Так називалася Всеукраїнська студентська олімпіада, зорганізована ММІ, що відбулася в НТУУ “КПІ” з 9 по 12 грудня згідно з наказом МОН №1038.
Більш як 10-річний досвід співпраці КПІ з фірмою ФЕСТО – лідером механотроніки у світі – відкриття спеціалізації, участь у міжнародних семінарах і конференціях (у Польщі, Естонії, Німеччині, Литві), у студентських виставках-конкурсах за кордоном та ін. спонукали провідні ВНЗ України об’єднати зусилля і започаткувати власну студентську олімпіаду.
Піврічна робота оргкомітету привела на нинішнє змагання 12 професійно підготованих команд з 9 університетів України. З’їхалися команди з кафедр автоматизації комп’ютерних систем (Дніпропетровськ), механіки (Алчевськ), прикладної гідроаеромеханіки (Суми), технічної механіки і пакувальної техніки (Київ, НУХТ), технічної кібернетики (Севастополь), енергомеханічних систем (Донецьк) та ін.
Олімпійська дистанція складалася з трьох задач по 1,5 години кожна. Їх об’єднало певне практичне спрямування – розробка ланки автоматизованого виробництва, якого саме – всі команди отримали за жеребом. Команді НУХТ припав “Шлюз холодильної камери”, а гості з Алчевська займались “Автоматом з приготування кави”. Перший відрізок треба було подолати засобами пневмоавтоматики, друга частина дистанції супроводжувалась використанням сенсорів і побудовою електрорелейних схем, фінішну пряму утворювала система з керуванням від вільнопрограмованого контролера. На кожному відрізку команди долали три бар’єри: розробляли систему, складали її на універсальному стенді, налагоджували і демонстрували журі, як новостворена система виконує всі умови завдання. Фіксувались і швидкість і якість. Правилами змагань підтримувався жорсткий темп: щойно закінчувався термін етапу, як вимикалось живлення всього обладнання. Тримісячні тренування дались взнаки, дії і ролі всіх гравців кожної команди були вивірені до хвилин і скоординовані до міліметрів. Один складає схему, інший перевіряє вже складену частину, третій уточнює креслення і готує звіт. Уже до обідньої перерви журі побачило кілька десятків автоматизованих систем, які рухались, контролювали тиск, швидкість, зусилля, положення, очікували на порожню тару, відвантажували заповнену, вмикали і вимикали теплову завісу.
Уже наприкінці першого етапу намітилась трійка лідерів, які в підсумку і поділили медалі – це команди КПІ: Альона Кириленко, Андрій Беспалов, Костянтин Бєліков (111,93, керівник – О.С.Ганпанцурова), ДонНТУ: Роман Мануйлов, Ігор Подгорний, Роман Дерябін (62,39, керівник – Т.О.Устименко) та НАУ: Данило Маринець, Андрій Власов, В’ячеслав Радченко (50,19, керівник – Г.Й.Зайончковський). Третє місце НАУ та четверте НУХТ (керівник – М.В.Якимчук) відокремили лише 0,09 бала.
Емоційний підйом командних змагань був відчутний в настрої студентів і впродовж перегонів у особистому заліку. На одному подиху, з втомленого погляду переможців – дуже тяжкому, вони дісталися фінішу: 1-ше місце Євген Тищенко (НУХТ), другим і третім стали вихованці КПІ Олександр Трофименко (ІХФ) та Андрій Беспалов (ММІ). Яскравим доповненням змагань стали спеціальні призи, встановлені фірмою ФЕСТО. Номінацію “Міс Олімпіади” поділили чарівні представниці Севастополя та Києва Олена Попова і Альона Кириленко. “Містером Олімпіади” одноосібно обрали Євгена Тищенка (НУХТ). А в номінації “Найспритніша команда” перемогли студенти кафедри ПГМ Андрій Беспалов, Альона Кириленко і Костянтин Бєліков.
Фірма ФЕСТО, на обладнанні якої тренувались команди і виконували всі завдання, надала не тільки значну технічну допомогу (це дозволило одночасно змагатись 12 командам), але й виготовила справжні медалі – “золоті”, “срібні” і “бронзові”. Кафедра прикладної гідроаеромеханіки та механотроніки підготувала до змагань команду асистентів, розробила конкурсні завдання, перетворила лабораторії на зали для змагань і відзначила кожного учасника підручником з автографами авторів. Тож на переможців з шести університетів чекали грамоти по номінаціях, спеціальні призи. Медалі вручав керівник дидактики ФЕСТО Єгор Парієнко, а підручники з механотроніки олімпійці отримали з рук авторів.
Невеликий проміжок часу не дає можливості сьогодні повною мірою оцінити результати, але атмосфера свята і змагальність безумовно були притаманні цій олімпіаді. Об’єктивну оцінку змаганням дасть майбутнє – якщо перелік університетів та кількість команд наступного року зростуть – матимемо найжаданішу відповідь.