Народився в 1893 р. на Поділлі. Син лікаря. У 1912 р. закінчив гімназію в Луцьку і почав навчання в Київському університеті. У 1913 р. став студентом Львівської політехніки, а з 1915 р. – Київського політехнічного інституту. Закінчив навчання в 1922 р. у Варшавській політехніці.
Професійну діяльність розпочав цього ж року в Товаристві металевої промисловості у Варшаві, працював заввідділом, потім – заступником директора. Він провадив монтажні роботи моста ім. Понятовського через Віслу (1922–27 рр.), будував залізничні мости через річки Варта в Конині, Біла під Туховом, на лінії Бидгощ – Гдиня і через Дністер у Залещиках, монтував мости в містах Пулави, Влоцлавек, Торунь, Плоцк. Відомі його конструкції на стадіоні у Варшаві, на станціях Варшава і Львів (залізничні козлові крани).
У 1946 р. став директором підприємства, що займалося відбудуванням пошкоджених мостів на Віслі й Одрі. У 1948 р. ця фірма стала відділом державного підприємства “Бетон-сталь”, а керував ним і надалі Є. Помяновський. За його участю здійснювалося будівництво траси Схід-Захід у Варшаві (1949), вугільного пірса порту Щецин (1949), залізобетонних цехів у Новій Гуті поблизу Кракова (1950).
У 1951–68 рр. працював на керівних посадах варшавського підприємства “Мостосталь”. Після виходу в 1967 р. на пенсію продовжував надавати консультативну допомогу цьому підприємству.
На громадських засадах залучався до діяльності Об’єднання польських техніків (з 1924 р.).
Помер у 1968 р. у Варшаві, там і похований.