Серед плеяди відомих в Україні композиторів, співаків і саксофоністів чільне місце посідає дрогобитчанин Олексій Михайлович Сердюк, творчість якого добре відома студентам і викладачам нашого університету, особливо тим, які побували на лікуванні й відпочинку на Прикарпатті, зокрема в Трускавці.
Олексій Сердюк народився на Харківщині в акторській сім’ї. Після закінчення середньої школи він навчається в музичному училищі, стає професійним музикантом-саксофоністом і одночасно пише музику. Він відбирає для музичного оформлення такі поетичні твори, які б зворушували молоду душу: “На полонину приходив весняний ранок…”, “Ніжно цвіте в Карпатах барвіночок хрещатий…”, “Йшла дівчина до криниці набирать собі водиці…”, “Барвисті сни”.
Всесоюзна популярність до нього прийшла на диво швидко, насамперед завдяки своєрідній “Чарівній бойківчанці”, виконаній і записаній на платівках ансамлем “Самоцветы”. Популярності йому додав і Львівський ВІА “Ватра”, де він виступав як інструменталіст, вокаліст і композитор. Слухачам запам’яталися такі Сердюкові пісні, як “Вір в любов”, “Не треба осені”, “Твій диво-сон”, “Трускавецьке танго”…
Олексій Сердюк має багатогранний талант. Він не лише чудовий композитор естрадних пісень, а й талановитий виконавець як своїх творів, так і пісень інших колег-композиторів. Але разом з тим Олексій Сердюк дуже яскравий і своєрідний саксофоніст, а саксофон, як відомо, не імітує жоден синтезатор, не повторює його, і це вносить у виступи своєрідний колорит і мелодику.
Коли слухаєш Олексія Сердюка як саксофоніста, дивуєшся, який він багатосторонній, яскравий і талановитий, як йому багато дано. Не дивно, що там, де виступає Олексій Сердюк, повно слухачів, особливо молоді.