Мабуть, ауд. 402-24 ще не бачила такого щільного натовпу, який зібрався тут 2 березня. Члени турклубу КПІ “Глобус” (нинішні і колишні), допитливі студенти й просто цікаві завітали на зустріч з Антоном Кротовим – найвідомішим вільним мандрівником на просторах СНД. Колишній студент МАІ (спеціальність “Прикладна математика”), а нині дослідник і письменник (автор 30 книг), він проїхав автостопом понад 600 тис. км, побував у 86 регіонах Росії (з 89), усіх країнах СНД та близько 40 зарубіжних країнах Євразії й Африки, з яких у 13 (Іран, Пакистан, Індія, Єгипет, Судан, Ефіопія, Кенія, Танзанія, Замбія, Ботсвана, Намібія, Ангола, Афганістан) він був першим російським “автостопщиком”.
Гість розповів про свої подорожі, проекти Академії вільних мандрівників, засновником та президентом якої є, продемонстрував фото та слайди, зроблені в різних куточках планети. Зокрема, проект “Дім для всіх” передбачає безкоштовне проживання всіх бажаючих (протягом 2-3 місяців) у певному місці, обмін досвідом мандрівок, радіальні походи тощо. Цього року Дім працюватиме в Душанбе з 2 серпня.
Багато цікавого почули й побачили присутні. Наведу лише кілька фраз: “Швидкість пересування країною обернено пропорційна витраченим на мандрівку коштам”, “Шість обов’язкових слів для спілкування: безкоштовно, грошей немає, можна, прямо, їсти, спати”, “Гостинність – функція щільності населення”, “Якби вам запропонували за ту ж платню не ходити на роботу, а ви все ж таки виконували б її, значить робота – улюблена”, “Мета подорожей – відчуття людського братства, подвижництво, формування громадської свідомості”, “Будь-яка мрія повинна збуватися. Є плани – беріть календар і позначайте етапи”.
На завершення А.Кротов відповів на численні, іноді досить заковиристі, запитання, дав поради щодо маршрутів та можливих несподіванок, запросив до участі в проектах та побажав усім легких доріг і яскравих вражень.
Коли верстався номер, з’явився коментар Антона щодо його цьогорічних вражень від України: “Стало багато вуличних торгівців – на кожному розі, в переходах, біля метро, в електричках та інших громадських місцях – як на початку 90-х. Україна залишається найдешевшою країною Європи. Квитки на громадський транспорт та їжа значно дешевші, ніж у Росії. У містах помітно збільшується кількість людей, які говорять українською. Очевидно, це пояснюється притоком сільського населення, яке з’їжджається на заробітки. Україна лишається найдемократичнішою країною СНД: весь час у Києві хтось мітингує проти чогось чи когось, від чого в Росії (тим більше в Казахстані, Білорусі, Узбекистані…) давно відвикли. Міліціонери – самозаглиблені особи і не звертають на перехожих (як і на мітингувальників, торгівців тощо) ніякої уваги (жодного разу не перевірили документи у такого бородатого типа, як я). В Україні не вимагають реєстрацію (чи не в єдиній з СНД), країна безвізова для громадян багатих країн. Гарна країна, придатна для життя”.