Молодість – це навчання. Цей, начебто нехитрий афоризм, повною мірою стає зрозумілим лише дорослій людині, коли вона пізнає, що у зрілому віці, не кажучи вже про більш поважні роки, практично неможливо ефективно навчитися чогось нового, опанувати нову професію, іноземну мову, суттєво підвищити свою кваліфікацію. Вона, зріла людина, розуміє, що все це треба робити змолоду, коли ти напористий, здоровий, честолюбний, коли фізіологічні можливості людської пам’яті майже безмежні.
Нинішні часи особливі. Все змінюється швидко – і суспільство, і науки, і люди, і клімат... І студент зараз не той, що був раніше. Сучасний студент НТУУ “КПІ” – це такий, на плечі якого ляжуть важкі проблеми початку третього тисячоліття, який уже в навчальному закладі поставив перед собою життєві довгострокові цілі, зробив усвідомлений професійний вибір, націлився на одержання паралельної другої освіти.
Усе більше роботодавців, від наукових центрів і великих промислових виробництв до суб’єктів малого бізнесу, мають гостру потребу у фахівцях з якісною багатопрофільною освітою, яка дозволяє їм адекватно вирішувати конкретні прикладні завдання.
У сучасному світі, що швидко змінюється, вузькопрофільний спеціаліст змушений поступитися місцем спеціалісту, який є професіоналом багатопрофільного типу.
Друга вища освіта – це не тільки другий диплом, але і якісно новий рівень особистості.
Як показує досвід, у своїй більшості роботодавці дуже позитивно ставляться до тих, хто отримав дві чи більше вищі освіти, – адже зайвих знань не буває! Для них це є показником не тільки високого професійного рівня, але й деяких особистісних характеристик свого підлеглого, як наприклад, цілеспрямованості, працелюбності, здібностей, здатності до навчання. Саме такі риси фахівця цінуються роботодавцем дуже високо і стають основою його успішної кар’єри.
Те, що друга вища освіта не розкіш, а вимушена необхідність, розуміють як дипломовані спеціалісти, так і студенти, адже на ринку праці все більше зростає попит на фахівців з фундаментальною підготовкою відразу з двох спеціальностей. Вони розуміють, що сучасні умови ставлять принципово нові вимоги до рівня фахівців, у зв’язку з чим багато хто з випускників ВНЗ задля успішного вирішення проблем працевлаштування і подальшого кар’єрного росту прагнуть одержати другу вищу високоякісну освіту. Другий диплом здатний збільшити значущість у колегіальному середовищі не тільки лінійного спеціаліста, але й власника підприємства.
Дослідження, проведене фахівцями проекту 2EDU компанії Begin Group, показало, що найчастіше люди замислюються про одержання додаткової освіти у віці від 21 до 25 років (47% респондентів), рідше – у 26 – 30 років (23%). Студенти, що поєднують трудову діяльність з підготовкою у ВНЗ, складають 24%, студенти, що не працюють, – 9%. Наприклад, 40% американських студентів вчаться за дворічними програмами. Більшість студентів (67%) вирішили продовжити навчання з метою розвитку своєї кар’єри вже у ВНЗ, оскільки вважають, що перша вища освіта не дає досить знань і навичок для повноцінного професійного розвитку. Тому студенти і прагнуть поповнити прогалини у знаннях.
Таким чином, на сьогодні вся динамічна молодь зацікавлена у підвищенні рівня своїх знань і професійної компетенції та одержанні додаткових навичок, що дає можливість впевнено дивитися у своє майбутнє.
Це все є реальним завдяки можливості поєднувати отримання якісних знань і другого державного диплома одночасно з денним навчанням.
Відповідно до законодавства України друга вища освіта є платною (відносно недорогою).
Щодо роботодавців, то їх ставлення до другої освіти позитивне лише тоді, коли робітник збирається отримати її, не поєднуючи навчання з роботою. Це значить, що отримання другої освіти паралельно з першою є дуже перспективним для студента. Лише на ранніх етапах розвитку ринку найбільші соціальні шанси отримувала людина, що добре володіла іноземними мовами. Зараз же пріоритети у роботодавців більш чіткі – вони хочуть мати “багатокомпонентних” професійних співробітників, таких, що не тільки глибоко розуміються на своїй справі, але ще й є фахівцями у паралельних, суміжних галузях, інакше кажучи, мають енциклопедичну підготовку.
Таким чином, і студент, і роботодавець чітко розуміють, що їх майбутній союз буде лише тоді найбільш успішним, коли в університетську практику увійде як діюче поняття “паралельна” освіта, тобто така, коли за 5 років навчання випускник виходить з ВНЗ із двома вищими освітами.
На сьогоднішній день в Україні близько 30 тисяч осіб отримують другу освіту і лише, можливо, 5-10 процентів з них отримують паралельну освіту. Причина в тому, що існує дуже мало університетів, які здатні гарантувати повноцінну високоякісну підготовку студентів з другої освіти, не знижуючи якості першої.
Ясна річ, що під паралельною освітою мається на увазі одержання студентом у своєму університеті другого диплома не зі спеціальності, спорідненої “своїй”, – це нагадувало б підвищення кваліфікації у близькій галузі знань (або ж перепідготовку). Паралельна освіта ефективною є саме для розширення кругозору в інших галузях, бо вона розширює можливості першого диплома і, одночасно, полегшує, спрощує отримання другого диплома в іншій, так би мовити, “перпендикулярній” сфері.
Найпопулярнішими вже декілька років залишаються спеціальності фінансово-менеджерського блоку: економіка, фінанси, менеджмент, маркетинг. Для студентів інженерних спеціальностей паралельна підготовка з цих напрямів на рівні другого диплома забезпечує суттєво більшу їх конкурентоспроможність при зайнятті посади і суттєво підвищує їх майбутню професійну віддачу в умовах ринкових відносин. Треба сказати, що економічна освіта на додаток до технічної необхідна для роботи аналітиками або менеджерами у високотехнологічних галузях економіки. Шанси отримати престижну і добре оплачувану роботу у студентів подвоюються.
Аналіз даних досліджень минулих років показав, що серед напрямів навчання незмінно лідирує менеджмент. Отримати освіту у цій сфері хочуть 42% робітників з вищою освітою та 40% студентів. На другому місці за популярністю спеціальність “Фінанси” (29% і 34% відповідно), на третьому – іноземні мови (10% і 24%). Немалий інтерес викликає маркетинг (19% і 20%). Цікаво, що лише п’яте місце у цьому рейтингу займає юриспруденція.
НТУУ “КПІ” завжди фокусував увагу на подальшій долі своїх випускників, їх успіхах, кар’єрі. Університет при відкритті нових навчальних спеціальностей, розробці програм постійно був орієнтованим на необхідну конкурентоспроможність “кпішників” порівняно з випускниками інших ВНЗ, забезпечуючи не лише високу якість знань, але й багатопрофільну підготовку фахівця шляхом паралельного навчання за другою освітою.
Студент КПІ, звичайно ж, розуміє, що навряд чи має сенс відкладати отримання другої освіти на потім, адже рівень заочної (після КПІ) освіти помітно нижчий, ніж паралельної, та й чи буде в майбутньому час для опанування нової професії – не відомо.
Отримання двох спеціальностей за роки навчання – реальне завдання для студента КПІ.