10 листопада 2015 року народні депутати України 290 голосами прийняли в першому читанні законопроект 2244а "Про наукову та науково-технічну діяльність". Це – перший крок на шляху до врегулювання найгостріших проблем вітчизняної наукової сфери. Створено базу для подальшої роботи над документом з урахуванням зауважень і побажань науковців. Можна сподіватися, що на виході наукова спільнота отримає, врешті-решт, такі правила, які дозволять їй ефективно працювати. Про те, якими мають бути ці правила, говорив у своєму виступі на Слуханнях у Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України з обговорення чотирьох законопроектів "Про науку і науково-освітню діяльність" 16.09.2015 р. проректор університету з наукової роботи академік НАН України М.Ю.Ільченко. Текст виступу подаємо нижче.
Рада проректорів із наукової роботи представляє 151 виш і 15 наукових установ МОН України. Рада напрацювала низку пропозицій, які враховані в законопроекті, поданому Кабінетом Міністрів України. В ньому відображені особливості організації науки в університетах, яка виконує такі основні функції:
– отримання нових наукових знань;
– формування нового змісту освіти з використанням цих знань;
– підготовка наукових кадрів у рамках третього циклу вищої освіти з отримання освітньо-наукового рівня "доктор філософії";
– створення нових технологій і пристроїв як базису інноваційного розвитку економіки та зміцнення безпеки країни.
У своєму виступі я хочу зупинитися на трьох акцентах:
АКЦЕНТ № 1. Новими та важливими для розвитку науки в університетах є положення урядового законопроекту, що стосуються:
1. Встановлення вишам через механізм їхньої державної атестації статусу наукової установи з поширенням для них гарантій забезпечення наукової діяльності, визначених для наукових установ, а для науково-педагогічних працівників таких закладів – гарантій наукової діяльності, визначених законом для наукових працівників (стаття 19).
2. Запровадження вишам базового бюджетного фінансування, яке має здійснюватися для фундаментальних наукових досліджень; підтримки найважливіших для держави напрямів прикладних наукових досліджень і науково-технічних розробок, зокрема в інтересах національної безпеки та оборони; розвитку інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності; розвитку матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності; збереження та розвитку наукових об'єктів, що становлять національне надбання; підготовки наукових кадрів (стаття 45). На парламентських слуханнях 2 липня 2014 р. я вже привертав увагу до того факту, що сьогодні фінансування вітчизняних вишів майже у 200 разів менше провідних закордонних. Це було у 2014 році. На жаль, сьогодні, внаслідок падіння курсу гривні, зазначену цифру треба ще потроїти.
3. Науковий потенціал країни зосереджено сьогодні в установах державних академій та вишів. Тому є важливими інтеграційні процеси вишів і інститутів державних академій. Законопроектом передбачено, що НАН України і центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової та науково-технічної діяльності, можуть створювати наукові установи подвійного підпорядкування, а наукові установи НАН України разом з вищими навчальними закладами можуть створювати спільні наукові підрозділи (стаття 17). Сьогодні маємо 8 таких інститутів подвійного підпорядкування НАН України та МОН України, які дають позитивні результати ефективної співпраці вчених академії та вишів, а законодавчо їхній статус ще не легітимізовано.
4. Важливим є надання права державним науковим (науково-дослідним, науково-технологічним, науково-технічним, науково-практичним) установам та державним вищим навчальним закладам бути співзасновниками господарських товариств або господарських об'єднань виключно шляхом передання майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності як внеску до статутного капіталу таких товариств (стаття 57).
5. Як урядовий законопроект, так і законопроекти з індексами а-1 і а-3 передбачають підтримку діяльності рад молодих учених, які утворюються для забезпечення захисту прав та інтересів молодих учених (стаття 24). І це сьогодні є надзвичайно актуальною проблемою, адже Україна стрімко втрачає інтелектуальний потенціал через активний виїзд за кордон молодих учених і учених середнього віку.
АКЦЕНТ № 2. Актуальним сьогодні є питання виконання чинного законодавства у сфері науки. Я згоден із Вами, шановна Ліліє Михайлівно, що закони треба виконувати. Але маю додати, що це виконання слід здійснювати професійно та відповідально, в тому числі стосовно завдань, що випливають із легітимізації закону "Про вищу освіту". Як негативний приклад маю констатувати, що внаслідок неадекватних дій у поданому МОН України новому Переліку галузей знань і спеціальностей підготовки фахівців, а це, до речі, одночасно і перелік наукових спеціальностей, відбулося їх зменшення у сфері інженерії на 14 %. Із Переліку вилучено спеціальності з машинобудування, приладобудування, матеріалообробки, системної інженерії. Перші три з них забезпечують розвиток 65 % нашої промисловості. А напрям "Інформаційно-комунікаційні технології", прийнятий в країнах ЄС, і, зокрема, його складник "Телекомунікації", не знайшли окремого звучання в зазначеному Переліку. Була слушна можливість скоригувати Перелік. 1 липня на нараді в Комітеті під Вашим керівництвом, шановна Ліліє Михайлівно, в присутності міністра освіти і науки С.М. Квіта були прийняті Рекомендації Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України щодо виправлення ситуації. Але, на жаль, за місяць після цієї наради листом першого заступника міністра освіти і науки нам було повідомлено, що питання взагалі знято з розгляду.
АКЦЕНТ № 3. Ланцюги науки України. Стан наукової сфери в Україні вже після Революції гідності впродовж останнього року значно погіршився. І це в умовах воєнного часу через події на Сході, і, відтак, підвищеної затребуваності науки. Користуючись механізмом алегорій, мені уявляється доречним цей стан ілюструвати з огляду на добре відому архітектурну композицію видатному поету і барду 70-х років минулого століття Володимиру Семеновичу Висоцькому на Ваганьківському цвинтарі в Москві. Поєднання унікального високопрофесійного таланту з яскравою громадянською позицією, непересічна популярність не сприймалися позитивно існуючою тоталітарною системою, яка постійно його гнобила і обмежувала в усьому, що символічно та образно віддзеркалено у пам'ятнику. Як ланцюги обвивають його постать і гітару, а він все-таки творить та співає, так і нашу науку сьогодні обвито низкою ускладнень та перепон, які за останній рік лише прогресували. Серед них:
– наукові проекти з держзамовлення і ДФФД, які в рамках фахових конкурсів уже пройшли відбір виконавців, знову спрямовуються на тендери з неймовірно ускладненими процедурами й вимогами до кількості матеріалів і довідок (до 27!), які необхідно брати в установах держказначейства, міліції, юстиції, фіскальної служби, райдержадміністрації тощо;
– інший ланцюг сучасної науки – відрядження. Встановленим недавно порядком заборонено науково-педагогічним працівникам (викладачам) зберігати їхню зарплату по навчальному процесу за час їх перебування у відрядженнях як сумісників по науці;
– а ось ще ланцюг митних поборів на обладнання, яке передається безкоштовно на наукові та освітянські потреби іноземними установами чи компаніями;
– черговий ланцюг – це ПДВ при виконанні НДР і ДКР;
– щорічно Мінфіном затримується надання паспортів бюджетних програм з науки: як мінімум на квартал по коду 2201040, зараз уже завершується ІІІ квартал, а ще нема паспорта по коду 1380 – виконанню зобов'язань у сфері міжнародного співробітництва; річне фінансування державних замовлень на науку, як правило, надходить лише в IV кварталі;
– здається, що зникає ланцюг держказначейського обслуговування у зв'язку з очікуваним переходом на банківські операції, що згідно із законом про держбюджет 2015 року повинно бути здійснено ще з січня 2015 р.;
– не додає мотивацій якісно займатися наукою та обставина, що до цього часу не підписано указ президента України про присудження щорічних державних премій України в галузі науки і техніки;
– а ось ще один ланцюг, він як чорна коса, яка внаслідок бездарного регулювання пенсійного статусу науковців викосила сотні професорів з участі в навчальному процесі;
– на зміну мають приходити молоді науковці, які, "як ті справжні солдати, що мріють стати генералами". Але від них останнім часом я все частіше чую запитання: "Чому в нашій країні ставлення держави до науки та її еліти все більше опускається до принизливого рівня?" Навіть державну оплату за звання академіків (а це найбільш визнані видатні вчені України) урядовий законопроект пропонує припинити. І справа тут не в коштах. Хоча в Російській Федерації оплату за академічні звання недавно збільшено в три рази з огляду на необхідність зміцнення за допомогою науки національної безпеки. Ліквідація академічних доплат не вирішить проблему бюджетного дефіциту, не додасть мотивації молоді йти у вітчизняну науку, а буде виглядати як аморальна дія держави до своєї наукової еліти, що знову принизить авторитет України в цивілізованому світі. Зокрема, великий Китай і сьогодні високо цінує наших учених, організаційно та фінансово підтримує їхню участь у науково-технічному розвитку Китаю на його шляху до світового лідерства. Наприклад, лише вчора з цієї країни повернулася велика група вчених Київської політехніки (22 особи), які були відряджені за китайські кошти для участі в підготовці масштабного наукового проекту на замовлення Китаю, який реалізується з використанням наукового потенціалу університету і НАН України.
Я вважаю, що в Україні Національна академія має отримувати від влади замовлення на наукові розробки, які затребувані в країні. І успішне та якісне виконання цих замовлень має бути підставою для відповідних академічних виплат.
Перелічені та інші обставини разом формують отой негативний портрет стану науки в Україні сьогодні.
Україна втратила розвиток власної армії – тепер доганяє.
Втрачаємо вітчизняну науку – доганяти доведеться впродовж десятиліть.
Сьогодні усе це – вже питання національної безпеки України.
ВИСНОВКИ:
1. В основу подальших дій доцільно покласти урядовий законопроект з його доредагуванням, яке має врахувати результати сьогоднішнього обговорення та конструктивних пропозицій законопроектів, зокрема схему фінансування науки із законопроекту, який подав І.Г. Кириленко, та пропозиції щодо оплати праці і соціального захисту, запропоновані в законопроекті 2242-а3.
2. Рекомендувати владі кардинально змінити на краще ставлення до вітчизняної науки та вчених через безумовне виконання вже діючого законодавства щодо науки та інноваційного розвитку країни.