Креативність в інженерній діяльності – це здатність створювати різні речі та вироби, що мають ознаки новизни й унікальності, корисності й цінності, витонченості й простоти.
Навчання креативності включає вивчення методів і прийомів цілеспрямованого активного використання знань студентів, набутих при вивченні теоретичних, технічних, суспільних і гуманітарних дисциплін, для вирішення завдань інженерної практики. Іншими словами, уміння застосовувати знання заслуговує на таку саму увагу у вузі, як і процес набуття знань.
- Для цілеспрямованої роботи з розвитку творчих здібностей варто проводити тестування і виділяти студентів з творчим складом розуму. Викладачі фундаментальних дисциплін уже на початкових курсах можуть виявляти студентів, які мають такі здібності. Ці відомості повинні супроводжувати студента при переході з курсу на курс. Таким чином можна відстежити особистості, наділені підвищеними здібностями й цілеспрямовано з ними працювати. Необхідно розробити тести для виявлення творчо обдарованих студентів. Ризик не помітити обдарованого студента і не використати його потенціал значно зменшиться.
- Починаючи з IV курсу, організовувати й здійснювати навчання за індивідуальними планами підготовки студентів із розвиненою творчою компонентою.
- Розробити також програми і тести для виявлення додаткових (до основної професії) творчих здібностей і схильностей студентів та сприяти їх розвитку.
- Творчі здібності студентів можуть розвивати лише викладачі, які працюють творчо, тож одним із ключових питань є питання кадрів.
- Творчі здібності можна виховати не у всіх, а якісно навчати потрібно всіх. Тому варто розвивати у студентів культуру розумової праці, раціональної організації робочого місця, систематизації вихідних матеріалів та проміжних результатів роботи, логіку та послідовність дій при вирішенні завдань тощо.
- Процес інженерного проектування включає три види діяльності: винахідництво, інженерний аналіз і прийняття рішень. Необхідно посилити підготовку за першим напрямом майбутньої діяльності шляхом вивчення методів, що стимулюють народження ідей, відновлення НДРС (науково-дослідницької роботи студентів) у навчальному процесі, оновлення тематики курсових і дипломних проектів тощо. Необхідно вводити для всіх студентів у курсові й випускні проекти та роботи додаткові завдання, які виконуються лише при творчому підході до задачі.
- При вивченні фахових дисциплін важливо відійти від репродуктивного методу навчання. Набуті знання повинні бути активними, а для цього викладання має супроводжуватись значною кількістю творчих завдань, задач. Кожний викладач повинен створити банк таких завдань для своєї дисципліни, щоб вони не повторювались принаймні протягом кількох років. Завдання кожної кафедри – створити за напрямом відповідної бакалаврської підготовки великий банк нестандартних творчих задач для виконання студентами як альтернативу навчальним завданням.
- Доцільно запровадити зарубіжний досвід щодо подолання психологічної інерції, яка виникає через “рецептурний метод” навчання. Наприклад, проф. Джон Арнолд зі Стенфордського університету використовує метод, що базується на необхідності при проектуванні врахувати абсолютно незнайомі фізичні умови якоїсь віртуальної планети Аркгурус-IV, де сила тяжіння (якщо вона існує) направлена вгору або по колу, або буде то зростати, то зменшуватись. Мешканці планети можуть бути одноногими або сліпими, або ж володіти деякими надлюдськими здібностями. Попрацювавши над рішенням проблем, пов’язаних із проектуванням для цієї планети будівель, засобів пересування, комунікацій тощо, студент повертається до земних задач із твердим переконанням, що існує не лише один можливий спосіб створення будь-яких виробів.
- Найкраще творчі здібності розвиваються, коли студент бере участь у реальній роботі (науково-дослідній, проектно-конструкторській). При цьому зростає зацікавленість студента в предметі, це стимулює розвиток творчих здібностей. Тому кафедри зобов’язані залучати студентів до своїх досліджень.
- До існуючих дисциплін “Введення в спеціальність”, “Історія техніки”, “Педагогіка вищої школи” доцільно ввести розділ “Інженерна творчість”.
- Створити в університеті постійно діючий методичний семінар для викладачів і студентів з методів і практики креативного навчання.
- Виховання творчих особистостей повинно бути “персональним”, поштучним, результати їх роботи повинні відзначатися і висвітлюватися в пресі. Відзначатися повинні й їх наставники.
- Організувати загальноуніверситетський семінар (або курс лекцій) для магістрів і всіх бажаючих з питань теорії рішення винахідницьких задач (ТРВЗ).
- З метою популяризації й привернення уваги до інженерної творчості видавати додаток до газети “Київський політехнік” під назвою “Інженерна творчість”, де подавати інформацію про визначні патенти, технічні ідеї, креативні вітчизняні розробки тощо на зразок того, як було в журналах “Техніка молоді” і “Сільська молодь”.
- Доповнити існуючі й нові Угоди про співдружність НТУУ “КПІ” із зарубіжними університетами розділами про співпрацю та обмін досвідом з креативного навчання.
- Створити тимчасовий творчий колектив з числа викладачів університету і представників промисловості для розробки дистанційного курсу “Основи інженерної творчості” та зробити цей курс візитною карткою НТУУ “КПІ”.
Бажано було б згодом забезпечити віддалений доступ до відповідних програмних комплексів типу “Думаюча машина” (СРСР) чи “Тесh Optimizer” (США).