Студенти Київської політехніки мали чудову нагоду відвідати виставку, що демонструвалася в Хлібні Софії Київської, та ознайомитися з портретами видатних діячів України – княгині Ольги, Ярослава Мудрого, І.Мазепи, Г.Сковороди, Т.Шевченка, М.Гоголя та ін. Їх відтворив Леонід Тоцький – людина, яка займалася реконструкцією мозаїк у Михайлівській церкві, роботи якого відомі по всій Україні. Л.Тоцький – кращий учень Григорія Синиці, монументальні панно якого знаходяться в Картинній галереї НТУУ «КПІ». Найбільше з усіх мозаїк мене вразила копія «Ісуса Христа». Можна довго простояти, вдивляючись у кожну деталь, де кожна наступна є невід’ємним продовженням попередньої.
Нам пощастило не лише тим, що частинкою душі ми стали ближчими до мистецтва (адже воно не може існувати без глядачів і шанувальників, як і людина без естетики), але й тим, що пояснення до мозаїк давав сам мастер – Леонід Тоцький. Потім ми ознайомилися з фотовиставкою робіт скульптора В.І.Щура та поспілкувалися з ним особисто. Він є автором скульптури Олени Теліги на території КПІ та багатьох інших скульптурних композицій по всій Україні. На завершення ми прослухали музичні композиції, що їх виконав на фортепіано наш викладач к.ф.н., доц. С.К.Тимченко. Прозвучали твори Й.Баха та власний твір Станіслава Костянтиновча «Куди йдемо», присвячений творчості О.Родена. До речі, копіями скульптур цього майстра ми милувалися на попередній екскурсії. Також ми почули вірші Надії Вінарської – випускниці образотворчої студії при Картинній галереї КПІ. Вона неймовірно зацікавила всіх своїм вишитим українським національним костюмом.
Так зали наповнилися музикою, віршами, образами яскравими, точними, характерними. Такт, стиль, тінь і світло – все закрутилося у вихорі забуття серед святинь на ці кілька годин.