Київський політехнічний додав ще один славний факт в аннали своєї історії. Нині за кількістю першокурсників, зарахованих на бюджет, університет займає перше місце серед усіх закладів вищої освіти України. Це свідчення високого науково-освітнього рівня вишу та затребуваності фахівців з дипломом КПІ ім. Ігоря Сікорського.
9 вересня відбулося чергове засідання Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського. На ньому з ґрунтовною доповіддю про підсумки цьогорічної приймальної кампанії виступив перший проректор університету академік НАН України Юрій Якименко. Про її особливості та результати він розповідає читачам "Київського політехніка".
– Приємно визнавати, що наш університет, як і раніше, – лідер освітньої сфери. А серед молоді зберігається попит як на гуманітарні, так і на інженерні спеціальності. Куди найбільше прагнуть вступити абітурієнти?
– Цьогорічний конкурс по університету був 10 заяв на одне місце, але по факультетах він суттєво різниться. Максимально можливе державне замовлення за п'ять років у нас увесь час зростало, і нині становить 4,5 тис. Що важливо, цей максимальний обсяг, як і формула фінансування, формується за показниками роботи університету.
Хоча середній конкурс за заявами, порівняно з попередніми роками, максимальний, не всі абітурієнти, рекомендовані до зарахування, подали оригінали документів до КПІ. Це не може не турбувати, адже такі місця пропадають.
– Дійсно, неприємна ситуація. І як цьому можна зарадити?
– Хочу звернути увагу на спеціальності, які викликають тривогу і по яких відсоток рекомендацій менше 50%: "Соціологія" (ФСП), "Журналістика" (ВПІ), "Теплоенергетика" (ТЕФ, ІЕЕ), "Металургія" (ІМЗ). Тут складна ситуація. Це не значить, що не було абітурієнтів. Приміром, на "Соціології" тільки 4 особи з тих, хто набрав прохідні бали, достатні для вступу на цю спеціальність, прийшли до нашого університету. Решта пішли в інші ЗВО. Причини різні – і специфіка спеціальності, і недостатній престиж наших кафедр/факультетів у професійному середовищі. Ось конкурс на "Соціологію" й "Журналістику" був достатньо високим, але з високими балами до нас прийшло недостатньо людей.
Є й інші моменти, що спонукають задуматися: спеціальність "Телекомунікації та радіотехніка" на ФЕЛ і РТФ потрапили в групу менше 65%. Водночас ця спеціальність в ІТС повністю використала запропонований обсяг. Тут мова має йти про організацію профорієнтаційної та інформаційної роботи підрозділів. На спеціальності "Менеджмент" була зменшена рекомендована кількість по спеціальності в цілому. "Хімічні технології" й "Прикладна фізика" – потужні спеціальності, але рівень – 65%. Також маємо відсоток рекомендацій менше 80% на спеціальностях "Електроніка", "Право", "Видавництво та поліграфія", "Публічне управління й адміністрування".
– Що можете сказати про нинішній набір першокурсників?
– Були різні рейтинги, показники, але за кількістю рекомендованих на бюджет і кількістю зарахованих на бюджет КПІ займає перше місце серед усіх ЗВО України – ніхто не набрав більше 4 тис. першокурсників. У цілому збільшення набору на бюджетні й контрактні місця відбулося майже по всіх факультетах. На бюджет зараховано 4085 осіб (торік – 3971), на контракт – 1556 (торік – 1204). Тобто, маємо більше ніж 5,5 тис. першокурсників, що на 500 осіб перевищує набір минулого року.
– Важливий показник роботи будь-якого вишу – це кількість здобувачів освіти за другим-третім рівнями. Як пройшов набір у магістратуру?
– Дійсно, кількість магістрантів – це оцінка освітнього й наукового рівнів нашої діяльності. Усього в магістратуру біло подано 7268 заяв, з них від випускників КПІ 2021 року – 5411, від випускників КПІ до 2021 р. – 242, від випускників інших закладів – 1615. Допущено до конкурсу в магістратуру 5070 осіб, з них випускників КПІ 2021 р. – 4145, випускників КПІ попередніх років – 120, випускників інших вишів – 805.
Звертаю увагу, що при наборі в магістратуру дуже вагомим показником є конкурс на освітні програми (ОП). Ми проаналізували цьогорічний набір, і занепокоїла така ситуація: є ОП з ІАТ, ІЕЕ, ІМЗ, ІХФ, ММІ, РТФ, ТЕФ, ФЕА, ФЕЛ, на які не було жодної заяви від здобувачів з інших ЗВО. Звичайно, "свої" бакалаври подавали заяви і зараховувалися. Але наскільки є запит на такі ОП на ринку? За результатами конкурсу вже тепер можна починати аналізувати ці освітні програми: чи треба їх укрупнювати, оновлювати, чи щось інше.
При прийомі в магістратуру цього року спостерігалася така сама кількість претендентів, як і торік. Але оскільки минулого року у нас було на 45% менше бюджетних місць, то ми набрали більше контрактників. Цього року, завдяки нашим минулорічним результатам, нам збільшили кількість бюджетних місць, тому контрактників на 100 осіб стало менше. Водночас збільшилася кількість бакалаврів, зарахованих на контракт, тобто загальна кількість контрактників у нас збільшилася.
Якщо порівнювати зарахування магістрів по факультетах у 2020 і 2021 рр., то в абсолютній більшості спостерігається збільшення. Контрактники є майже на всіх спеціальностях. Лише на ФІОТ та ІМЗ вперше зменшилася загальна кількість вступників. Таким чином, до магістратури зараховано 1916 випускників КПІ 2021 р. (87%), 60 випускників КПІ минулих років, 214 випускників інших ЗВО (10%). З них на бюджет зараховано 1734 особи (у 2020 р. – 1335), на контракт – 456 осіб (торік – 701).
– Тобто, кількість охочих вступити до магістратури збільшується, і це позитивний результат?
– Рівень нашого науково-освітнього авторитету багато в чому визначається саме запитом на магістратуру. 10% зовнішніх претендентів – це не той показник, який ми хотіли б бачити. Тим більше, що зосередилися вони не на всіх ОП. Є освітні програми, які зовсім не зацікавили випускників інших вишів.
– Багато розмов в університеті точиться щодо внутрішньої акредитації. Проясніть, будь ласка, ситуацію.
– В університеті триває внутрішня акредитація, вона обов'язкова і буде продовжуватися, без цього ми просто не зможемо розвиватися далі. Контроль якості освіти – це неперервний процес. Наголошую, що самоаналіз діяльності і відповідність цієї діяльності умовам акредитації – беззаперечна вимога. Чому це важливо? Відомо, що ефективність нашої роботи буде оцінюватися (вона уже і зараз оцінюється) в автоматичному режимі шляхом моніторингу інформації про наших випускників щодо їх розподілу за спеціальностями та працевлаштування. Від цього будуть залежати наші наступні державні замовлення по кожній програмі і фінансування, тобто, за великим рахунком, збереження нашого науково-освітнього потенціалу.
– Тож на що слід звернути увагу?
– Не гаючи часу і не відкладаючи на потім, у кожному навчальному підрозділі маємо оцінити результати прийому по кожній спеціальності, по кожній освітній програмі: конкурсну ситуацію, прохідні бали, рівень вступників. У разі необхідності оптимізувати ОП за кількістю, змістом, і за потреби об'єднати їх. Тому що наступним кроком внутрішньої акредитації буде забезпечення цих програм. Ми повинні мати програми, затребувані на ринку. І найкращим буде показник, коли в ОП є схема дуальної освіти або як мінімум цільової підготовки для потужних партнерів. Відсутність таких партнерів по якійсь із ОП ставить під сумнів її ефективність і доцільність.
Далі стоятиме питання максимально ефективної реалізації ОП. Від цього залежить структура навчального підрозділу. Торік ми провели певну реорганізацію по кафедрах, вона проявила себе позитивно: результати діяльності оптимізувалися. І не будемо забувати про кадровий склад, який повинен забезпечити реалізацію цих ОП в межах зазначеної структури. Повторюсь: триває робота з оптимізації й аналізу ОП та забезпечення структури, яка ефективно реалізує ці ОП, і кадрового складу, який відповідає нинішнім вимогам. Ми запланували у підрозділах проведення самоаналізу і затвердження результатів у вересні – жовтні, у жовтні – листопаді проаналізуємо матеріали та обговоримо їх на атестаційній комісії університету, а в листопаді – грудні за результатами внутрішньої акредитації на Вченій раді будуть прийняті рішення, пов'язані зі структурою та кадровим складом.
У підсумку наша мета така: щоб усі показники, які заносяться в бази даних у процесі самоаналізу, були об'єктивними. Тому що коли у нас залишаться освітні програми, які не зацікавлять роботодавців, і аналіз бази даних випускників покаже, що вони не працевлаштовані чи не затребувані, то такий результат буде для нас абсолютно неприпустимий. Тож, випереджаючи події, маємо зробити всю цю роботу. Я вже не кажу про те, що внутрішня самоакредитація – це необхідна умова нашої зовнішньої акредитації. У нас уже 35 програм пройшли акредитацію НАЗЯВО, і ми на сьогодні єдиний ЗВО, що не має жодної відмови чи умовної акредитації, а деякі ОП визнано зразковими. Це стало можливим завдяки тому, що ми провели внутрішню акредитацію й перерозподілили програми.
– Що очікує університет найближчим часом?
– У цьому році буде складно. У нас 40 програм, як мінімум, повинні акредитуватися, з них 25 PhD. Але, виходячи з умов фінансування, можливо, доведеться збільшувати цю кількість до 60. Зміни графіка акредитацій і перенесення термінів неможливі. І тому триває робота по внутрішній акредитації як підготовка до зовнішньої, робота йде неперервно, і вона дуже важлива.
Наше стратегічне завдання – сформувати таку освітню структуру, яка б забезпечувала високий рівень підготовки і затребуваності фахівців. А більш приземлена складова цієї програми – успішне проведення зовнішньої акредитації по всіх програмах.
– Як казали старші люди: разом – поборемо. Успіхів нам на цьому шляху.
До КПІ зараховано найбільше вступників на бюджет
9 серпня вступників зарахували на бюджет у ЗВО на бакалавра, молодшого бакалавра й магістра фармацевтичного, ветеринарного і медичного спрямування.
Лідером серед українських вишів за кількістю зарахованих на бюджет став КПІ ім. Ігоря Сікорського.
За даними держпідприємства «Інфоресурс», до КПІ зараховано 3 тис. 911 бюджетників.
📋 Подробиці — за посиланням