У Науково-технічній бібліотеці започатковано новий культурно-освітній проект "Сторінки історії Київської політехніки". В рамках проекту відбулося вже дві зустрічі (18 лютого і 2 квітня), присвячені меценатам нашого університету.
Київський політехнічний інститут було засновано в 1898 році. Характерною ознакою Києва кінця ХІХ ст. стала активна благодійна діяльність численних українських промисловців, зокрема так званих "цукрових магнатів" – Бродських, Терещенків, Ханенків, Симиренків та ін. Їхня ініціатива і матеріальна допомога зіграли вирішальну роль в організації вищої технічної школи в Києві.
Цукрова промисловість з середини позаминулого століття була головною в економіці України. Понад 80% всього цукру в Російській імперії виробляли саме українські заводи. А основи цукроваріння заклав граф Олексій Олексійович Бобринський.
Сини О.О.Бобринського, разом з іншими промисловцями Києва, входили до організаційного комітету зі створення Київського політехнічного інституту.
Найбільший грошовий внесок на організацію нового навчального закладу Києва зробив Микола Артемійович Терещенко – 150 тис. крб.
Велика і успішна родина промисловців Терещенків залишила у спадок місту численні архітектурні споруди шкіл, лікарень, музеїв, унікальні історично-художні колекції і добру пам'ять про свої благодійні справи. Засновник видатної династії – Артемій Якович Терещенко, родом з міста Глухів на Чернігівщині, походив з козаків. Роки наполегливої праці дали змогу створити, разом із синами, велику цукрову імперію. Створене 1870 р. "Товариство цукробурякових і рафінадних заводів братів Терещенків" з часом виготовляло більшу частину цукрової продукції в Україні. Сини А.Я.Терещенка – Микола, Федір та Семен, окрім ведення справ, багато уваги приділяли громадській та благодійній діяльності. Законом в родині було відрахування 80% доходів від виробництва на створення притулків, навчальних закладів, лікарень у рідному Глухові, Києві та Москві. Тому і сьогодні ми з вдячністю згадуємо про цю унікальну українську родину.
Цікаво було дізнатись, що один з Терещенків навчався в нашому університеті і стояв біля витоків авіаційної галузі в Україні. Федір Терещенко, син Федора Артемійовича, вступив до КПІ 1907 р. Талановитий юнак майже від початку навчання визначився зі своїм покликанням і присвятив себе авіації. Поштовхом стала, швидше за все, участь у роботі Повітроплавного гуртка, заснованого в КПІ 1905 р. з ініціативи професора кафедри електротехніки Миколи Андрійовича Артем'єва. Тут також розпочинав свій шлях Ігор Іванович Сікорський. 1909 р. Федір Терещенко організував у своєму маєтку на Житомирщині авіаційну майстерню і згодом випускав літаки власної конструкції. Літак "Терещенко-5" брав участь у Всеросійській торговельно-промисловій виставці 1913 р. в Києві.
Розповідь про династію українських меценатів доповнила презентація нового книжкового видання "Перший олігарх. Михайло Іванович Терещенко. 1886–1956". Автор книги – Мішель Терещенко, нащадок Миколи Терещенка, який нині проживає в Україні і нещодавно отримав український паспорт.
Ще одну доповідь було присвячено першому бібліотекарю університетської бібліотеки Миколі Федотовичу Біляшівському. Видатний учений присвятив роботі в Київському політехнічному два с половиною роки і, фактично, заклав основи фундаментальної книгозбірні. Але головний внесок Біляшівського в розвиток науки і культури полягає в організації музейної справи України. Саме завдяки його наполегливості і творчій енергії ми маємо зараз три великі київські музеї: Національний музей історії України, Національний художній музей та Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Також Микола Федотович був ініціатором створення Канівського заповідника – одного з мальовничих природних музеїв України.
Отже, стартував новий бібліотечний проект, розрахований на довгий період часу. В історії нашого університету є ще багато забутих або маловідомих сторінок. Прийшов час їх відкривати.