з усією самовіддачею навчаючи інших, він увесь час вчиться сам. За відносно короткий час (2-3 роки) завідувач зумів “зрушити з місця” проблему омолодження кадрів (ні на краплю не скривдивши «старих»), впровадив програму розгортання на кафедрі технічних і програмних засобів у сфері новітніх інформаційних технологій.
Навчальний процес організовано таким чином, що випускники, крім фахового диплома, мають змогу отримати кілька сертифікатів від провідних світових виробників у галузях високих інформаційних технологій. Нині на кафедрі АУТС успішно діють локальні академії CISCO й JAVA у складі навчально-наукового центру інформаційних і мережних технологій, а також центр D-Link. Студенти виявляють активну зацікавленість в отриманні новітніх знань з наступною сертифікацією за такими напрямами: інтернет-провайдинг; телекомунікації й освітні технології; загальна організація й адміністрування операційної системи LINUX; комп'ютеризовані системи керування в
промисловості – промислові контролери, SCADA-системи, промислові мережі; розробка програмного забезпечення мовою JAVA й інші. Ключова ідея такої підготовки – без розумного поєднання практичної й наукової праці неможливо підготувати сучасного фахівця, готового до подальшої співпраці з роботодавцем.
В.Шекспір, якого ми згадували на початку, називав, загалом, сім періодів життя людини. Порівнюючи їх із хронікою кафедри, ми назвали три основних. Далі у класика йдуть сумні міркування про старість і відхід людини зі сцени життя. Тут, звичайно, наші асоціації щодо рідної кафедри рішуче розходяться. Ми глибоко впевнені, що творча зрілість нашого дружного колективу, яка спостерігається нині, збережеться на довгі роки, і наші молоді колеги зустрінуть наступні ювілеї кафедри в її подальшому розквіті.