21 січня 2007 р. на 70-му році обірвалося життя Миколи Степановича Гумена, відомого вченого, доктора технічних наук, професора Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, ветерана праці.
Народився він 2 листопада 1937 р. у містечку Степань Рівненської області у селянській родині. Після закінчення середньої школи в 1954 р. вступив до Київського політехнічного інституту, механічний факультет якого закінчив у 1959 р. За направленням з 1959 р. по 1962 р. працював на Київському машинобудівному заводі “Більшовик” на посаді інженера-технолога.
З 1962 р. і до останнього дня Микола Степанович працював у КПІ. Спочатку аспірант, а потім викладач, доцент, професор кафедри нарисної геометрії, інженерної і комп’ютерної графіки.
Микола Степанович був провідним ученим у галузі математичних наук, має понад 200 друкованих наукових та методичних праць, зокрема навчальних посібників та монографій, готував докторів та кандидатів наук.
Завжди перебуваючи у вирі суспільного життя, Микола Степанович був членом спеціалізованої вченої ради, громадської організації “Просвіта”, осередок якої в КПІ він очолював, брав активну участь у роботі інших культурно-просвітницьких організацій.
Микола Степанович користувався заслуженим авторитетом у колег як науковець, викладач і людина, дбайливий і люблячий батько 3-х дітей, відданий і надійний чоловік. Його завжди відрізняли відповідальність за доручену справу, акуратність, чуйність, доброзичливість, інтелігентність, вихованість, скромність, постійна готовність прийти на допомогу ближньому.
Микола Степанович був відданим громадянином, патріотом України, болісно переживав за її долю, виховував у студентів почуття відповідальності за їхнє майбутнє.
Світла пам’ять про Миколу Степановича Гумена назавжди збережеться в серцях його рідних і близьких, колег, студентів – усіх, кому доводилось з ним спілкуватись.