Наукові вісті НТУУ "КПІ". № 5. 2014

УДК 621.372.061

Візуалізація розподілу поверхневих провідностей методом зон провідності / Сушко І.О., Рибін О.І. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 7–17.

Обґрунтовано використання методу модифікацій для розв’язання прямої задачі електроімпедансної томографії, що являє собою обчислення напруг по обводу контуру фантома при наданих у поточному наближенні розподілах  поверхневих провідностей. Наведено класичний алгоритм розв’язання зворотної задачі електроімпедансної томогра-фії з використанням методу Ньютона–Рафсона, тобто уточнення поверхневих провідностей за результатами аналізу. Описано метод зон провідності для зменшення порядків і часу розрахунків (перехід від розв’язання рівняння порядку 1000 до розв’язання 16 рівнянь 14-го порядку). Подано метод регуляризації за А.М. Тихоновим для вирішення проблеми поганої зумовленості матриці похідних від передаточних опорів по поверхневих провідностях при розв’язанні задачі реконструкції образу в електроімпедансній томографії. Наведено алгоритм швидкої модифікації ітераційного алгоритму регуляризації, який дає можливість розв’язувати задачу за 10–20 кроків замість 1000–1000000 кроків класичного алгоритму. Подано приклади розподілу провідностей реконструйованих образів для фантомів з різними неоднорідностями. Показано доцільність створення класифікатора для оцінки наявності або відсутності неоднорідності порівняно з рівномірним фантомом.

Ключові слова: електроімпедансна томографія, провідність, зони провідності, пряма та зворотна задача, реконструкція образу, метод Ньютона–Рафсона, регуляризація за А.М. Тихоновим, фантом, неоднорідність.

Іл. 4. Табл. 4. Бібліогр.: 32 назви.

УДК 621.577 + 697.1

Ефективність роботи теплового насоса в системі теплопостачання  з використанням теплоти відхідних газів після конденсаційного котла Безродний М.К., Притула Н.О. – 4 –  5 – 18–23

Визначено термодинамічну ефективність теплонасосної схеми гарячого водопостачання з використанням теплоти відхідних газів після конденсаційного котла. Встановлено, що існує оптимальний ступінь охолодження димових газів у випарнику теплового насоса (ТН), якому відповідає максимальний питомий корисний ефект, отриманий від утилізації теплоти відхідних газів за допомогою ТН з урахуванням затрати роботи на привід компресора ТН. Отримано залежність оптимального ступеня охолодження продуктів згорання природного газу у випарнику ТН від температури води на вході до конденсатора ТН у діапазоні 10–35 °С і температури води в системі гарячого водопостачання у діапазоні 45–55 °С. Забезпечення оптимального ступеня охолодження димових газів у випарнику ТН дає можливість отримати максимальний питомий корисний ефект від утилізації низькотемпературної скидної теплоти відхідних газів конденсаційного котла за допомогою ТН з урахуванням затрат енергії на привід компресора ТН.

Ключові слова: тепловий насос, гаряче водопостачання, конденсаційний котел, відхідні гази, оптимальна температура, максимальний питомий корисний ефект.

4 10

УДК 621.433

Порівняльний аналіз моделей теплообміну в циліндрі стаціонарного газового двигуна 11ГД100М / Марченко А.П., Осетров О.О., Кравченко С.С. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 24–31.

Досліджено та математично змодельовано процес теплообміну в циліндрі стаціонарного газового двигуна з форкамерно-факельним запалюванням збіднених паливоповітряних сумішей та якісним регулюванням потужності. При дослідженні теплообміну в циліндрі газового двигуна проаналізовано складники внутрішнього теплового балансу, визначені за результатами експериментальних досліджень. Показано, що теплообмін у циліндрі двигуна 11ГД100М має відмінні риси порівняно з відомими бензиновими, газовими та дизельними двигунами. Виконано аналіз температурного стану деталей камери згоряння двигуна 11ГД100М. За результатами експериментальних даних отримано емпіричні залежності середньої температури стінки циліндра від геометричних та режимних параметрів. Проаналізовано відомі емпіричні і напівемпіричні моделі визначення коефіцієнта тепловіддачі. За результатами аналізу внутрішнього теплового балансу обґрунтовано вибір моделі теплообміну для використання в газовому двигуні 11ГД100М. Показано, що для розрахунку тепловіддачі в досліджуваному двигуні найбільшу точність забезпечує використання математичних моделей В. Аннанда та Г.Б. Розенбліта.

Ключові слова: газовий двигун, форкамерно-факельне запалювання, внутрішній тепловий баланс, температура стінки, теплообмін, коефіцієнт тепловіддачі.

Іл. 5. Табл. 4. Бібліогр.: 13 назв.

УДК 621.311

Ідентифікація низькочастотних коливань на основі синхронізованих векторних вимірів / Яндульський О.С., Мацейко В.В. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 32–38.

Розглянуто актуальні питання дослідження низькочастотних коливань потужності в Об’єднаній електроенергетичній системі України в умовах впровадження сучасних систем моніторингу перехідних режимів. Розроблено алгоритм ідентифікації домінуючих низькочастотних коливань через обробку синхронізованих вимірів режимних параметрів з пристроїв систем моніторингу перехідних режимів методом спектрального аналізу. Розраховано основні характеристики виявлених коливань. Достовірність та адекватність запропонованого алгоритму перевірено зіставленням результатів розрахунків з традиційним розрахунком коливальних властивостей енергосистем методом модального аналізу в програмному середовищі Power Factory фірми DigSilent. Наведені практичне застосування алгоритму ідентифікації й аналіз основних властивостей низькочастотних коливань перетоків активної потужності по міждержавних та внутрішніх перетинах при виникненні значних збурень у систе- моутворювальній мережі Об’єднаної електроенергетичної системи України. Для випадку каскадної аварії на Вуглегірській ТЕС наочно відображено рівень небезпеки ідентифікованих коливань з точки зору недостатнього демпфування виявлених коливань та можливого порушення коливальної стійкості енергосистеми.

Ключові слова: низькочастотні коливання, система моніторингу перехідних режимів, спектральний аналіз, модальний аналіз, демпфування.

Іл. 4. Табл. 2. Бібліогр.: 10 назв.

УДК 519.8

Оптимізаційні моделі й алгоритми для мережевих задач розподілу ресурсів / Александрова В.М., Кірік О.Є. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 39–45.

Запропоновано ефективні алгоритми нелінійного програмування для задач розрахунку мереж, а також побудовано нові мережеві моделі для визначення оптимальних пото- ків і розподілу ресурсів. Розглянуто задачі з нелінійними цільовими функціями загального вигляду та мережевою структурою обмежень, що дало змогу охопити єдиним підходом достатньо широкий спектр мереж. Для розрахунків застосовано модифікації добре відомих методів нелінійного програмування. Запропоновані методи першого порядку  зіставні за швидкістю збіжності з методами послідовного квадратичного програмування за рахунок ефективного алгоритму розв’язання допоміжних квадратичних задач та зручної процедури обчислення крокового множника. Проаналізовано та чисельно протестовано серію моделей задач розподілу ресурсів, що враховують замовлення споживачів, змінну продуктивність джерел постачання та наявність тимчасових сховищ продукту. Порівняння результатів розрахунку прикладних задач із застосуванням стандартного пакета Solver та спеціально створеної комп’ютерної програми за методом лінеаризації Б.М. Пшеничного продемонструвало можливість зменшення кількості ітерацій у процедурах одного порядку в декілька разів. Побудовані моделі та алгоритми оптимізації потокорозподілу дають змогу створювати ефективні інформаційно-аналітичні системи для оптимального керування функціонуванням мережевих розподільчих систем.

Ключові слова: задачі розподілу потоків, мережеві моделі, методи нелінійного програмування, алгоритми оптимізації.

Іл. 5. Бібліогр.: 8 назв.

УДК 519.766.4

Оптимізація стратегій перестрахування з використанням системи підтримки прийняття рішень / Бідюк П.І., Кожухівська О.А., Поліщук В.Ю. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 46–54.

Мета роботи полягає у дослідженні існуючих підходів до перестрахування, спрямованому на моделювання розподілу і мінімізацію ризику страхового портфеля, а також формування стратегії його оптимального перестрахування з використанням системи підтримки прийняття рішень (СППР). Запропоновано метод знаходження оптимальної стратегії перестрахування. Для цього вибрано статистичні моделі, що відповідають структурі, розміру та кількості збитків страхового портфеля, а також побудовано імітаційну модель сукупного страхового збитку. При знаходженні варіан-та оптимального перестрахування враховано залежність  коефіцієнта навантаження від форми перестрахування. Коефіцієнт навантаження враховано при розрахунку премії, а при порівнянні різних форм перестрахування використано однакові значення цього коефіцієнта. Виконано числове дослідження залежності оптимальної форми перестрахування від змінного коефіцієнта навантаження. Встановлено, що при врахуванні змінного коефіцієнта навантаження за певних значень капіталу, яким готова ризикнути страхова компанія, варіант stop-loss дає гірші результати, ніж інші форми перестрахування. Розроблено архітектуру, функціональну схему, а також програмне забезпечення СППР для розв’язання задачі оптимізації перестрахування (програмна платформа C#). Проілюстровано функціонування СППР, яка може забезпечити бізнес-аналітика критеріями для керівництва при прийнятті рішення стосовно вибору форми перестрахування страхового портфеля.

Ключові слова: моделювання у перестрахуванні, оптимізація перестрахування, коефіцієнт навантаження, система підтримки прийняття рішень, вибір стратегії перестрахування.

Іл. 3. Бібліогр.: 7 назв.

УДК 004.032.26:004.93

Удосконалення продуктивності двошарового персептрона  у класифікації 26-ти спотворених поворотами монохромних 60 ´ 80-зображень через навчання на повернутих зображеннях з піксельними спотвореннями / Романюк В.В. //  Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 55–62.

Випробовується двошаровий персептрон у класифікації об’єктів, спотворених поворотами, на прийнятному відсотковому рівні помилок класифікації. Моделлю об’єкта виступає літера англійського алфавіту, що являє собою монохромне зображення формату 60 ´ 80. Навчання двошарового персептрона ні на зображеннях з піксельними спотвореннями, ні на зображеннях, спотворених поворотами, не робить його здатним класифікувати на задовільному рівні. Отже, у класифікації зображень, спотворених поворотами, продуктивність двошарового персептрона могла би бути поліпшена через навчання за умови модифікації спотворень. Як модифіковані спотворені зображення для навчальної множини пропонується суміш зображень, спотворених поворотами, та зображень з піксельними спотвореннями. Відповідно, навчальна множина формується з повернутих зображень з піксельними спотвореннями на основі шаблону 26-ти алфавітних літер. Підвищення продуктивності проявляється тоді, коли через двошаровий персептрон пропускається значно більше навчальних вибірок. Це неодмінно збільшує час навчання, але натомість двошаровий персептрон може класифікувати і зображення з піксельними спотвореннями, і повернуті зображення з піксельними спотвореннями. До того ж у класифікації об’єктів розглянутого середнього формату навчений двошаровий персептрон приблизно у 35 разів швидший за неокогнітрон.

Ключові слова: автоматизація, класифікація об’єктів, неокогнітрон, персептрон, монохромні зображення, піксельні спотворення, поворот, спотворення поворотами, навчальна множина, відсотковий рівень помилок класифікації.

Іл. 10. Бібліогр.: 11 назв.

УДК 681.518.25

Вдосконалення методу ітеративної класифікації з включення відхилених заявок у кредитному скорингу / Солошенко О.М. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 63–69.

Вдосконалено метод ітеративної класифікації з включення відхилених заявок у кредитному скорингу. Методика реалізації полягає у використанні частково класифікованих даних та узагальненні логістичної регресії. На першому етапі запропоновано метод перерахунку ваг значення змінної та значення інформації, використовуючи відхилені заявки на отримання кредиту. Продемонстровано процес включення відхилених заявок в аналіз прогностичної сили характеристик, забезпечуючи альтернативний і покращений процес дискретизації неперервних змінних. На другому етапі запропоновано метод включення уточненого показника ваги значення змінної та частково класифікованих відхилених заявок у процедуру логістичної регресії. На завершальному етапі подано загальний метод ітеративної оцінки ймовірностей, використовуючи підхід покращеної логістичної регресії. Результатами дослідження є суттєве вдосконалення методу ітеративної класифікації та розширення можливостей використання логістичної регресії. Як висновки наведено переваги перед класичним методом ітеративної класифікації, зокрема ймовірнісна дуальність відхилених заявок.

Ключові слова: кредитний скоринг, аналіз відхилених заявок, логістична регресія, вага значення змінної, значення інформації, частково класифіковані дані, дослідження даних, бінарна класифікація, метод ітеративної класифікації.

Іл. 2. Бібліогр.: 8 назв.

УДК 621.923.6:621.318.4:621.002.3

Вплив технологічних факторів алмазного хонінгування на параметри шорсткості і точності поверхонь композитних підшипників ковзання поліграфічних машин / Гавриш А.П., Киричок П.О., Роїк Т.А., Віцюк Ю.Ю // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 70–75.

Наведено результати дослідження впливу процесу алмазного хонінгування на параметри шорсткості і точності поверхонь підшипників ковзання з нових високолегованих сплавів, які синтезовані з відходів інструментальних сталей, призначених для роботи у високошвидкісних друкарських машинах. Показано, що результати алмазного хонінгування поверхонь оброблення істотно залежать від низки технологічних факторів: структури алмазного інструмента, параметрів режимів різання, зернистості алмазних хонінгувальних брусків та типу зв’язки інструмента. Зазначено, що фінішне значення параметрів шорсткості і точності робочих поверхонь підшипників ковзання залежить від величини перерізу стружки та взаємодії силового і температурного факторів, які одночасно виникають у зоні різання алмазного зерна хонінгувального інструмента. Розроблено рекомендації для промисловості з вибору алмазних хонінгувальних головок і режимів різання, які відповідають вимогам до якості поверхонь оброблення високошвидкісних підшипників ковзання ротаційних поліграфічних машин.

Ключові слова: нові композиційні сплави, якість поверхонь, алмазний інструмент, процес хонінгування, режим різання, поліграфічна машина.

Іл. 5. Табл. 2. Бібліогр.: 12 назв.

УДК 669.184.244.66.012.1

Керування киснево-конвертерною плавкою в замкненому режимі / Богушевський В.С., Жук С.В., Бондаренко Є.К., Капусняк О.О. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 76–83.

Робота виконувалася з метою підвищення ефективності киснево-конвертерної плавки завдяки побудові системи замкненого керування. Створення моделей киснево-конвертерної плавки здійснювалося на основі комбінованого методу моделювання, який включає детермінований, ймовірнісний та евристичний підходи, методів автоматичної класифікації і позитивного досвіду попереднього керування. Розроблена замкнена система включає в себе статичну, динамічну і замкнену моделі керування киснево-конвертерним процесом виробництва сталі. Статична модель забезпечує розрахунок параметрів плавки до початку процесу, динамічна – розрахунок швидкості зневуглецювання, зміни температури та швидкості вигорання домішок під час продувки. Розроблена замкнена система керування проходила адаптацію в умовах 160-тонних конвертерів ПАТ “АрселорМіттал, Кривий Ріг”. Економічний ефект від впровадження системи керування конвертерною плавкою досягається за рахунок випуску плавок по заданих марках сталі, підвищення виходу придатного, покращення якості продукції, економії часу та матеріалів. Замкнена система керування забезпечує параметри для оптимального керування процесом.

Ключові слова: конвертер, продувка, модель, керування, замкнена система.

Іл. 2. Бібліогр.: 15 назв.

УДК 621.785

Дифузійні покриття за участю титану, алюмінію та кремнію на сталі 12Х18Н10Т / Хижняк В.Г., Аршук М.В., Дацюк О.Е. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 84–88.

Отримано та досліджено закономірності формувань багатошарових дифузійних покриттів після комплексного насичення титаном, алюмінієм і кремнієм на сталі 12Х18Н10Т для підвищення жаростійкості. Показано можливість отримання титаноалюмосиліційованих шарів на сталі 12Х18Н10Т порошковим методом у контейнерах з плавким затвором за умов зниженого тиску при температурі 1050 °С упродовж чотирьох годин. Як вихідні компоненти було використано порошки титану, алюмінію, кремнію, оксиду алюмінію, хлористого амонію. Досліджено фазовий і хімічний склади, структуру та мікротвердість отриманих покриттів. Для титанованих і титаноалітованих покриттів фазовий склад зони сполук складається з Ti4Fe2O, Fe2Ti, ТіС та перехідної зони, а для титаноалюмосиліційованих з Ti3(Al,Fe), (Fe,Al,Ni)2Ti, (Fe,Al,Ni)Ti, Ti(C,N,O) та перехідної зони. В титаноалюмосиліційованому покритті вміст кремнію в зоні сполук у шарі Fe2Ti досягає 1,5 % по масі, а в перехідній зоні біля границі із зоною сполук – 1,2 % по масі. Під час окислення отриманих покриттів відбувається деградація фазового складу та структури. Жаростійкість сталі 12Х18Н10Т з титаноалюмосиліційованим покриттям зростає в чотири рази порівняно зі сталлю без покриття.

Ключові слова: сталь 12Х18Н10Т, порошковий метод, дифузійні покриття, титанування, титаноалітування, титаноалюмосиліціювання, мікротвердість, жаростійкість, пористість.

Іл. 2. Табл. 1. Бібліогр.: 11 назв.

УДК 620.22:620.187.22:543.442.3

Формування структури і фазового складу еквіатомних сплавів системи Cu–Ni–Al–Fе–Cr під час механічного легування / Юркова О.І., Чернявський В.В., Кравченко О.І., Кальян Б.А. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 89–95.

Нанокристалічні високоентропійні сплави еквіатомного складу системи Cu–Ni–Al–Fе–Cr від двокомпонентного сплаву CuNi до п’ятикомпонентного сплаву CuNiAlFеCr синтезовані методом механічного легування (МЛ). Методом рентгеноструктурного аналізу досліджено перебіг фазових та структурних перетворень під час формування серії сплавів системи Cu–Ni–Al–Fe–Cr у процесі МЛ при додаванні компонентів порошкових сумішей у послідовності Cu, Ni, Al, Fe та Cr. У подвійному CuNi-сплаві формується твердий розчин із гранецентрованою кубічною структурою в нанокристалічному стані, тоді як у CuNiAl, CuNiAlFe та CuNiAlFeCr сплавах утворюється нанокристалічний твердий розчин з об’ємноцентрованою кубічною структурою, яка наприкінці МЛ стає рентгеноаморфною. Утворення вторинних інтерметалідних фаз не виявлено. Встановлено послідовність розчинення компонентів вказаної системи в процесі МЛ та показано, що швидкість розчинення корелює з температурою плавлення елементів сплаву завдяки її впливу на їх дифузію у твердому стані.

Ключові слова: високоентропійні сплави, механічне легування, рентгенівський аналіз, структура, фазовий склад, дифузія.

Іл. 4. Табл. 5. Бібліогр.: 20 назв.

УДК 621.384.3

Удосконалення розрахунку мінімальної роздільної різниці температур медичного тепловізора / Ахмед Малік Лазім Аль-Мзіраві, Колобродов В.Г., Микитенко В.І. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 96–100.

Робота присвячена підвищенню точності методу визначення мінімальної роздільної різниці температур (МРРТ) тепловізійних систем за рахунок удосконалення моделі візуального сприйняття термографічних зображень оператором. Розглянуто алгоритм отримання рівняння для розрахунку МРРТ, в основі якого лежить більш достовірна апроксимація модуляційної передавальної функції зорової системи, що запропонована Шульцем. Отримано новий вираз для коефіцієнта ширини смуги для апроксимації Шульца, який не залежить від кутового розміру штриха міри Фуко. Отримано удосконалене рівняння для розрахунку МРРТ, аналіз якого показав, що воно збігається з відомими рівняннями для певного кутового розміру штриха міри Фуко. Встановлено межі достовірності цього рівняння в області просторого інтегрування зорової системи від 1 до 5,7 кут. мінути. Розглянуто приклад розрахунку МРРТ для тепловізора Thermal Eye TSC. Отримано аналітичні рівняння для розрахунку МРРТ за апроксимацій Шульца і Ллойда, які різняться між собою. Встановлено їх рівність для кутового розміру пікселя мікроболометричної матриці 0,71 мрад.

Ключові слова: медичний тепловізор, мінімальна роздільна різниця температур, модуляційна передавальна функція зорової системи.

Іл. 4. Бібліогр.: 6 назв.

УДК 577.169:611.814

Модель площинного розподілу джерел тепла для багатоканальної матриці сенсорів кисню / Котовський В.Й., Джеже-ря Ю.І., Довженко О.П., Грищук А.М. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 101–105.

Транскутанна полярографія є одним з найбільш об’єктивних неінвазивних методів оцінки стану капілярного кровоплину і мікроциркуляції завдяки контролю парціального тиску кисню в підшкірних тканинах. На результати досліджень впливають такі загальні чинники, як вміст кисню в навколишньому середовищі, адекватність центральної гемодинаміки хворого, наявність порушень транспортної функції крові, патологія легеневої системи та місцеві чинни-          ки (порушення місцевої мікроциркуляції, набряк тканин, виражений капілярний спазм і т.ін.). Для проведення досліджень, як правило, використовуються одноканальні газоаналізатори. Підвищення інформативної цінності біомедичних досліджень можливе за рахунок застосування як первинного чутливого елемента багатоканальної растрової матриці сенсорів кисню. Використання подібних матриць дасть можливість отримувати інформацію in vivo про розподіл парціального тиску кисню з поверхні шкірного покриву людини, більш повно оцінювати його функціональний стан і в динаміці контролювати вплив можливих лікувальних заходів. У статті проведено аналіз впливу джерел тепла на розподіл температурного поля багатоканальної растрової матриці сенсорів кисню як головної складової частини її функціонування і визначено оптимальну конфігурацію таких джерел.

Ключові слова: парціальний тиск кисню, транскутанний сенсор, матриця сенсорів кисню.

Іл. 3. Бібліогр.: 12 назв.

УДК 615.84:615.472.03:615.847.8

Тепловізійне дослідження розподілу температури міокарда Данілова В.О., Шликов В.В. – 4 – 5 – 106–111

Проведено порівняльний якісний аналіз термограм міокарда, отриманих за допомогою термографа в спектральному діапазоні 8–14 мкм. Виконано кількісне оцінювання точності вимірювання температури міокарда, що залежить від температури навколишнього середовища. На основі запропонованого підходу до аналізу термограм міокарда досліджено термоаномальні зони на поверхні міокарда, що дають чітке уявлення про розподіл внутрішньої температури та рівні мікроциркуляції в міокарді та судинах. Розробка методу потребує використання засобів інфрачервоної термографії, які дають можливість реєструвати температуру серця і виявити взаємозв’язок між електромеханічними характеристиками міокарда за даними електрокардіографії та коливаннями температури на поверхні міокарда. Спосіб отримання графічного зображення теплових портретів міокарда для відкритого серця дає змогу контролювати температуру операційної зони при операціях на серці. Розроблений комплексний підхід до дистанційного контролю температури дав можливість контролювати рівномірність температурного захисту, визначити рівень охолодження в різних температурних зонах, значно підвищити безпеку контрольованого припинення кровообігу в життєво важливих органах.

Ключові слова: термограма, міокард, розподіл температури, судинні патології.

Іл. 7. Бібліогр.: 11 назв.

УДК 535.241.62

Метрологічний аналіз кульових фотометрів для вимірювання світлового потоку світлодіодів / Міхеєнко Л.А., Коваленко А.В. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 112–118.

Проведено порівняльний метрологічний аналіз на основі математичних моделей трьох конструкцій кульових фотометрів для вимірювання потоку світлодіодів. Кожна модель враховує основні конструктивні параметри фотометра, типові значення яких використано при розрахунках. Показано, що для заданих вихідних умов найбільший вклад у сумарну похибку для схем зі світлодіодом на стінці та в центрі сфери вносить нестабільність коефіцієнта відбиття покриття сфери, а для схеми зі світлодіодом перед вхідною діафрагмою сфери при вимірюванні повного потоку найбільший вклад вносить нестабільність відстані до діафрагми. В цілому найвищу точність мають вимірювання повного потоку за схемою зі світлодіодом у центрі сфери, дещо нижчу – за схемою зі світлодіодом на стінці сфери, і найнижчу – зі світлодіодом перед вхідною діафрагмою сфери. Дано обґрунтовані рекомендації щодо оптимального практичного застосування кожної зі схем. Також для всіх схем наведено залежності сумарної відносної похибки від первинних похибок основних конструктивних параметрів, які можна використовувати для вибору оптимальної схеми фотометра та підбору оптимальних значень конструктивних параметрів.

Ключові слова: метрологія, оптична радіометрія, фотометрія, вимірювання потоку світлодіодів.

Іл. 5. Табл. 3. Бібліогр.: 12 назв.

УДК 681.758

Граничні характеристики когерентного оптичного спектроаналізатора / Тимчик Г.С., Нгуєн К.А., Колобродов М.С. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2014. – № 5. – С. 119–123.

Розглянуто вплив розмірів і параметрів компонентів системи когерентного оптичного спектроаналізатора на ефективність його роботи. Одними із критеріїв оцінки якості роботи спектроаналізаторів є роздільна здатність та просторова смуга пропускання. Відповідно, в роботі досліджується залежність граничних характеристик від зміни параметрів компонентів системи когерентного спектроаналізатора. Розглянуто вплив аберацій Фур’є-об’єктива і геометричних  розмірів ПЗЗ-матриці на спектральну роздільну здатність та смугу пропускання в схемі когерентного спектроаналізатора, коли вхідний транспарант розміщений у передній фокальній площині Фур’є-об’єктива. Як вхідний транспарант був вибраний круглий отвір. Отримано вирази, що показують залежність граничних характеристик від розмірів компонентів системи при використанні матричного приймача випромінювання великого формату. В наведеному прикладі показано, що більші розміри матриці дають змогу отримати вищу роздільну здатність та більшу смугу пропускання приладу.

Ключові слова: когерентний спектроаналізатор, роздільна здатність, просторова смуга пропускання, функція розсіювання точки.

Іл. 2. Бібліогр.: 5 назв.

УДК 546.18+54.183

Особливості сорбції фосфатів гідратованими оксидами елементів III й IV груп Ліснича Т.В., Теріковська Т.Є., Вислогузова Н.М., Кириллов С.О. – 4 –  5 – 124–129

Методами співосадження з водних розчинів синтезовано бінарні суміші, які містять гідратовані оксиди титану, алюмінію, лантану та церію з різним співвідношенням компонентів. Фізико-хімічні властивості були охарактеризовані із залученням рентгенівської дифрактометрії, скануючої електронної мікроскопії, ІЧ-спектроскопії, порометрії і потенціометричного титрування. Вивчено сорбційну активність бінарних сумішей відносно фосфат-йонів. Синтезовані суміші характеризуються мезопористою структурою з розміром пор 1–3,2 нм та питомою поверхнею 242–432 м2/г. З використанням ІЧ-спектроскопії знайдено, що механізм вилучення фосфатів лантанвмісними матеріалами з водних розчинів протікає як аніонообмінний процес за участі гідроксильних груп. Відповідно до даних потенціометричного титрування, досліджені бінарні системи є амфолітами. Найбільшу об’ємну ємність має система Al(OH)3–La(OH)3, у якій кількість здатних до обміну протонів становить близько 9 ммоль/г у кислому та 6 ммоль/г у лужному середовищах. Максимальне значення сорбційної ємності відносно фосфат-йонів становить 522,5 мг/г (при pH » 2,5) для системи Al(OH)3–La(OH)3 та 294,5 мг/г (при pH » 9) для системи Al(OH)3–Ce(OH)4.

Ключові слова: сорбція, фосфати, гідроксид титану, гідроксид лантану, гідроксид алюмінію, гідроксид церію.

Іл. 9. Табл. 1. 10