Ви є тут

Перший проректор Ю.І.Якименко: “Інноваційна мотиваційна освіта – вимога часу”


2019. кількість договорів з підприємствами

Навчальний рік перевалив за екватор, пройшла сесія і відбулися зимові випуски магістрів, тож є нові дані про стан і якість підготовки студентів в університеті. З першим проректором КПІ ім.Ігоря Сікорського академіком НАН України Ю.І.Якименком розмовляємо про особливості підготовки фахівців у Київській політехніці.

Ю.І.Якименко– Чого не вистачає на сьогоднішній день нашій освіті для того, щоб вона була успішною і двосторонньою?

– Якщо коротко, то мотивації й інноваційності. Адже пріоритетним завданням у сьогоднішніх умовах, окрім забезпечення якісної конкурентоспроможної освіти, є формування мотивації до її здобуття з обов'язковою інноваційною складовою та використанням сучасних форм і технологій навчання. Що б ми не робили з нашого боку, коли не буде розуміння у студентів, що треба систематично працювати, навчатися, – робота буде неефективною. Студенти мають бачити і відчувати результати навчання.

– Кілька слів, будь ласка, про те,  з чого складається навчальний процес.

– Традиційно якість підготовки фахівців базується на трикутнику знань – освіта, наука, інновації – і залежить від якості абітурієнтів та контингенту студентів, якості навчальних програм, наукового і методичного забезпечення, рівня фінансового і матеріально-технічного забезпечення, якості кадрового складу, також має враховуватися оцінка якості підготовки фахівців і результати міжнародного оцінювання.

Якщо детальніше, то обсяги держзамовлення на підготовку фахівців за останні роки практично не змінювалися. За всіма формами навчання на 1-й курс у 2018 р. було зараховано 4960 студентів.

Конкурс за заявами у 2018 р. різний по різних факультетах, середній по університету склав 8,54. Традиційно високий конкурс за поданими заявами на місця держзамовлення на ФСП, ФЛ, ВПІ, ФММ.

Серед технічних спеціальностей найбільший конкурс на спеціальність "Інженерія програмного забезпечення" (ФІОТ та ФПМ) – понад 20 бажаючих, "Комп’ютерні науки" (ІПСА) та "Кібербезпека" (ФТІ) – близько 20 бажаючих. На жаль, малоцікавими для абітурієнтів були спеціальності "Матеріалознавство" та "Металургія".

Конкурс за заявами у 2018 р.

Лідером за кількістю контрактників цього року є ФІОТ (225 осіб), за власні кошти також навчається більше 100 першокурсників на ФПМ, ФСП, ВПІ та ФЛ.

Усього зараховано випускників Технічного ліцею КПІ 2018 р. – 71, випускників Політехнічного ліцею КПІ 2018 р. – 68 осіб.

Загальна кількість слухачів СДП склала 1323 особи. З них на підготовчих курсах університету навчалися 1176 осіб (найбільше на ІХФ – 354 особи). 

Усього зараховано випускників СДП – 654 особи, як і в минулі роки, найбільше їх навчатиметься на ТЕФ, в ІПСА, на ФІОТ. 

– Чи можна визначитися, чим керуються абітурієнти, коли обирають ту чи іншу спеціальність?

– Як правило, це можливість у майбутньому працювати за фахом, затребуваність на ринку праці та гідна оплата.

Привабливими для вступників є  Всеукраїнські олімпіади з математики, фізики, хімії та біології, що їх проводить наш університет. Участь у них активна. Переможці отримують до 20 додаткових балів до відповідного сертифіката ЗНО.

Користуються популярністю також Дні відкритих дверей, коли потенційні вступники дізнаються про умови навчання з перших уст. Але абсолютну більшість інформації вони беруть із сайтів. Для вступників до 90% україномовної інформації є на сайтах, але немає англомовних текстів, складно знайти відгуки роботодавців щодо випускників. Хоча за даними Центру соціологічних досліджень "Соціо+", роботодавці визначають рівень професійної освіти наших випускників як "високий" та "швидше високий".

Дуже активними і результативними є заходи МАН. Для популяризації науки серед школярів близько 120 співробітників 11 факультетів/інститутів КПІ ім. Ігоря Сікорського, Державного політехнічного музею займалися науково-дослідницькою роботою зі школярами 8–11 класів м. Києва в межах МАН (наукове керівництво, практичні дослідження, лекції, консультації, тематичні екскурсії, у складі журі).

За ініціативою ЗФ, ХТФ, ММІ організовано та проведено перший фестиваль "ТехноАртКПІ" та Kyiv Extreme Fest. Активно працювали секція робототехніки, майстер-класи, майданчик "Формула студент КПІ", "Цікава хімія", виставка електромобілів. Розгорнула роботу дитяча школа мікроелектроніки "Lampa Kids".

– Як, на вашу думку, поліпшити роботу з абітурієнтами?

– Це індивідуальна робота з мотивацією на кінцевий результат на успішних прикладах кар'єрного зростання випускників кафедри, створення бази даних школярів та залучення їх до заходів кафедр тощо. Розширення системи доуніверситетської підготовки, співпраці з МАН, організація олімпіад, виставок, творчих конкурсів, зокрема в рамках Програми "Майбутнє України" та ін.

– Не секрет, що першокурсники мають різний рівень підготовки. Як університет допомагає їм адаптуватися до високих вимог навчальних програм?

– Спочатку ми перевіряємо рівень їх знань. Вхідним ректорським контролем з математики, фізики і хімії було охоплено 7748 студентів з 213 груп. Із завданнями з математики впоралися більше 61% першокурсників, фізики – близько 50%, хімії – 47,6%. Найкращі показники з математики традиційно в ІПСА, ФІОТ, ФТІ, ФПМ, ФМФ, ТЕФ. З фізики – ФТІ, ІПСА, ФПМ, ТЕФ. Два роки, як ми запровадили адаптаційні курси – додаткові лекції для тих, хто потребує додаткового навчання, щоб засвоювати університетську програму.  Адаптаційними курсами було охоплено: з математики 508 студентів, з фізики – 747.

Ректорський контроль, яким  було охоплено 5271 студента зі 163 груп, показує позитивні результати цієї роботи. Ми вдячні ІМЯО і ФМФ за їх роботу, проведену за рахунок власних ресурсів. Хоч це і болісний процес, але зі студентами, які не виконують навчальні програми, ми розстаємося. Лише в зимову сесію було відраховано близько тисячі студентів 1–2 курсів.

– Очевидно, проблема мотивування студентів існує не лише в нашому виші.

– Це загальна проблема. Студенти мають орієнтуватися, що працювати треба, і це потрібно для них. Навіть потужний Гарвард приділяє цьому увагу.

Їх студентська спільнота склала список мотиваційних порад, щоб надихнути на зміни у власному житті. Зокрема: навчання – це не час, навчання – це зусилля; муки навчання всього лиш тимчасові, муки незнання – вічні; якщо ти зараз заснеш, тобі присниться твоя мрія, якщо ж замість сну ти обереш навчання, то втілиш мрію в життя; навіть зараз твої конкуренти вдосконалюються.

– Щоб випередити конкурентів, потрібно навчатися в кращому ЗВО і за кращими програмами. Якими вони повинні бути?

– Мусимо запропонувати навчальні програми, які будуть затребувані студентами і одночасно задовольнятимуть роботодавців. На сьогодні відповідно до Переліку-2015 маємо в університеті спеціальностей – 42, освітніх програм – 134, що складають загалом близько 6500 дисциплін. Цього року вперше затвердили освітні програми (ОП), за якими відбувається і набір, і випуск. Матеріальна база і аудиторний фонд у нас абсолютно достатні.

Постає питання: яким умовам має відповідати програма кафедр? По-перше, це дотримання всіх умов акредитації. Хоч вони і жорсткі, але цього абсолютно недостатньо. Ми сформулювали додаткові вимоги, яким має відповідати кафедра: наявність відповідної наукової школи, виконання і впровадження науково- технічних розробок, актуальність на ринку праці, міжнародне визнання (конференції, публікації тощо), ефективне партнерство з роботодавцями (цільова підготовка, англомовне викладання, програми подвійного диплома). Електронний кампус дозволяє ефективне двостороннє спілкування викладач-студент.

А ще впровадження змішаної форми навчання, щоб покращити якість, збалансувати обсяги педнавантаження, спонукати і зацікавити студентів до самостійної роботи, реалізувати права студентів на вибір дисциплін. Не можемо сьогодні на високому рівні викладати самостійно всі курси. Маємо залучати провідні розробки передових вишів. До того ж є досвід і наших викладачів, які запропонували он-лайн курси на сайті університету.

– Назвіть, будь ласка, основні завдання для забезпечення якості фундаментальної підготовки на рівні "бакалавр".

– Їх наведено на сайті нашого департаменту та доведено до всіх факультетів. Зокрема, удосконалити систему вхідного тестування,  забезпечити достатній рівень фундаментальної підготовки, щоб абітурієнт мав можливість наздогнати кращих;  впроваджувати систему формування траєкторій професійної підготовки, що враховує побажання студентів, і виходити на індивідуальну (інноваційну) програму підготовки та ін.

– Чи не основне завдання нашого вишу – підготовка магістрів, здатних комплексно поєднати дослідницьку, конструкторську і підприємницьку діяльності.

– Так, етапи інноваційної моделі підготовки у КПІ передбачають два етапи: рівень "бакалавр" – залучення мотивованої молоді до участі в науково-інноваційній роботі, в науково-технічних гуртках, центрах і проектах; рівень "магістр" – залучення всіх студентів до науково-інноваційної діяльності відповідно до реальної наукової тематики кафедр (факультетів/інститутів). На рівні магістрів особливо важливою є цільова підготовка – на конкретні місця, для конкретної роботи.

– Чим цікава науково-дослідна робота студентів?

– Коли кафедра виконує реальні наукові розробки, то залучення студентів є дуже ефективним. У 2018 р. 3160 наших вихованців брали участь у виконанні НДР, з них 116 – з оплатою. Було опубліковано 6551 наукову працю за участю студентів, 1965 – за одноосібного авторства студентів. Студенти гідно представили університет на щорічних всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт. Усього нагороджено 65 студентів (у 2017 р. – 49), які є авторами 59 наукових робіт, зокрема: дипломами І ступеня – 20 (у 2017 р. – 9), ІІ ступеня – 20 і ІІІ ступеня – 19.

– Які результати цьогорічного прийому в магістратуру?

– Ми максимально виконали вимоги Закону України "Про вищу освіту": прийом до магістратури – до 70% випускників вишу (по Україні норма 50%). Ми набрали 74,5%. Магістратура має бути основною формою для нашого ЗВО (за прикладом західних університетів). На денну форму навчання набрали: магістрів (осв.-проф.) – 2284, магістрів (осв.-наук.) – 254; на заочну: магістрів (осв.-проф.) – 677. До магістратури зараховано з інших ЗВО – 11,8 % (2017 р. – 6,6 %), найбільше їх на ФММ (170 осіб), ФСП, ФІОТ. На 9 кафедрах майже всі вступники мали творчі досягнення, а на 11 кафедрах жоден вступник не показав творчих здобутків. 40 кафедр наукових магістрів не готують взагалі.

Наше завдання фактично – підготовка  інженерів нового покоління, що передбачає контакти з роботодавцями, власні наукові розробки, створення творчого проекту. І тут дуже важливою є проблема оцінювання, пошук та відбір творчої талановитої молоді з усіх куточків України, дипломування шляхом створення стартапів, дуальна освіта, стартап-школи. Розробка стартап-проектів – це обв'язкова вимога як розділ магістерської дисертації. Але магістри 48 кафедр не розробляли стартап-проектів, і на конкурс "Sikorsky Challenge" подали проекти не так багато кафедр.

– А як роботодавці відгукуються про наших фахівців?

– Загалом схвально. Зокрема, в дослідженні "Вимоги бізнесу до продукту освіти" зазначено щодо КПІ: можливі причини відмови при прийомі на роботу випускникам ЗВО – відсутність досвіду роботи за фахом (35%), відсутність важливих для роботи навичок (30%), низький рівень практичної підготовки випускників (18%), низький рівень теоретичної підготовки випускників (15%). Дані корелюють з нашим опитуванням щодо недоліків професійної підготовки, які знижують якість роботи випускника КПI ім. Ігоря Сікорського: вiдсутнiсть практичної пiдготовки – 38,6%, низький рiвень володiння iноземною мовою – 12,9%, низький рiвень володiння необхiдними для роботи iнформацiйними технологiями – 11,4%.

– Надзвичайно важливою на сьогодні є співпраця з підприємствами. Вони охоче беруть наших випускників?

– Не лише працевлаштовують, а ще й беруть участь у підготовці потрібних їм фахівців. На сьогодні загальна кількість договорів з підприємствами – близько 2000.  Університет має близько 100 діючих комплексних угод, які дають можливість практичної підготовки 100% здобувачів вищої освіти.  89 (78%) випускових кафедр мають провідне підприємство-партнера, яке є базовим роботодавцем для випускників. Найбільше договорів про співпрацю з підприємствами уклали на ХТФ, ФІОТ, ТЕФ.

Створено спільні підрозділи КПІ ім. Ігоря Сікорського з провідними компаніями для підготовки, перепідготовки та  підвищення кваліфікації (понад 30), навчальні центри – за сприяння "Boeing" і групи компаній "Прогрестех", центр електронно-променевих технологій, лабораторію компресорних машин за підтримки концерну "NICMAS". Коли говорити про дуальну освіту як найвищу форму цієї співпраці, то на сьогодні маємо три приклади, з них один реалізовано в повному обсязі (з "Прогрестехом"). Цільова підготовка обов'язково передбачає участь підприємців. З "Прогрестехом" відбір іде на рівні загальноукраїнського конкурсу, де відбираються випускники-бакалаври, які мають найкращі можливості для креативної, творчої роботи.

Не хотілося б повторюватись, але коли кафедра не має власного обличчя, власних наукових розробок, прямих контактів з роботодавцями, стартап-проектів, перспектив до конкурсу в аспірантуру та цілеспрямованої підготовки магістрів, то отримати держзамовлення вони навряд чи зможуть. 32 кафедри не мають аспірантів, тоді як Закон України "Про вищу освіту" однозначно визначає, що три цикли підготовки – бакалавр, магістр, PhD є обов’язковими, тим більше для національного, не кажучи вже про дослідницький університет.

– Що входить до переліку основних завдань розвитку освітнього рівня "магістр"?

– Вимогливий конкурсний відбір, підготовка за інтегрованими навчальними планами,  запровадження елементів індивідуальної освіти,  системоутворюючі курси за спеціальностями і вибіркові траєкторії циклів професійних дисциплін, науково-практична робота із зануренням в інноваційне середовище тощо.

– Розкажіть про особливості розвитку освітньо-наукового рівня PhD.

– Підготовка за інтегрованими навчальними планами магістр – PhD, системоутворюючі курси вищого рівня, самостійна науково-інноваційна робота з виконанням реальних розробок, представлення наукових результатів на міжнародних конференціях і в наукометричних виданнях, участь у розвитку наукової школи за спеціалізацією, вдосконалення мовної професійної підготовки з виходом на навчальний процес.

– Хто навчає наших студентів?

У нас якісний кадровий склад науково-педагогічних працівників. Розподіл середнього віку за посадами: завідувачі кафедр – 62,2 року, професори – 65,2; доценти – 53,6; ст. викладачі – 49,5; асистенти – 37,3. Поповнення молодими викладачами недостатнє. Серед 165 старших викладачів – 124 віком до 40 років, серед  83 асистентів/викладачів  – 73 віком до 40 років. 1188 осіб підвищили свою кваліфікацію у підрозділах КПІ ім. Ігоря Сікорського у 2018 р. 

– Як студенти відгукуються про своїх наставників?

– В оцінюванні викладачів взяли участь 3331 (16%) студент. Оцінено 1805 (74%) викладачів. В основному оцінки позитивні. Задоволені навчанням – 20,4%; більш задоволені, ніж незадоволені – 60,5%. Про рівень викладання: високий (37%), достойний (55,3%). Найбільше ускладнює процес навчання – недостатня практична підготовка (28,1%). Якістю викладання українською мовою задоволені 82,8% опитаних. Зауважу, зустрічі зі студентами, відповіді на їх запитання мають відбуватися на постійній основі, їх потрібно відслідковувати і реагувати на них.

– Які завдання має університет щодо забезпечення якості НПП?

– Виключно конкурсне обрання на підставі кваліфікаційної та ліцензійної відповідності, використання державної мови в освітньому процесі, володіння іноземною мовою, запровадження сучасних форм організації навчання,  укладення короткострокових контрактів з продовженням за результатами звітів з урахуванням рейтингу, посилення вимог до кафедр щодо об'єктивності заповнення рейтинг-листів, цільове залучення випускників магістратури та аспірантури, посилення вимог до підвищення кваліфікації і стажування з обов'язковою звітністю та ін.

– Останнім часом студенти мають широкі можливості мандрувати та навчатися за кордоном за різними програмами. Активізувалася і міжнародна діяльність університету.  

– Якщо говорити про міжнародну діяльність, то без знання мов студентами і викладачами вона взагалі не має сенсу. За опитуванням, рiвень володiння випускником КПI ім. Ігоря Сікорського iноземною мовою: високий – 35,4%, швидше високий – 43.5%.

Від розмов про викладання предметів англійською мовою ми перейшли до реальної роботи. Готовність підрозділів до реалізації англомовних ОП бакалаврів (кількість освітніх програм): ФІОТ – 5, ВПІ – 4, ІЕЕ – 4, ФСП – 4, ФМФ – 3, ХТФ – 3. Готовність підрозділів до реалізації англомовних ОП магістрів (кількість освітніх програм): ІЕЕ – 6, ВПІ – 5, ПБФ – 5, ІФФ – 4, ФІОТ – 4, ФСП – 4. Зауважу, є потужні факультети, що не мають жодної програми англійською.

Готовність підрозділів викладати англійською окремі дисципліни: ІФФ – 107, ФСП – 93, ІПСА – 83, ММІ – 74, ФММ – 53. 166 викладачів КПІ пройшли навчання за курсом Learn English Pathways. Двоє наших представників стали переможцями конкурсу, який проводили МОН України і British Council.

Готовність підрозділів викладати англійською окремі дисципліни

Серед команд 40 університетів України, які взяли участь у  програмі "Розвиток лідерського потенціалу університетів України", команду КПІ, що представила проект "Вдосконалення системи незалежного європейського оцінювання та забезпечення якості інженерної освіти", визнано найбільш згуртованою і організованою. Кращий менеджер проектів серед університетів України – Ольга Сулема (аспірантка ФПМ).

Для нас дуже важливо, як наші студенти почувають себе в інших вишах. Програми "Подвійний диплом" діють з університетами 10 країн. У 2018 р. 225 студентів і аспірантів університету навчалися за кордоном. Ми активно працюємо за міжнародними програмами: Erasmus+; КА2, EURASIA, DAAD+ тощо. У рамках Літньої школи КПІ ім. Ігоря Сікорського "Technology for Future" та наукової співпраці було проведено низку науково-освітніх заходів.

– Що потрібно зробити, щоб про КПІ ім. Ігоря Сікорського краще знали у світі?

– Одне із наших завдань – акредитація в міжнародних освітніх агенціях. Подано дві програми на акредитацію (знаходяться в Польщі на рецензуванні). За цим прикладом треба йти і далі, тому що це єдиний офіційний шлях визнання нашої інженерної освіти не тільки в Європі, а й у світі.

І на завершення ще раз наголошую: пріоритетним завданням у сьогоднішніх умовах, окрім забезпечення якісної конкурентоспроможної освіти, є формування мотивації до її здобуття з обов'язковою інноваційною складовою та використанням сучасних форм і технологій навчання.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій