Ця чарівна жінка – молодий викладач-дослідник Марина Михайлівна Шовкалюк – мелодійністю мови може позмагатися з голосом самої весни.
Її знайомство з КПІ теж розпочалося весною. Обираючи виш, довго вагалася, та побачивши студмістечко і чудову старовинну архітектуру першого корпусу, сказала собі: «Навчатимуся саме тут». Потрапила на ТЕФ, який закінчила з відзнакою за спеціальністю «Енергетика». Вибір виявився правильним. У КПІ Марина Михайлівна познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, з яким просиділа за однією партою всі 5 років, потім і працювали разом. Надзвичайно теплі спогади і дружні стосунки залишилися з одногрупниками, адже гр. ТП-52 була дуже сильною, всі досягли успіхів у кар’єрі. І дотепер, якщо треба отримати професійну консультацію, за порадою колишні одногрупники звертаються один до одного.
Наполеглива і цілеспрямована, у 2001 р. Марина Михайлівна отримує диплом (теж з відзнакою) Міжнародного університету фінансів. У 2004-2007 рр. двічі дипломований фахівець навчалась в аспірантурі НТУУ «КПІ» за спеціальністю «Енергетичні системи та комплекси». Після закінчення аспірантури М.М.Шовкалюк стала асистентом кафедри теплотехніки та енергозбереження ІЕЕ. Викладає курс «Експертиза проектів енергопостачання», проводить практичні заняття та лабораторні роботи. Словами вдячності і поваги говорить Марина Михайлівна про свого наукового керівника – зав. каф. ТЕ ІЕЕ д.т.н, проф. Валерія Івановича Дешка, адже саме він спрямовував і підтримував молодого науковця в усіх її наукових пошуках.
Марина Михайлівна отримала ІІ премію в конкурсі науково-дослідницьких робіт серед студентів та молодих учених м. Києва «Інтелект молодих – на службу столиці» за проект «Енергозбереження у ВНЗ м. Києва» (2008 р.). Має наукові публікації, зокрема 12 – тези конференцій, 14 статей у фахових журналах та наукових збірниках, одну монографію (у співавторстві), 7 – методичних вказівок тощо. Як молодий науковець М.М.Шовкалюк брала участь у проектах Британської ради в Україні, працювала над розробкою розділу “Енергозбереження на підприємствах промисловості та житлово-комунального господарства”.
Марина Михайлівна дбає про те, щоб її підопічні отримали якомога більше фахових знань, працює з ними індивідуально, починаючи з 3-го курсу, залучає до наукової роботи на кафедрі. А найбільше захоплення нашої героїні – акваріумні рибки. Хто знає, можливо, у Марини Михайлівни в акваріумі живе золота рибка? Якщо це не так, то нехай ця виконавиця бажань обов’язково з’явиться у молодого науковця, щоб усе задумане Мариною Михайлівною стало здійсненним у цьому році.