Цього року чергову, вже двадцять четверту, Міжнародну науково-практичну конференцію "Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті", що в онлайн-режимі пройшла на базі КПІ 18-19 травня, було присвячено відзначенню Дня науки в Україні та 125-річного ювілею Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
Проте, звісно, вся її робота була спрямована, передусім, на пошук шляхів і методів розв'язання найнагальніших проблем у галузі відновлюваної енергетики. Тим більше, що війна з ворожими обстрілами та бомбардуванням енергетичних об'єктів нашої країни, з реальними загрозами безпеці вітчизняних атомних електростанцій, що їх створюють рашисти, з божевільним підняттям цін на енергоносії наочно продемонструвала, що ця галузь для країни стає однією зі стратегічних. І хоча дослідження та розробки фахівців у сфері ВДЕ безпосередньо оборонної сфери не стосуються, однак впровадження в життя результатів їхньої діяльності слугуватимуть зміцненню енергетичної безпеки країни й швидкому відновленню та модернізації її економіки вже тепер, а особливо в повоєнні часи. Отож, попри війну, конференція й цьогоріч зібрала численну аудиторію науковців, фахівців-практиків, а також студентів і навіть школярів, які цікавляться проблемами енергетики: участь у ній взяли 180 дослідників різного віку, причому 32 з них представляли університети та наукові установи ФРН, Польщі, Швеції, Туреччини та Азербайджану.
Як і завжди, метою конференції було обговорення проблем та перспектив розвитку використання відновлюваних джерел енергії, електро- і біоенергетичних ресурсів, тепла землі і теплопостачання країни за рахунок використання енергії сонця, вітру, гідроенергетичних ресурсів, а також реалізації заходів для енерго-збереження та енергоефективності. Отож тематика її охоплювала широке коло проблем і напрямів розвитку "зеленої" енергетики: учасники обговорювали питання енергоефективності, комплексних систем з відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ), вітроенергетики, сонячної енергетики, технологій отримання енергії з біомаси, гідроенергетики. геотермальної енергетики, водневої енергетики, енергетики довкілля (теплові насоси), розумних мереж в енергетиці і, певна річ, різні аспекти підготовки фахівців для галузі.
За традицією, конференцію відкрив науковий керівник кафедри ВДЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського, член-кореспондент НАН України, директор Інституту відновлюваних джерел енергії НАН України Степан Кудря. "Відновлювана енергетика, якою ми займаємося вже понад 40 років, уже тепер робить вагомий внесок в енергетику країни, витісняючи традиційні види енергії та генерації. І якби не було перепон з боку традиційного енергетичного лобі, то значна частина світової енергетики вже була б зеленою та відновлюваною", – зауважив він у своєму вступному слові. Проте тенденції ці вже, здається, вдалося переламати. Адже, як показав він у презентації на пленарному засіданні, що відбулося відразу після церемонії відкриття конференції, світові тенденції свідчать про те, що саме на розвиток технологій відновлюваної енергетики сьогодні спрямовується левова частка інвестицій – 69% проти 31%, що вливаються в традиційні енергетичні галузі – на подальший розвиток вугільних, газових і атомних електростанцій.
"Сучасний стан розвитку відновлюваної енергетики та енергоефективності визначає стале енергетичне майбутнє всього людства. Понад те, він зобов'язує нашу країну до здійснення глибинних повоєнних інноваційних трансформацій в енергетичній галузі", – наголосив ректор КПІ академік НАН України Михайло Згуровський, вітаючи учасників. Він також окреслив основні напрями, в яких мають здійснюватися ці зміни, починаючи із забезпечення різкого зростання обсягів генерації такої енергії з одночасним зниженням її вартості (до 25% в загальному обсязі виробництва в Україні електроенергії в 2035 році) та ширшого впровадження технологій енергоефективності до розвитку конкретних технологічних напрямів генерації відновлюваної енергії та ефективної інтеграції такої енергії до традиційної енергетичної системи, а також розвитку інтелектуальних систем у галузі та використання в ній штучного інтелекту тощо.
Власне, про шляхи та інструменти розв'язання означених проблем і розповідали у своїх доповідях та повідомленнях учасники. І певну тональність обговорень задала згадана вище презентація Степана Кудрі на пленарному засіданні конференції. Стосувалася вона ролі відновлюваної енергетики в "зеленому" енергетичному переході й містила багато конкретної інформації про потенціал нашої країни в цій сфері. Зокрема, він, серед іншого, розповів про дослідження, яке довело, що Україна за можливостями розвитку офшорної енергетики займає перше місце у світі й має велетенський потенціал у впровадженні технологій водневої енергетики (зауважимо, що питання розвитку водневої енергетики детально обговорювалися на засіданні окремої секції конференції). Не менш конкретною була й наступна доповідь – професора Петра Лежнюка з Інституту відновлюваної енергетики НАН України – в ній розглядався вплив відновлюваної енергетики на стан та перспективи енергобалансу України. Навіть стендові повідомлення наймолодших учасників конференції – школярів з Малої академії наук (вони працювали в спеціальній секції, про роботу якої докладніше розповідає розміщений у цьому номері матеріал завідувача кафедри відновлюваних джерел енергії ФЕА КПІ Василя Будько) – містили чимало цікавих ідей та рішень, які можна після певних доопрацювань втілювати в життя.
Безумовно, робота конференції не обмежувалася лише установчими та ґрунтовними оглядовими доповідями на її пленарному засіданні. Учасники працювали по секціях: "Загальні питання", "Воднева енергетика", "Енергоефективність", "Сонячна енергетика", "Геотермальна енергетика та біоенергетика", "Гідроенергетика та вітроенергетика", а також розглянули згадані вище стендові доповіді школярів. Також на конференції було представлено низку повідомлень без доповідей, від того не менш важливих і присвячених, зде-більшого, дуже конкретним питанням.
Свідченням уваги, яка нині приділяється винесеним на обговорення наукового загалу питань, є склад організаторів ХХІV Міжнародної науково-практичної конференції "Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті". Це не лише Інститут відновлюваної енергетики НАН України та традиційні партнери конференції – Представництво Польської академії наук у м. Києві, Громадська спілка Енергетична асоціація "Українська воднева рада", МНТЦ вітроенергетики ІВЕ НАН України, кафедра ЮНЕСКО "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика" при КПІ та ННК "Інститут прикладного системного аналізу", але й Варшавський університет технологій, Інститут технічної теплофізики НАН України, Інститут загальної енергетики НАН України, Український національний комітет з тепло- і масообміну та Мала академія наук України. Понад те, її підтримали НАН України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, EUROSOLAR-Україна (українське відділення Європейської асоціації відновлюваної енергії EUROSOLAR), Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України, Андижанський державний університет імені З.М.Бабура (Узбекистан) та інші поважні структури.
Слід нагадати, що конференція "Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті" вподовж багатьох років була не суто науковою, а науково-практичною. Такою вона і залишається. Тож у її резолюції було визначено низку цілком конкретних практичних заходів, яких необхідно вжити задля реалізації "зеленого" енергетичного переходу, та визначено найперспективніші напрями досліджень, у тому числі й презентовані учасниками конференції. Серед них вирішення питань раціонального розташування енергетичних потужностей з урахуванням можливостей розосередженої генерації, стійких комбінованих локальних енергосистем з відновлюваними джерелами різної природи; узгодження темпів впровадження відновлюваної енергетики та регулюючих можливостей енергосистеми, зокрема впровадження систем накопичення енергії, прогнозування та керованого навантаження; розробка і впровадження інноваційних методів отримання водню та застосування водневих технологій в енергетиці та інших галузях; використання енергоефективних технологій, стійких до негативних зовнішніх впливів, в енергетиці, комунальному господарстві й на транспорті. А проте з документом цим краще ознайомитися не фрагментарно й у викладі, а повністю – його розміщено на сайті Інституту відновлюваної енергетики НАН України.