В нашому університеті створено Координаційну раду з удосконалення менеджменту науки. Рішення про це ухвалила Вчена рада на своєму засіданні 10 березня, а персональний склад і Положення про роботу цієї Ради були затверджені наказом ректора №7/75 від 24 квітня.
Головні функції Координаційної ради
Серед головних функцій Координаційної ради з удосконалення менеджменту науки – формування наукової тематики на засадах багатоканального фінансування через конкурсний відбір держбюджетних проєктів; проєктів, які підтримує Національний фонд досліджень; госпдоговірних тем; виконання досліджень і розробок у сфері національної безпеки та оборони; проєктів і програм з міжнародної співпраці; розширення наукових контактів із закордонними науковими організаціями та колегами для виконання спільних досліджень і опублікування їх результатів у міжнародних наукових виданнях, що індексуються світовими наукометричними базами, тощо. А ще – реалізація університетської політики у сфері захисту інтелектуальної власності, підвищення якості патентно-ліцензійної діяльності, поліпшення позицій КПІ у світових і вітчизняних рейтингах, забезпечення і поліпшення організаційно-аналітичного супроводу підготовки заявок на участь наукових колективів університету в конкурсах МОН України, Національного фонду досліджень, міжнародних грантових програм; пошуки можливостей покращення фінансового забезпечення наукових досліджень. Ну і, певна річ, удосконалення системи підготовки наукових кадрів – магістрів, докторів філософії та докторів наук, сприяння інтеграції наукової та інноваційної діяльності та освітнього процесу й багато іншого.
Склад Координаційної ради
До складу Координаційної ради ввійшли проректор з наукової роботи, проректор з навчальної роботи, проректор з навчально-виховної роботи, проректор з міжнародних зв'язків, начальник НДЧ, голови комісій Вченої ради з наукової та інноваційної діяльності, з атестації наукових кадрів, з освітньої діяльності, з міжнародної діяльності, з розгляду спеціальних питань, а також президент Наукового парку "Київська політехніка", керівник Стартап-школи "Sikorsky Challenge", голова Ради молодих учених та керівники низки департаментів і структурних підрозділів університету. Співголовами Координаційної ради стали голова Вченої ради університету академік НАН України Михайло Ільченко та перший проректор академік НАН України Юрій Якименко. Звісно, усі члени Ради свої обов'язки виконують на громадських засадах.
Перше засідання Координаційної ради
Перше засідання Ради відбулося 6 травня в дистанційному, певна річ, режимі. Зазвичай перші засідання подібних аналітично-дорадчих органів присвячуються вирішенню організаційних питань, утім не цього разу. Члени Координаційної ради відразу взялися за обговорення та вироблення рішень з найнагальніших питань забезпечення ефективної взаємодії наукових колективів і "зшивання" їх діяльності з навчальним процесом та підвищення ефективності участі наукових колективів КПІ у конкурсах на здобуття підтримки їхніх досліджень.
Отож першим учасники засідання, а ними були практично всі члени Ради, розглянули питання щодо узгодження освітніх програм факультетів та інститутів з діяльністю наукових груп, які у цих підрозділах працюють.
Другим у порядку денному засідання було обговорення плану дій з формування і відбору наукових проєктів від університету для участі в конкурсах Міністерства освіти і науки України, Національного фонду досліджень і Рамкової програми Європейського Союзу "Горизонт Європа".
Завдання Ради – забезпечити координацію роботи університету в напрямах освіти, науки та міжнародної діяльності
"Спочатку наша Рада створювалася як орган Вченої ради. Але з огляду на важливість проблем, які їй доведеться вирішувати, та обсяг її функцій, до складу її увійшли не лише голови постійних комісій Вченої ради, але й проректори та керівники структурних підрозділів університету. Тобто, як представники наукових колективів, так і представники адміністрації. Саме тому, до речі, за наказом про створення Координаційної ради, вона має двох співголів. Адже проблема координації роботи університету в напрямах освіти, науки та інновацій у сув'язі з міжнародною діяльністю є для нас нині, без перебільшення, ключовою. Без її вирішення подальший розвиток університету буде неможливим, – підкреслив Юрій Якименко на початку обговорення першого питання порядку дня. – Наше існування, фінансування і рейтинги визначаються передусім освітнім процесом. Освітнім процесом за трьома циклами: бакалаврська підготовка, підготовка магістрів і підготовка PhD. І ці усі освітні, наукові та інноваційні компоненти є однаково для нас важливими. Особливо на рівні підготовки PhD, та й магістрів, для яких науковий супровід є вкрай важливим".
Згадав Юрій Якименко і про щойно набутий університетом досвід акредитації перших освітніх програм. Це були програми бакалаврські, але навіть на цьому рівні стало зрозумілим, наскільки важливим є якісний кадровий склад кафедр. І одним із вагомих критеріїв його оцінювання є науково-публікаційна складова діяльності викладачів, індекс Гірша тощо. Надалі розпочнеться акредитація програм магістерських і, особливо, PhD-програм, де ця складова розглядатиметься як одна з головних.
Слід зауважити, що підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації взагалі визначає рівень університету. При цьому кількість освітніх PhD-програм має збігатися з освітніми спеціальностями з їх трьома циклами підготовки. Таких спеціальностей в КПІ 43. На кожній з них в університеті має бути щонайменше одна наукова школа, що відповідає всім критеріям, які визначені для наукових шкіл. І всі науковці та наукові групи в університеті мають бути залучені не лише до науково-інноваційної діяльності, але й до освітнього процесу. А замикати ланцюжок "освіта-наука-інновації" має міжнародна компонента, оскільки наукові групи повинні брати участь і в міжнародних проєктах та грантових програмах. Завдання щодо організації цієї взаємодії також покладається на Координаційну раду з питань менеджменту науки в університеті.
Про те, які саме наукові школи, що забезпечують науково-освітні програми з підготовки докторів філософії, працюють у КПІ, доповів на засіданні проректор з наукової роботи Віталій Пасічник. Нині, як зауважив він, триває аналітична робота щодо визначення того, як ці наукові школи залучені до підготовки магістрів і бакалаврів, і в який спосіб зробити цю інтеграцію ефективнішою.
Як здобути успіх у конкурсах
Під час обговорення другого питання порядку денного учасники засідання не лише розглядали загальні питання забезпечення ефективної участі наукових груп університету в конкурсах МОН, Національного фонду досліджень, Програми ЄС "Горизонт-Європа" та інших, але й ділилися власним досвідом участі в них. А ще – обговорювали деякі, сказати б, технологічні секрети підготовки заявок на участь у таких конкурсах, які підвищують шанси на здобуття необхідної підтримки. Головними серед них, звісно, є тема роботи та правильне її формулювання, її актуальність, вибір галузі застосування, обсяг і вага наукового доробку членів дослідницької групи в цій галузі тощо. Говорилося і про можливість подання апеляцій в разі отримання необґрунтованих відмов у фінансуванні тих або інших проєктів, і про те, що в багатьох випадках наполегливе відстоювання своєї позиції може змінити ситуацію на користь дослідників.
До обговорення плану дій з формування і відбору наукових проєктів для участі в конкурсах долучилися 11 учасників засідання. Їхні пропозиції були враховані в рішенні Координаційної ради щодо забезпечення участі науковців університету в конкурсах.
Підсумки засідання підбив Михайло Ільченко. Він зауважив, що вже перше засідання Координаційної ради засвідчило, що до роботи в ній прийшла команда досвідчених фахівців, які зайняли дуже важливу нішу в питаннях управління університетом. Він також прокоментував проєкт рекомендацій, напрацьованих під час засідання. Доопрацьований та узгоджений з членами ради повний їх текст додаємо окремо.
Дмитро Стефанович
Рекомендації першого засідання Координаційної ради з удосконалення менеджменту науки в КПІ ім. Ігоря Сікорського 6 травня 2020 р.
І. Щодо підготовки проєктів університету на конкурс бюджетних тем МОН України:
1. Застосовувати систему першого етапу внутрішньої експертизи проєктів, що подаються на конкурс МОН України, з метою підвищення бальних оцінок проєктів шляхом їх підсилення, формуючи відповідний склад виконавців із різних наукових груп, різних кафедр або факультетів чи інститутів. Для цього НДЧ організовувати роботу зі збору інформації від наукових груп щодо тематики майбутніх проєктів за 3-4 місяці до початку конкурсу.
2. Запровадити попередню експертизу проєктів молодих учених за участю НДЧ та Комісії Вченої ради з наукової та інноваційної діяльності з метою більш якісної їх підготовки, особливо у випадку формування наукового колективу, що складається з представників різних факультетів та інститутів, які працюють у різних галузях (технічних, інформаційних, соціальних, гуманітарних тощо) із залученням науковців НАН України.
3. Системно продовжувати адресну фінансову, моральну підтримку наших науковців стосовно їх публікаційної активності як одного з найвагоміших показників оцінки проєктів, поданих на конкурс.
4. Збільшити кількість експертів від нашого університету, які можуть проводити експертизу робіт зі спеціальної тематики, а також підтримувати проєкти від університету в конкурсах робіт подвійного застосування для сфери національної безпеки та оборони та з проблематики COVID-19.
5. Активніше використовувати механізм апеляцій для захисту своїх проєктів, особливо коли експертна оцінка в міністерстві занадто відрізняється від отриманої в університеті.
6. У порядку вдосконалення Положення про конкурсний відбір проєктів на рівні МОН України напрацювати пропозиції, в яких урахувати бальну підтримку проєктів, які мають завершуватися створенням експериментальних дослідних зразків, продажем ліцензій, оформленням документів захисту ноу-хау тощо.
ІІ. Щодо підготовки проєктів університету на конкурси Національного фонду досліджень України (НФД):
1. НДЧ провести роботу з виявлення потенційних керівників проєктних заявок для двох конкурсів, що оголошуються 12 і 18 травня ц.р.
2. НДЧ забезпечити координацію подання грантових заявок, формуючи потужні команди і проєкти, що відповідатимуть умовам конкурсу НФД.
3. НДЧ вивчити досвід проведення перших конкурсів та узагальнити його впродовж місяця після оголошення результатів перших двох конкурсів НФД.
ІІІ. Щодо підготовки проєктів університету на конкурси з міжнародної співпраці:
1. Включити нові механізми активізації роботи факультетів, інститутів, кафедр, наукових груп і окремих учених у міжнародній сфері, зокрема задіяти нові елементи мотивації і звітності викладачів. У показниках рейтингів НПП посилити роль здобутків у міжнародній співпраці.
2. Комплексно розширити міжнародні програми (проєкти) співпраці з такими країнами, як Польща, Німеччина та Сполучені Штати Америки.
3. Вибудовувати зв'язки по вертикалі – від ДМС до конкретної наукової групи через цілеспрямоване надання інформації про міжнародні гранти та конкурси до наукових груп, що спеціалізуються на відповідній тематиці конкурсу (гранту).
4. Приділити особливу увагу науковим групам молодих викладачів і вчених через інформування про нові можливості індивідуальних грантових програм наукової і навчальної мобільності, які надаються міжнародними програмами, фондами, співтовариствами, та допомогу участі в них.
5. Використовувати існуючі можливості міжнародної дослідницької інфраструктури як засобу, що надає ресурси та послуги науково-дослідним громадам та індивідуальним ученим для проведення досліджень і сприяння інноваціям для освіти.
6. Фахівцям департаменту з міжнародного співробітництва спільно з постійною комісією Вченої ради університету з міжнародних зв'язків здійснювати інші конкретні заходи з розширення міжнародної наукової мобільності згідно з окремою програмою діяльності.