Діяльність нашого університету спрямована на забезпечення якісної конкурентоспроможної освіти як активного двостороннього процесу на основах визначальної інноваційної складової та сучасних форм і технологій навчання. Серед пріоритетних напрямів діяльності – забезпечення якості внутрішньої системи освіти, запровадження інноваційної моделі підготовки, перехід до сучасних форм і технологій навчання, організація двостороннього процесу (викладач-студент) як базового елементу елітної освіти.
За минулий рік було виконано великий обсяг роботи, пов'язаної з впровадженням Закону України "Про вищу освіту": відпрацьовано всі відповідні документи, проведено процедуру акредитації, розроблено методичну документацію. На сьогоднішній день університет має право на здійснення освітньої діяльності за 45 спеціальностями освітнього ступеня "бакалавр", 44 спеціальностями освітнього ступеня "магістр", 47 спеціальностями освітнього ступеня "доктор філософії". Лишилося ліцензувати одну нову спеціальність та з 11 збільшити ліцензовані обсяги – і робота з ліцензування у нас буде завершена.
У процесі роботи виникають усе нові й нові завдання. На нас чекає міжнародна стандартна класифікація освіти, запропонована ЮНЕСКО. Вона передбачає дуже серйозний перехід до вищих понять освіти – виконання їх у тривимірному просторі сталого розвитку. Створено Комітет керуючих, до складу якого входить і академік М.З.Згуровський, тож ми намагаємося на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського відпрацювати нові напрями майбутнього, стратегію розвитку технічно-інженерної освіти, виходячи з орієнтирів ООН.
Якість підготовки фахівців
Її складові не змінюються: якість абітурієнтів, студентів, кадрового складу, оцінка якості підготовки фахівців, якість навчальних програм, наукове і методичне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення. Важливим є нещодавно додане міжнародне оцінювання якості.
Що стосується нашого прийому, то маємо показники на рівні 2015–16 рр., десь на тисячу зменшилася кількість порівняно з 2014 р. Цікавою є структура прийому: за першим пріоритетом до нас вступають десь 64% абітурієнтів, за другим –12%, за третім – 8%, за всіма іншими – 16%. Тобто фактично основна маса вступає за першим пріоритетом, що свідчить про глибоку профорієнтаційну роботу, яку варто продовжувати. Конкурс за заявами, як і прохідний бал, різний на різних факультетах, ми його досить глибоко аналізували. Ні заяви, ні прохідний бал не є вирішальними. Тож ми запропонували комплексний показник прийому, який враховує конкурс за заявами, прохідний бал та кількість зарахованих вступників. Якщо порівняти конкурс за заявами і комплексний показник, то помітно, що вони не збігаються: за заявами на першому місці ФСП, а за комплексним показником – ФІОТ (див. діаграму).
Загальна характеристика прийому: прийнято осіб на програму підготовки бакалаврів – 3743, спеціалістів –1169, магістрів – 1897. Заочна форма лишилася в мінімумі і зберігається як додаткова. Уже п'ять років частка зарахованих на перший курс випускників системи доуніверситетської підготовки (СДП) перевищує 30%. Доуніверситетська підготовка складається і з підготовчих курсів, підготовки в ліцеях та гімназіях у м.Києві та регіонах, загальна кількість слухачів – близько 3 тис. СДП у нас залишається базовою і охоплює всю Україну, потрібно й надалі на неї орієнтуватися. Розподіл чисельності слухачів СДП по факультетах (від 243на ІХФ – до 26 на ХТФ), по-перше, не рівний, а по-друге, навіть не всі факультети представлені (усього 12). І це є значним недопрацюванням факультетів.
Привабливість для вступників. Оскільки демографічна ситуація не поліпшується, думаємо, як залучити додаткових випускників. Цього року, приміром, ми вирішили приймати абітурієнтів з результатами ЗНО 125 балів, а не 140. Вперше поступилися і дозволили замість виключно фізики робити вибір або фізика, або іноземна мова. Це дає додатковий кон'юнктурний фактор, і статистика показує, що таким чином ми збільшимо собі кількість абітурієнтів.
Крім того, за пропозицією КПІ ім. Ігоря Сікорського, яку відстояли на колегії МОН, ввели в правила прийому принциповий для нас галузевий коефіцієнт, тобто для інженерних спеціальностей додається коефіцієнт залежно від балів ЗНО. Крім того, є і сільський коефіцієнт.
Нова форма заохочення, яку започаткували з цього року, – всеукраїнські олімпіади. З математики перший тур пройшов 11 березня. Переможці мають до 20 додаткових балів до відповідного сертифікату ЗНО. Готуємо такі ж олімпіади з фізики і хімії. 25 лютого відбувся загальноуніверситетський День відкритих дверей. Близько 1000 школярів відвідали наш університет. Сподіваємось, що більшість із них повернуться влітку.
Основні завдання із забезпечення якості підготовки абітурієнтів: усі факультети й інститути мають бути залучені до профорієнтаційної роботи; розширити систему доуніверситетської підготовки; посилити співпрацю з Малою академією наук; організовувати олімпіади, виставки, творчі конкурси тощо.
Навчити першокурсників. Хоча ми збираємо найкращих абітурієнтів за результатами ЗНО, але на вхідному ректорському контролі, який охоплює всіх першокурсників (205 груп) і визначає їх рівень, заявлені знання з математики підтвердили 60%, з фізики – 42%, хімії – 62%. Диференційована фундаментальна підготовка студентів молодших курсів – функція наших загальних кафедр, вони успішно її виконують, за що ми їм дуже вдячні.
За результатами найбільш об'єктивного – ректорського – контролю, який проводиться дуже серйозно і масштабно, до 95% студентів бакалаврату проходять його успішно. Тож можемо говорити, що нам таки вдається "підтягти" абітурієнтів до рівня, достатнього для продовження навчання та підготовки до подальшої роботи.
Коли ми говоримо про професійні навчальні програми, маємо орієнтуватися на галузі, де працюватимуть наші випускники: інформаційні технології, системні науки й кібернетика, радіоелектроніка, енергетика, машинобудування, приладобудування, хімічна галузь та ін. Вимоги бізнесу, завдяки центру "Соціо+", ми щорічно аналізуємо. Дефіцит кадрів залишається однією з проблем усіх підприємств (до 50%). І хоча рівень професійної підготовки випускників КПІ ім. Ігоря Сікорського в більшості високий (згодні 95% респондентів), відзначають і недоліки – зокрема, відсутність практичної підготовки. Тому ми повинні орієнтуватися не тільки на наші власні стандарти, а й на професійні (вимоги роботодавців по кожній галузі). У цілому структура підготовки бакалаврів, виходячи з умов міжнародної акредитації й умов професійних стандартів, є такою: природничі науки – 20%, інженерні – 25%, професійна підготовка – 45%, гуманітарний цикл – 10%.
Формування змісту освіти
Головні стратегічні напрями, які ми впроваджуємо в системі освіти: перехід до інноваційної форми підготовки фахівців, яка базується на масовому залученні студентів до науково-інноваційної роботи починаючи з бакалаврату; оптимізація переліку дисциплін, виходячи з їх необхідності, і забезпечення фундаментальної складової, наукоємності, міждисциплінарності; забезпечення вибірковості дисциплін; формування наукової й професійної складових програми. У вимогах до змісту навчання має враховуватися затребуваність роботодавцями і студентами. Тільки зустрічний рух дає результат. Реакція студентів на ті знання, що їм дають, також є важливою складовою управління якістю.
Коли говоримо про інноваційну модель підготовки, уже на рівні бакалаврів маємо залучати мотивовану молодь до участі в науково-інноваційній роботі. Тут є багато шляхів: низові ініціативи студентів – Belka, Lampa, творчі гуртки тощо. Коли наші студенти починають працювати, потрібно їх усіляко підтримувати, відкрити доступ до наукових робіт на кафедрах. Ми готуємо цикл презентацій цих наукових робіт, представляємо їх на сайті.
Коли молода людина (бакалавр) уже визначилася, пройшла конкурс і має отримувати науково-освітній рівень магістра, то обов'язковим є залучення всіх студентів до науково-інноваційної діяльності відповідно до наукової тематики кафедр (факультетів, інститутів). Складові інноваційної підготовки базуються на трикутнику знань (освіта – наука – інновації) й представлені на всіх рівнях: магістерська дисертація, стартап-проекти як обов'язкова складова магістерської дисертації, підготовка PhD.
Продовжує оновлюватися перелік спеціалізацій. У 2016 році ми мали 41 спеціальність і 161 спеціалізацію; у 2017 році – 42 спеціальності і 170 спеціалізацій, які частково змінилися відповідно до досвіду минулих років з урахуванням конкурсу, привабливості тощо. Ми започаткували і впровадили цього року методику вільного вибору дисциплін. Мінімально 25 кредитів обирають бакалаври, є 7 блоків, обрання проводиться в електронному кампусі. Ми бачимо статистику по кожній групі, відбувається остаточний вибір курсів, які потім будуть обов'язковими для навчальних планів.
Магістр – це фахівець у сфері інноваційної економіки, здатний комплексно поєднати дослідницьку, проектну і підприємницьку діяльність, орієнтовану на створення високоефективних виробничих структур, що стимулюють розвиток різних сфер соціальної діяльності. У нас є два профілі магістрів: магістр освітньо-наукового спрямування (набір – 10% від плану випуску бакалаврів) і магістр освітньо-професійного спрямування (набір – до 65% від плану випуску бакалаврів).
Інноваційна модель підготовки в КПІ ім. Ігоря Сікорського включає фундаментальну, наукову, професійну підготовку та інноваційну складову (розробки, наукові проекти, дослідження в академічних і наукових установах, публікації, знання мов, стартап-проекти тощо). Обов'язкові складові: стартап-проекти, володіння сучасними знаннями і технологіями. Наукові керівники мають пройти підвищення кваліфікації, тому що стартап-проекти для студентів-магістрів зробили обов'язковими, але наукові керівники в абсолютній більшості не знають, що це таке. Ми в ІІПО організували підготовку, і всі наші керівники за цей семестр можуть пройти курс навчання.
З наступного навчального року вже не буде набору спеціалістів. До магістратури на бюджет ми змогли набрати майже 1800 студентів. 78% з них – власні бакалаври. З інших вишів у магістратуру прийшло 22% вступників (рік тому – 15%). Прийом в магістратуру бакалаврів з інших вишів для нас є дуже важливим. Це фактично свідчить про рівень університету, тож нинішній показник абсолютно недостатній.
Що стосується магістерських дисертацій, то вони можуть бути двох видів: дослідницька розробка для наукових магістрів відповідно до інтегрованих навчальних планів магістр – PhD (формується попередня тема дисертації) і науково-технічна розробка, яка виконується у вигляді стартап-проекту. Обов'язковим є курс інноваційного підприємництва, включений до навчальних планів магістрів.
Нині теми магістерських дисертацій визначаються, виходячи з обов'язкової їх прив'язки до наукових розробок. Перелік науково-дослідних робіт уже оприлюднений на сайті, далі кафедра визначається з роботами, які виконуються, і відбувається формування теми магістерської дисертації та призначення наукового керівника, закріпленого за цією тематикою. До речі, після захисту магістерської дисертації ми ввели обов'язкове оприлюднення анотації двома мовами на сайті кафедри.
У КПІ ім. Ігоря Сікорського запроваджено вимогливий конкурсний відбір до магістратури. Як контингент абітурієнтів важливий для підготовки бакалаврів, так і контингент бакалаврів – важлива складова підготовки магістрів. Для них запроваджені освітні програми двох спрямувань, системоутворюючі курси за спеціальністю, вибіркові траєкторії професійних дисциплін, науково-практична робота, занурення в інноваційне середовище (семінари, презентації, стартап-проекти), обов'язкова мовна професійна підготовка з виходом на рівень В2.
Маємо створити в університеті постійно діючу систему залучення студентів до науково-інноваційної діяльності: бакалаврів – запрошенням до участі в науковій роботі на кафедрах, а також у навчально-наукових центрах і лабораторіях; для магістрів – це обов'язкова складова виконання навчально-наукового плану. Орієнтуючись на наукових магістрів, ми повинні після захисту бакалаврської роботи відбирати їх з формулюванням подальшої теми дисертації рівня PhD.
Для PhD теж впроваджені системоутворюючі курси вищого рівня. Коли ми готували навчальні плани вищого рівня, виникли проблеми, тому що деякі науковці орієнтувалися на навчальний план, який відповідає темі дисертації. Ні, мається на увазі фахівець вищого рівня саме за спеціальністю, який має отримувати знання з системоутворюючих курсів за спеціальністю в цілому. А вже далі йде самостійна науково-інноваційна робота, виконання реальних розробок. Що дуже важливо – обов'язкове представлення результатів на міжнародних конференціях, у наукометричних виданнях тощо. Таким чином молодий науковець братиме участь у розвитку певної наукової школи. І це з обов’язковим використанням іноземної мови на професійному рівні.
Нові форми, технології, напрями розвитку та організації освітнього процесу
Це не є самоціллю – зробити щось нове. У сьогоднішніх умовах ми шукаємо новизну, яку відчувають студенти: що і як треба робити. Запроваджуємо нові умови підготовки, зокрема з вибірковими курсами, вибірковими траєкторіями, вводимо змішане навчання і англомовну підготовку.
Змішане навчання (blended learning) – сучасна освітня технологія, в основі якої лежить концепція об'єднання технологій аудиторного і електронного навчання, яке базується на нових дидактичних можливостях, що надаються сучасними навчальними засобами. Змішане навчання дозволяє зробити більше з меншими витратами й спроможне до будь-якого поєднання традиційного та дистанційного навчання.
Ми займалися дистанційним навчанням, і в нас існує багато курсів у базі даних, розроблених нашими викладачами. Вони не втратили свого значення, але сьогодні немає такої вимоги, що потрібно вивчати виключно наші курси. Мається на увазі відкритий доступ до найбільш відомих курсів, зокрема англомовних іноземних вишів, і викладачі вільні в їх використанні. У даному випадку йдеться про використання елементів дистанційного навчання на розсуд викладачів. Традиційні дистанційні курси в першу чергу залишаються для підвищення кваліфікації.
Основні завдання змішаного навчання: збалансувати обсяги педнавантаження (очного і дистанційного), зацікавити, спонукати студентів до самостійної роботи, реалізувати права студентів на вибір дисциплін. Коли ми провели першу всеукраїнську конференцію зі змішаного навчання, вона викликала велике зацікавлення – більше ніж 60 ВНЗ взяли в ній участь. Також було проведено низку міжнародних семінарів, у яких взяли участь представники наших кафедр та інших вишів. Змішане навчання, зокрема, забезпечує якість освітнього процесу в умовах зменшення набору та утворення малочисельних груп.
Складова, яку важко переоцінити – мовна підготовка. Проблеми англомовної підготовки у нас передусім стосуються іноземних студентів. Не секрет, що мала кількість іноземних студентів у нас визначається тим, що ми їх навчаємо російською (українською) мовою. Тому маємо два напрями: перший стосується підготовки вітчизняних студентів – магістрів будемо випускати з рівнем В2 і забезпечуватимемо для всіх студентів хороше володіння мовою; другий – підготовка англомовних програм для іноземних студентів. На Методичній раді, коли ми заслуховували представників наших кафедр іноземних мов, відчувається, що підготовка з іноземної мови професійного спрямування ведеться дуже фахово: вивчення мови, спілкування, мова для наукових досліджень і публікацій тощо.
Тестування показує, що факультети у нас дуже відрізняються за рівнем іноземної мови. Якщо на ФІОТ 100% володіють на рівні В1, то в ІСЗЗІ цифри зовсім інші. Тож ФЛ доводиться вирішувати складні завдання, щоб факультети з різним рівнем вивести на рівень достатнього володіння. На вступних випробуваннях до магістратури вже більшість студентів мають достатню підготовку з мови. Відгук щодо рівня іноземної серед випускників, за даними центру "Соціо+": понад 80% – "високий" і "швидше високий". Але є відсотків 15, де цей рівень середній і низький.
З 1 вересня 2017 р. ми приймаємо іноземних громадян на англомовні програми. Різні факультети готові різною мірою. Торік лише на 10% факультетів було підготовлено англомовні програми. Нині їх має абсолютна більшість факультетів. До початку нового навчального року ті, хто хоче навчати іноземців, зобов'язані мати такі програми.
Кадровий склад
Традиційно за віковими групами ми не помолодшали, причому на всіх факультетах вік приблизно однаковий. Але часто за рейтингами наші ветерани випереджають молодих. Гірше, що є кафедри, на яких відсутній резерв – аспіранти, докторанти, де цього року не планується захист докторських і кандидатських дисертацій. Коли проводили ліцензування PhD, усім їм визначали терміни, щоб привести кадрове забезпечення у відповідність до вимог ліцензування. На жаль, не всюди це відбулося.
Викладацький склад цього року поповнився 52 випускниками і 37 аспірантами (80% тих, кого прийняли). Цьогоріч ми не мали можливості серйозно поповнити наші ряди.
Про вимоги до викладачів ми говорили неодноразово: наявність наукових публікацій у періодичних виданнях, які включено до наукометричних баз; наукове керівництво здобувачами, які одержали документ про присудження наукового ступеня; участь у міжнародних наукових проектах; проведення навчальних занять іноземною мовою в обсязі не менше 50 аудиторних годин на навчальний рік та ін. Наголошу на публікаціях у періодичних виданнях. При всій обмеженості цих критеріїв, про університет судять саме по них.
Щорічне оцінювання викладачів є вимогою закону, тож наша рейтингова система при всій ініціативності – підтверджена законом. Цього року тільки 15 працівників навчально-педагогічного персоналу не взяли участь у рейтингуванні, а 2817 зареєструвалися. Розподіл рейтингів за віком підтверджує високу якість роботи ветеранів. На жаль, студентська активність в оцінюванні викладачів залишається на низькому рівні. На їх думку, до спілкування в електронному кампусі готові не всі викладачі.
Завдання щодо забезпечення якості науково-педагогічних працівників: виключно конкурсне обрання, укладення короткострокових контрактів з продовженням за результатами звітів з урахуванням рейтингу; викладання вибіркових дисциплін, визначених студентами; цільове залучення випускників аспірантури, цільове підвищення кваліфікації з обов'язковою звітністю.
Електронний кампус
До корпоративного порталу КПІ ім. Ігоря Сікорського входять: інформаційний портал, електронний кампус, функціональний портал. Сервіс електронного кампусу: "Атестація" (повністю), "Навчальні дисципліни" і "Дисципліни на вибір" (повністю), іде завантаження "Поточний контроль" тощо. Прагнемо, щоб викладач один раз в електронному кампусі заповнив свою форму і далі обмін інформацією відбувався вже в електронному вигляді.
Матеріальна база
Загальна кількість посадкових місць – 53 тис. на 19300 студентів. Обсяг приміщень відповідає потребам навчального процесу, навіть із запасом, основне завдання – ефективно використовувати аудиторний фонд. Один з напрямів – створення мережі навчально-наукових центрів, науково-технічних гуртків, лабораторій інноваційного спрямування тощо. Приміром, ФЕЛ спільно з ІФФ створили науково-навчальний центр нанотехнологій, яскравий приклад – відкриття центру "Boeing" в ММІ, лабораторії "Формула студент КПІ", стартап-проектів та ін. Є де працювати нашим студентам і викладачам, але треба, щоб кожний корпус (факультет) мав таку структуру. І таким чином питання інноваційно-наукової роботи студентів буде вирішено.
Міжнародні орієнтири
Можна сказати, що участь у програмі подвійних дипломів, яка успішно реалізується багатьма факультетами, – це міжнародна перевірка. Важливими є й інші міжнародні навчальні проекти. Дуже приємно, що продовжує діяти Літня школа, яка користується заслуженою популярністю. Вона розширилася не тільки на літню програму – протягом року проводяться хакатони, воркшопи, майстер-класи. Спільні міжнародні проекти – наш шлях на майбутнє. Ми вже здійснюємо перші проекти в Європейській мережі інженерної освіти.
Ще один наш орієнтир – міжнародна акредитація, яка дозволить підвищити загальний авторитет університету, покращить вітчизняні та світові рейтингові показники, рівень привабливості для вітчизняних і закордонних студентів, зокрема з точки зору мобільності, та ін. Тож роботи попереду чимало.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
| dnr-2017.jpg (128.15 КБ) | 128.15 КБ |