Навчальна й навчально-методична література потребує серйозної додрукарської підготовки, зокрема рецензування та експертизи рукописів, їх технічного й літературного редагування.
В нашому університеті відпрацьована чітка послідовність проходження навчальних видань. На початку робота розглядається на засіданні кафедри, далі – на навчально-методичній раді інституту або факультету. Наступний етап – розгляд рукопису на засіданні експертної ради з навчальних видань (ЕРНВ), рекомендації якої затверджуються Методичною радою університету.
ЕРНВ виконує важливу роль у забезпеченні високої якості видань у нашому університеті. До складу ЕРНВ входять висококваліфіковані представники всіх інститутів та факультетів університету, що дає змогу охопити всі напрями і спеціальності, за якими здійснюється підготовка в університеті. Експерти здійснюють експертизу навчальної літератури, представленої підрозділами університету для надання як грифа університету, так і грифа Міністерства освіти і науки України. Засідання ради, на яких експерти доповідають свої висновки, проводяться зазвичай один раз на місяць.
За останні три роки, протягом яких в університеті працює ЕРНВ, було розглянуто майже 800 рукописів, розподіл яких по підрозділах істотно різниться. Кількість робіт, що подаються на експертизу, постійно зростає. Так, у 2008/2009 навчальному році було проведено експертизу 312 рукописів (у 2007/2008 навчальному році – 268), з них 55 – підручники, навчальні та навчально-методичні посібники (див. діаграму 1). На гриф МОН України подається в середньому по три роботи на місяць.
Слід зазначити, що кількість робіт, які подаються на розгляд щомісяця, має непостійний характер. Але деякою закономірністю є зростання кількості робіт наприкінці календарного та навчального років.
Навчальні роботи виконуються у трьох видах:
- навчальні видання, призначені до друку;
- електронні видання, що подаються до електронного каталогу бібліотеки, доступ до яких здійснюється з мережі університету;
- інформаційні ресурси системи дистанційного навчання, що дає змогу отримувати потрібну інформацію слухачам Українського інституту інформаційних технологій в освіті, який входить до складу НТУУ «КПІ».
З кожним роком все більш затребуваними стають електронні видання, доступ до яких здійснюється з мережі університету (до 25% усіх праць). Це пояснюється як обмеженим фінансуванням друкованої навчальної літератури, так і забезпеченням можливості роботи з електронними виданнями в усіх підрозділах університету і в гуртожитках. На жаль, майже половина факультетів та інститутів не розробляє електронні видання (див. діаграму 2).
Зазвичай більше половини навчальних праць, які розглядає ЕРНВ, повертається на доопрацювання, а 2–3 роботи щомісяця – на повторну експертизу. Це не дивно, оскільки значна кількість робіт подається молодими викладачами, і рекомендації досвідчених та авторитетних фахівців для авторів не зайві.
Можна відмітити характерні недоліки робіт:
- основна кількість робіт – це методичні вказівки та рекомендації до виконання лабораторних робіт, комп'ютерного практикуму, курсових та дипломних робіт, самостійної роботи, проведення практик тощо. При цьому зміст вказівок та рекомендацій нерідко не відповідає робочій навчальній програмі дисципліни, назві роботи, її обсяг у програмі та рукописі відрізняються;
- методичні вказівки для студентів-заочників іноді не враховують специфіку цієї форми навчання і є механічним копіюванням навчально-методичної літератури для студентів денної форми навчання;
- матеріали з дисципліни в ряді випадків штучно розбиваються на частини, розділи, спеціальності тощо;
- якість оформлення рукописів часто низька;
- рецензії, що надаються на рукописи, іноді не відображають всі потрібні питання, містять помилки. Якість рецензій є особливо важливою, якщо робота надається на гриф МОН України, тому що за наказом міністра освіти всі без винятку рукописи направляються на «закрите» рецензування до фахівців з інших вищих навчальних закладів.
З урахуванням трирічного досвіду роботи ЕРНВ і з метою допомоги авторам (укладачам) розроблено «Положення про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення», де викладено основні вимоги до навчально-методичних матеріалів і надається інформація про документи, які розробляються для отримання відповідного грифа, а також форми цих документів.
Рукопис, що отримав гриф «Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ», подається до видавничо-поліграфічного комплексу «Політехніка». «Політехніка» з високою якістю виконує повний курс додрукарської підготовки: редагування, верстку, коректуру, звірку, правку, сканування та оброблення зображень і формул відповідно до вимог стандартів, узгодження з автором усіх виправлень, присвоєння ISBN, підготовку титульних аркушів відповідно до чинних стандартів.
Наприкінці хочеться відзначити як позитивний результат організації в університеті вищезазначеної системи експертизи навчальної літератури той факт, що протягом останнього року, коли вимоги до навчальної літератури з боку МОН істотно зросли, до рукописів, що надаються університетом на присвоєння грифа МОН України, претензій майже немає.