28 жовтня 2019 року кафедра нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки фізико-математичного факультету приймала поважних гостей з інших кафедр КПІ, а також з Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного авіаційного університету, Київського національного університету будівництва та архітектури та інших ЗВО України. Цього дня тут відбулося урочисте засідання кафедри. Разом усіх його учасників зібрала повага та спогади про завідувача кафедри, заслуженого працівника вищої школи УРСР, доктора технічних наук, професора, академіка АНВШ Анатолія Володимировича Павлова та усвідомлення значення його особистості для науки, університету та кафедри. Саме його професіоналізм, викладацька та наукова діяльність піднесли кафедру на рівень, який дозволив створити тут курси підвищення кваліфікації викладачів нарисної геометрії та інженерної графіки всіх технічних вишів колишнього Радянського Союзу.
Послухати його блискучі лекції приїжджали сотні колег з усіх куточків країни та зарубіжжя. Його блискавичне мислення, вишуканий гумор, надзвичайно глибокі знання в різних галузях науки і техніки відразу захоплювали студентів, колег-викладачів, надихали на творчу працю, вселяли віру в свої сили та допомагали долати перепони.
Усі, кому довелося працювати з Анатолієм Володимировичем, усвідомлюють величезну роль, яку відіграв він в їхньому житті та утвердженні в професії. Його завзятість, натхнення, ентузіазм передались усім, хто його оточував, і продовжуються в діяльності його учнів, науковців і викладачів. Саме тому колектив кафедри вирішив створити аудиторію імені професора А.В. Павлова.
Засідання кафедри відкрила завідувачка кафедри нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки Г.О. Гнітецька. Вона розповіла про творчий шлях А.В. Павлова та його внесок у створення кафедри. Про його творчі здобутки та створення ним нової наукової школи докладніше розповів його учень та послідовник, декан фізико-математичного факультету В.В.Ванін. Анатолій Володимирович заклав підґрунтя теорії геометричного моделювання щодо проєктування технічних об'єктів та технологій виробництва в різних галузях промисловості. Найбільшу увагу він приділяв авіаційній галузі, з якою пов'язаний був з початку своєї трудової діяльності, та новим підходам до моделювання та проєктування ґрунтообробних знарядь.
Спогадами про батька поділилися й сини Анатолія Володимировича – Олександр та Володимир. Олександр Анатолійович розповів, як батько будив його серед ночі і розповідав про нові ідеї, наукові розробки, перспективні поверхні літальних апаратів та ґрунтообробних знарядь. Йому обов`язково потрібен був слухач, і ним був його старший син. Для сина це інколи було доволі важким випробовуванням, і він після такої "лекції" гарно спав… Але згодом і сам став прекрасним науковцем і викладачем.
При читанні лекцій Анатолій Володимирович мав звичку зустрічатися поглядом з кожним із студентів. У такий спосіб він визначав, кому і що саме є незрозумілим, на чому потрібно зупинитися й повторити. А ще він намагався розгледіти своїх майбутніх колег, людей, які зможуть працювати в науці. Таким студентам він пропонував працювати на кафедрі ще зі студентських років. Одному з авторів цього матеріалу приємно згадати, що Анатолій Володимирович і його вивів на шлях викладача: уже в перший місяць навчання юний студент почав працювати на 0,5 посадового окладу лаборанта (тоді це було 42 крб) в лабораторії геометрії ґрунтообробних знарядь.
Колектив кафедри й надалі продовжуватиме справу, розпочату Анатолієм Володимировичем Павловим. А нагадуватиме про нього аудиторія, в назві якої відтепер увічнено його пам'ять.