23 грудня в НТУУ «КПІ» відбулося засідання Ради директорів промислових та науково-дослідних підприємств Солом’янського району міста Києва.
Участь у ньому взяли народний депутат України Дмитро Андрієвський, голова Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Шкуро, депутати Київської міської ради від Солом’янського району, ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський, проректор з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко, голова Ради директорів промислових та науково-дослідних підприємств Солом’янського району м. Києва, голова правління ВАТ «Меридіан» В’ячеслав Проценко, керівники підприємств району, керівники і провідні фахівці кафедр та наукових підрозділів університету та інші.
«Наша сьогоднішня зустріч проходить на території НТУУ «КПІ» тому, що цей університет є одним з визнаних центрів ноу-хау та інновацій нашої країни. І ми хотіли б об’єднати його можливості, можливості районної влади і можливості наших підприємств», – так сформулював головну мету наради Максим Шкуро.
Потенціал співробітництва справді величезний: нині на території району працюють 17 науково-дослідних та 126 промислових підприємств, які могли б бути зацікавленими у співпраці з університетом. Як можна його використати, продемонструвала презентація «Можливості Інноваційно-виробничої платформи «Об’єднання Київська політехніка» в розширенні співпраці з підприємствами Солом’янського району м. Києва» з якою виступив ректор університету Михайло Згуровський.
Червоною ниткою крізь його виступ проходила думка про те, що без зміни економічної моделі майбутнє нашої держави може бути дуже сумним. Лише перехід на інноваційні рейки розвитку дозволить вивести економіку Україні з того жалюгідного стану, в якому вона перебуває нині. Михайло Згуровський розповів, що за висновками фахівців КПІ, які розглядали можливі сценарії розвитку нашої держави в дослідженні «Форсайт соціоекономічного розвитку України на середньостроковому (2015 – 2020 р.р.) та довгостроковому (2020 – 2030 р.р.) часових горизонтах», драйверами розвитку економіки України можуть стати лише кілька галузей. Серед них аграрний сектор; військово-промисловий комплекс; інформаційно-комунікаційні технології; створення нових матеріалів і нанотехнології; високотехнологічне машинобудування; науки про людину та біомедична інженерія, клітинні технології, фармація та інші – усього дев’ять позицій. Більша їх частина – це саме ті галузі, в яких працюють підприємства району. Проте для того, щоб вони запрацювали на повну потужність, слід повернутися обличчям до інновацій і почати активно впроваджувати у виробництво ідеї та розробки науковців.
Прикладом організації такої співпраці може слугувати інноваційна екосистема, що її створено в НТУУ «КПІ». Її ядром є Науковий парк «Київська політехніка». Це модель включення в економіку досягнень науки та освіти за допомогою і безпосередньою участю високотехнологічного бізнесу.
А ефективним механізмом виведення нових розробок на ринок є кооперація з високотехнологічними промисловими підприємствами. Свідченням цього є робота створеної у вересні цього року Інноваційно-виробничої платформи «Об’єднання «Київська політехніка», до складу якої, окрім НТУУ «КПІ» та Наукового парку «Київська політехніка» увійшли сім великих промислових підприємств, два з яких, до речі, розташовані в Солом’янському районі. В її рамках вже реалізуються проекти в аерокосмічній галузі, а також у галузях зв’язку, кібербезпеки та охоронних технологій тощо.
Що ж до розширення співпраці університету з іншими підприємствами району та потенційних її напрямів, то серед найголовніших ректор визначив такі: технології транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії; технології виробництва металів, їх обробки і з'єднання, наноматеріали та нанотехнології; технології в галузі агропромислового комплексу; технології та обладнання в сфері медичного обслуговування, лікування, фармації, чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища; інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка і, звісно, кадрові питання в частині підготовки та перепідготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації.
Про реальний досвід і проблеми просування продукції вітчизняних промислових підприємств на іноземні ринки говорив у своєму виступі заступник голови Ради директорів промислових та науково-дослідних підприємств району генеральний директор ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» Юрій Рикуніч. Серед питань, що їх слід, за його словами, вирішувати для успішного виходу на нові ринки, є й питання підвищення якості продукції до рівня, який визначається технічними регламентами відповідних країн і навіть великих компаній. І досягти цього можна лише в кооперації з науковцями. До речі, просто під час виступу він отримав відповідь на своє запитання щодо координації роботи очолюваного ним підприємства з кафедрами університету.
Народний депутат України Дмитро Андрієвський зауважив, що, з одного боку ситуація в країні є дуже складною, але з іншого, з’являються вже й позитивні сигнали, особливо з боку європейських партнерів України. Проте роботи у законодавців в напряму поліпшення економічного стану держави і нормативно-правового забезпечення виходу вітчизняної промисловості на надзвичайно місткі європейські ринки дуже багато. Тож він запросив керівників підприємств в разі необхідності пропонувати свої зміни до законодавства і запевнив, що він і його команда працюватиме для їх прийняття на всіх рівнях – від районного до державного.
На завершення наради голова Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Шкуро, голова Ради директорів промислових та науково-дослідних підприємств Солом’янського району м. Києва В’ячеслав Проценко і ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський підписали тристоронню угоду про співробітництво між університетом, райдержадміністрацією та Радою директорів.