“Рукописи не горять…” – і таки іноді правда!.. Село Саварка на Богуславщині. Хатина, в якій у 20-ті роки ХХ ст. проживали вчителі Марія Іщенко та подружжя Чалих… І ось у листопаді 2005 р. на горищі цієї хатини сільський староста Олександр Криворучко знайшов мішок, повний паперів, книг… Пожовклі, обгризені мишами аркуші зошитів виявилися конспектами вчителів, які працювали у Саварській школі в ті часи.
І серед них – рукописний підручник Михайла Кравчука!
Зошит з 96 сторінок; на першій сторінці запис:
Зовсім невідомий і неопублікований підручник! У всякому разі немає його в жодному списку наукових та науково-методичних праць М.Кравчука (маємо на увазі хоча б і нещодавно опубліковані в Києві його твори: “Науково-популярні праці” (2000 р.), “Вибрані математичні праці” (2002 р.), “Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука” (2004 р.) та ін.).
Михайло Пилипович Кравчук (1892-1942) – найвизначніший український математик ХХ ст., всесвітньо відомий учений, педагог, громадський діяч. Його наукові праці з різних галузей математики (вищої алгебри та математичного аналізу, теорії ймовірностей та математичної статистики і т.д.) увійшли до скарбниці світової науки. Многочлени Кравчука, моменти Кравчука, формули Кравчука, осцилятори Кравчука давно існують на сторінках наукових досліджень, а в 2001 р. завдяки пошукам науковця І.Качановського (США) виявилося, що М.Кравчук стояв і біля витоків винаходу першого у світі електронного комп’ютера!
Протягом усього свого, на жаль, короткого і драматичного життя (воно урвалось у таборах на Колимі), М.Кравчук успішно поєднував велику наукову творчість з громадсько-культурною працею, зокрема – в освітянській галузі. Ще в 20-ті роки він складає низку підручників, посібників, програм для середньої школи, технікумів і ВНЗ. Дещо пізніше укладає програми з курсу “Елементи вищої математики в пристосуванні до сільськогосподарських профшкіл”. Велику роль як пропедевтичні курси з вищої математики відіграли його праці “Вступ до вищої математики” (1932 р.), “Елементи теорії детермінантів” (1933 р.), “Вибрані питання з основ аналізу нескінченно малих” та ще деякі інші.
І от гортаєш сторінки знайденого рукопису!.. Молодий талановитий математик уже в перші роки своєї професійної роботи не стояв осторонь проблемних питань загальної освіти. Він, який уже викладає математику не тільки в середніх школах (І, ІІ українських гімназіях, електротехнічній школі тощо), але й в університеті, в інших інститутах Києва, опинившись через елементарну матеріальну скруту (яку переживала майже вся наша тодішня інтелігенція) в селі Саварка (1920-1921 рр.), болісно відчуваючи нестачу шкільних посібників, узявся укладати цей підручник.
У вечірні та нічні години
він напружено працює, чергуючи наукові дослідження з питань вищої математики (теорії перемінних матриць, перетворень квадратичних форм, теорії кореляції, інтерполяції в теорії функцій дійсної змінної тощо) з питаннями, як краще подати елементарну математику для учнів 5-7 класів.
А його українська математична термінологія! Він воістину виявив себе як талановитий математик-методист. Кожен абзац навіть цього невеликого математичного підручника збагачує математичну термінологію. І в наш час, коли точаться суперечки стосовно тих чи інших математичних термінів, варто звернутись хоча б і до цієї книжки-рукопису (приміром його терміни: відтинок, проста, довід, поперечник, кутомір, осередок кола, рівнобіжна, осередній, стична та багато ін. ніяк не знайдуть місця на сторінках сучасних математичних підручників!).
Вкотре переконуєшся, що Кравчукова математична мова – добротний зразок українського науково-математичного стилю. Пильне та глибоке дослідження, вивчення праць М. Кравчука і з мовно-термінологічного погляду й сьогодні прислужилося б для такої актуальної справи, як подальша розробка та вдосконалення української математичної термінології.
Перечитуєш знову і знову цей рукопис… Вражає, захоплює вміння автора стисло, глибоко і водночас просто та легко, живою мовою подати курс геометрії в межах семирічної школи.
Цікаві також задачі та методи їх розв’язання, подані в рукописі, вони справді вимагають від учня і гнучкості міркування, і віртуозної праці думки, впертості, наполегливості…
Отже, науково-методичні роботи М.Кравчука ще й ще раз свідчать про необхідність реформування освіти, зокрема математичної, в нашій країні (корінні зміни існуючих програм, зміст підручників, посібників тощо).