Міжнародне співробітництво – невід’ємна складова діяльності НТУУ “КПІ”. У минулому році ми провели важливі переговори і досягли позитивних домовленостей із Надзвичайними і Повноважними Послами в Україні ряду провідних країн світу: Японії, Великої Британії, Фінляндії, Південної Кореї, Румунії, Греції, КНР та послами 6-ти африканських держав під час проведення “Дня Африки” в НТУУ “КПІ”.
Міжнародні проекти
Ми мали честь приймати Прем’єр-міністра Литовської Республіки п. Г.Кіркіласа із лекцією для студентів “Литва й Україна – партнери у Європі”. КПІ став колективним членом Української Ради Миру.
Посилено вектор співпраці із США:
- із колишнім Послом США в Україні В. Міллером домовлено про його курс лекцій для студентів НТУУ “КПІ”;
- надзвичайно важливі результати мав візит до США ректора М.З. Згуровського у квітні 2007 року, під час якого відбулися презентації розробок за проблематикою сталого розвитку, виступи в Інституті Кеннана у Вашингтоні, в урядових колах США, в університеті штату Мінессота.
Результатом стали: візит до НТУУ “КПІ” в травні 2007 р. спеціального представника Держсекретаря США пана Френка Мермоуда і важливі домовленості про майбутню співпрацю, а також візит директора Natural Resources Research Institute університету штату Мінессота проф. Лаліча і налагодження наукової співпраці з рядом факультетів НТУУ “КПІ” у сфері екології, матеріалознавства, металургії.
Налагоджується співпраця НТУУ “КПІ” із Чиказьким університетом за участю Майкла Польськи – випускника теплоенергетичного факультету КПІ 1973 року, який отримав другу вищу освіту в Чиказькому університеті для роботи у сфері інноваційного підприємництва і досяг значних успіхів у комерціалізації науково-технічних інноваційних проектів у США в галузі вітроенергетики та інших.
Через родину Слокум – етнічних українців, керівників Асоціації випускників Массачусетського технологічного інституту у Вашингтоні – започатковано співробітництво із МІТ.
Динамічно розвиваються наші зв’язки із освітньо-науковою сферою Республіки Польща. У рамках угоди між Санкт-Петербурзькою, Варшавською, Київською політехніками відбулася зустріч делегацій керівників і вчених трьох університетів-побратимів на чолі з ректорами, почалася реальна співпраця вчених з підготовки спільних проектів до міжнародних європейських програм, налагоджено контакти та обміни між бібліотеками наших університетів.
Підписано Угоду про співробітництво між Асоціацією ректорів технічних університетів України та Конференцією технічних університетів Республіки Польща. Прийнято рішення про створення – спільно із Польською освітянською фундацією “Перспективи” – Українсько-Польського центру (за типом уже діючого Українсько-Японського центру), через який може бути здійснено багато важливих проектів українсько-польського співробітництва. Наприклад, студентський футбольний чемпіонат університетів-партнерів “Студентський ЄВРО-2012” із запрошенням й інших університетів Європи.
“ПРОТИ сірятини у вищій освіті” назвав директор Європейського центру вищої освіти ЮНЕСКО-CEPES д-р Ян Садлак проект “Імплементація принципів міжнародної експертизи та рейтингового оцінювання в систему вищої школи України”, який наша кафедра ЮНЕСКО виконала в 2007 р. за дорученням UNESСO-CEPES.
На 34-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО ми мали честь представити ініціативу НТУУ “КПІ” про розбудову співпраці між містами, населення яких постраждало в ядерних катастрофах ХХ століття – Хіросимою і Славутичем, що знайшло підтримку Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні Й. В. Муцуо Мабучі, мерів Хіросими і Славутича.
Що стосується Славутича, то нині напрацьовується нова концепція роботи КПІ в цьому унікальному місті, яке має високоінтелектуальне населення (86% з вищою фізико-технічною освітою) і готове до інших нових міжнародних ініціатив КПІ.
Узагалі, ми маємо посилити діяльність нашої Славутицької філії, відкрити підготовку за новими актуальними спеціалізаціями, заявити в міжнародному вимірі ряд проривних міжнародних проектів за проблематикою регіону: в галузях сталого розвитку, телемедицини, моніторингу здоров’я постраждалого в ядерних катастрофах населення, моніторингу в галузі психологічних та соціологічних досліджень, фізики та радіаційного матеріалознавства, моделювання кризових ситуацій та ін.; посилити роль Наукового парку “Київська політехніка” в розвитку Славутича як високотехнологічного центру; залучити Славутицьку філію до гуманітарних і екологічних проектів через Українсько-Польський центр тощо – запропонувати модель Славутицької філії як міжнародного молодіжного високоінтелектуального центру освіти, науки, культури, спорту.
У минулому році ми посилили роботу щодо залучення вчених КПІ до 7РП в галузі науки і технологій Європейського Союзу. Так, одним із практичних кроків стала участь учених КПІ у Робочих групах (створених наказом МОН № 417 від 25.05.07) за окремими пріоритетами Сьомої рамкової програми та подальше заснування Національних контактних пунктів з пріоритетних напрямів РП7. Створено Національний контактний пункт з нанотехнологій 7-ої Рамкової програми.
КПІ було доручено представляти Україну на Міжнародній конференції “Сценарії скоординованого підходу до сталого науково-технічного співробітництва зі східними сусідами ЄС” (у Москві 3-4 грудня 2007 року).
Розширюється міжнародна активність наших студентських організацій. Тут є значний прогрес порівняно з минулими роками. Ми будемо всіляко сприяти тому, щоб студентська складова міжнародної діяльності університету працювала за визначеними вже стратегічними орієнтирами і партнерами, поглиблювала вже розгорнуте співробітництво.
І ми пропонуємо як експеримент доручити ряд керівних посад у ДМС молодим фахівцям, аспірантам: очолити такі сектори ДМС, як мобільність, наукові стипендії, гранти, співпраця з міжнародними організаціями і міжнародна інформація.
Прикладом роботи міжнародного напрямку в 2007 році з реформування університету відповідно до тенденцій розвитку провідних університетів світу можна назвати інституціональні проекти – такі, що запроваджують новий устрій нашого університетського життя. Ці проекти стосуються розширення практики подвійних дипломів у партнерстві з провідними університетами світу, мобільності, завдань міжнародного напрямку у ствердженні принципів дослідницького університету, проблематики сталого розвитку, будівництва Українсько-Японського центру співробітництва, Національної програми з більш чистого виробництва (проект ЮНІДО обсягом 600 тис. євро), подолання розриву між університетами та індустрією (TEMPUS – проект із Стокгольмським королівським технологічним університетом) та багато інших.
Як значні проекти інституціонального рівня в 2007 році маємо відзначити активні дії НТУУ “КПІ” в авторитетних міжнародних організаціях CODATA (ICSU) та BSUN.
Ставши членом BSUN, яка охоплює понад 100 університетів 13 країн регіону, НТУУ “КПІ” запропонував ряд ініціатив, які керівними органами BSUN визначені як пріоритетні для університетів країн Причорномор’я:
- Формування політики сталого розвитку країн Чорноморського регіону, сприяння навчанню і дослідженням у цій галузі.
- Транспортні системи та енергетична безпека регіону.
- Сучасні матеріали, наносистеми, наноматеріали, нанотехнології.
- Інновації, трансфер технологій та їх комерціалізація.
- Інтеграція науково-освітніх інформаційних та телекомунікаційних мереж країн Чорноморського регіону.
- Телемедицина: пропозиції для країн Чорноморського регіону.
- Академічна мобільність та студентські ініціативи для BSUN.
З CODATA – Міждисциплінарним комітетом з баз даних для науки та технологій Міжнародної ради з науки ICSU – прийнято рішення про проведення конференції CODATA у жовтні 2008 року на базі КПІ. Вперше конференцію такого рівня буде проведено на пострадянському просторі.
Підготовка і проведення на базі НТУУ “КПІ” конференції “CODATA-2008” – “Information for Society, from Today to the Future” (“Наукова інформація для суспільства: від сьогодення у майбутнє”) мають настільки важливе значення і для НТУУ “КПІ”, і для держави в цілому, що про її забезпечення прийнято окреме розпорядження Кабінету Міністрів України, сформовано Координаційний комітет для підготовки конференції на урядовому рівні.
Факультети, інститути, комплекси
Серед нових характеристик міжнародної діяльності університету у 2007 році – посилення конкурентних засад при здійсненні міжнародної діяльності через введення простої і зрозумілої метрики цієї діяльності – питомих інтегральних показників.
Ряд факультетів та інститутів посилили управлінські ланки міжнародного напрямку, встановили посади заступника або помічника декана/директора з міжнародного співробітництва, розгортають міжнародну діяльність через створені в 2007 році “міжнародні офіси” при декані/директорі для концентрації інформаційних потоків у галузі міжнародної діяльності, підготовки проектів і пропозицій, листування та забезпечення реалізації рішень і доручень декана/директора в галузі міжнародної діяльності.
За такою моделлю працюють ряд керівників підрозділів (ММІ – проф. М.І.Бобир, ФТІ – проф. О.М.Новіков, ФС – проф. Б.В.Новіков, ВПІ – проф. П.О.Киричок, ІЕЕ – проф. А.В.Праховник, ФЕА – проф. О.С.Яндульський, ФАКС – проф. О.В.Збруцький, ІФФ – проф. П.І.Лобода, ІПСА – проф. Н.Д.Панкратова), і нам треба цю практику поширювати.
Наші проблеми
Хоча в 2007 році ми мали певні позитивні результати в розвитку міжнародного співробітництва і зовнішньоекономічної діяльності, але в багатьох складових ми не є найкращими.
Ось, наприклад, кількість аспірантів. Тут ми не на перших місцях. На жаль, на фоні значного контингенту іноземних громадян на навчанні кількість аспірантів зменшується протягом останніх 10 років.
Щоб змінити це становище, а також враховуючи нові завдання міжнародного напрямку у зв’язку із формуванням університету за моделлю дослідницького, нам необхідно зробити привабливим для молоді світу навчання в КПІ за магістерськими програмами і – як логічне продовження – в аспірантурі.
Ще не напрацьовано механізми посилення мобільності, участі підрозділів у європейських програмах типу Erasmus Mundos. Широка наша участь у проектах 7-ої Рамкової програми Європейського Союзу з науки і технологій – поки є нездоланним бар’єром.
Кадрове забезпечення міжнародної діяльності
Дефіцит кваліфікованих управлінських ланок призводить до того, що нікому реалізовувати все те, що нашому університету вже запропоновано до спільної – із зарубіжними партнерами – діяльності. І від цього ми багато втрачаємо.
Розуміючи важливість для нашого університету посилення менеджменту міжнародної діяльності на рівні факультетів і кафедр, ЮНЕСКО профінансувала проект підвищення кваліфікації за спеціальністю “Менеджмент міжнародної діяльності ВНЗ”. Проект здійснено на базі Інституту післядипломної освіти силами ФММ та кафедри ЮНЕСКО НТУУ “КПІ”. Відбувся перший випуск.
Для вирішення проблеми управлінських ланок міжнародного напряму необхідно створювати в університеті середовище, сприятливе для розбудови міжнародної діяльності і формування менеджерів-міжнародників.
Перспективи
У розвитку міжнародного співробітництва у нас є й багато складних моментів, і багато завдань. Вони віддзеркалені у “Програмі розвитку міжнародної діяльності”.
Її суть полягає в тому, що метою міжнародної діяльності на період 2007-2017 років є забезпечення в освітній, науковій, інноваційній та інших видах діяльності університету рівня провідних вищих навчальних закладів Європи і світу на основі використання світового досвіду та через інтеграцію НТУУ “КПІ” до європейського, міжнародного освітнього, наукового, інноваційного та інформаційного простору, підвищення конкурентоспроможності НТУУ “КПІ” на міжнародних ринках освітніх та науково-технічних послуг, підвищення міжнародного авторитету НТУУ “КПІ”.
Можна прогнозувати, що без досвіду і навичок міжнародної співпраці цієї мети досягти неможливо. Тож попереду масштабна, але цікава і корисна робота.
За результатами рейтингу “ТОП-200”, який цього року було вперше проведено й оприлюднено в системі вищої школи України, наш університет за розділом “Міжнародна діяльність” посідає перше місце, випереджаючи майже вдвічі КНУ ім. Тараса Шевченка, – переможця рейтингу – та інші провідні університети України.
Але є ще багато недоліків і невикористаних можливостей порівняно і з університетами України, і з кращими університетами світу. На наш погляд, 2007 рік можна вважати роком подальших суттєвих позитивних змін.
На завершення хотів би подякувати всім, хто в 2007 році активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі КПІ і нашої держави.