З 10 по 12 квітня в НТУУ «КПІ» відбулася Шоста Міжнародна конференція студентів і аспірантів “До високих технологій на основі новітніх фізико-матеріалознавчих досліджень та комп’ютерного конструювання матеріалів”.
У конференції взяли участь студенти і аспіранти інженерно-фізичного, хіміко-технологічного, міжуніверситетського медико-інженерного факультетів, факультетів електроніки, авіаційних і космічних систем, біотехнології та біотехніки, механіко-машинобудівного, фізико-технічного та видавничо-поліграфічного інститутів НТУУ «КПІ», а також представники кількох інших університетів-партнерів НТУУ “КПІ”.
Одним із запрошених лекторів, які також брали участь у конференції «До високих технологій на основі новітніх фізико-матеріалознавчих досліджень та комп’ютерного конструювання матеріалів», був академік НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України Сергій Фірстов. Тема його лекції стосувалася абсолютно нового напряму в матеріалознавстві – досліджень високоентропійних сплавів. На запитання «КП», наскільки, з його точки зору, вагомими є наукові здобутки учасників наукових заходів, які організуються в КПІ, і наскільки конкурентоспроможними є наші випускники порівняно з їх колегами із закордонних установ, він відповів: «На мій погляд, рівень навчання та викладання в КПІ є досить високим. І молоді люди, які переймаються науковими проблемами, якщо б у нас у країні ситуація була трохи іншою, займали б у науці дуже достойне місце. На жаль, певні проблеми з’являються вже після того, як вони закінчують навчання. Адже не можна сказати, що структура нашої економіки, промисловості і, певна річ, науки є ефективною. І оскільки фінансування науки і досліджень є надзвичайно обмеженим, то найталановитіші молоді науковці здебільшого або виїжджають за кордон, або йдуть із професії… У мене є колега, який, на жаль, уже років 15 працює в Німеччині. Періодично він приїздить до України, щоби «вербувати» талановитих хлопців і дівчат для роботи в німецьких лабораторіях. І от, за його словами, після переходу на європейську дворівневу систему підготовки спеціалістів з’ясувалося, що диплом КПІ в Німеччині вважається документом про закінчення університету, який входить приблизно в першу десятку вищих навчальних закладів, які шануються в цій країні. Бо, коли до Німеччини почали приїздити новоспечені магістри з дипломами КПІ нового зразка, німці занепокоїлися і почали просити надавати їм якісь довідки, що цей диплом є не гіршим того, що видавався раніше…»
Робота конференції розпочалася з пленарного засідання, яке відкрив проректор НТУУ «КПІ» член-кореспондент Національної академії наук України Сергій Сидоренко, та проводилася за чотирма секціями: «Сучасні проблеми фізичного матеріалознавства та нанотехнологій», «Біомедична інженерія матеріалів. Інші міждисциплінарні проблеми», «Бази даних, світові мережі матеріалознавства та комп’ютерне конструювання матеріалів», «Інноваційні технології навчання матеріалознавства».
«Конференція проводиться не лише для студентів нашої кафедри, але й для тих, хто навчається за іншими спеціальностями і в інших університетах, – розповіла вчений секретар конференції, студентка-магістрант інженерно-фізичного факультету НТУУ «КПІ» і голова студентської ради кафедри фізичного матеріалознавства Наталя Сафонова. – Ініціатором її проведення була наша студрада і, загалом, студенти нашого факультету. Конференція матеріалознавча, і тематика доповідей стосується нових технологій і результатів найновіших досліджень. Це – сучасна наука».
Окрім лекцій відомих учених, програма конференції передбачала також екскурсії до науково-дослідних центрів НТУУ «КПІ» (у т.ч. до «Навчально-наукового центру рентгеноструктурного аналізу НТУУ “КПІ” – РИГАКУ» та лабораторії електронної мікроскопії інженернофізичного факультету) і, звісно, доповіді учасників та їх обговорення.