У засіданні методради університету 8 вересня взяв участь декан інженерного факультету професор механіки Хольм Альгенбах з Університету ім. Мартіна Лютера м. Халле (Німеччина). Він свого часу закінчив Ленінградський політехнічний, захистив там кандидатську і докторську дисертації. Нині плідно співпрацює з Харківським політехнічним та відповідно до програм Спільного українсько-німецького факультету машинобудування НТУУ “КПІ” і Магдебурзького університету – з ММІ Київської політехніки.
Доктор Хольм Альгенбах, зокрема, зупинився на особливостях євроінтеграції студентів, викладачів та науковців у рамках Болонських домовленостей. Наголосивши на безумовній важливості й невідворотності такого процесу, пан професор зауважив, що впроваджувані новації мають обов'язково враховувати національні традиції та здобутки наявної системи освіти, приміром, ґрунтовну підготовку студентів інженерних спеціальностей з фундаментальних дисциплін. В Німеччині існують спеціалізовані вищі технічні навчальні заклади з 4-річним періодом навчання та класична університетська освіта з 5-річним. І об'єднати їх за системою 3 + 2 + 3 (бакалавр – магістр – доктор), з урахуванням замовлень роботодавців, вельми непросто.
Також професор повідомив, що за нинішніх ліберальних умов навчання (не плутати з неякісним) у німецьких вузах можна вчитися досить довго. Сплативши символічний грошовий внесок, завдяки вільному вибору предметів (до 30%) та можливості переносити іспити на пізніші роки навчання, бородаті студенти роками користуються студентськими пільгами в системі громадського харчування та транспорту.
У німецьких студентів практично немає державних стипендій. Усі виробничі практики (звіти про які мають подавати в обов'язковому порядку) студенти організують самостійно і за власний кошт (активніші шукають іноземні гранти), іноді для цього доводиться брати академвідпустку. Дуже популярним нині у німецьких студентів є вивчення другої (після англійської) іноземної мови, і не обов'язково традиційної французької чи іспанської, а тих, що поширені на незначних територіях, щоб потім отримати престижну і добре оплачувану роботу. Вивчають і російську; українську – лише філологи на спецфакультетах.
На закінчення доктор Х.Альгенбах підсумував: на пострадянському просторі збереглася система якісної професійної підготовки фахівців, ґрунтовна система вищої освіти. Тож є впевненість, що молоді спеціалісти у XXI столітті будуть гарно навченими і зможуть реалізувати себе в національних економіках.