Дорогі київські політехніки!
Світле свято Великодня — традиція, яку українці передають із покоління в покоління: в рушниках на великодньому кошику, орнаментах писанок, родинних рецептах паски, звичаях гаївок і обливання. У збереженні нашої історичної памʼяті й культурного коду — наше майбутнє. Нині маємо плекати його як ніколи досі, захищати від ворога не лише свої кордони, а й свою ідентичність та спільність з усіма українцями — тими, які жили до нас, і тими, з ким ділимо нині ці непрості часи.
На жаль, не всі зустрінуть цей день у колі рідних. Хтось передаватиме великодній хліб на фронт. Є сімʼї, які втратили своїх рідних, свої домівки, стали роз’єднаними містами й країнами. Війна забрала вже тридцять двох наших співробітників і вихованців. Вони назавжди увійшли в історію університету.
Бажаю вам, дорогі КПІшники, не втрачати надії та віри. Творити світло самим — своєю працею, допомогою ближнім, підтримкою слабших, щоденним наближенням миру.
Дякую кожному герою і кожній героїні, які сьогодні захищають нас у війську, даючи нам умови для роботи, навчання повсякденного життя. Ми щодня памʼятаємо ціну нашої можливості жити й працювати у мирних містах. Дякую тим, хто попри все, продовжує вчитися й працювати. Памʼятайте, що ваша робота є незамінною і під час війни, і після нашої перемоги.
Ми стоїмо вже понад рік і робитимемо це стільки, скільки буде потрібно.
Слава Україні!
Зі щирими побажаннями якнайшвидшої Перемоги, добра і щастя!
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський