Останніми роками і в нашій державі, і в сусідніх йдуть гарячі дебати з приводу порядку набору абітурієнтів у вищі навчальні заклади. Водночас обговорюються питання підвищення якості підготовки фахівців. Зрозуміло, що якість фахівців залежить від того, які знання матимуть абітурієнти.
У цьому контексті, думається, читачам буде цікаво дізнатися про те, як відбувався прийом до КПІ у минулому, коли тут вчилися ті, хто потім прославив його.
У Залі праць учених КПІ зберігається надзвичайно цікава брошура, яка називається “Довідник для вступаючих до Київського індустріального інституту в 1938 році”. У брошурі розповідається про інститут, його факультети, спеціальності, умови навчання і проживання. Також у ній є розділ “Проведення вступних іспитів”, який наводимо майже повністю.
Наводимо також деякі питання з двох розділів «Програми вступних іспитів», щоб кожний бажаючий має змогу оцінити, чи міг би він навчатися тут у той час, коли тут навчався майбутній академік і президент НАН України Б.Є.Патон.
Проведення вступних іспитів
Вступні іспити до інституту починаються з 1-го серпня і закінчуються 20-го серпня.
Всі, кого приймальна комісія допустила до складання вступних іспитів, поділяються на групи по 30–35 чоловік в кожній.
Всі допущені складають такі письмові іспити:
а) з арифметики і алгебри;
б) з геометрії і тригонометрії;
в) з російської мови;
г) з української мови.
і такі усні іспити:
а) з математики (з усіх розділів);
б) з фізики;
в) з хімії;
г) з російської мови і літератури;
д) з української мови і літератури;
є) з політграмоти;
ж) з одної іноземної мови – англійської, німецької або французької – за бажанням вступаючого.
Спочатку, як правило, всі складають письмові іспити, а потім – усні.
Письмові іспити складають одночасно декілька груп (150–200 чоловік), усні іспити складає кожна група окремо за визначеним розкладом.
На письмових іспитах з математики кожний одержує окремий аркуш з написаним на ньому індивідуальним завданням. Завдання, як правило, складаються з задачі і двох-трьох прикладів.
На письмовий іспит з математики дається три години. На письмових іспитах з російської і української мов дається декілька тем (як правило – одна тема з сучасної радянської літератури, одна – з класичної дореволюційної літератури, одна з західноєвропейської літератури, одна – з громадсько-політичного життя), кожний вступаючий пише твір на одну із тем за власним вибором. На письмовий іспит з кожної мови дається три години. На письмові іспити треба брати з собою ручки; паперу брати не треба: всім вступаючим видається папір з штампом інституту.
Ніяких книжок з собою на письмові роботи брати не можна, на письмову роботу з математики дозволяється приносити лише таблиці логарифмів.
Усні іспити з кожної дисципліни провадить іспитова комісія з декількох чоловік, але кожний вступаючий складає іспит лише одному з членів комісії.
На усних іспитах з російської і української мов обов’язково дається розібрати речення (морфологічно й синтаксично), даються запитання з граматики і правопису, а потім запитання з літератури.
На усному іспиті з математики дають розв’язати окремі приклади, довести ту чи іншу теорему, задачі на побудовання тощо.
На усних іспитах з фізики і хемії кожний вступаючий одержує написане завдання (“білет”), що складається з декількох теоретичних запитань і задачі, і повинен під час обдумування підготувати в письмовій формі відповіді на запитання і докладно розв’язати задачу.
На усному іспиті з іноземної мови кожному вступаючому даються іноземною мовою елементарні запитання, на які треба дати відповіді теж іноземною мовою, після цього треба прочитати і перекласти невеликий уривок, дати відповіді на запитання з граматики і написати певне речення.
Іспит з політграмоти провадиться в формі бесіди в обсязі, визначеному програмою.
На усних іспитах з математики, фізики і хемії кожному вступаючому дається достатній час для обдумування і виконання одержаного завдання: усні іспити з усіх мов і політграмоти провадяться у формі бесіди без одержання попередньо складеного завдання.
З усіх дисциплін іспити провадяться в обсязі, що його визначено з кожної дисципліни у програмах для вступаючих в вузи СРСР 1938 року.
«Програми вступних іспитів»
ПРОГРАМА 3 МАТЕМАТИКИ
1. Арифметика
2. Ознаки подільності чисел на 2, 3, 4, 5 та 9; розкладання чисел на первісні множники, відшукування спільного найменшого кратного та спільного найбільшого дільника.
3. Перетворення звичайного дробу на десятковий і навпаки.
2. Алгебра
3. Цілі алгебричні вирази та дії з ними (включаючи і ділення многочлена на многочлен).
20. Розв’язування показникових і логарифмічних рівнянь. Обчислення складних процентів.
3. Геометрія
6. Поняття про геометричне місце точок. Властивість перпендикуляра, проведеного до відрізка прямої через його середину та властивість бісектриси кута.
20. Пряма, перпендикулярна до площини. Умови перпендикулярності прямої до площини. Теорема про три перпендикуляри.
28. Обчислення поверхонь та об’ємів найпростіших тіл обертання.
4. Тригонометрія
5. Зведення тригонометричних функцій всякого кута до тригонометричних функцій кута гострого.
10. Розв’язування тригонометричних рівнянь.
14. Застосування тригонометрії до розв’язування геометричних дач.
ПРОГРАМА 3 ФІЗИКИ
1. Механіка
1. Складання сил, спрямованих по одній прямій. Складання сил, що діють під кутом одна до одної. Розкладання сили на дві, що діють під кутом... Прості машини. Центр ваги тіла. Види рівноваги тіл, закріплених в одній точці. Умови рівноваги тіла, яке спирається на горизонтальну площину.
9. Закон всесвітнього тяжіння. Залежність ваги тіла від географічної широти.
2. Основні відомості про молекулярно-кінетичну теорію
Подільність речовин. Молекули, зчеплення... Характер руху молекул у газоподібних, рідких і твердих тілах.
3. Рідини й гази
2. Тиск атмосфери. Дослід Торрічеллі. Величина нормального атмосферного тиску. Технічна атмосфера. Ртутний і металічний барометри.
4. Tепло
2. Коефіцієнт лінійного і об’ємного розширення. Особливості розширення води. Зв’язок між лінійним і об’ємним коефіцієнтами розширення. Зміна густини тіла при нагріванні.
3. Кількість тепла. Одиниці для вимірювання кількості тепла. Формула для підрахунку кількості тепла, потрібного для нагрівання тіла.
5. Електрика
2. Електричне поле заряду. Загальне поняття про потенціал... Плоский конденсатор, його будова і призначення.
9. Електромагнітна індукція. Виникнення електрорушійної сили індукції. Дослід Фарадея... Принцип будови динамомашини змінного струму... Принцип будови динамомашини і моторів постійного струму... Телефон.
10. Будова та діяння трансформаторів... Передача електроенергії на віддаль. Котушка Румкорфа.
11. Електричний струм у газах. Катодне проміння, його природа та властивості.
6. Cвітло
3. Закони заломлення світла... Хід пpoменів в призмі і в плоскопаралельній пластинці. Повне внутрішнє відбивання. Граничний кут.
7. Коливання і хвилі. Звук
1. Приклади коливних рухів. Період коливання... Поширення коливань у пружному середовищі. Поперечні і поздовжні хвилі… Залежність між довжиною хвилі, швидкістю поширення хвиль і числом коливань на секунду.
4. Поняття про електромагнітні коливання та хвилі. Період коливання. Швидкість поширення коливань. Довжина хвилі».