Шановні учасники та гості сесії професорсько-викладацького складу університету, прийміть вітання з 35-ю річницею Незалежності України та 128-ю річницею від дня заснування КПІ!
Нині Україні доводиться відстоювати здобуту в 1991 році у вихорі історичних трансформацій омріяну століттями незалежність ціною життів своїх кращих синів і дочок. І для КПІ, що бачив вже дві світові війни, сьогодні потрібно робити все, щоб зберегти нашу державу у той спосіб, як це повинен робити кращий технічний університет. На жаль, сумний мартиролог полеглих студентів, викладачів, працівників і випускників Київської політехніки тільки за цей рік поповнився 37-ма іменами. Його загальна кількість склала 167 втрачених життів. Світла їм пам'ять та шана…
Кожен новий навчальний рік ми розпочинаємо разом – щоб озирнутися на зроблене, обговорити виклики та сформулювати спільні цілі для майбутнього Київської політехніки! Сьогодення вимагає від нас обачності та гнучкості, тому з міркувань безпеки ми проводимо сесію у змішаному форматі. Проте я твердо вірю: ми неодмінно повернемося до традиційних очних зустрічей у залах КПІ, як це було до всіх непростих випробувань. А сьогодні – фокусуємося на головному, підбиваємо підсумки та визначаємо ключові вектори нашого руху!
Минулий навчальний рік проходив на тлі безпрецедентних ракетно-дронових атак і, як наслідок, зимових блекаутів, які, ймовірно, стали найскладнішими для міста й району за всі роки війни. Це загрожувало функціонуванню нашої інфраструктури, але завдяки вжитим заходам та спільним зусиллям колективу ми повною мірою забезпечили роботу університету. Попереду може бути ще одна складна зима, а тому ми вже сьогодні повинні здійснити комплекс організаційних, технічних, фінансових та, навіть, інформаційних заходів, щоб гарантувати безперебійність нашої роботи.
Останнім часом освітня та наукова політика в Україні стала однією з найбільш дискутованих тем суспільного життя. Зокрема обговорюються оптимізація мережі ЗВО, формульний розподіл бюджетних коштів, безпека учасників освітнього процесу, новації, пов'язані з ухваленням закону "Про академічну доброчесність", пілотні проєкти з профільною школою, зміни законодавства щодо нормування часу викладачів. Ці реформи безпосередньо впливають та впливатимуть на ЗВО. Водночас, на всі зміни зовнішнього середовища ми повинні завчасно і ефективно реагувати з огляду на проголошені стратегічні пріоритети нашого поступу. У цьому контексті важливе розуміння кожного, що його особисті досягнення є внеском у здобутки університету, які, у свою чергу, прямо впливають на репутацію та його фінансовий стан.
Шановні колеги! Серед головних пріоритетів модернізації університету, відповідно до затвердженої нами Стратегії розвитку, є побудова ефективної, прозорої та високоякісної системи управління на всіх рівнях функціонування. Це потребує кращої комунікації всередині колективу, продовження політики демократизації та покращення системи освітньої аналітики. Оцінюючи ефективність роботи за всіма напрямами, ми змінювали систему управління шляхом цифровізації управлінських взаємодій, реорганізації підрозділів, зміни підпорядкування, перегляду функціональних обов'язків, усунення дублювання повноважень тощо. Правильність обраного вектора реформування системи управління засвідчило здобуття міжнародних сертифікатів відповідності вимогам ISO 9001:2015 (система управління якістю) та ISO 21001:2025 (менеджмент освітніх організацій). Сертифікацію здійснював акредитований орган з Чеської Республіки, і наші результати тепер офіційно визнаються у понад 100 економіках світу. Аудитори комплексно оцінили всі напрями діяльності КПІ. Показово, що за результатами аудиту не було виявлено жодної суттєвої невідповідності.
Крім того, восени минулого року університет став об'єктом планового аудиту МОН України, який також засвідчив відповідність нашої діяльності вимогам чинного освітнього та бюджетного законодавства. Водночас, серед рекомендацій аудиторів зверну увагу на необхідність покращення роботи з інформування колективу щодо змін освітнього законодавства. І треба бути відвертими, незважаючи на наявність в університеті розгалуженої мережі телеграм-каналів, розсилання наказів і розпоряджень через систему Мегаполіс, оприлюднення рішень Вченої ради на сайті, ми фіксуємо недостатню обізнаність членів колективу як про стратегічні, так і про операційні заходи. Управлінська трансформація університету передбачала підвищення ефективності діяльності управлінського апарату.
Ми продовжили практику підписання контрактів деканів, директорів та завідувачів кафедр з визначеними цільовими показниками. Перевірка досягнення цих показників за 2025 рік показала, що окремі керівники не завжди демонструють готовність працювати у нових для сфери освіти і науки умовах. Сподіваюсь, що буде зроблено відповідні висновки і вжито необхідних кроків для поліпшення окремих сторін діяльності. Водночас, функціонування цієї системи неможливе без усвідомленої участі колективів усіх без винятку підрозділів нашого університету та продуманої ефективної кадрової політики.
Шановні колеги! Якість підготовки фахівців та визнання ринку праці – це один з головних критеріїв оцінювання нашої роботи. Підтвердженням високих стандартів КПІ ім. Ігоря Сікорського стали результати національного рейтингу "50 найкращих факультетів України" від видання Forbes Ukraine. Одразу 8 навчально-наукових інститутів і факультетів нашого університету увійшли до цього переліку, що є одним із найкращих показників серед усіх закладів вищої освіти країни. Зокрема, КПІ посів 1-ше місце за напрямом IT, увійшов до ТОП-3 за економічним профілем, а також має 4 підроз-діли в категорії STEM.
Серед головних пріоритетів системної модернізації університету на перший план виходить удосконалення кадрової політики та подальша актуалізація науково-педагогічного потенціалу КПІ. Сьогодні середній вік професорсько-викладацького складу, що є штатними працівниками, є збалансованим і становить 50 років. Зокрема, середній вік професорів – 63 роки, а доцентів – 51 рік. Протягом року було проведено конкурсний відбір на заміщення 602 посад науково-педагогічних працівників, у тому числі завідувачів 20 кафедр університету та за згодою трудових колективів укладено контракти з 4 керівниками факультетів/навчально-наукових інститутів. Переконаний, що призначені керівники продемонструють лідерство у своїх підрозділах, особливо у такий складний для університету та країни час.
Протягом року особлива увага зверталася до підвищення кваліфікації як НПП, так і управлінського персоналу. Загалом у 2025/2026 навчальному році через систему ІПО підвищення кваліфікації пройшли 342 науково-педагогічних і педагогічних працівники. Додатково підвищення кваліфікації у формі стажування пройшли 94 працівники у провідних вітчизняних наукових, освітніх і виробничих установах, також відбулося 224 закордонних стажування. Завершилося навчання за програмою підготовки академічних менеджерів від МОН та Британських рад, у результаті якого всі проректори, 4 декани та 4 завідувачі кафедр підвищили свою управлінську кваліфікацію. Важливо, що нами ініційовано тренінги для адміністративного персоналу щодо використання у повсякденній професійній діяльності інструментів штучного інтелекту. Це має суттєво підвищити ефективність роботи, знизити часові витрати на опрацювання виробничих завдань.
Шановні колеги! Одним з найдискутованіших питань останнього року стала реалізація положень законодавства України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти, яким передбачено розподіл професорсько-викладацького складу на науково-педагогічні та педагогічні посади. Імплементація цих положень мала б надати можливість більше часу присвячувати науковій роботі тим, хто системно поєднує викладання з дослідницькою діяльністю, і, водночас, позбавити необхідності імітувати наукову діяльність тих викладачів, які більше схильні до суто викладацької роботи і професійно її виконують. Критеріями переведення мали стати підсумки наукової атестації, а також результати звітування за попередні роки за значущими для розвитку університету показниками: публікації в журналах Q1-Q2, виграні наукові гранти тощо. Звичайно, цей процес ще має бути фіналізований з дотриманням принципів справедливості, розумної доцільності та ефективності.
Продовжувалася робота з акредитації освітніх програм. Відзначу, що набувають нового характеру здавалося б уже звичні і знайомі процедури акредитаційної експертизи, змінюються вимоги до змісту та реалізації освітніх програм. За цей період Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти в університеті було акредитовано 23 освітні програми: 14 – першого (бакалаврського) рівня та 9 – другого (магістерського) рівнів вищої освіти. Університет отримав новий досвід при проходженні акредитації міждисциплінарних програм, який треба обов'язково врахувати у контексті того, що кількість таких програм суттєво зросла. Це вимагає від нас подальшого удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти на всіх її рівнях. Також університет продовжує працювати у напрямку проходження міжнародних акредитацій. За минулий навчальний рік ми змогли пройти міжнародну акредитацію ще трьох освітніх програм першого (бакалаврського) рівня: двох – на РТФ та однієї на ФБМІ. У наступному навчальному році ми плануємо продовжити співпрацю з іноземними акредитаційними агентствами та розширити географію партнерства шляхом залучення нових агенцій до проведення міжнародної акредитації. Більше того, наш досвід проведення міжнародних акредитацій на запрошення НАЗЯВО було презентовано усій освітянській спільноті України і високо оцінено партнерами.
Цифровізація основних напрямів діяльності університету є однією з головних складових стратегії нашого розвитку. Протягом року продовжувався розвиток АС "MyKPI", системи "Електронний кампус", оновлено сервіси СЕД "Мегаполіс". Проведено експерименти з синхронізації платформи дистанційного навчання "Сікорський" з модулем виставлення оцінок в "Електронному кампусі".
До системи аутентифікації KPI ID додано можливість входу через державні сервіси – "Дію" та BankID НБУ. Слід відзначити, що приєднання до Системи BankID НБУ – це черговий масштабний крок у розвитку цифрового університету та всієї системи вищої освіти України. КПІ став першим українським університетом, який офіційно підключився до Системи BankID НБУ як некомерційний абонент-надавач послуг. КПІ не просто реалізував цей проєкт для себе, а й дав старт безоплатній цифровій інтеграції для всіх державних університетів країни. Це забезпечить новий рівень зручності, безпеки та швидкості електронної взаємодії й цифрових послуг для всієї нашої спільноти!
Шановні колеги! Результати вступної кампанії є одним з головних індикаторів ефективності діяльності роботи усього колективу. Попри серйозні безпекові виклики, нам вдалося переконати абітурієнтів у якості та значущості вищої освіти, яку забезпечує КПІ. Цьогоріч ми ще більше посилили рекламно-агітаційну кампанію, використовуючи всі можливі канали інформації: бігборди на автомагістралях та в метрополітені, інтерв'ю в ЗМІ, контекстна реклама в соціальних мережах, екскурсії, дні відкритих дверей, хакатони, конкурси, учнівські олімпіади тощо.
Розглядаючи результати набору, відзначу, що до КПІ на бакалаврат у цьому 2026 році було подано 43 376 заяв (з них було допущено до участі в конкурсі 39 192) і ми піднялися на 3-те місце в Україні та перше в Києві за їх кількістю. Більше 12 тисяч заяв в КПІ були з першим або другим пріоритетом (32,91% від усіх заяв), що демонструє високу мотивацію навчатись саме у нас. За результатами всеукраїнського рейтингу за кількістю допущених заяв КПІ є лідером за низкою спеціальностей: Інженерія ПЗ, Прикладна механіка, Автоматизація, Біотехнології та біоінженерії, Біомедична інженерія, Електроніка та ін. Загалом 39 із 43 наших спеціальностей входять до топ-10 в Україні.
Важливо, що ми активно продовжили набір до університету ветеранів та ветеранок. Центр ветеранського розвитку КПІ проводить системну роботу з військовослужбовцями, ветеранами та їхніми організаціями. Ми презентуємо освітні можливості університету на таких майданчиках, як Мілітарі ХАБ, Дні вступника та під час спеціалізованих онлайн-зустрічей з ветеранськими колективами.
КПІ активно працював над діджиталізацією вступної кампанії 2026 року. Важливим є те, що цьогоріч ми впровадили систему "KPI SIGN", яка дозволила автоматизувати збір даних та генерацію договорів про навчання. Загалом у цьому навчальному році ми зробили акцент на максимальній прозорості: підписання документів усіма сторонами – вступником, замовником та деканом – тепер відбуватиметься через сервіс "Вчасно.ЕДО" з використанням КЕП.
Окремим стратегічним викликом для університетів стає реформа старшої профільної школи. З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв розпочинають пілотування трирічної моделі навчання у 10-12 класах, а з 2027 року вона має бути впроваджена в масштабах країни. Нова модель передбачає ранню профілізацію, значно більшу варіативність освітніх траєкторій та поглиблене вивчення предметів відповідно до обраного профілю. Для технічного університету особливо важливим є розвиток природничо-математичного, STEM-профілю, адже саме якість математичної, фізичної та природничої підготовки в ліцеї значною мірою визначатиме готовність майбутнього вступника до здобуття інженерної освіти. Особливим викликом стане вступна кампанія 2029 року, коли через перехід на 12-річну школу єдиним новим випуском закладів загальної середньої освіти стануть учні 150 пілотних ліцеїв, а це – лише кілька десятків тисяч потенційних вступників. Для порівняння, зараз основна аудиторія бакалаврату – це випускники шкіл, які становлять близько 230 тис. осіб щороку. Отже вступна кампанія 2029 року може стати для університетів однією з найскладніших та суттєво загострити конкуренцію за мотивованого вступника.
Водночас реформа змінює не лише школу, а й саму архітектуру вищої освіти. Для випускників пілотної профільної школи вже у 2029 році передбачається можливість вступу на трирічний бакалаврат обсягом 180 кредитів ЄКТС, якщо обрана спеціальність відповідатиме профілю підготовки у 10-12 класах і вступник демонструватиме необхідний рівень підготовки. З 2030 року базовою рамкою для переважної більшості галузей і спеціальностей має стати модель "12 років школи + 3 роки бакалаврату + 2 роки магістратури". Тому наше завдання не чекати перших випускників нової старшої школи, а вже сьогодні активніше включатися у формування їхніх освітніх траєкторій. Для КПІ реформа старшої школи має стати не лише викликом, а й можливістю вибудувати нову модель взаємодії "ліцей – університет" та формувати мотивованого майбутнього вступника задовго до початку вступної кампанії.
Шановні колеги! Освітній процес минулого навчального року був пов'язаний з низкою важливих змін на тлі оновлення нормативної бази та безпекових викликів. Нововведенням цього року стала зміна графіка навчального процесу – перехід від 18 до 15 тижнів теоретичного навчання. Це рішення зумовлене запровадженням вікна академічної мобільності із закордонними університетами, впорядкуванням відпусток науково-педагогічних працівників, задіяних у приймальних та відбіркових комісіях, а також потребою скоротити комунальні витрати у зимовий період. Досвід підтвердив доцільність такого кроку, особливо з огляду на останні атаки на енергетичну інфраструктуру Києва. Освітній процес в університеті здійснювався торік переважно в змішаному режимі. Кількість освітніх програм, які реалізовувалися за всіма рівнями вищої освіти, склала 337 (132 бакалаврів, 155 магістрів, 50 докторів філософії). Часто цьогоріч ми працювали в умовах стислих термінів та постійних нормативних змін. Особливо це виявилося при інтеграції навчальної дисципліни "Основи національного спротиву" в усі ОП.
Протягом року суттєво посилилося проникнення штучного інтелекту в освітній процес. Як студенти, так і викладачі в опитуваннях відзначають його вплив на якість освіти. У цьому контексті важливо, щоби ми навчили студентів використовувати інструменти ШІ для здобуття знань на відповідних етичних засадах, а не для формування звички до підміни процесу самостійного отримання навчальних результатів готовими рішеннями.
В умовах війни та значної кількості атак на столицю важливо забезпечувати безперервність навчання, високу якість підготовки фахівців. Водночас, вживалися заходи щодо збільшення кількості освітніх компонент, які проводилися в очному форматі. У минулому році кількість студентів, які мали змогу відвідувати заняття в очному режимі, зросла до 12 тис. Сьогодні ми ще намагаємося збільшити цю кількість. Це стало можливим завдяки активному розвитку інфраструктури безпеки: створенню нових укриттів та модернізації наявних у навчальних корпусах і гуртожитках.
Слід відзначити, що Університет нині робить акцент на трансформації практичного досвіду здобувачів, переходячи від технології передачі знань до технології навчання з активним набуттям практичних навичок. Важливою складовою цього інноваційного розвитку є організація освітнього процесу за дуальною формою. На сьогодні наш університет уклав понад 80 договорів про співпрацю в реалізації дуальної форми здобуття вищої освіти для понад 60 освітніх програм, що демонструє системний підхід до підготовки фахівців із практичним досвідом.
Активно запроваджуються нові форми співпраці з роботодавцями та практикоорієнтовані підходи в навчанні. Щороку збільшується кількість сертифікатних програм, зокрема і з підприємствами оборонно-промислового комплексу. Новим стало запровадження мікрокредитних програм для отримання мікрокваліфікацій. Щороку ми спостерігаємо значне зростання кількості баз практик для наших здобувачів. Співпраця з провідними компаніями та флагманами різних галузей створює для наших студентів унікальні можливості для набуття цінного досвіду та реалізації професійних компетенцій.
В університеті продовжилася робота з аналізу успішності наших студентів. У нинішніх непростих умовах головним принципом роботи тут залишається не зниження вимог до студентів, а надання їм можливості здобути необхідні знання. Результати аналізу успішності показують, що понад 68% студентів вчасно складають семестровий контроль. Загальний відсоток відрахувань за підсумками року перебуває на довоєнному рівні – це свідчить про дієвість механізмів поновлення та повторного вивчення дисциплін. Минулого навчального року університет продовжив практику індивідуальної підтримки студентів, які мали академічні заборгованості, зокрема: 35 студентам було надано індивідуальні графіки їх ліквідації, а більше 1,5 тисячі студентів скористалися можливістю повторного вивчення окремих освітніх компонентів у межах надання додаткових освітніх послуг. Це дало студентам можливість усунути академічну заборгованість та продовжити навчання за обраними освітніми програмами.
Шановні колеги! Завданням університету є не тільки підготовка висококваліфікованих фахівців і здійснення наукових досліджень. Його місія полягає й у формуванні відповідальних, вмотивованих та патріотичних особистостей. КПІ завжди відзначався студентоцентризмом, а наша молодь, у свою чергу, виявляла свою принциповість та характер у найважчі для країни часи. Водночас, у сучасних умовах, коли в суспільстві спостерігається девальвація традиційних цінностей, зростає залежність від соціальних мереж, посилюється домінування псевдоавторитетів, наша молодь потребує підтримки у розвитку критичного мислення, визначенні кар'єрних стратегій, збереженні їхнього ментального здоров'я, сприяння у реалізації соціальної активності та студентських ініціатив.
Слід визнати, що вже тривалий час ця робота здійснювалася за залишковим принципом, попри її значущість. Наприклад, за результатами минулорічного опитування кожен третій студент не брав участі у жодному позанавчальному заході. При цьому майже кожен п'ятий студент вказує на потребу у психологічній допомозі щодо підтримки і збереження ментального здоров'я (майже такий самий відсоток характерний для викладачів). Більше того, головним фактором, який впливає на якість підготовки, студенти називають емоційну втому та незадовільний психологічний стан. Тому наприкінці навчального року ми провели реорганізацію Департаменту навчально-виховної роботи, наповнивши його діяльність новим змістом, і створили Департамент студентського розвитку. Також ми поновили посаду профільного проректора, що відповідатиме за гуманітарний розвиток та молодіжну політику в університеті.
Уже на сьогоднішній момент КПІ ім. Ігоря Сікорського долучився та реалізує Всеукраїнську програму ментального здоров'я за ініціативою Олени Зеленської "Ти як?", яка спрямована на розбудову системи психосоціальної підтримки та безбар'єрного простору, де кожен відчуває себе безпечно та гідно. Ментальне здоров'я – це ресурс, який допомагає студентам і викладачам, співробітникам жити, адаптуватися та відновлюватися. В умовах війни турбота про нього стала такою ж важливою, як фізична безпека.
Особливу увагу ми приділяємо підтримці наших ветеранів та їхніх сімей. Для КПІ це не просто виконання державних норм – це наш безумовний обов'язок і шана! Зокрема, університет успішно включився у реалізацію експериментального проєкту Мінветеранів щодо повернення коштів за контрактне навчання. Центр ветеранського розвитку продовжує супроводжувати кожного студента, який має право на таку пільгу.
Протягом цього навчального року було забезпечено своєчасне призначення академічних та соціальних стипендій, матеріального забезпечення студентів-сиріт та ведення обліку пільгових категорій студентів. Крім традиційних академічних стипендій, де відсоток лімітів стипендіатів зріс з 40 до 45%, ми посилили комерційну підтримку. ДП НАЕК "Енергоатом" збільшив суму допомоги на 66%. "Мелексіс-Україна" збільшила суму допомоги вдвічі. Залучено 6 нових партнерів, включно з БФ "Genesis for Ukraine", які підтримують студентів-ветеранів.
Важливим напрямом роботи Університету залишається профорієнтація та кар'єрний супровід студентства. Протягом цього навчального року ми суттєво посилили практичну складову та взаємодію з роботодавцями через серію вебінарів, майстер-класів і прямих зустрічей з бізнес-партнерами. Успішно запущено проєкт KPILab, продовжився проєкт "Збудуй свою мрію" та комплексні програми адаптації для першокурсників. Яскравим підтвердженням високого рівня довіри ринку праці до КПІ став масштабний ярмарок вакансій, який об'єднав майданчики 57 провідних компаній-партнерів.
Минулий навчальний рік 2025/2026 став надзвичайно продуктивним для екосистеми хакатонів та інтелектуальних змагань університету. Основний фокус спрямовувався на космічні й оборонні технології, зелену хімію, енергетичну стійкість та кібербезпеку. Упродовж навчального року КПІ виступав як головним організаційним хабом, так і активним учасником масштабних змагань, здобувши абсолютне лідерство на найбільшому в Європі локальному етапі NASA Space Apps Challenge 2025. Крім того, політехніки здобули перемоги на Global Greenchem Hackathon 2025, MHP TECH, HeatTech Hackathon 2026 та SmaRTF, а команда dcua виборола першість на міжнародному чемпіонаті з кібербезпеки Sаkerhets-SM CTF 2026 у Стокгольмі та Національному CTF від ГУР МО України. Цього року нам вдалося відновити олімпіаду з програмування "KPI OPEN", а також змагання з кібербезпеки "Sikorsky STF".
Шановні колеги! Протягом навчального року Київська політехніка зробила потужні кроки у модернізації своєї матеріально-технічної бази, відкривши цілу низку передових навчально-наукових лабораторій та центрів у стратегічних партнерствах із провідними вітчизняними та міжнародними лідерами, серед яких AJAX, Keysight Technologies, MacPaw, DataRoot Labs, Siemens, appflame, ДКС України, 3Dees Industries та Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS). Створення цих інноваційних просторів охопило найважливіші напрями сучасної науки та виробництва – від робототехніки, космічного зв'язку, штучного інтелекту й промислової автоматизації до критично важливих центрів протезування, медичної реабілітації та ядерної захищеності. Системний розвиток і якісне оновлення матеріальної бази університету є нашим безумовним пріоритетом. Адже надання студентам можливості проводити дослідження та навчатися на реальному, ультрасучасному обладнанні – це шлях до формування елітарних інженерних кадрів, здатних забезпечити технологічну незалежність, високу обороноздатність та масштабну інноваційну відбудову України.
Шановні колеги! Упродовж цього навчального року Київська політехніка вкотре довела, що виправдано позиціонує себе університетом дослідницького типу. КПІ активно працює над тим, щоб результати наших досліджень та технологічні рішення давали реальний результат для країни. Сьогодні університет виконує значну кількість держбюджетних НДР, робіт за державним замовленням, проєктів НФДУ, госпдоговірної тематики, білатеральних та міжнародних проєктів, які фінансуються як з державного бюджету, так із фондів приватного сектору.
Університет успішно пройшов державну атестацію наукової діяльності за п'ятьма ключовими напрямами: інженерно-технологічним, природничо-математичним, біомедичним, суспільним та гуманітарно-мистецьким. Атестація продемонструвала, що значення має: не кількість опублікованих статей, а їхня якість публікаційної активності; не кількість конференцій, а кількість проєктів на замовлення бізнесу або на виконання державних і міжнародних грантів; не кількість аспірантів, а ефективність їхньої підготовки. Окремим і важливим складником є підтверджений вплив наукових результатів на розвиток економіки, обороноздатність, розвиток науки та суспільства. Нагадаю, що за результатами атестації наш університет отримав найвищу категорію "А" за напрямом "Технічні науки" з оцінкою 99 балів, а також підтвердив категорію "Б" для більшості інших галузей. Це дозволило нам залучити значне базове фінансування: лише на розвиток інженерно-технологічного напряму передбачено 100 млн грн, а загалом між підрозділами розподілено понад 119 млн грн.
Загалом у цьому навчальному році загальний обсяг фінансування наукових досліджень сягнув рекордних 183,5 млн грн, що на 36% більше за показники попереднього року. Важливим є те, що цьогоріч ми не просто виконали нормативи дослідницького університету, а й суттєво наростили частку спеціального фонду до 74,6%. Показник надходжень на одного науковця склав 65,3 тис. грн, що втричі перевищує встановлені вимоги для формульного фінансування, зокрема завдяки двократному зростанню обсягів проєктів НФДУ та активній міжнародній співпраці.
Зрозуміло, що проведення наукових досліджень без сучасного обладнання неможливе, тому ми активно займаємось оновленням науково-технічної бази. За кошти базового фінансування здійснюється оновлення матеріальної бази університету, що використовується для наукових досліджень, та планова сума складає 24 млн 667 тис. грн.
Шановні колеги! Серед головних пріоритетів розвитку наукового потенціалу КПІ завжди було і залишається створення дослідницької інфраструктури світового рівня. Важливим є те, що цього року ми стали переможцями конкурсного відбору Міністерства освіти і науки України в межах державної програми зі створення дослідницьких центрів передового досвіду. На реалізацію нашого проєкту "Sikorsky CoRE" залучено 185,88 млн грн державного фінансування, що є одним із найбільших інвестиційних здобутків університету за останні роки. Ці ресурси спрямовано на розбудову передового середовища у сфері електронних систем зв'язку, розвиток прикладної науки та комерціалізацію розробок. Проведена робота дозволила нам негайно перейти до практичного розгортання діяльності Центру. На порядку денному – запуск закупівель сучасного науково-лабораторного обладнання та ПЗ, формування штатної структури та розбудова ефективної кооперації з промисловими й міжнародними партнерами для трансферу технологій
Серед головних пріоритетів науково-інноваційної діяльності університету є розбудова потужної інноваційної ін-фраструктури. Цього року на нову якісну висоту вийшла наша екосистема "Sikorsky Challenge". Чотирнадцятий Фестиваль інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge 2025" став масштабним майданчиком, який об'єднав 277 учасників і 251 проєкт у п'яти стратегічних секціях – від оборони, авіації та космосу до енергостійкості, екології та цифрових технологій. Науковці й студенти КПІ продемонстрували високий рівень підготовки, виборовши 22% місць серед фіналістів та 23% – серед переможців фестивалю. Нині ми готуємося вже до наступного, 15-го фестивалю.
Важливим кроком у розвитку нашого науково-інноваційного потенціалу є участь університету в новій ініціативі Міністерства освіти і науки України щодо підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за моделлю проєктної аспірантури. КПІ одразу увійшов до числа університетів-лідерів за кількістю виграних таких проєктів. (КПІ виграно 7 проєктів.) Перехід до проєктної аспірантури дозволить нам суттєво посилити практичну та науково-прикладну спрямованість дисертаційних досліджень, інтегрувати підготовку молодих науковців у реальні сектори економіки та підсилити грантову спроможність університету.
Украй важливою є подальша реалізація політики захисту прав інтелектуальної власності. Протягом року подано 166 заявок на об'єкти патентного права, отримано 148 охоронних документів на об'єкти промислової власності, з яких 136 – патенти на корисні моделі та 12 – патенти на винаходи. За результатами рейтингування Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій минулого року наш університет став лідером щодо отримання охоронних документів на право інтелектуальної власності.
Як уже зазначалося, нині визначальною для рейтингування університетів, а відтак і їхнього фінансування, є публікаційна активність. За даними бази Scopus наш університет – серед лідерів в Україні за кількістю публікацій за інженерним напрямом. Найбільше публікацій припадає на такі галузі: Інформатика, Матеріалознавство, Хімічна інженерія. Ці напрями формують наукове ядро КПІ та є базовими для розвитку високих технологій, оборонного сектору, енергетики й цифрових рішень. Водночас у порівнянні з провідними закордонними університетами і, навіть, з деякими вітчизняними, нам ще суттєво бракує кількості статей у виданнях з високим імпакт-фактором.
Щодо видань, засновником яких є КПІ, то в період з лютого по квітень 20 журналів КПІ (включаючи журнал ІСЗЗІ) категорії Б пройшли оновлення редакційного складу, переглянули офіційні політики та успішно пройшли процедуру перереєстрації фахової категорії відповідно до оновленого Порядку формування переліку фахових видань.
Роботу наших науковців держава відзначає своїми нагородами. Так, звання "Заслужений працівник освіти України" присвоєно Сергію Анатолійовичу Найді та Ігорю Юрійовичу Субачу. Званням заслуженого діяча науки і техніки України в цьому році були відзначені професори Віталій Анатолійович Пасічник та Дмитро Володимирович Ланде. Також професора ІСЗЗІ Антона Олексійчука та доцента Дмитра Шарадкіна, провідного інженера Олександра Міхіна нагороджено відзнакою Президента України – медаллю "За працю і звитягу". Директор НН ФТІ Олексій Новіков отримав премію НАН України імені С.О.Лебедєва, а професору ФЕЛ Віталію Дідковському призначено стипендію Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти. Доцент ІМЗ Юрій Яворський отримав Премію Верховної Ради України молодим ученим. Також протягом року наших колег відзначено іншими нагородами МОН України та Верховної Ради України. Пишаємося нашими вченими і бажаємо їм нових здобутків.
Шановні колеги! В умовах суттєвого зниження спромог держави фінансувати сферу вищої освіти міжнародна співпраця стає одним з важливих джерел фінансової підтримки університету. Продовжувалася активна робота з подання заявок на міжнародні грантові конкурси за програмами "Горизонт Європа", ERASMUS+ KA2, НАТО "Наука заради миру і безпеки", Swedish Institute, DAAD, DFG тощо.
Нині в університеті виконуються 13 проєктів Horizon Europe (H2020), 11 – Erasmus+ КА2, 11 – NATO SPS.
Протягом звітного періоду було профінансовано та почали виконуватися 3 проєкти за програмою "Горизонт Європа", 1 – ERASMUS+ KA2), 3 – НАТО "Наука заради миру і безпеки", понад 20 за програмами урядів США, Норвегії, Чехії, Німеччини, Швеції, Польщі, Японії тощо.
Упродовж року Центр міжнародної освіти працював над поширенням інформації та рекламою КПІ ім. Ігоря Сікорського за межами України для збільшення контингенту іноземних студентів. Проведено таргетну рекламну кампанію в соціальних мережах з просуванням створених лендінгових сторінок щодо вступу. Налагоджено партнерство з низкою авторитетних посередницьких компаній, укладено відповідні договори про співпрацю. Активізовано роботу щодо інтеграції іноземних студентів в освітнє середовище за допомогою низки інтерактивних зустрічей із залученням студентського самоврядування КПІ.
Шановна громадо КПІ! Протягом цього навчального року Київська політехніка впевнено утримує статус одного з провідних закладів вищої освіти України, що яскраво підтверджують результати різних міжнародних рейтингів.
Особливо переконливими є результати предметних рейтингів QS World University Rankings by Subject 2026. У широкій галузі Engineering & Technology КПІ став єдиним українським університетом, представленим у глобальному рейтингу (позиція 451-500). За вузькими напрямами університет підтвердив лідерство: Mechanical, Aeronautical & Manufacturing Engineering – 1-ше місце в Україні (світовий діапазон 351-400); Computer Science & Information Systems – 1-ше місце серед шести українських ЗВО (451-500); Electrical & Electronic Engineering – єдиний представник України (451-500); Materials Sciences – єдиний з-поміж українських університетів (401-550); Economics & Econometrics – присутність на світовій мапі (551-700).
Головним успіхом звітного періоду стала динаміка у сфері сталого розвитку. У рейтингу THE Sustainability Impact Ratings 2026 КПІ увійшов до групи 801-1000 найкращих університетів світу, продовживши дворічне поступальне зростання. А в рейтингу QS World University Rankings: Sustainability 2026 університет піднявся одразу за всіма рівнями оцінювання – до 970-го місця у світі (торік 1141-1160), 362-го в Європі (торік 422) та 3-го в Україні (торік 7-ме), увійшовши до ТОП-1000 найсталіших університетів світу.
Водночас аналіз результатів рейтингування підтверджує, що системним викликом залишається показник наукової досконалості й цитування на одного викладача, на що вказує, зокрема, найслабший із показників Webometrics – Excellence Rank (2728). Це, знову ж таки, потребує подальшої комплексної роботи з підвищення якісної публікаційної активності у виданнях категорії Q1-Q2.
Для утримання й посилення набутих позицій пріоритетними напрямами на наступний період залишаються: збільшення кількості якісних і високоцитованих публікацій, активніша співпраця з міжнародними партнерами та бізнесом, розвиток досліджень і практик сталого розвитку, посилення впливу університету на суспільство та державну політику, а також формування кадрової політики, орієнтованої на інтернаціоналізацію та конкурентоспроможність. Досягнуті результати – це здобуток всього трудового колективу, науковців, викладачів і студентів.
Маємо й інші приклади міжнародного визнання. Так, КПІ став лауреатом престижної нагороди Organizational Supporting Friend of IEEE Member and Geographic Activities Award 2026. Цю відзнаку присуджує Інститут інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE) – найбільша у світі міжнародна технічна професійна спільнота.
КПІ завжди був більше ніж просто закладом вищої освіти – ми є потужною спільнотою, здатною об'єднуватися навколо важливих викликів. Ми зробили новий важливий крок і запустили єдиний благодійний простір університету – charity.kpi.ua. Платформа дозволить нам перейти від локальних зборів до масштабного, системного фандрейзингу. Це зручний та відкритий майданчик для кожного, хто прагне зробити свій внесок у майбутнє КПІ, – незалежно від того, де він перебуває: в Україні чи за кордоном.
Протягом минулого навчального року КПІ ім. Ігоря Сікорського прийняв 13 офіційних візитів керівників дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих в Україні. Серед них – Надзвичайні і Повноважні Посли Японії, Держави Ізраїль, Азербайджанської Республіки, Чорногорії, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Корея, Румунії, Чеської Республіки та Ісламської Республіки Пакистан.
Упродовж минулого навчального року КПІ ім. Ігоря Сікорського залишався важливою платформою міжнародного, академічного, дипломатичного та технологічного співробітництва. За цей період КПІ відвідало 75 іноземних делегацій із 28 країн. Найактивнішими виявились представники Японії, Сполучених Штатів Америки та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Серед важливих результатів поїздок – підписання попередньо узгоджених Практичних домовленостей про співпрацю між КПІ ім. Ігоря Сікорського та МАГАТЕ у сферах ядерної безпеки, виведення з експлуатації ядерних установок, поводження з радіоактивними відходами, розвитку освітніх програм і підготовки кадрів, а також низки угод щодо поглиблення співпраці з університетами Франції.
Протягом 2025/2026 навчального року за програмами академічної мобільності в закордонні університети було направлено 232 здобувачі вищої освіти. Упродовж звітного періоду міжнародні стажування пройшли 224 науково-педагогічні та адміністративні працівники університету, з яких 64 – у дистанційному форматі. Водночас, згідно з результатами минулорічного опитування, тільки 20% НПП брали участь у програмах академічної мобільності. У цьому сенсі у нас є потенціал зростання. Загалом кількість партнерів по мобільності протягом 2025/2026 навчального року становила 105 партнерів з 27 країн, серед яких було 14 нових партнерів.
КПІ продовжує інтегруватися в європейський освітній простір через участь у провідних університетських альянсах та асоціаціях CESAER, T.I.M.E, UNICA, ATHENA та BSUN. Завдяки чому цьогоріч налагоджено партнерські відносини з 31 університетом, і на сьогодні загальна чисельність партнерських зв'язків зі ЗВО склала близько 300 партнерів.
Шановні колеги! Серед ключових пріоритетів діяльності Університету в умовах воєнного стану залишається комплексний розвиток інфраструктури, зміцнення безпекового фонду та забезпечення енергетичної автономії кампусу.
Стратегія розвитку інфраструктури університету передбачає модернізацію навчальних приміщень факультетів та інститутів і приміщень гуртожитків студмістечка. Важливим є те, що цьогоріч ми реалізували масштабний обсяг ремонтно-відновлювальних робіт, охопивши понад 50 приміщень у навчальних корпусах та понад 60 – у гуртожитках. Одночасно здійснено послідовні кроки зі створення безбар'єрного середовища: облаштовано 7 інклюзивних вбиралень (корпуси №1, 6, 7, 14), встановлено пандуси й поручні у корпусах №6, 28 та в НТБ ім. Г.І. Денисенка.
Проведена робота також дозволила суттєво збільшити місткість укриттів. Створено нове сучасне укриття в навчальному корпусі №16. Здійснено комплекс ремонтно-будівельних робіт зі створення 2 нових та розширення й оновлення існуючого укриття у навчальному корпусі №18. Відремонтовано діючі та нові приміщення для укриття в навчальному корпусі №5. Виконано масштабний комплекс ремонтно-відновлювальних робіт в укриттях гуртожитків №11, №14, №7 та №15. Станом на серпень 2026 року загальна місткість укриттів становить 12510 місць, укриття атестовані відповідно до вимог ДСНС. Це не формальний показник, а базова умова, за якої ми маємо можливість проводити заняття в аудиторіях в очному форматі.
Безпека та комфорт проживання студентів у гуртожитках залишаються серед ключових пріоритетів розвитку й модернізації університету. Протягом цього навчального року університет спрямовував значні ресурси на підтримку 21 гуртожитку, де сьогодні мешкає понад 7000 осіб. Загалом у цьому навчальному році окрім поточних ремонтно-відновлювальних робіт, реалізовано черговий етап заміни вікон на енергозберігаючі та підготовлено інфраструктуру до нового опалювального сезону. КПІ активно працює над впровадженням цифрових сервісів, завдяки чому поселення студентів стало максимально технологічним, прозорим та оперативним.
Упродовж останніх двох років адміністративно-фінансовий блок університету працює за єдиною логікою: створити умови, за яких науково-педагогічний склад може зосередитися на своїй основній справі – викладанні та наукових дослідженнях, не відволікаючись на питання опалення, електропостачання чи своєчасності виплат. Сьогодні я маю можливість говорити не про наміри, а про результати, які вже можна порівняти з тим, із чого ми починали. І це порівняння свідчить, що університет упевнено рухається вперед.
Цьогоріч фінансова ситуація у сфері вищої освіти залишається складною. В умовах війни, коли основна частина державного бюджету спрямовується на оборону, фінансування закладів вищої освіти є обмеженим. Для КПІ ім. Ігоря Сікорського як найбільшого технічного університету країни з найбільшою часткою бюджетного фінансування це відчувається особливо гостро. Проте принципова відмінність нинішнього етапу від попереднього полягає в тому, що ми навчилися ефективно працювати в цих умовах, а не очікувати на їх зміну.
Для розуміння масштабу виклику, наведу показовий приклад. Річна потреба університету на оплату комунальних послуг та енергоносіїв становить близько 250 млн грн. При цьому фінансування з державного бюджету відповідно до формульного фінансування не покриває навіть половини потреб університету. Завдяки постійній системній роботі з Міністерством освіти і науки України нам вдалося залучити додаткові кошти. Слід зазначити, що це принципова зміна підходу: сьогодні університет займає значно активнішу позицію в діалозі з розпорядником бюджетних коштів, послідовно обґрунтовуючи кожну потребу та супроводжуючи її до ухвалення рішення.
Ситуацію ускладнює постійне зростання вартості енергоносіїв і комунальних тарифів. Усереднений тариф на електроенергію для навчальних корпусів зріс на понад 20 %, тариф на теплову енергію – більш ніж на 6 %, а ціна на холодну воду для гуртожитків збільшилася рекордними темпами – понад 64 %. Звісно, це суттєво збільшило навантаження на спеціальний фонд університету. Показовим є досвід Студмістечка: впроваджені там заходи з енергоефективності забезпечили реальне зниження споживання ресурсів у натуральних показниках і повністю окупилися вже за один опалювальний сезон. Саме це дозволило частково нівелювати тарифний тиск, стримати різке зростання витрат і втримати баланс бюджету Студмістечка. Цього року ми продовжуємо роботу з енергоефективності та поширюємо цей досвід на інші об'єкти університету.
Варто зупинитися на роботі з упорядкування адміністративного та господарського блоку. Розпочинаючи роботу, ми провели повну інвентаризацію наявного стану справ – структури підрозділів, розподілу функцій, обліку майна та договірної дисципліни. Це дозволило перейти до планування видатків на основі обґрунтованої потреби, а не історичної інерції, впорядкувати функціональні навантаження та посилити контроль за використанням ресурсів.
Стратегічно важливим питанням для університету є забезпечення власної енергетичної незалежності. Цьогоріч ми сформували комплексний проєкт впровадження когенераційних газових установок (КГУ) сумарною електричною потужністю 9,0 МВт на двох технологічних майданчиках. Це дозволить забезпечити 100% покриття електричного навантаження з резервом та до 100% базового теплового навантаження. Реалізація цього рішення дасть змогу скоротити сумарні витрати університету на енергоносії на 35-50%, що забезпечить щорічну економію коштів державного бюджету в обсязі 135-210 млн грн із терміном окупності капіталовкладень у 3-4 роки. Проведена робота дозволила підготувати комплексне двомовне техніко-економічне обґрунтування для залучення міжнародних інвесторів.
Особливо важливим результатом вважаю створення спільно з MWM Group (Німеччина) та RSE Group (Чехія) Центру когенераційних технологій – єдиного такого центру в Україні. Його значення виходить далеко за межі первинного задуму. По-перше, це діюча навчально-тренувальна база для підготовки інженерів-енергетиків, потреба в яких в країні вже є критичною. По-друге, центр став реальним драйвером упровадження систем альтернативної енергетики – спочатку в межах університету, а сьогодні вже й у масштабі системи вищої освіти: до нас по практичний досвід звертаються інші заклади, і ми відкриті до співпраці. Таким чином, Київська політехніка не лише готує інженерів, а й сама впроваджує ті технології, яким навчатиме, – на власному кампусі та у промисловому масштабі. Для технічного університету це найсильніша позиція, яку можна мати перед абітурієнтом, державою та партнерами.
Робота із забезпечення енергетичної незалежності не обмежується когенерацією. Розроблено проєктні рішення зі спорудження сонячних електростанцій на 34 об'єктах університету сумарною встановленою потужністю 1 740 кВт та кошторисною вартістю 81,15 млн грн. Кошти на реалізацію цих проектів буде залучено з державних та міжнародних інституцій. На додаток до раніше запущеної гібридних сонячних станцій у 9-му корпусі та НТБ, встановлено гібридну сонячну електростанцію на даху навчального корпусу №18 для ФІОТ, яка включає: 64 сонячні панелі сумарною потужністю генерації 39кВт; 1 гібридний інвертор потужністю 30кВт; 12 акумуляторів сумарною ємністю 60 кВт.год. Крім того, поповнено парк генераторів установками на 44 кВт та 80 кВт, розпочато оновлення індивідуальних теплових пунктів у 4 гуртожитках, розширено автоматизовану систему енергомоніторингу, що дозволяє в режимі реального часу контролювати теплокористування та оперативно усувати втрати. Також на фінішному етапі питання безоплатної передачі університету мобільної котельні потужністю 5 МВт від неурядової організації ADVANTAGE UKRAINE.
Слід зазначити, що цей період залишається непростим для університету через виклики, пов'язані з атаками агресора. Об'єкти інфраструктури університету неодноразово потерпали від обстрілів. Сукупний обсяг збитків перевищує 150 млн грн. Водночас суттєво змінилася швидкість і якість нашої реакції на такі події.
Навчальний корпус № 22, у якому розміщено Інститут енергозбереження та енергоменеджменту, пошкоджено внаслідок дії вибухової хвилі. Проведено обстеження, визначено обсяг необхідних робіт, і наш університет системно працював з Міністерством освіти і науки України щодо включення об'єкта до програм відновлення, паралельно опрацьовуючи можливості залучення міжнародної технічної допомоги.
Навчальний корпус № 24, у якому розташований Центр фізичного виховання і спорту, знову зазнав пошкоджень від ракетного удару по сусідніх підприємствах. Проєктно-кошторисна документація на його відновлення перебуває на завершальному етапі підготовки. Необхідно відверто зазначити, що відновлення виявилося значно складнішим, ніж передбачалося спочатку. Результати технічного обстеження засвідчили, що будівля протягом десятків років не отримувала належного технічного обслуговування, і сьогодні відновленню підлягають не лише її елементи, пошкоджені внаслідок обстрілів, а й несучі конструкції, що зафіксовано в офіційному експертному висновку. Це збільшує вартість і терміни виконання робіт, проте забезпечує й інший результат: після завершення університет отримає фактично оновлений об'єкт із підтвердженою експлуатаційною придатністю на десятиліття вперед. На відновлення Центру вже залучено понад 5 млн грн благодійних коштів.
І вкотре необхідно висловити вдячність колективу університету, людям, які в перші ж години після атак долучаються до ліквідації наслідків обстрілів. Йдеться про всю нашу громаду – студентів, викладачів, працівників.
Окремо хочу наголосити на питанні, яке безпосередньо стосується кожного присутнього в цій залі. Попри всі труднощі Київська політехніка зберегла відповідальність перед колективом і стабільність у виплатах. Станом на сьогодні університет не має жодної заборгованості – ні із заробітної плати, ні за комунальні послуги та енергоносії, ні за іншими зобов'язаннями. Усі виплати, зокрема оздоровчі та відпускні, здійснено своєчасно і в повному обсязі – за графіком, сформованим відповідно до дат подання працівниками заяв на відпустку. Жодних затримок чи перенесень виплат не було.
Окремо – про оплату праці. З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата зросла на 8% і становить 8 647 грн, а базові посадові оклади працівників університету підвищено на 8,6%. Відбулося зростання заробітної плати науково-педагогічних працівників. На виконання статті 61 Закону України "Про освіту" Уряд нині розглядає два варіанти подальшого підвищення з 1 вересня 2026 року.
Університет продовжує активно працювати над диверсифікацією фінансових джерел. Ми розвиваємо спеціальний фонд, посилюємо партнерства, беремо участь у грантових програмах і залучаємо благодійну допомогу. Разом із партнерами ми оновлюємо лабораторії та обладнання, і лише цього року інвестиції в матеріально-технічну базу перевищили 20 млн грн. Сформовано карту потенційних донорів, яка налічує понад 180 організацій, опрацьовується створення університетського ендавменту. Продовжується й розвиток телекомунікаційної інфраструктури: збільшується кількість точок доступу Wi-Fi, триває впровадження технології оптичного доступу GPON, а спільно зі стратегічним партнером – компанією "Київстар" – на території університету запущено мережу 5G.
Шановні колеги! Підсумовуючи, відзначу, що за останні два роки університет перейшов від режиму реагування на обставини до режиму планування: сьогодні ми маємо проєкти з розрахованою окупністю на три-п'ять років уперед, стабільно виконуємо зобов'язання перед колективом, реалізуємо в енергетиці рішення, яких не має жоден інший заклад вищої освіти країни, і провели найуспішнішу за останні роки вступну кампанію. Це не означає, що умови стали простішими. Це означає, що ми навчилися працювати в них ефективно, і кожен наступний етап дається нам краще за попередній.
Незважаючи на труднощі, ми завершили дійсно напружений, але, безперечно, продуктивний для університету рік і розпочинаємо новий з амбітними планами, новими проєктами та вірою в ЗСУ. Київська політехніка впевнено підтвердила свій статус лідера вищої освіти в Україні! Протягом минулого року ми впроваджували інноваційні освітні програми, розширювали взаємодію з бізнесом, реалізовували науково-дослідницькі проєкти, посилювали міжнародне партнерство. Я щиро вдячний кожному з вас за професіоналізм, стійкість та відданість нашій спільній справі! Ми працюємо задля перемоги над ворогом і виховуємо інженерну еліту країни, якій відбудовувати Україну. Наше спільне завдання – утримати цю траєкторію.
Дякую за увагу!