10 березня в Науково-технічній бібліотеці НТУУ "КПІ" відбувся черговий мистецький вечір із циклу культурно-освітніх заходів, присвячених видатним особистостям історії і культури. Як ми вже писали, такі вечори започатковані і проводяться за активною участю Валентини Петрівни Сапронової, творча діяльність якої вже протягом багатьох років пов'язана з Київським політехнічним інститутом.
Тема останнього вечора – життя і творчість видатної української поетеси Лесі Українки. Звичайно, насамперед Валентина Петрівна розповіла про основні віхи біографії поетеси, навела свідчення її високого інтелектуального рівня, зупинилася на драматичних подіях в житті Лесі Українки, історії її кохання.
Видатна українка писала в найрізноманітніших жанрах: поезії, лірики, епосу, прози, публіцистики. Ми називаємо Лесю Українку найславнішою українською поетесою за її творчий доробок, палкий патріотизм і громадянську позицію. Вона виступала послідовним та енергійним борцем за долю українського народу, за його консолідацію в політичну націю. Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає і в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами і мотивами, досконало володіючи різноманітними формами побудови віршованих і прозових творів. На зламі ХІХ–ХХ століть, використовуючи мандрівні сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.
Дохідлива й емоційна розповідь Валентини Сапронової вдало доповнювалася показом слайдів, що їх підготувала завідувач фонду рідкісних і цінних видань Марина Мірошниченко. А ще – Валентина Петрівна протягом вечора прочитала кілька уривків із поезій Лесі Українки, серед яких і такий:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Тема наступного мистецького вечора, який відбудеться в травні, – "Останній гетьман України Кирило Розумовський і його сім'я".