Так називалася міжнародна конференція, зорганізована Європейською радою з бізнес-освіти (ЕСВЕ) у партнерстві з Навчально-методичним комплексом “НТУУ “КПІ” – Міжнародний університет фінансів”, Російською асоціацією бізнес-освіти, Українською асоціацією розвитку менеджменту і бізнес-освіти та Міжнародним центром навчання і досліджень. Вона пройшла 1–3 червня в НТУУ “КПІ”.
У роботі конференції взяли участь президент ЕСВЕ Душан Радонжич, виконавчий директор ЕСВЕ Брайан Холден, представники з 12 країн – Російської Федерації, Великобританії, Кіпру, Польщі, США, Франції, Чехії, Швейцарії та ін.
Доповідачі зосередили увагу на питаннях становлення та розвитку бізнес-освіти в країнах СНД, вимогах підприємств і підприємництва до бізнес-освіти, проблемах та шляхах їх можливого вирішення, оприлюднили кращий досвід бізнес-шкіл Європи, програми співробітництва тощо.
Ректор НТУУ “КПІ” М.З.Згуровський, вітаючи зібрання, поінформував, що в університеті готують інженерні кадри, здатні проектувати та експлуатувати апаратуру з урахуванням економічних і бізнесових характеристик, затребуваності результатів їх праці. На ФММ зростають фахівці, які володіють економічними знаннями і бізнесовими навичками. МУФ та ФММ забезпечують студентам КПІ отримання другої, економічної, освіти, що робить їх більш мобільними і затребуваними на ринку праці.
Представник Держдуми РФ, член Ради директорів ЕСВЕ Володимир Буренін наголосив, що освітяни і науковці СНД зацікавлені у формуванні єдиного освітнього простору. Він навів дані, що за 20 років міжнародний ринок освіти зріс у чотири рази. Молоді фахівці, переконаний він, мають бути готовими опанувати 3-4 спеціалізації, щоб відповідати запитам роботодавців. “КПІ є прикладом активної інтеграції бізнесу в інженерну підготовку”, – зауважив, зокрема, доповідач.
Розмірковуючи далі про бізнес-освіту, В.Буренін розповів, що в РФ, як і в інших країнах СНД, актуальною є проблема контролю якості освіти, монополізованого державою. Тоді як, на думку науковця, має існувати й громадсько-професійна атестація, висновки якої визнавалися б у суспільстві. Непростим є і питання покращення менеджменту якості навчальних закладів. Їх імідж дуже часто тримається на харизматичності та відомості керівника, заміна якого є вразливою позицією і призводить до зниження рейтингу ВНЗ. Доповідач також охарактеризував непрості моменти гармонізації навчального процесу у світлі Болонських домовленостей і вступу РФ до СОТ та наголосив на створенні реєстру міжнародних органів атестації й акредитації, висновки яких визнавалися б у Європі та світі.
Виконавчий директор ЕСВЕ Б.Холден розповів про освітні програми, які підтримує ЄС та окремі країни. Erasmus Mundus налічує 57 навчальних курсів. З 67 тис. заявок від студентів та викладачів було відібрано для участі в ній 221 викладача та приблизно 1,5 тис. студентів. Програма має 4 напрями: магістерські курси (для країн ЄС); стипендіальні – можуть брати участь студенти не з країн ЄС; партнерські – університети не з країн ЄС беруть участь в обміні студентами з партнерами з ЄС; для зміцнення співдружності з країнами за межами ЄС.
Tempus-Tacis об’єднує спільні проекти європейського рівня з розвитку навчальних програм, бізнес-адміністрування, зміцнення університетів. Дві тисячі університетів беруть участь у 7,5 тис. проектів. На 2007–13 рр. на їх фінансування передбачено 50 млн євро. 7-ма рамкова програма “Побудова розумної Європи” розрахована на 2007–13 рр. і передбачає співпрацю в галузі інформатизації та телекомунікації. Було названо й інші проекти: Bridge grants (Великобританія), DAAD (Німеччина), Research (Нідерланди), Nordic Council of Ministers (Скандинавія), FIPSE (США) тощо.
З доповіддю “Економічна освіта для інженерів” виступив перший проректор НТУУ “КПІ” проф. Ю.І. Якименко.
Конференція ЕСВЕ надала гарну можливість представникам бізнесу та навчальних закладів обмінятися досвідом і обговорити нагальні питання, що стосуються потреб і сьогоднішніх вимог бізнес-середовища, поліпшення якості бізнес-освіти й формування ринку кваліфікованих фахівців. Таке спілкування стимулює розвиток професійних зв’язків, розширює сферу професійної діяльності, сприяє акредитації програм з бізнес-освіти.