У житті кожного студента на фінішній прямій навчання наступає хвилюючий день, який, власне, і стає підсумком всіх тих років гризіння граніту науки в університеті – день захисту диплому.
Звання дипломника удостоюються ті студенти, які долають довгий, часом нелегкий шлях навчання: потрібно написати безліч контрольних, лабораторних та курсових робіт, пережити-здати з десяток сесій та залікових тижнів, щоб у підсумку набути важливих знань і вмінь, потрібних для майбутнього. Якщо ж студент отримує від цього п’ятирічного процесу максимум задоволення – це щаслива людина, яка зробила правильний вибір у житті.
Щороку в НТУУ “КПІ” проходять захисти дипломних робіт на всіх кафедрах факультетів та інститутів. Про те, як відбувається це у студентів технічних спеціальностей, ми писали у попередніх випусках газети. Наша розповідь присвячена художникам своєї справи у прямому значенні цього слова.
23-24 лютого у Видавничо-поліграфічному інституті відбулися захисти дипломних проектів студентів гр. СГ-01 кафедри графіки. Студенти цієї групи здобувають дуже цікавий і творчий фах – художніх оформлювачів друкованої продукції: книжкових, журнальних, газетних видань, реклами тощо. Та можливості застосування своїх знань і таланту не обмежуються лише поліграфічною продукцією. Вони можуть працювати дизайнерами інтер’єру, художниками, фотохудожниками – головне мати смак, божу іскру таланту і любов до прекрасного, яка і підштовхнула їх до вибору такої цікавої професії.
Захист “графіків”, як, власне, і їхнє навчання протягом п’яти років, проходив у 25 корпусі НТУУ “КПІ”, що розташований по вулиці Володимирській. Це місце дуже символічне, адже студенти мають нагоду щодня насолоджуватися красою Андріївського узвозу, надихаючись його атмосферою для власної творчості.
На захисті були присутні: директор ВПІ П.О.Киричок, члени комісії та всі бажаючі подивитися на роботи дипломників. Самі ж “винуватці свята” з нетерпінням очікували початку, дещо хвилюючись... Кожен з них представляв своє художньо-технічне оформлення та поліграфічне виконання якогось окремого видання. Перед аудиторією виставлялися готові ілюстровані розвороти книг чи інших типів видань, а на стіл журі подавалися ще й оригінали малюнків. Різноманітність тематики робіт просто вражала: художня література, науково-популярна, дитяча книжка, журнальні видання, фотокалендар, серія плакатів на соціальну тематику. Завданням дипломників було не просто намалювати ілюстрації до книжок, але зробити це зі смаком і професіоналізмом, вміло використовуючи можливості комп’ютерних технологій, матеріали і друк на сучасному поліграфічному обладнанні. Окрім того, студенти обґрунтовували доцільність випуску оформленого ними видання з економічної точку зору, зазначали його собівартість і реальну ціну на ринку.
Особливо запам’яталися кілька дипломних робіт, які, до речі, були рекомендовані комісією до друку. Левська Олена представила настільний перекидний календар “Київська фантазія”. Тематика цієї роботи – вічна, як і величний Київ. Та художниця не просто шаблонно “скопіювала” відомі пейзажі й будівлі столиці на папір, а творчо зобразила власні асоціації з містом каштанів: трохи фантазії, кілька краплин іронії, щіпочка казковості – і перед вашими очима постають лебеді незвичного кольору перед Маріїнським палацом, веселка замість арки Дружби, летючі кораблі над Дніпром, пінгвіни з льоду разом з рибалками на кризі.
Волинська Вероніка нагадала всім присутнім про те, що з настанням ери комп’ютерних технологій мистецтво чорно-білої фотографії нікуди не зникло, навпаки, якщо тонко й вміло підключити “машину” до обробки знімків, можна робити справжні дива! Всю роботу при створенні цього фотокалендаря Вероніка робила власноруч: виставляла світло, підбирала натурниць, малювала на їхньому тілі боді-арт, робила й сканувала відбитки. Процес досить трудоємний, та результат того вартий. Кожна пора року на цьому календарі представлена різними жіночими образами, а власне календарна сітка стилізована під листок з блокноту, на якому від руки написані дні тижня. Робота виконана з великим смаком і в оригінальному стилі, всі елементи продумані до дрібниць, пози моделей осмислені й вишукані, що робить подібне видання унікальним і затребуваним на сучасному ринку.
Зовсім в іншому стилі Антонець Надія виконала художньо-технічне оформлення видання В.Скуратівського “Місяцелік. Український народний календар”. На стіл комісії вона поклала оригінали своїх малюнків, виконаних на склі. Дівчина звернулася до традиційного декоративного народного мистецтва. Вона поєднала техніку вітражу з народним живописом на склі, що розповсюджений на Західній Україні. При скануванні напівпрозорі лаки, якими наносилося зображення на скло, і, власне, його товщина дали небачений досі ефект випуклості малюнку й ореолу навколо нього. Барвисті орнаменти у неї переплітаються з образами людей і тварин; багато ілюстрацій у вигляді кола, що також притаманно старовинному народному мистецтву.
Жуков Сергій обрав для свого дипломного проекту дуже серйозну й відповідальну тему – соціальні проблеми. Втілив він свій задум у серії плакатів, присвячених проблемам бідності, безпритульності дітей і проблемних підлітків, торгівлі людьми, СНІДу, демографічним проблемам. Уже років 8 на кафедрі графіки студенти не зверталися до цього складного, але такого потрібного й дієвого виду видань. Колажі Сергія з елементами аплікацій на гостру тематику викликають змішані почуття з присмаком трагізму, а провокативні заголовки-питання, на кшталт “Перемогли бідність?” змушують замислитися над цими проблемами. Його роботи дуже актуальні. Якщо вони з’являться в українських містах – це стане потужним засобом впливу на суспільство.
Після захисту своїх робіт, відповідей на питання, поставлені членами комісії, всі студенти без винятку дякували ВПІ, своїм викладачам та групі, і робили вони це не “на оцінку”, а дійсно щиро і з теплотою в голосі.
Ми поцікавились враженнями викладачів ВПІ та членів комісії про захист.
Голова комісії головний редактор державного видавництва “Преса України” Наталія Володимирівна Синеуцька позитивно оцінила роботи дипломників: “Я сьогодні побачила багато талановитої молоді. Дуже добре, що вони комплексно підходять до оформлення друкованих видань: і як художники, і як дизайнери. Сучасні технології допомагають їм “звільнити голову” від зайвої ручної праці”.
Старший викладач кафедри організації видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження Олег Олексійович Добровольський уже вдруге присутній на захисті графіків денної форми навчання: “Враження від дипломів студентів дуже хороше. Це дійсно роботи професіоналів. Деякі з них є досить дорогими проектами, але якщо залучити спонсорів, то такі видання можна й потрібно видати”.
Шерстюк Валентин Петрович – д.х.н., професор кафедри технології поліграфічного виробництва був найактивнішим з членів комісії, ставив запитання дипломникам і, вочевидь, залишився дуже задоволеним: “Кафедра графіки в нашому інституті, зокрема, і в університеті в цілому є унікальною: вона готує не просто художників, а майбутнє української книги. Та окрім гарного композиційного бачення та вміння малювати, я б також відмітив розуміння дипломниками технологій друку, сучасних додрукарських і друкарських процесів, використання ними новітніх комп’ютерних і цифрових технологій. Це дуже позитивно. Але щоб праця цих талантів не загубилася в морі інших видань, їм потрібно знайти “свого” читача”.
І нарешті ми поспілкувалися з людиною шанованою й незамінною на кафедрі графіки. Професор Борис Васильович Валуєнко “зустрічає й проводжає” всіх студентів-художників, адже з першого по п’ятий курси читає їм такі важливі предмети, як “Історія оформлення книги” та “Композиція видання”.
“Я дуже задоволений. Хоча й бачив ці роботи вже багато разів, сьогодні подивився на них “свіжим оком”. Студенти зробили все від них залежне, а ми, викладачі – допомогли розкрити їхній талант. Взагалі, я прибічник думки, що дипломна робота – ще одна стадія навчання, і викладач має продовжувати вчити студента і в цей період. Більш того, ми регулярно скликаємо художні ради, на яких обговорюємо дипломні проекти, іноді залучаючи і студентів.
Сьогодні ми побачили роботи, виконані на високому рівні. Дипломники працювали над дуже різними за тематикою проектами, і це було цікаво всім. На відміну від художнього інституту, студенти ВПІ виконують не тільки станкові ілюстрації (сторінкові) у вигляді циклу графічних робіт, а й обирають складні макети, де у відповідному ритмі чергуються малюнки оборочні, форматні, сторінкові, “на виліт”, в межах полоси набору і т.д. Адже не тільки ілюстрація і її зміст, але й макет впливає на сприйняття читачами видання. Ця різноманітність пожвавлює увагу, знімає зорову втому. Також дипломники використовували горизонтальні (альбомні) формати переважно для оформлення науково-популярної літератури, що дає можливість легко розміщувати ілюстративний матеріал, давати панорамні ілюстрації. Велику увагу наші студенти приділяють оформленню найменших елементів видання, включаючи вихідні дані, які мають підпорядковуватися загальному ансамблю і стилю видання та гармонійно поєднуватися з іншими його елементами.
Ця група – елітна. Щороку наші випускники представляють до захисту достойні роботи, але цього разу “перлин” багато як ніколи. Всі хлопці й дівчата такі різні, але їх об’єднала любов до мистецтва. Хочеться побажати їм подальших успіхів і творчих злетів. Сподіваюсь, кожен з них знайде своє місце в цьому житті і реалізує свій талант”.