23–29 жовтня 2017 р. по всьому світу пройшов Міжнародний тиждень відкритого доступу (International Open Access Week) під гаслом "Open in order to…"
Відкритий доступ (Open access) – це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ у режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі. Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації результатів досліджень, включаючи рецензовані та не рецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Користувачі можуть копіювати, використовувати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, яка є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства.
Відзначення Міжнародного тижня відкритого доступу ініційовано Коаліцією наукових видавництв та академічних ресурсів (Scholarly Publishing And Academic Resources Coalition – SPARC) за підтримки її прибічників у студентській спільноті 2008 року. Це подія, під час якої представники академічного середовища мають можливість спільно досліджувати потенційні переваги відкритого доступу, ділитися власними здобутками та надихати колег на те, щоб відкритий доступ став нормою в їх дослідницькому житті.
Спочатку кожна організація, яка долучалась до відзначення Тижня відкритого доступу, встановлювала свою власну тему. Починаючи з 2012 р. створюються офіційні міжнародні теми, яким присвячуються всі заходи Тижня. Наприклад, у 2015 році темою було гасло "Відкриті для співпраці" (англ. Open for Collaboration), у 2016 – "Відкритість у дії" (англ. Open in Action).
Цього року темою Міжнародного тижня відкритого доступу стало гасло "Open in order to…" – "Відкритий, щоб…" Таке формулювання теми мало на меті допомогти зосередитися на визначенні кінцевих цілей відкритості, щоби заохотити академічну спільноту до їхнього досягнення.
Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" активно долучилася до відзначення Міжнародного тижня відкритого доступу впродовж 23–27 жовтня, організувавши різноманітні заходи, спрямовані на підтримку відкритості досліджень, обравши найактуальніші теми для різних представників своєї університетської спільноти.
Розпочалося відзначення Тижня 23 жовтня участю у Всеукраїнському флешмобі "Відкрий замок", що мав на меті поінформувати та привернути увагу до проблематики відкритого доступу різні аудиторії дослідників чи звичайних громадян. Флешмоб одночасно відбувся в різних регіонах України – Києві, Дніпрі, Харкові, Львові, Одесі, Миколаєві, Рівному та ін.
Цього ж дня дослідники університету дізналися про oдну з нових удосконалених форм дистанційної освіти, що передбачає використання онлайн-середовища як простору для вивчення різних дисциплін – масові відкриті онлайн-курси. Доповідач Радміла Сегол, доцент кафедри видавничої справи та редагування КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидат наук із соціальних комунікацій, поінформувала студентів про можливості додаткового та змішаного навчання, про досвід змішаного навчання в КПІ ім. Ігоря Сікорського, Львівському національному університеті імені Івана Франка, Національному університеті "Львівська політехніка" та Українському католицькому університеті. Крім того, доповідач окреслила коло платформ, які студенти можуть використовувати для навчання вже зараз – успішні зарубіжні проекти Udacity, Coursera, EdX, українські – Prometheus та EdEra.
24 жовтня відзначення Тижня продовжилося семінаром "ArXiv для дослідників: можливості пошуку та розміщення матеріалів". Доповідач Валентина Андрущенко, зав. відділу Державного фонду фундаментальних досліджень, ознайомила учасників з інформацією про розвиток та нові можливості АrXiv (arxiv.org) – найбільшого архіву електронних публікацій та їх препринтів відкритого доступу. Доповідачка окреслила тематичну спрямованість ресурсу, який включає матеріали з астрономії, фізики, математики, інформатики, кількісної біології, статистики та фінансової математики. Користувачі архіву мають змогу вільно шукати та опрацьовувати наукові матеріали ресурсу, а зареєстровані автори можуть виставляти там свої наукові праці для вільного доступу. В. Андрущенко також поінформувала аудиторію про те, як АrXiv став щоденним інформаційним інструментом для багатьох науковців в усьому світі, зупинилася на процедурах подання, рецензування, схвалення та розміщення матеріалів. Крім того, наголосила, що на платформі з'явилися нові рубрики – Economics та Electrical Engineering and Systems Science.
Актуальні питання оформлення посилань у наукових роботах з дотриманням академічної чесності та розміщення результатів досліджень у відкритих депозитаріях були розглянуті консультантами Центру інформаційної підтримки освіти та досліджень Бібліотеки КПІ 26 жовтня під час науково-практичних семінарів "APA Citation Style – міжнародний стиль цитування та посилання в наукових роботах" та "Інституційний репозитарій ELAKPI: як спільними зусиллями ми можемо формувати якісну електронну колекцію університету".
Першим науково-практичним семінаром "APA Citation Style – міжнародний стиль цитування та посилання в наукових роботах" розпочалася нова серія науково-практичних семінарів, присвячених міжнародним стилям цитування. Учасники дізналися про APA Style (англ. American Psychological Association), один з найпопулярніших стилів цитування в галузі суспільних наук. Разом з Тетяною Ніжинською, консультантом Центру інформаційної підтримки освіти та досліджень Бібліотеки КПІ, розглянули, як правильно оформити парафраз, цитату всередині рядка чи блокову цитату, а також упорядкувати список використаних джерел. Знання й навички цитування інформаційних джерел відповідно до міжнародних стандартів є важливими в контексті оформлення наукових статей з метою подальшого їх подання до публікації в авторитетних виданнях, а також для оформлення списку використаних джерел, адже на сьогодні, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України "Про затвердження вимог до оформлення дисертації", дисертант може обирати самостійно один із 11 міжнародних стилів цитування (MLA style, APA-1,2, Chicago/Turabianstyle, Harvard style, ACS, AIP, IEEE, Vancouver, OSCOLA, APS, Springer MathPhys Style).
Ознайомитися з правилами цитування та посилання в наукових роботах для різних галузей знань відповідно до найпопулярніших міжнародних стилів можна, скориставшись методичними рекомендаціями "Міжнародні стилі цитування та посилання в наукових роботах", що доступні на сайті НТБ у рубриці "Дослідникам". Крім того, з питань оформлення посилань відповідно до міжнародних стилів завжди можна звернутися до консультантів Центру інформаційної підтримки освіти та досліджень НТБ (science@library.kpi.ua).
Під час другого семінару було розглянуто питання значущості електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського (ELAKPI) для університету та дослідників, а також новий інтерфейс ресурсу, процеси пошуку, реєстрації та розміщення академічних текстів. Доповідачу вдалося переконати аудиторію в тому, що новий інтерфейс електронного архіву тільки полегшує пошук потрібних користувачеві повних текстів, які необхідні для організації навчальної та дослідницької діяльності. Детальний майстер-клас акцентував увагу на важливих кроках реєстрації та самостійному розміщенні матеріалів автором, що має посприяти більш системному розвитку ELAKPI. Електронна версія інструкції користувача з питань реєстрації та розміщення матеріалів доступна на головній сторінці архіву (ela.kpi.ua), а отримати консультації щодо е-архіву можна у залі №1 (3-й пов.), за тел. 204-97-24, чи написавши на e-mail elakpi@library.kpi.ua.
Також під час проведення Тижня Бібліотека КПІ відзначила дослідників, які найактивніше працюють над розвитком електронної колекції університету і відкривають свої роботи в ELAKPI. Дослідниками-лідерами з активного самостійного додавання праць визнано: Юрія Єгоровича Ніколаєнка (ТЕФ), Павла Васильовича Кондрашева (ММІ), Олександра Миколайовича Терентьєва (ІПСА), Валентина Федоровича Петрика (ПБФ), Ольвію Олександрівну Гусак (ВПІ), Галину Анатоліївну Богдан (ПБФ). Також працівниками НТБ було створено сторінки у подарунок ученим КПІ ім. Ігоря Сікорського у Вікіпедії з посиланнями на їх праці у відкритому доступі – Віктору Михайловичу Співаку (за сумлінне опанування мистецтва самоархівування наукового доробку впродовж 2017 р.) та Петру Івановичу Бідюку (за послідовне сприяння розвитку ELAKPI).
НТБ запрошує усіх бажаючих дослідників долучатися до редагування та створення сторінок науковців, наукових видань КПІ ім. Ігоря Сікорського у Вікіпедії.
За інформацією прохання звертатися до Центру інформаційної підтримки освіти та досліджень НТБ (зала №9, 4-й пов., science@library.kpi.ua).
За матеріалами Центру інформаційної підтримки освіти та досліджень НТБ КПІ ім. Ігоря Сікорського