Пріоритетним напрямком роботи університету є підвищення якості освіти. І насамперед за рахунок підвищення якості фундаментальної освіти як такої, що формує гнучке та багатогранне наукове мислення, спрямоване на розв'язання творчих професійних задач, та надає можливість випускнику університету адаптуватися до швидкої зміни соціально-економічних умов та інформаційного простору.

Постійний моніторинг якості підготовки, що проводиться підрозділами університету, виявляє нестабільність знань студентів інженерних спеціальностей з фундаментальної складової.

Аналіз причин нестабільності засвідчує, перш за все, зниження якості фундаментальної підготовки абітурієнтів. Це виклик, який потребує корекції навчально-методичного процесу передусім кафедрами фундаментальної підготовки, які готують вчорашніх абітурієнтів до сприйняття спеціальних курсів та навичок самостійної навчальної та наукової роботи.

Насамперед це стосується математичної підготовки. Якісна математична освіта є стрижневою складовою професійної компетентності інженера, який повинен володіти методами математичного моделювання, кількісного та якісного аналізу, обробки інформації, прогнозування та оптимізації.

Рівень математичної підготовки студентів першого курсу щорічно розглядається Методичною радою університету. За рішенням Методичної ради фізико-математичним факультетом та навчально-методичним відділом було проведено методичний семінар "Зміст курсу вищої математики для майбутніх інженерів та технологія навчання". Про увагу до цього питання свідчить той факт, що понад 120 представників факультетів (інститутів) взяли участь у його роботі, обговорили понад 20 доповідей. Внесені пропозиції стали основою концепції організаційно-методичних заходів щодо поліпшення якості математичної підготовки майбутніх інженерів.

Зниження якості математичної підготовки абітурієнтів потребує особливої уваги до викладання курсу вищої математики першокурсникам: від введення до розкладу адаптаційних занять із шкільних курсів математики за результатами вхідного контролю до перерозподілу навантаження. Доцільним є перерозподіл годин курсу математики з трьох до чотирьох семестрів, перерозподіл годин у робочих програмах на розв'язування особливо важливих для сучасного інженера математичних задач за спеціальностями. Кафедри математичної підготовки фізико-математичного факультету готові проводити консультаційну роботу для студентів старших курсів із спеціальних розділів вищої математики та базових частин курсу.

Виконання цього завдання неможливо без якісного методичного забезпечення, а тому поновлення та розробка навчально-методичної літератури відповідно до змісту навчальних програм, у т.ч. в електронному вигляді, потребує постійної уваги. Необхідно також впровадити в практику курси дистанційного навчання як для вивчення розділів курсу вищої математики, так і для систематичного дистанційного тестування, посилити індивідуальну роботу зі студентами шляхом введення в навчальний план з кожного кредитного модуля розрахунково-графічних, домашніх контрольних робіт. Повноцінне відновлення роботи курсів довузівської підготовки значною мірою поліпшило б становище.

У червні Методична рада, обговоривши ці пропозиції, ухвалила їх як концепцію поліпшення якості математичної підготовки майбутніх інженерів.

В.В. Ванін, декан ФМФ