19 жовтня в ЦКМ НТУУ “КПІ” відбулася зустріч керівництва університету зі старостами академічних груп. Захід був повністю присвячений Болонському процесу та, зокрема, його впровадженню в КПІ.
Першим виступив ректор НТУУ “КПІ” академік М.З.Згуровський. Він розповів про передумови виникнення, історію Болонського процесу та пояснив основні принципи й завдання цього явища в європейській освіті.
Михайло Захарович зауважив, що лише консолідована “Європа знань” здатна на сьогодні протистояти викликам нового тисячоліття, зокрема бути конкурентоспроможною на міжнародній арені у сфері вищої освіти. Саме Болонський процес покликаний створити єдиний європейський освітній простір, що сприятиме мобільності й працевлаштуванню людей, а також розвитку континенту в цілому.
У 2005 році Україна офіційно приєдналась до Болонського процесу. КПІ одразу активно долучився до нього, одним з перших розпочавши відповідне реформування: зокрема, поступове запровадження рейтингової системи оцінювання та введення двоступеневої вищої освіти.
Разом з тим ректор наголосив, що Болонський процес не передбачає бездумного копіювання будь-якої моделі викладання, навпаки, його завдання – підвищення рівня освіти в кожному окремому вузі завдяки власному досвіду й напрацюванням. Головним є забезпечення тісних зв’язків між вищими навчальними закладами, взаєморозпізнавання дипломів і ступенів, можливість навчання й стажування студентів у будь-якому вузі країн-учасниць Болонського процесу.
Під час виступу Михайла Захаровича із залу надійшло багато записок з питаннями. Ректор відповів на основні.
Коли КПІ остаточно приєднається до Болонського процесу? – Приєднується не вуз, а країна, університет лише приймає певну програму дій. Спеціалісти ж прогнозують об’єднання європейського освітнього простору до 2010 року.
Чи матимуть студенти матеріальну підтримку від вузу під час стажування за кордоном? – Існує велика кількість програм, за якими студент може навчатися в тому чи іншому вузі Європи. Все залежить від індивідуальної активності.
Дипломи якого зразка отримають випускники КПІ 2007 року? – Диплом нашого вузу, а от додаток до диплома буде уніфікованим за 5-ма розділами. Саме за ним і відбувається “розпізнавання” спеціальності й ступеня його власника в інших вузах Європи.
Яким чином в КПІ вирішується проблема якісного викладання іноземної мови? – Для цього в КПІ було створено факультет лінгвістики. Безумовно, знання іноземної мови, а то й кількох є необхідною умовою для навчання чи стажування в європейських вузах. На жаль, рівень знань наших студентів тієї ж англійської мови – недостатній. І тут передусім важливими є мотивація й бажання студента вивчити мову.
Навіщо зменшувати кількість лекційних годин, адже студентам іноді дуже важко самостійно зрозуміти матеріал? – Досвід показує, що характер лекцій має бути оглядовим. Потрібно змінити власне концепцію: вони повинні передусім зорієнтувати студента в літературі, налаштувати на самостійну роботу.
Далі виступив перший проректор Ю.І.Якименко з доповіддю про програму дій щодо реалізації положень Болонського процесу в університеті.
Мова йшла про двоступеневу систему вищої освіти: базова (бакалаврат) і повна (магістратура), забезпечення якості освіти та принципи взаєморозпізнавання дипломів за уніфікованим додатком. Також йшлося про автономність вузів як повної відповідальності при прийомі студентів, присудженні ступенів та її впливу на якість навчання й викладання.
Що стосується кредитно-модульної системи, сумісної з ECTS (European Community Course Credit Transfer System), то вона є дієвою як у традиційному двоступеневому навчанні, так і в системі післядипломної освіти й послідовної другої освіти (на основі взаємозаліків), у системі перепідготовки та підвищенні кваліфікації кадрів, а також у дистанційному навчанні.
Програма впровадження Болонського процесу в КПІ включає в себе конкретні заходи, що буде здійснено як на рівні університету, факультетів, кафедр, так і кожним викладачем і студентом, починаючи з цього навчального року. В своїй доповіді проректор Г.Б.Варламов розповів про систему академічної мобільності студентів. Він зазначив, що Болонський процес допоможе змінити принцип викладання в українській вищій школі з “повтори!” на “створи!”, а, отже, змусить працювати студента творчо.
Під час зустрічі студенти подали чимало записок з запитаннями. Деякі повторювались, інші не стосувались теми зустрічі, та Ю.І.Якименко відповів на всі без винятку. Ось кілька найцікавіших і часто повторюваних:
Старші курси підпадають під Болонський процес? – Цей процес стосується всіх, хто зараз вчиться в КПІ.
Чи збільшиться набір в магістратуру? – Обмеження вже немає, проте магістрами стануть лише ті, в кого середній бал буде не менше затвердженого.
Можна здати сесію “автоматом”? – Так, за новою системою сесія може пройти... без екзаменів, якщо студента, звичайно, влаштує оцінка, яку він отримає за результатом своєї роботи протягом семестру. Крім того, тепер сесія складатиметься не з п’яти, а з трьох предметів.
Чи не порушить Болонський процес якості фундаментальної освіти? – КПІ збереже якість освіти, напрацьовану десятиліттями, зміниться лише додаток до диплома й система оцінювання, які будуть визнаватися в Європі.
Чи зросте кількість відрахованих? – Все залежить лише від студентів. Але “планку” КПІ опускати не збирається, це – точно.
Чи є позитив від Болонського процесу? – Безперечно. Інакше, наша країна до нього б не приєднувалась. Скоро студенти в цьому переконаються.
Сподіваємось, що незабаром усі студенти 40-тисячної Політехніки переконаються в цьому. Варто частіше проводити подібні “роз’яснювальні” зустрічі, підвищуючи мотивацію студентів до наполегливого навчання та відповідальності за отримані результати. Адже їхнє майбутнє залежить лише від них.