Упродовж багатьох років куратори груп вважали за честь запросити доцента кафедри технології машинобудування, учасника бойових дій у Великій Вітчизняній війні Юлію Гаврилівну Радченко зустрітися зі студентами та поділитися спогадами. А розповісти ветеранові було про що.
Народилася Юлія в 1923 р. У 1941-му закінчила середню школу в м. Сміла, отримала похвальну грамоту (золотих медалей тоді ще не було). "20 червня 1941 р., – згадує Юлія Гаврилівна, – відбувся випускний вечір. 21 червня віднесла документи до приймальної комісії КПІ, а 22 червня почалася Велика Вітчизняна війна". Не судилося Юлії розпочати навчання. Мати працювала лікарем і вже 23 червня була мобілізована до лав Червоної Армії. А батько працював на станції Шевченково Південно-Західної залізниці і був переведений на казармене становище.
У 1942 р. Юлія добровольцем пішла захищати Вітчизну. Так почалася її служба в армії – спочатку в навчальному батальйоні (м.Воронеж), а в серпні – направлена до 4-го полку військ повітряного спостереження й оповіщення, де разом з бойовими подругами стерегла рідне небо від нальотів фашистської авіації. Під час служби займала посади спостерігача, чергового по зв'язку, начальника спостережного поста. Служила в лавах Воронезького та 1-го Українського фронтів. Брала участь у звільненні Києва. Закінчила війну в 1945 р. у званні сержанта. Нагороджена двома орденами й 12 медалями.
Після того як над країною прогримів переможний салют, у військовій шинелі та солдатських чоботях Юлія повертається до КПІ, щоб здійснити свою мрію. Вступає на механічний факультет. Після успішного закінчення навчання Юлія вступає до аспірантури, успішно захищає дисертаційну роботу та працює на факультеті.
Багато зроблено Юлією Гаврилівною за час викладацької роботи. Вона є співавтором низки підручників, автором багатьох наукових статей, була виконавцем і науковим керівником робіт з госпдоговірної тематики.
Юлія Гаврилівна до виходу в 2003 р. на пенсію брала активну участь у громадському житті факультету та інституту, користувалася заслуженим авторитетом серед колег та вихованців. Зустрічаючись і спілкуючись з Юлією Гаврилівною, мало хто міг уявити, що в цієї тендітної, приємної жінки таке складне й героїчне минуле. Від імені адміністрації, громадських організацій, усього колективу Механіко-машинобудівного інституту вітаємо Юлію Гаврилівну з днем Перемоги. Зичимо Вам, дорога Юліє Гаврилівно, міцного здоров'я, гарного настрою, довгих років життя.