12 грудня в Державному політехнічному музеї при НТУУ «КПІ» відбувся круглий стіл «Найбільші літаки своєї епохи». Він був присвячений 100-річчю першого польоту літака І.І.Сікорського «Ілля Муромець» ( 23.12.2013 ) і 25-річчю першого польоту Ан-225 «Мрія» (21.12.1988).
Ці дві події розділяють рівно 75 років. Вони стали знаковими для вітчизняної авіації, адже найдосконаліші і потужні літаки початку і кінця ХХ століття були розроблені киянами. Традиція спорудження багатомоторних важких літаків, яку заклав зовсім ще юний тоді вчорашній студент КПІ Ігор Сікорський, була збережена і розвинена його наступниками з київського КБ ім.О.К.Антонова і Київського авіаційного виробничого об'єднання (нині обидва входять до складу Державного підприємства «Антонов»).
Технічні рішення, реалізовані в повітряних гігантах, про які йшлося під час круглого столу, були дійсно новаторськими. Досить згадати, що саме Ігор Сікорський став першим в історії авіаконструктором, який збільшив потужність і одночасно підвищив надійність літака, забезпечивши його декількома двигунами замість одного. Конструкторська група, до складу якої, до речі, входили в основному однокашники Сікорського по Київському політехнічному інституту, невпинно удосконалювали свій аероплан, який згодом був визнаний найкращим літаком Першої світової війни. Унікальною є і наша сучасниця «Мрія» - Ан-225. Цей шестимоторний богатир досі залишається літаком, який має найбільшу в авіаційному світі вантажопідйомність. Недарма ж у 2004 році Міжнародна асоціація аеронавтики внесла його до Книги рекордів Гіннеса за 240 його світових рекордів. З тих пір їх кількість ще збільшилася.
Тому цілком зрозуміло, чому засідання круглого столу викликало жвавий інтерес студентів КПІ та небайдужих до авіації школярів- старшокласників.
Організатори включили в програму доповідь про історію створення та експлуатації літака «Ілля Муромець», який зробили вихованці Авіаційно-космічного центру Київського палацу дітей та юнацтва Іван Ободовский і Марія Любарська. Власне, це було дві доповіді: одна - присвячена історії створення першого важковаговика у всесвітній авіаційної сім'ї та його модифікацій, друга - особливостям його експлуатації.
Літаку «Мрія» були присвячені спогади людей, безпосередньо причетних до його будівництва. Про створення Ан-225 від першого задуму, розробки конструкції, підготовки виробництва і роботи суміжників до перших його польотів розповів Анатолій Вовнянко - провідний конструктор ДКБ ім. О. К. Антонова по літаку Ан-225. Після нього виступили члени першого екіпажу Ан-225: його командир - легендарний пілот, Заслужений льотчик- випробувач СРСР, Герой України Олександр Галуненко, штурман-випробувач Сергій Нечаєв і бортрадист-випробувач В'ячеслав Білоусов. Вони розповідали не тільки про льотні випробування «Мрії» , а й про її рекордні польоти, і про те враження, яке вона справила (та й зараз справляє) як на звичайних людей, так і на авіаційних фахівців всього світу.
«Під час першого нашого польоту на виставку в Америку у нас було дуже багато відвідувачів. Люди вистоювали по годині-дві, щоб тільки розглянути ближче, доторкнутися, сфотографуватися у нашого літака. Місцеві газети писали, що «Мрія» створила в Америці прецедент - величезну чергу», - згадував Олександр Галуненко про один з маленьких епізодів участі Ан- 225 в одній з авіаційних виставок у США.
З цікавою доповіддю «105 років Повітроплавального гуртка КПІ» про об'єднання київських політехніків, яке стало колискою вітчизняної авіабудівної науки і освіти, виступив також завідувач відділом історії КПІ Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ» Віталій Татарчук.
Ну і, звичайно, не пройшов повз увагу учасників доповідь «Михайло Никифорович Єфімов - перший російський авіатор» , в якому про свого прославленого предка розповіла учасникам внучата племінниця вітчизняного піонера авіації Євгена Корольова.