З метою якісної підготовки фахівців з вищою освітою та спеціалістів вищої кваліфікації в галузі екобіотехнології і біоенергетики спільним наказом НТУУ “КПІ” та НАН України при Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України була створена філія кафедри екобіотехнології та біоенергетики.
Філію очолив директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України академік НАН України В.П.Кухар – голова координаційної ради з пріоритетного напряму розвитку науки в Україні “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток”.
У грудні академік В.П. Кухар прочитав для студентів ФБТ лекцію “Проблеми поводження з відходами діяльності людини та впровадження моделі сталого виробництва та споживання”, в якій висвітлив стан наступних проблем.
За останні 100 років населення Землі зросло в 3,1 разу, валовий продукт зріс в 350 разів, об’єм споживання прісної води в 11 разів, а площа орних земель – в 2 рази. У той самий час площа пустель зросла на 156 млн га, а площа лісів зменшилась на 7,5 млн кв. км і на 20% скоротилася кількість видів рослин і тварин. Сьогодні господарська підсистема активно впливає на 60% суші, людська цивілізація споживає до 40% первинної біологічної продукції, з якої лише 10% йде на безпосереднє споживання, а 30% руйнується на шляху до споживача. В результаті цих дій порушено природний кругообіг біогенних речовин в природі.
Вкрай незадовільною є екологічна ситуація в Україні, яка належить до країн з найбільш високими як абсолютними, так і відносними показниками утворення відходів. На 2000 рік в Україні було накопичено 25 млрд тонн відходів, навантаження на 1 кв. км площі складало близько 40 тис. тонн, а у 2005 році – ми “зберігали” вже 30 млрд тонн, які зайняли площу понад 160 тис. га. За високих темпів накопичення відходів виробництва використання вторинної сировини залишається на незмінному рівні – близько 40%. Розробка родовищ ведеться за застарілими технологіями та критично зношеними фондами, відсутня практика комплексного використання ресурсів, що автоматично веде до накопичення величезних обсягів виробничих відходів, які перетворюються у новий “техногенний ресурс”, значних втрат мінеральної сировини. За індексом природоємності – 8,7 (інтегрований показник споживання енергоносіїв, води, шкідливості викидів тощо) Україна випереджає такі країни, як Росія, Молдова та Польща, не говорячи вже про країни ЄС (для світу цей індекс приймається за 1,0).
У 2004 році знову відновилася тенденція збільшення викидів в атмосферу – загальні викиди досягли 6 млн тонн, а викиди зі стаціонарних джерел 4 млн тонн. Маса вторинних продуктів у перерахунку на 1 кв. км території України перевищує аналогічний показник для США у 6 разів та в 3 рази для держав ЄС. Невирішеною залишається ситуація з твердими комунальними відходами.
Переробка відходів є досить складним завданням. Створення новітніх технологій переробки відходів можна порівняти з розробкою нових сировинних джерел, що вимагає комплексного підходу, нового інженерного мислення, потребує фантазерів та генераторів ідей.
Лекція проходила досить жваво. На завершення академік В.П. Кухар відповів на численні запитання студентів щодо сучасних методів, зокрема біотехнологічних, утилізації відходів, специфіки застосування норм екологічних міжнародних угод в різних країнах, їх реалізацію в Україні тощо.