Кафедра прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки ММІ вже дев'ять років поспіль проводить Всеукраїнську студентську олімпіаду "Механотроніка в машинобудуванні". Але остання мала особливу привабливість – зміни переліку спеціальностей технічної освіти 2015 року і самостійність університетів щодо формування спеціалізацій вперше позначилися на складі учасників.

Всеукраїнські змагання вважають другим етапом олімпіади, але насправді етап є третім – уже два роки майже половина учасників проходить через вишкіл Літньої школи з механотроніки в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Вражає різноманіття та кількість кафедр, що готували олімпійські команди цього року: теоретичної механіки і машинознавства, роботомеханічних систем, електротехніки та мехатроніки, лісових машин, автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій, машин і апаратів, електромеханічних та енергетичних систем, будівельних машин і обладнання, автоматики та електроприводу, прикладної механіки, автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій, машинобудування та транспорту, комп'ютерно-інтегрованих технологій та вимірювальної техніки, прикладної механіки та машин, механотроніки, прикладної механіки, інтегрованих автоматизованих систем управління, мехатроніки та пакувальної техніки, машин і обладнання технологічних процесів, комп'ютерно-інтегрованих технологій, автоматизації та мехатроніки, конструювання машин і обладнання, автоматизації технологічних процесів і робототехнічніх систем, прикладної гідроаеромеханіки і механотроніки. І всі студенти, і всі керівники знайшли спільну мову і в завданнях, і в оцінках, і в методах вирішення, і в розподілі медалей та грамот, і в поглядах на майбутнє.

За підрахунком, кількість кафедр (25) суттєво перевищує кількість команд (18) – синергетична механотроніка спонукала до співпраці механіків, комп'ютерних фахівців, фахівців з інтегрованих систем, біоресурсів та природокористування, будівельників, харчовиків, електронників, фахівців лісового господарства і машинобудування. В перші роки учасниками олімпіади були виключно кафедри машинобудівних факультетів та кафедр. Слово "механотроніка" було присутнє в назві тільки однієї кафедри. Нині 7 кафедр і 3 факультети мають чітке механотронно-робототехнічне спрямування. Ще шість кафедр автоматизації та  комп'ютерно-інтегрованих технологій також почувають себе на олімпіаді як вдома. Більшість керівників цікавились не тільки задачами і перебігом змагань, але і навчальними планами, методиками викладання спеціальних дисциплін, підходами до оцінювання знань, новими методичними розробками, підручниками. 

Уперше до змагань долучилися Полтавський технічний університет, Дніпровський національний університет та Харківський національний університет радіоелектроніки – славетний ХНУРЕ. Можливо випадково, а можливо і ні, але цього разу уперше з'явився етап з керуванням мобільною платформою з електроприводами. Тобто, в програмі олімпіади утворилась врівноважена фігура-трикутник: пневмопривод-електропривод-гідропривод, яка склала фундамент для подальшого опанування студентами механотроніки найрізноманітнішого призначення.

За правилами олімпіади перемогу здобувають команди, які пройшли чотири випробування на кожному етапі – від теоретичного розв'язку завдання на папері до втілення і налагодження його на стендах Фесто і мобільних платформах. Для перемоги важливо вміти працювати в команді – правильно розділити задачу між членами команди, взаємодіяти при вирішенні окремих завдань, а потім швидко об'єднати їх здобутки у розв'язок задачі автоматизації. Велике значення має час виконання завдання, отже злагодженість і спритність у деяких випадках можуть мати вирішальне значення для завоювання перемоги. Наприклад, команда Хмельницького національного університету із 102 залікових балів отримала 21 бал за спритність і вперше виборола олімпійську бронзу.

Перше місце в командному заліку отримала команда КПІ ім. Ігоря Сікорського у складі студентів Романа Чехуна, Романа Осипенка і Нгуен Тунг Аня під керівництвом О.С.Ганпанцурової. Друге місце отримала команда НУХТ у складі студентів Владислава Ткачука, Андрія Ткачука і Володимира Десюка під керівництвом М.В. Якимчука. Вперше призером стала команда Хмельницького національного університету у складі студентів Олександра Литвинова, Андрія Поліщука і Миколи Барткова під керівництвом В.І. Онофрійчука.

Вже після підбиття підсумків, керівники запропонували оргкомітету повернути до програми змагань "комплексну електропневматику", зберегти "мобільні платформи", додати складності до "гідравлічного" етапу і проводити командні змагання в п'ять етапів, розподілених на два дні. Отже, для завзятих і охочих до мехатроніки студентів і викладачів роботи вистачить.

Вітаємо переможців! Успіху всім учасникам олімпіади в подальшому навчанні та творчому пошуку! Сподіваємось, що участь в олімпіаді стане для них важливим етапом у становленні як професіоналів і надихне на створення не тільки інтелектуальних, але і мудрих механотронних систем!

А.М. Муращенко, асистент кафедри ПГМ, учасниця І олімпіади

Дата події