Дозвольте представитися: Расім Сітманбетов, студент 4-го курсу ІТС. Починаючи з мого набору, а саме з 2006 року, в навчальний план було внесено багато змін, які пов’язані з приєднанням НТУУ «КПІ» до Болонського процесу. З’явилися нові дисципліни, змінилася система оцінювання... – список довгий. Цього року перелік доповнився ще однією зміною: літню практику, яку студенти нашого інституту проходили на 5-му курсі, перенесли на 3-й курс. Ще недостатньо «підковані» професійно, але вже маючи якісь теоретичні знання, студенти повинні були на практиці «спробувати на смак» телекомунікації.

А спробувати можна багато чого. Телекомунікації – дуже багатогранна наука, і кожен там може знайти тему для душі. Серед підприємств, де політехніки проходили практику, є й багатопрофільні, які охоплюють практично всі галузі телекомунікацій (хіба що не радіолокацію). Я проходив виробничу практику в Інституті електроніки та зв’язку НАН України під керівництвом його директора академіка Української академії наук Теодора Миколайовича Наритника – професора Інституту телекомунікаційних систем”.

Сьогодні Україна стоїть на початку впровадження цифрового телебачення. Воно і стало основною темою моєї практики. Існує декілька стандартів цифрового телебачення. Це американський стандарт телебачення високої чіткості ATSC DTV (Advanced Television System Committee Digital TeleVision); японський стандарт цифрового ТБ-мовлення з наданням комплексних послуг ISDB (Integrated Services Digital Broadcasting) та європейський стандарт цифрового ТБ-мовлення DVB (Digital Video Broadcasting).

Цифрове телебачення в Україні впроваджується на основі останнього стандарту: DVB-T (MPEG-4) (Digital Video Broadcasting – Terrestrial – наземне цифрове мовлення, Moving Picture Experts Group 4 – міжнародний стандарт, який використовується для стиснення цифрового аудіо та відео). Для формування сигналів використовується метод модуляції COFDM (Coded Orthogonal Frequency Division Multiplexing – кодоване ортогональне частотне мультиплексування), тому на передавачі повинен бути встановлений спеціальний модулятор для створення таких сигналів. Основним моїм завданням було створення та аналіз каналу приймання-передавання сигналу цифрового телебачення.

Це моє найперше наукове дослідження, тож гостро переживав перші враження: невдачі та пошук їх причин, а потім і способів їх подолання, корисні в практичному сенсі результати тощо. Упродовж експериментів не раз ставали в пригоді знання спеціальних дисциплін, що їх викладали в інституті. За що щире спасибі Л.О.Уривському, Г.Д.Созоннік, Є.А.Якорнову, А.С.Брагіну, О.А.Вульпе та ін.

Упродовж експерименту були отримані: чітке зображення на екрані телевізора аудіо- відеопотоку, що транслюється, та параметри сигналу DVB-T і його спектр. Було зроблено висновки, що необхідна якість сигналу DVB-T може бути досягнута при вихідній потужності сигналу з підсилювача, яка є меншою, ніж максимальна вихідна потужність сигналу, на яку розрахований даний підсилювач.

Хочу додати для всіх, а особисто для тих, хто не вважає серйозною тему практики та проходить її, так би мовити, «фіктивно»: практика може стати вашим першим досить суттєвим кроком назустріч своїй спеціальності, адже в кожній справі головне – це захоплення, а всі ми знаємо старе прислів’я, що «апетит приходить під час їжі».

Расім Сітманбетов, студент ІТС