Далеко не кожний замислюється над походженням деяких слів, які багато з нас вимовляють, бачать або чують ледве не щодня. Але ж за багатьма словами стоїть незвичайна історія. І особливо цікавими є слова, які походять від прізвищ цілком реальних людей, чиї винаходи або вчинки так вразили оточуючих, що вони стали пов'язувати з кожним із цих людей те або інше слово, що міцно закріпилося в словниковому запасі людини.
|
…Однією з найбільш характерних особливостей форменого одягу військовослужбовців багатьох видів військ першої половини ХХ століття були штани-галіфе. Своєю назвою ці штани зобов'язані французькому генералові Гастону Галіфе (1830–1909). За легендою, Гастон Галіфе під час франко-прусської війни був тяжко поранений, у результаті чого його праве стегно виявилося неприродним чином скривленим. Оскільки військовою формою кавалеристів того часу були лосини, які щільно облягають ноги, то генерал став рідко виходити у світ. Але одного разу він таки з'явився на балі, причому в зовсім неочікуваних штанях, надзвичайно вільних у стегнах і сильно звужених нижче коліна. Поки гості розглядали Галіфе, красуня на ім'я Ганна-Марі вигукнула: "Ах, генерал, яка принадність! Вам так личить це вбрання!" Генерал був так розчулений підтримкою прекрасної незнайомки, що вже через кілька місяців зробив їй пропозицію, яку вона, не роздумуючи, прийняла... А новий фасон сподобався й іншим військовим, і в першу чергу кавалеристам, оскільки вони виявилися надзвичайно зручними для верхової їзди. Згодом у галіфе охоче вдягнулися піхотинці, артилеристи, льотчики, а потім вони ввійшли й у повсякденну чоловічу й жіночу моду. |
 |
|
Приблизно в той самий час, а саме в період Першої світової війни 1914–1918 років, в армії широкого поширення набули кітелі довільних зразків – наслідування англійським і французьким моделям, які отримали загальне найменування "френч" за іменем англійського воєначальника, фельдмаршала Джона Френча (1852–1925). Відмітними особливостями френча були м'який відкладний або стоячий комір, що застібається на ґудзики, регульована за допомогою хлястиків або розрізної манжети ширина обшлага, великі накладні кишені на грудях і полах із застібкою на ґудзики. Хоча були й винятки: серед авіаторів деякого поширення набули френчі англійського офіцерського типу – з відкритим коміром для носіння із сорочкою й краваткою. У Червоній Армії у френчі був одягнений командний склад аж до 1943 року, а в повсякденному житті, у першу чергу завдяки Йосипу Сталіну, він залишався одним з улюблених видів одягу не тільки вітчизняних, але й закордонних державних і партійних лідерів. |
 |
| А англійському генералові Джеймсові Томасу Браднеллу, 7-му графові Кардигану (лордові Кардигану; 1797–1868) приписується винаходження кардигана – в'язаного жакета на ґудзиках і без коміра, який піддягали під формений мундир.
До одягу, крім Галіфе, Френча й Кардигана також причетний і британський воєначальник, фельдмаршал Фіцрой Джеймс Генрі Сомерсет, 1-й барон Реглан (1788–1855). У битві під Ватерлоо (1815) він втратив праву руку, і щоб трохи приховати це на людях, став носити одяг з новим видом рукава, який викроювався разом із плечовою частиною переду й спинки виробу (одяг покрою реглан). Проте військові за сумісництвом були не тільки майстрами кроєння й шиття. Безпрограшною прикрасою святкового солодкого столу є торт "наполеон". Яке ж відношення до цього солодкого блюда має великий французький полководець? З цього приводу існує кілька версій, за однією з яких у Росії назва цих ласощів нерідко пов'язується зі святкуванням 1912 року 100-річчя перемоги російської армії над військами Наполеона. До цього ювілею з'явилася ціла низка напоїв і страв, оформлених по-святковому. З'явилося й нове тістечко – листкове із кремом, виготовлене у вигляді трикутника, який мав нагадувати знаменитий капелюх Наполеона. Тістечко швидко одержало назву "наполеон" і набуло загального визнання. Ця назва збереглася до наших днів, хоча згодом форма тістечка стала прямокутною. Однак до виникнення епонімів – власних імен, що стали іменами загальними, мають відношення не тільки військові, але й суто мирні люди. Кожний із представників старшого й середнього поколінь, що здобули вищу технічну освіту, провів не одну безсонну ніч над численними кресленнями, виконаними ними на аркушах ватману, прикріплених кнопками до креслярської дошки кульмана. Але ж до створення й ватману, і кульмана причетні реальні Ватман і Кульман! |
 |
| У середині XVІІІ століття англійський паперовий фабрикант Джеймс Ватман (1702–1754) сконструював нову паперову форму, що давала змогу виготовляти аркуші паперу без слідів сітки, яка широко використовувалася на той час у технології паперу. Білий щільний папір швидко набув визнання передусім серед конструкторів і проектувальників нової техніки. |  |
|
Значно полегшив життя креслярам, до цього змушеним працювати, зігнувшись над столом, винахід Франца Кульмана (1877–1965) – креслярський прилад пантографної системи у вигляді дошки, установленої вертикально або під певним кутом до вертикалі. Попри те, що сьогодні кульман майже не використовується (його замінило комп'ютерне проектування), він гідний поваги, адже має безпосереднє відношення до більшості відомих технічних розробок XІX-XX століть, у тому числі численних зразків дизеля – дизельного двигуна німецького інженера й винахідника Рудольфа Кристіана Карла Дизеля (1858–1913), дрезини-візка, що механічно пересувається по рейках, Карла Дреза (1785–1851), картера – основної корпусної деталі машин і механізмів коробчастої будови, призначеної для опори й захисту робочих деталей і розміщення запасу рідкого мастила англійського інженера Картера, пульманів – великих пасажирських спальних залізничних вагонів американського фабриканта й винахідника Джорджа Мортимера Пулльмана (1831–1897), мартенів – мартенівських металургійних печей, у яких виплавлялася сталь за способом, запропонованим французьким металургом П'єром-Емілем Мартеном (1824–1925), кінгстонів – клапанів у підводній частині судна, що відкривають доступ забортній воді, англійського інженера й винахідника Джона Кінгстона (1786–1847)... А скільки позначень фізичних одиниць отримали назву на честь учених та інженерів! Це ампер і ват, вольт і герц, джоуль і кельвін, кулон і ньютон, ом і паскаль, рентген і тесла й багато інших. |
   |
| У середині XVІІІ століття також було винайдено силует – вид портрета, що вирізався із чорного паперу. Автором цієї техніки портрета став генеральний контролер фінансів Франції Етьєн де Силует (1709–1767). Такі портрети були набагато дешевшими за написані фарбами, і їх могли дозволити собі навіть небагаті люди. На перший погляд, невигадлива техніка портрета, що чудово передавала риси людини, навіть сподобалася самому королю Людовику XV, що сприяло швидкому поширенню силуету не тільки у Франції, але й по всій Європі. |  |
| А от британському управляючому в Ірландії Чарльзу Бойкотту слава дісталася не занадто почесна. А почалося все 1880 року, коли місцеві працівники відмовилися обробляти його землю. Бойкотт почав боротьбу проти страйкарів, які у відповідь на його дії влаштували йому повну ізоляцію: сусіди перестали з ним розмовляти, магазини відмовлялися обслуговувати, а в церкві парафіяни навіть не сідали з ним поруч. У підсумку Бойкотту довелося покинути Ірландію, а його ім'я ввійшло у більшість мов світу як одна з форм політичної та економічної боротьби. |  |
|
Водночас, населення будь-якої країни з величезною повагою ставиться до меценатів – людей, які на добровільній і безоплатній основі сприяють розвитку науки й мистецтв, надають матеріальну допомогу нужденним з особистих коштів. Кожному москвичеві знайомі такі прізвища, як Мамонтов, Морозов, Третьяков, Щукін, а киянинові – Бродський, Терещенко, Ханенко. А початок цій шляхетній справі поклав давньоримський державний діяч і заступник мистецтв Гай Цильній Меценат (близько 70 р. до н.е. – 8 р. до н.е.), який був особистим другом імператора Октавіана Августа. …Кажуть, що людина жива, поки жива пам'ять про неї. Але пам'ять ця буває різною: тривалою й швидкоплинною, гідною й не дуже. Пам'ять про людину, що міститься в прізвищах-словах, – одна з найбільш тривалих. І так хочеться, аби вона була не тільки тривалою, але й вдячною! |
 |