Зі звіту проректора з міжнародних зв'язків С.І.Сидоренка на засіданні Вченої ради 23 січня 2023 року
Велика біда, яка спіткала нашу країну 24 лютого, ускладнила, проте не зупинила розвитку та активізації міжнародної діяльності університету.
Про це свідчать цифри:
- пройшло понад 100 міжнародних заходів, конференцій, літніх шкіл, візитів делегацій:
- посилилася мобільність;
- за програмою Erasmus+ K1 діють 52 проєкти з університетами 20 країн.
І все це – за умов воєнного стану.
Солідарність з Україною, з КПІ
У перші найбільш драматичні дні лютого ми отримали 302 листи солідарності від 64 університетів, 32 фондів і асоціацій, від учених і студентських організацій 25 країн.
32 університети 24 країн (Польщі, Німеччини, Італії, Іспанії, Туреччини, Словенії, Франції, Канади, Японії та ін.) прийняли на включене навчання 249 наших студентів.
41 університет 22 країн прийняв на грантову підтримку 55 науково-педагогічних працівників.
Міжнародні партнери з Польщі, Японії, Угорщини, Британії перерахували до "Фонду підтримки КПІ" майже 3 млн гривень, передали обладнання.
Асоціації європейських університетів UNICA, CESAER, EUA та інших звільнили КПІ від сплати членських внесків на цей період.
Університет Середнього Гессена надав 41 одиницю обладнання для моторного парка.
Ухвалено рішення про дарування складових для модернізації Центру суперкомп'ютерних обчислень КПІ.
Також КПІ отримав благодійну допомогу від компанії "Хуавей-Україна" – понад 350 одиниць сучасних телекомунікаційних компонентів для WiFi-6 мережі і бездротового Інтернету в 16 бомбосховищах гуртожитків та в усіх навчальних корпусах для 25 тисяч учасників освітнього процесу.
Актом високого звучання стала благодійна допомога від Шеффілдського університету обсягом 20 тисяч фунтів стерлінгів для облаштування бомбосховищ.
Як символ стійкості був сприйнятий концерт японського піаніста Накамури Тампея 10 жовтня, перенесений у зв'язку з ракетним обстрілом Києва в цей день із Центру культури та мистецтв до бомбосховища. Цей концерт японський піаніст розпочав Гімном України.
Стійкість до викликів виявили і академічне, і студентське середовище.
У лютому-березні студенти КПІ, які стали бійцями підрозділу територіальної оборони та учасниками волонтерського руху, попри надзвичайно складний час, не забували й про корисні справи задля розвитку свого університету.
Скажімо, засноване небайдужими студентами Громадське об'єднання "Студентський парламент КПІ" як орган студентської самоорганізації, створений за прикладом подібних студентських організацій в закладах вищої освіти розвинених країн, обрав такою справою міжнародну проєктно-грантову діяльність.
Оберігаючи наше академічне середовище, відстоюючи національну ідентичність, ми, водночас, стали відкритішими для світу, для нових устремлінь. Велике значення в цьому плані мало надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Це, а також визнання міжнародним середовищем нашої країни авангардом боротьби за цивілізаційні цінності, змінило зміст і форми міжнародної сфери КПІ.
Ми відчули увагу до нас не тільки під час зустрічей високого рівня, на яких лунали слова солідарності з Україною, але й у домовленостях про співпрацю з університетами Німеччини, Британії, США, Фінляндії, Словенії, з Познанською, Варшавською і Бухарестською політехніками. Загалом було укладено 42 угоди та меморандуми з університетами 13 країн, що забезпечило для наших підрозділів відкриття нових сприятливих коридорів співпраці.
Так, з Конференцією ректорів технічних університетів Польщі підписано "Меморандум про університетський кластер у сфері штучного інтелекту та цифрової безпеки". Перші проєктні пропозиції від КПІ вже передано польським партнерам.
Є й інші домовленості.
Наприклад, торік було розпочато новий етап процесу започаткування і поглиблення співпраці з понад сотнею європейських університетів, об'єднаних у 41 альянс. Саме ці альянси стали майданчиками для розвитку співпраці. Вони вивчили інституційні потреби українських університетів і через партнерство з ними та за фінансування Єврокомісії переходять до практичної їм допомоги.
Ідея співпраці КПІ з альянсами полягає в тому, що серед різноманітних класичних, технічних та інших університетів, які в них об'єдналися, наші факультети та інститути різного профілю побачать споріднені структури для себе і побудують співпрацю.
Першим про "Ініціативу Єднання" заявив Уряд Великої Британії. Партнером КПІ став Шеффілдський університет. У стислі терміни ми розпочали багаторівневу взаємодію:
- у навчальній роботі нам передано онлайн-ресурси для STEM-лабораторних робіт;
- імплементується авторський курс професора Тайяса, присвячений проблемам запобігання потужним детонаційним вибухам, які серед сучасних викликів стають проблемою світового рівня;
- помітно змінилися можливості нашої бібліотеки – вона отримала доступ до величезних ресурсів освіти і науки, чого КПІ раніше не мав.
Єднання з іншими університетами Європи відбувається через надання КПІ статусу асоційованого партнера в шести альянсах і підтвердження членства ще в п'яти.
Крім того, КПІ приєднався до Мережі університетів Балтійського регіону і до Мережі 14 центрів трансферу технологій десяти країн Дунаю.
Це посилило проєктно-грантову співпрацю з ними і забезпечило перемогу низки проєктів КПІ у конкурсах програми "Горизонт Європа".
Отже, 2022 рік став для нашого університету роком входження до європейської сім'ї університетів. Їхню підтримку КПІ ім. Ігоря Сікорського відчув у проєкті стратегічного значення – інноваційної трансформації України на платформі Інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge Ukraine" (SCU).
Так, Конференція ректорів технічних університетів Європи у Відні ухвалила рекомендацію про створення повного й цілісного інноваційного простору в Європі саме на платформі SCU.
На цьому напрямі ми відчули особливу підтримку в польському Любліні на конференції з повоєнного відновлення України за участю державних і політичних діячів Польщі, України, Європейської комісії.
Про практичну роботу за пріоритетами КПІ
Для підвищення її ефективності було вдосконалено систему менеджменту міжнародної сфери за низкою напрямів.
Так, у проєктно-грантовій діяльності було посилено горизонтальну взаємодію структур проректорів з наукової, навчальної, навчально-виховної та міжнародної діяльності.
Крім того, ми перейшли від роботи "взагалі" – лише з керівним складом – до спільних дій у глибинних науково-педагогічних осередках 68 наукових шкіл, 104 кафедр.
Проведено 38 роз'яснювальних індивідуальних зустрічей з науковими школами з питань методики підготовки проєктних пропозицій.
Посилено консультативне англомовне середовище для щоденного надання практичної допомоги в написанні проєктних пропозицій.
Видано значну кількість необхідних методичних матеріалів.
Утричі посилено активність кафедр у взаємодії з порталом Європейської комісії "Funding & Tenders Оpportunities":
КПІ ім. Ігоря Сікорського став прозорішим для європейського простору. Цьому сприяла і нова сприятлива кон'юнктура, яка виникла в контексті набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС.
На кафедрах, факультетах, в інститутах утверджується розуміння того, що за умов вкрай обмеженого бюджетного фінансування надходження з міжнародних джерел стають чи не єдиним джерелом розвитку навчально-лабораторної та дослідницької бази лабораторій і матеріального заохочення співробітників.
Паралельно з цим в університеті створюється конкурентне середовище у сфері міжнародної проєктно-грантової діяльності, що стимулює вчених і викладачів до ведення цієї діяльності (впроваджуються нові виміри до індивідуальних рейтингів НПП).
На рівні деканів факультетів, директорів інститутів, завідувачів кафедр конкурентні засади посилюються через:
- індекси в профілях кафедр;
- зацікавленість при формульному розподілі фінансування;
- пряму економічну зацікавленість у надходженнях від міжнародних проєктів і грантів;
- контроль виконання умов контрактів керівників усіх рівнів і рядових НПП (де враховуються ключові показники ефективності – "Key Performance Indicators", або "KPI").
Усе це відкриває для вчених КПІ нові можливості для реального входження до European Research Area!
У 2022 році досягнуто таких результатів.
Всього виграли і були подані 73 проєкти.
Найбільше порівняно з попередніми роками проєктних пропозицій подано за програмами "Горизонт Європа" та НАТО "Наука заради миру і безпеки".
Кількість діючих великих проєктів складає 18:
- "Горизонт 2020" – 4 проєкти;
- НАТО – 4 проєкти;
- "Горизонт Європа" – 7 проєктів;
- "Erasmus+" – 3 проєкти.
Завдяки цьому фінансування зросло більше ніж у 10 разів і становить 1081 тис. €. Це, до речі, дорівнює сумі, на яку в 2022 році було зменшено бюджетне фінансування науки КПІ.
До надходжень від проєктів слід додати ще й кошти від 428 індивідуальних грантів (на стажування, відрядження, міжнародні конференції до 22 країн).
Назвемо також підрозділи – лідери за комбінацією позитивних здобутків у кількості та обсягах науково-технічних і освітніх проєктів, індивідуальних грантів і благодійної допомоги (за всіма формами: обладнання, програмних продуктів, інших матеріальних цінностей, коштів.). Це Навчально-наукові інститути атомної і теплової енергетики, механіко-машинобудівний, матеріалознавства і зварювання ім. Є.О. Патона, а також фізико-математичний та радіотехнічний факультети.
Але крім кількісних, університет відчув і якісні зміни. Наше академічне середовище починає поступово долати ментальний розрив з Європою. У минулі роки саме він був глибинною причиною невідповідності результатів міжнародної проєктно-грантової діяльності високому науково-інноваційному потенціалу КПІ. Цей розрив поступово долається, хоча й не так швидко, як би хотілося.
Про взаємодію із світовими рейтингами
Тут є певний дуалізм. З одного боку, високі позиції визначають впливовість університету в світі у боротьбі за ресурси і привабливість для абітурієнтів і партнерів. А з іншого, скромні місця – це підказка та завдання, що треба змінювати на краще.
У минулі роки помітних зрушень досягти не вдавалося тому, що не було забезпечено синергії зусиль – на рівні університету та на рівні кафедр, факультетів, інститутів. Вони були "увільнені" від необхідності аналізувати свою роботу з точки зору динаміки змін тих характеристик, які світові рейтинги запитують від КПІ. Тепер цю прогалину в менеджменті усунуто.
Ми перейшли від лише спостереження позицій КПІ в рейтингах до управлінського впливу на основі певної моніторингової системи внесків до кожного параметра КПІ в рейтингах. І тепер підрозділи націлені на досягнення позитивної динаміки внесків від своєї роботи до інтегральних параметрів КПІ.
У 2022 році університет посилив свої позиції у міжнародних рейтингах. Наприклад, у предметному рейтингу "ТНЕ" за категоріями "Інженерія" та "Комп'ютерні науки" КПІ ім. Ігоря Сікорського увійшов до першої тисячі з 20 000 університетів світу (в інтервалі місць 801-1000).
Призупинено просідання в рейтингу QS. Протягом чотирьох останніх років КПІ входить до QS рейтингу в інтервалі місць 701-750, що забезпечує вищий коефіцієнт внеску міжнародної сфери в розподіл фінансування МОНУ між університетами України.
У рейтингу QS КПІ піднімається в межах інтервалу місць – 701-750 і нині має найвищу за всі 10 останніх років позицію в рейтингу.
У регіональному рейтингу QS EECA країн Європи, що розвиваються, і країн Середньої Азії покращилася інтегральна сума балів КПІ (overall score) порівняно з середнім по групі всіх 450 університетів, що увійшли до рейтингу. Це означає, що наш університет поліпшує свою діяльність швидше, ніж інші.
За оцінками академічних експертів і експертів від роботодавців, КПІ ім. Ігоря Сікорського входить до 25 кращих університетів регіону із 450 у цьому регіональному рейтингу.
Важливий критерій інтернаціоналізації за методиками рейтингів – збільшується кількість статей у співавторстві хоча б з одним зарубіжним ученим. Це означає, що наш дослідницький університет стає міжнародним.
У 2022 році ми отримали першу "підказку" стосовно гендерної сфери КПІ – цієї важливої складової демократизації всієї системи життєдіяльності.
За рейтингом "Gender Monitor 2022" світового рейтингу U-Multirank позиції жінок КПІ ім. Ігоря Сікорського за авторством наукових публікацій і за гендерним балансом у викладанні та у навчанні оцінюються як "добре". Але серед університетів України ми лише на 9-й і на 25-й позиціях відповідно.
Світові рейтинги вказують нам і на слабкість у такому критерії інтернаціоналізації, як кількість іноземних студентів. Цей параметр також визначає, наскільки університет є привабливим для світу і чи поїде до нього на навчання молодь.
"International Students" – єдиний інтегральний параметр КПІ з усталеною впродовж років негативною динамікою. Це є результатом системної похибки, коли кафедри, факультети, інститути фактично були штучно відокремлені від роботи на міжнародних ринках освітніх послуг, а Центр міжнародної освіти, втративши підживлювальну єдність з підрозділами, не відіграє функції інтегратора діяльності з набору іноземних громадян, як це передбачено університетською "Концепцією системи роботи університету з набору іноземних громадян на навчання та роботи з ними в період навчання – за нових умов". ЦМО фактично перетворився на "річ у собі". Мусимо повернути його до системи роботи університету.
За "Концепцією …", треба виводити освітні програми кафедр на ринки освітніх послуг, і саме на ринках праці зарубіжних країн підтверджувати їхню конкурентоспроможність.
Отже, цей напрям також потребував посилення менеджменту. І перші кроки новопризначеного директора ЦМО – досвідченого менеджера-міжнародника, вихованця КПІ Сергія Сергійовича Мауліка є обнадійливими.
Завдання
З "підказок" рейтингів випливають і деякі інші завдання.
- Подальше поглиблення інтернаціоналізації – це фактично завдання формувати нову "європейську тканину" актуалізованої місії університету.
- Будемо спиратися на молоді сили – зі знанням мов, інформаційних технологій, менеджменту, людей нової формації, європейської ментальності.
- Куратори КПІ у світових рейтингах звертають нашу увагу на величезний резерв: приблизно 40% вчених університету мають почати публікуватися в журналах, які індексуються в Scopus та/або у Web of Science.
- У міжнародному просторі мають проявити себе лідери 68 наукових шкіл КПІ, адже поки що лише третина з них вигравала проєкти програм "Горизонт", Erasmus+ , програми НАТО;
- У міжнародній проєктно-грантовій діяльності пріоритетом є збільшення виграних проєктів. Це одна з умов збереження наукових шкіл КПІ.
- Маємо психологічно налаштуватися, що кожна наукова школа для підтвердження свого статусу повинна мати не менше одного виграного проєкту в програмах ЄС "Горизонт Європа", Erasmus+ K2, програмі НАТО "Наука заради миру і безпеки".
- У роботі з альянсами університетів силами факультетів та інститутів потрібно ставати реальними учасниками комплексного співробітництва, насамперед – у пошуку нових партнерів, підготовці нових проєктів.
- У співпраці з альянсами для КПІ у 2022 році ми побачили, що такі категорії діяльності, як "відкрита наука", "стійкість університетів", "стале фінансування", "Іndustry 5,0" вже перебувають у фокусі уваги європейських університетів, а наш університет лише починає їх опановувати.
- Великий, ще не усвідомлений резерв у проєктно-грантовій діяльності – на міждисциплінарних перетинах гендерної сфери з усіма інженерними науковими школами КПІ та Інноваційною екосистемою SCU. Це, так би мовити, "фішка" для дослідницького технічного університету, яким є КПІ ім. Ігоря Сікорського.
- А яких кількісних параметрів нам прагнути? Як приклад можна взяти Університет Любляни (Словенія), що є партнером КПІ і має 102 проєкти за програмою ЄС "Горизонт". Це може бути реальним і для КПІ – як для університету країни, що має статус кандидата на членство в Європейському Союзі!
Упродовж останніх 25 років КПІ з хоча й відомого у світі, але замкненого лише на військово-промисловий комплекс колишнього СРСР закладу вищої технічної освіти здійснив прорив, перетворившись на сучасний європейський дослідницький університет, інтегрований до світового освітньо-науково-інноваційного простору. І активна робота в міжнародній сфері є одним із чинників подальшого нарощування його потенціалу та його реальних здобутків.