Український екраноплан? Це реально!

18 березня має шанс увійти в історію як день народження в Україні нової галузі – індустрії літаючого водного транспорту. Так вважає учасник підписання договору про співпрацю КПІ ім. Ігоря Сікорського та ТОВ "Українська авіаційна компанія "Аеростар", директор департаменту літаючого морського та річкового флоту цієї компанії Костянтин Петров. Договір цей від імені КПІ підписав ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський, від імені компанії "Аеростар" – його президентка, відома громадська діячка, політикиня та бізнесвумен Людмила Супрун.

Судна, що можна віднести до "літаючого морського чи річкового флоту", – це відомі в середовищі інженерів та аматорів техніки екраноплани – транспортні засоби, які можуть літати у межах зони дії аеродинамічного екрану, тобто на відносно низькій (до кількох метрів) висоті над поверхнею землі або вкритої снігом чи льодом поверхні. Утім, найбільш придатними для такої техніки вважаються водні поверхні. При однакових масі та швидкості, площа крила екраноплана є набагато меншою, ніж у будь-якого літака, а вантажопідйомність і енергоефективність – вищою. Але за класифікацією Міжнародної морської організації ІМО та Міжнародної організації цивільної авіації ІКАО такі апарати належать все ж таки не до літальних апаратів, а до морських суден.

Перші робочі зразки екранопланів було створено ще в п'ятдесяті роки ХХ століття, але через низку причин, у тому числі й технічних, широкого розвитку вони не набули. У наші дні цікавість до них поступово відроджується. "Сьогодні і США, і Китай планують створити власні літаючі кораблі. Я думаю, що Україна може мати в цій галузі величезний успіх, – розповіла Людмила Супрун. – Передумови цього дуже прості: КПІ є лідером у цьому напрямі. Унікально те, що тут працює багато наукових шкіл, які можуть поєднати свої спеціалізації і можливості для конструювання та виготовлення таких суден. І я навіть думаю, що доволі скоро ми з вами зможемо здійснити перший політ на такому кораблі над Дніпром від Києва до Черкас. Упевнена, що ми подолаємо цю відстань значно швидше, ніж будь-які надсучасні автомобілі, потяги або модернові яхти. Я вважаю, що ми разом зможемо це зробити, адже в проєкті будуть задіяні КПІ ім. Ігоря Сікорського, Українська компанія "Аеростар", яка працює на ринку понад 25 років, а також Національний авіаційний університет".

Отож КПІ ім. Ігоря Сікорського та компанія "Аеростар" розгортають широку співпрацю у створенні нового для нашої країни типу транспортних засобів. Але не тільки в цьому. В угоді, яку було укладено 18 березня, визначено основні напрями партнерської діяльності. Їх три. Певна річ, університет і компанія спільно працюватимуть у сфері наукової діяльності, насамперед у проведенні наукових досліджень, технологічних випробувань, експериментів, здійсненні демонстраційних заходів, реалізації спільних науково-технічних розробок у вибраному напрямі тощо. Звідси випливають і положення про співробітництво у сфері інноваційній – спільній участі у виконанні інноваційних проєктів, впровадженні нових технологій та форм організації виробництва та реалізації наукоємної конкурентоспроможної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, об'єднанні зусиль для розвитку Інноваційної екосистеми університету "Sikorsky Challenge", сприянні втіленню у життя розробок студентів та співробітників університету і таке інше. І, звичайно, в договорі визначено й цілу низку напрямів співпраці у сфері освіти. Відповідно до його положень, у складі Інституту аерокосмічних технологій КПІ, на базі якого розвиватиметься ця робота, планується відкрити Навчально-науковий центр інженерії літаючого морського флоту (ННЦ ІЛМФ), спеціалізовані лабораторії відповідного профілю, а також створювати умови для забезпечення й проведення освітнього процесу за формою дуальної освіти.

Варто також зауважити, що представники компанії "Аеростар" з пропозиціями про спільну роботу над розробкою та виробництвом екранопланів прийшли не на порожнє місце. "Над проєктами подібних транспортних засобів ми працюємо давно. Торік ми навіть виходили з одним із них на конкурс інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge". Тобто у нас є розробки й фахівці з відповідних напрямів. Тепер ми приводитимемо наші напрацювання у відповідність до визначених вимог і завдань. Є бачення, що ми зможемо створити цілу лінійку таких кораблів – різних як за призначенням, так і за вантажопідйомністю та іншими характеристиками, – розповів директор ІАТ професор Іван Коробко. – КПІ стане науково-конструкторським центром цієї роботи, розробником не лише концепції, але й конструктивних рішень. При цьому терміни реалізації задуму є дуже стислими. Тож це надзвичайно складний інноваційний проєкт, корисний не лише для його ініціаторів, але й для наших студентів. Безумовно, вони також залучатимуться до роботи в ньому".
І якщо, як було сказано на початку, день 18 березня має шанс увійти в історію як день народження в Україні індустрії літаючого водного транспорту, укладений цього дня договір є дійсно історичним документом.