За вікном – снігова казка, відривний календар зовсім схуд, живемо новорічними клопотами й готуємо подарунки "під ялинку". Цього року діти подарували адвент-календар. На відміну від європейців та американців у нас немає традиції напередодні свята упродовж кількох тижнів щодня тішити рідних милими дрібничками.
Адвент (від лат. Adventus – прихід) – час очікування Різдва (або Нового року). Історія свідчить: придумали календар не так давно, наприкінці XIX ст., в Німеччині. І без дитини-чомучки там не обійшлося. Фрау Ленг просто замучив син Герхард, який щодня запитував маму, коли вже настане Різдво? Вона не витримала і зробила йому з картону з віконцями календар – за кількістю днів перед Різдвом. Герхард міг відкрити тільки одне віконце в день, за ним ховалося маленьке печиво. Так він бачив сам, скільки печива ще потрібно з'їсти до свята, скільки залишилося днів. До речі, коли хлопчик виріс, мамин винахід почав приносити йому прибуток: він став випускати перші у світі адвент-календарі – коробки з віконцями, за якими ховалися вже не печенюшки, а цукерки.
Тепер "продавці щастя" пропонують найрізноманітніші варіанти: календарі на 30 і 15 днів з коробочок і мішечків, шкарпеток і рукавичок, у вигляді цукерок, гномів, листів, будиночків і справжніх селищ. Є календарі-поїзди та календарі-плакати. Мені дістався календар з пронумерованих зелених і червоних мішечків. Спочатку було незвично вже з 1 грудня отримувати новорічні подаруночки, але з кожним днем цікавість та очікування казки наростали. А вже втіху від тих гостинців годі й описати. Найкращі ліки від грудневої депресії. Та найприємнішим виявилося те, що в кожній схованці таїлися найрізноманітніші фігурки сов, яких колекціоную. Тепер точно знаю: наступного грудня зберу внукам адвент-календар.