Шановні учасники та гості сесії професорсько-викладацького складу університету, дозвольте привітати вас з 33-ю річницею незалежності України та 126-ю річницею від дня заснування КПІ.
Протягом усього періоду незалежності нашої держави колектив університету демонстрував патріотизм і незламність, державницьку позицію та професіоналізм. І сьогодні університет спрямовує свої зусилля для досягнення нашої спільної перемоги. Колектив Київської політехніки не стоїть осторонь боротьби за свободу та незалежність у кровопролитній війні, що триває вже 11-й рік. Наша довічна вдячність і шана політехнікам, які боролися і борються за свободу та незалежність. Ми також вдячні Силам оборони України за можливість вчитися та навчати, проводити наукові дослідження.
Минулий рік став важливим та визначальним для університету. З одного боку, колектив відзначив 125 років від дня заснування КПІ, підбивши підсумки свого поступу та визначивши перспективи на подальші роки. З іншого – життя університету протягом кількох останніх місяців було пов'язане з організацією та проведенням виборів ректора. Важливо, що процедури організації виборів та голосування мали прозорий та демократичний характер. Представлені кандидатами програми відображали різні візії майбутнього розвитку університету, які в чомусь перетиналися та іноді доповнювали одна одну. Вкотре хочу подякувати колективу за висловлену довіру і підтримку. У свою чергу, буду робити все залежне від мене, щоб її виправдати. За результатами виборів оновлено керівну команду університету, призначено нових проректорів, які беруть на себе відповідальність за результати роботи за своїми напрямами. Відповідно до чинного законодавства, у контракті ректора наводяться цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких він повинен забезпечити у визначені строки. Водночас, серед вимог до керівника є і запровадження системи ключових показників ефективності у контрактах проректорів, деканів факультетів, директорів навчально-наукових інститутів, завідувачів кафедр.
Останні роки були непростими, починаючи з роботи в умовах коронавірусної пандемії та закінчуючи функціонуванням університету в умовах війни. Завдяки злагодженим діям усієї спільноти київських політехніків, розумінню ситуації і, подекуди, самопожертви було збережено безперервність освітнього процесу і стабільну діяльність університету. Проте виклики і загрози, які стоять перед нами сьогодні, вимагають ще більшої концентрації зусиль і нових управлінських рішень. Нам треба встояти і рухатися вперед у нестабільному, невизначеному, складному та неоднозначному світі з дедалі більш конкурентним глобальним ландшафом. Серед викликів слід виділити:
- зміну характеру воєнного протистояння, яке за 2 останні роки трансформується у широке використання технологій безпілотних, роботизованих, гіперзвукових систем, проведення кібероперацій;
- все більшу залежність економіки України від зовнішньої фінансової допомоги у зв'язку з руйнуванням значної частини економічного потенціалу;
- загрози зменшення бюджетного фінансування університетів;
- міграційні процеси, відтік молоді за кордон та інші.
Саме тому варто сконцентрувати увагу на завданнях, вирішення яких сприятиме забезпеченню сталого розвитку університету та зміцненню його лідерських позицій. Окремі з них озвучувались і в період виборчої кампанії. Йдеться про:
- забезпечення сталості, безперервності, інклюзивності та належної якості освітнього процесу;
- активне залучення і використання технологій штучного інтелекту не лише в освітньому процесі, але й у процесах прийняття управлінських рішень;
- розширення партнерства, зокрема і міжнародного, через якісне покращення бази стейкхолдерів, зміни умов співробітництва;
- трансформацію усталених підходів до здійснення освітнього процесу, що передбачає використання інноваційних технологій у навчанні та викладанні;
- продовження вектора сприяння розвитку оборонно-промислового комплексу України;
- диверсифікацію джерел фінансування через розширення переліку надання послуг, трансфер інновацій та активізацію донорської допомоги;
- відновлення престижності та статусності інженерного фаху в країні;
- активне формування культури академічної доброчесності;
- подальшу цифровізацію освітніх та управлінських взаємодій.
Вирішення цих завдань потребує мобілізації зусиль колективу усього університету та готовності управлінської команди брати на себе ініціативу й відповідальність.
Шановні колеги! Результати діяльності університету протягом попередніх періодів частково можна оцінювати на основі підсумків вступної кампанії.
Прийом студентів 2024 року вже втретє проходив в умовах правового режиму воєнного стану. Порівняно з попереднім роком загальна кількість вступників дещо зменшилася. Так, кількість заяв, поданих вступниками на бакалаврат по країні, в середньому скоротилася на 9,2%. Зменшення кількості заяв здебільшого торкнулось саме технічних закладів вищої освіти, та менше – класичних університетів. Зрештою, це призвело до зменшення кількості рекомендованих вступників на бюджет. Першочергово це відбулося за рахунок спеціальностей соціогуманітарного блоку – права, економіки, менеджменту, маркетингу, філології, публічного управління. За окремими технічними спеціальностями також суттєво скоротився набір на бакалаврат, зокрема за спеціальністю "Електронні комунікації та радіотехніка" на ІТС та "Хімічні технології та інженерія" на ХТФ. Серед факторів, які вплинули на це, можна виокремити: скорочення кількості державного замовлення по країні у середньому на 20-30%, а на деяких спеціальностях – у 2 або навіть в 4 рази; зменшення кількості заяв від вступників та недостатня профорієнтаційна робота.
Незважаючи на це, можна констатувати, що КПІ залишився лідером серед усіх закладів вищої освіти за кількістю рекомендованих вступників на бюджет першого (бакалаврського) рівня – 3333. Варто відзначити, що університет долучився до пілотного проєкту отримання державних грантів для компенсації студентам частини витрат при навчанні за контрактом.
Аналізуючи загальні тенденції по країні, викликає занепокоєння вже кількарічне падіння кількості тих, хто складає НМТ з дисциплін, що є принципово важливими для інженерних спеціальностей. Так, з-поміж 231 тис. цьогорічних випускників, на складання фізики зареєструвалися тільки 7 877, хімії – 3 399 вступників. Ситуація є майже критичною, а отже наше завдання полягає в тому, щоб змінити суспільне знецінення технічних спеціальностей. Повоєнна відбудова вимагатиме фахівців з різних галузей, зокрема енергетики, прикладної механіки, матеріалознавства, авіаційної інженерії, хімічної інженерії, біотехнологій та багатьох інших. Зрозуміло, що такі наукомісткі спеціальності не можуть обійтися без знання тієї самої фізики.
Вступна кампанія до магістратури в 2024 році також зазнала змін, які суттєво торкнулися нашого університету. Загалом, кількість заяв до магістратури збільшилася в 2024 році в усіх закладах. У той же час, значне збільшення кількості поданих заяв не вплинуло на кількість рекомендованих вступників на місця державного замовлення. У підсумку, в 2024 році було рекомендовано 1755 вступників з 1877 можливих місць державного замовлення (93,5%)
Для нас як університету дослідницького типу важливо поповнювати корпус науковців молодими дослідниками. У цьому році набір до аспірантури був пов'язаний з певними перипетіями: спочатку було встановлено граничний бал допуску ЄВІ з іноземної мови, потім це було скасовано і встановлено граничний бал тесту загальних навчальних компетентностей, водночас було призупинено набір на денну форму за контрактом, а пізніше – подвоєно кількість бюджетних місць у порівнянні з минулим роком. Загальна конкурсна ситуація в аспірантуру на денну форму по університету складає близько 2,5 заяв на 1 місце. Вступні випробування до аспірантури пройдуть на початку вересня.
Як показала цьогорічна вступна кампанія, а в майбутньому це буде ще помітніше, особливу увагу слід приділити профорієнтаційній роботі зі шкільною молоддю. Протягом усього минулого навчального року активно проводилися профорієнтаційні заходи: Дні відкритих дверей КПІАбітFest, День вступника, Інженерні школи KPISchool, а також понад 60 факультетських заходів. Інтенсивно використовувалися інформаційні інструменти – Телеграм-канали, сайти та соціальні мережі. Але вже тепер розуміємо, що в майбутньому є необхідним посилення уваги на зовнішню рекламну складову, особисте спілкування зі школярами та залучення до цього студентської молоді. Ймовірно є необхідність створення іміджевого освітнього центру, який буде забезпечувати професійне рекламне і маркетингове супроводження вступних кампаній у медіа, соцмережах, а на факультети покладатиметься тільки проведення безпосередніх профорієнтаційних заходів.
Шановні колеги! Нинішнього року, як і торік, освітній процес в КПІ буде здійснюватися у змішаному режимі. Пропозиції підрозділів щодо осіннього семестру були опрацьовані та заплановані в розкладах. У весняному семестрі 2024-2025 навчального року кількість освітніх компонент, за якими здійснюватиметься підготовка в очному режимі, має зрости. Це важливо з огляду на те, що за роки пандемії ковіду і повномасштабної війни актуалізувалися загрози зниження якості освіти. Нині для втримування якості на належному рівні необхідні додаткові зусилля з боку викладачів і вмотивованість з боку студентів.
Як ми пересвідчилися після останньої атаки на наші енергооб'єкти, не можна виключати ймовірності тривалих блекаутів, і тоді нам доведеться виявляти певну гнучкість в організації та здійсненні освітнього процесу. Вкрай важливо, щоби наша телекомунікаційна мережа навіть у разі блекауту забезпечувала належну дистанційну взаємодію, а це – функціонування безперебійних джерел живлення, генераторів та використання хмарних сервісів. Ми вже напрацьовуємо рішення, як мінімізувати будь-які ризики.
Таким чином, ми маємо враховувати різноманітні сценарії організації освітнього процесу з огляду на зовнішні чинники. Зрозуміло, що пріоритетним для нас сценарієм розвитку подій є поступовий перехід до повноцінного очного навчання. Однак підступні терористичні стратегії ворога можуть внести свої корективи і, з огляду на це, не втрачає своєї актуальності платформа дистанційного навчання "Сікорський". Сьогодні ми бачимо вже не лише кількісний, але й якісний її розвиток. Суттєво зросла кількість сертифікованих дистанційних курсів з контентом належної якості. Тому ми плануємо нарощувати потенціал у цьому секторі, мотивувати викладачів до створення професійного відеоконтенту та інших навчальних матеріалів. Зважаючи на успіхи, що ми вже маємо в розвитку власної системи управління навчанням в дистанційному режимі, ми розуміємо і необхідність програмно-технічного вдосконалення платформи "Сікорський", що полягає в покращенні інтерфейсу та користувацької зручності, інтеграції платформи з інформаційною системою "Електронний кампус".
Відповідність нашої освіти запитам ринку праці передбачає більш широке застосування інноваційних підходів в організації освітнього процесу. Йдеться, зокрема, про створення нових міждисциплінарних програм, що дозволять забезпечувати підготовку фахівців, які можуть ефективніше взаємодіяти в мінливому середовищі, швидше адаптуватися, навіть змінювати характер своєї діяльності. Більшість сучасних технологій разом з інженерними системами є інтегративними та вимагають співпраці в широкому діапазоні галузей. Окремо слід акцентувати, що практика міждисциплінарності була нами використана при підготовці кадрів для оборонно-промислової галузі. Нині в КПІ вже є досвід створення справжніх міждисциплінарних програм. Йдеться, зокрема, про "Робототехніку" та "Європейські студії".
У контексті сприяння зміцненню обороноздатності країни важливо продовжувати практику підготовки фахівців для сфери оборони та безпеки. Саме тому цього року ми відкрили нову освітню програму на радіотехнічному факультеті – "Технології радіоелектронної боротьби", а також програму з гуманітарного розмінування в НН ІЕЕ. Водночас, в університеті започаткована ціла низка сертифікатних програм, спрямованих на оборонно-промисловий комплекс. У подальшому планується започаткування освітньо-наукового напряму "Енергетична безпека та технології "зеленого переходу", що зафіксує чільне місце КПІ як найпотужнішого технічного університету України в системі підготовки кадрів задля забезпечення енергетичної безпеки держави, де в пріоритеті будуть відновлювані джерела енергії, технології декарбонізації та інші суміжні напрями.
Необхідність забезпечення практикоорієнтованості освіти передбачає урізноманітнення форм взаємодії з роботодавцями. Однією з таких форм є розвиток програм дуальної освіти. КПІ ім. Ігоря Сікорського має суттєвий досвід в цьому напрямі, зокрема на сьогодні університет має 66 підписаних договорів про запровадження дуальної освіти, а 16 факультетів та навчально-наукових інститутів мають освітні програми, що можуть бути реалізовані за такою формою. На сьогодні в сфері дуальної освіти ми співпрацюємо з такими компаніями як: ДТЕК, "Київтеплоенерго", "Енергоатом", "Прогрестех-Україна", ДП "Антонов"; АТ "Українська оборонна промисловість", "Київгума", "Аякс Сістемс", "Huawei Україна", ТОВ "Самсунг" та іншими. Дуальна освіта представлена як в технічному секторі підготовки фахівців, так і в соціогуманітарному. Проте ми маємо розуміти, що практика реалізації дуальної форми повинна стати доброю традицією, а не новацією, особливо в царині технічного знання. Наша мета на сьогодні – це суттєве розширення бази стейкхолдерів та відповідно освітніх програм, за якими буде організована дуальна форма здобуття вищої освіти.
Одним із нагальних питань є упорядкування системи сприяння працевлаштуванню, відстеження кар'єрних траєкторій випускників, моніторинг задоволеності роботодавцями якості підготовки випускників. Нагадаю, що результати моніторингу працевлаштування випускників, який проводить МОН України, входять до показників, за якими розраховуються обсяги формульного фінансування університетів. Результати попереднього моніторингу, які були застосовані при розрахунку фінансування на цей рік, залишають бажати кращого. Саме тому ми мусимо ретельніше працювати з роботодавцями, зокрема використовуючи можливості інформаційної системи "Платформа працевлаштування".
В університеті мають продовжуватися процеси акредитації освітніх програм. Тільки за попередній 2023-2024 навчальний рік було акредитовано 54 освітні програми, зокрема 4 бакалаврських, 49 магістерських та 1 доктора філософії. Має поширюватися практика акредитацій міжнародними агентствами: вже цієї осені міжнародну акредитацію проходитимуть три освітні програми бакалаврів. Поряд з цим буде здійснюватися постійний моніторинг якості та актуальності освітніх програм, їх постакредитаційний моніторинг, який передбачає врахування рекомендацій експертів, поширення кращих практик при щорічному оновленні освітніх програм.
Шановні колеги! Реалізація найамбітніших планів неможлива без відповідного колективу однодумців, яким має стати увесь науково-педагогічний та адміністративний склад нашого університету. Разом з тим, колектив має відчувати дотримання принципів справедливості, правової захищеності та належності до університетської спільноти.
Важливим є формування в університеті ефективної системи управління персоналом, яка передбачає планування, мотивацію, розвиток людських ресурсів. Звичайно, в університеті існують традиції конкурсного відбору НПП, створено системи звітності та рейтингування, підвищення кваліфікації тощо. Водночас, неодноразово лунали зауваження від викладачів щодо громіздкості процесів звітування. Одним із нинішніх завдань є спрощення системи рейтингування НПП до ключових показників, зокрема пов'язаних з національними та міжнародними рейтингами. Результати рейтингування повинні стати елементом системи мотивування викладацького складу. Маємо зменшити кількість різноманітних звітів, які дублюють один одного. Саме тому протягом наступного року ми мусимо забезпечити трансформацію системи звітування НПП, щоб уникнути багаторазового заповнення однієї і тієї ж інформації.
Як відомо, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №9600, згідно з яким викладачі закладів вищої освіти можуть обіймати як педагогічні, так і науково-педагогічні посади. Фактично викладач, який займає посаду педагогічну, має більше аудиторне навантаження, але не звітує за наукову роботу. У свою чергу, науково-педагогічні працівники повинні присвячувати науковій роботі не менше ніж 30% свого робочого часу. У зв'язку з цим виникає завдання щодо формування в університеті власної системи нормування та обліку часу, що виділяється на наукову роботу.
Шановні колеги! Науково-інноваційна діяльність повинна займати особливе місце в університеті, оскільки передова наука та технології мають трансформаційну силу, яка формує курс суспільства. Водночас, нині ще є недостатньо актуалізованим потенціал наукових шкіл університету.
Фінансування досліджень протягом минулого року здійснювалося на багатоканальній основі за рахунок державного замовлення, проєктів НФДУ, госпдоговірної тематики, білатеральних і міжнародних проєктів. Загальний обсяг фінансування наукових досліджень університету за 2023 рік складав 102 млн грн, серед яких 69 млн грн коштом спеціального фонду. За підсумками першого півріччя цього року обсяг надходжень за спеціальним фондом вже становить 64 млн грн. Значну частку цього фінансування (70%) складають залучені за госпдоговорами кошти українських підприємств та установ різної форми власності, у тому числі – понад 3 млн грн отримано через налагоджену в університеті системну роботу з майданчиком онлайн-закупівель Прозоро (Prozorro). До інших 30% надходжень до спеціального фонду належить фінансування перехідних науково-технічних розробок за державним замовленням, проєктів Національного фонду досліджень України та міжнародних проєктів.
У 2024 році 12 проєктів науковців університету виграли фінансування на конкурсах НФДУ, серед них 10 проєктів на конкурсі "Наука для зміцнення обороноздатності України" та 2 проєкти на конкурсі "Передова наука в Україні". Загальний обсяг фінансування на 2024 рік становить 16,2 млн грн. Нещодавно 2 проєкти науковців ХТФ отримали фінансування за результатами конкурсу реімбурсації на загальну суму фінансування у 2024 році 4,5 млн грн.
Одним із унікальних і перспективних напрямків наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського є комплексна космічна програма, до виконання якої залучено науковців різних структурних підрозділів університету. В червні цього року перший наносупутник України "PolyITAN-1" встановив черговий національний рекорд – виповнилося 10 років, як створений у КПІ університетський малий космічний апарат перебуває на орбіті Землі та успішно виконує свою місію. Буде продовжено організовані академіком М.З.Згуровським роботи зі створення четвертого супутника "PolyITAN-12U", і нині вже завершується проходження наземних випробувань перед його виведенням у космос.
Продовжувався розвиток інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge", яка вже набула статусу Всеукраїнської. З 29 жовтня по 1 листопада 2024 року в університеті відбудеться наступний XIII міжнародний Фестиваль Sikorsky Challenge. Це буде вже третій Фестиваль, що проводитиметься під час війни.
У першому півріччі 2024 року проведено низку інших конкурсів стартапів, зокрема "Екологія і мир", "Штучний інтелект: глобальний діалог" і, спільно з КМДА, – конкурс стартапів і акселераційна програма "Стійке місто", на яких від університету було представлено понад 120 проєктів.
У 2024 році Цифровий інноваційний хаб КПІ ім. Ігоря Сікорського увійшов до складу консорціуму з 14 партнерів та отримав статус європейського цифрового хабу. Діяльність хабу направлена на надання послуг з цифровізації та інноваційної підтримки підприємствам малого і середнього бізнесу.
Шановні колеги! Одним із ключових завдань є суттєве підвищення культури захисту інтелектуальної власності, що має стати узвичаєним елементом діяльності наших науковців. Для поліпшення здійснення патентно-ліцензійної діяльності університету оновлено відповідну нормативну базу.
Надзвичайно важливою є подальша активізація публікаційної діяльності, у першу чергу у виданнях 1-го та 2-го квартилів. До кінця 2024 року на 5% прогнозується збільшення кількості публікацій університету у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science (порівняно з показниками минулого року). Станом на початок серпня 2024 року у Scopus проіндексовано 13 289, у Web of Science – 9 813 документів, автори яких вказали своїм місцем роботи/навчання КПІ ім. Ігоря Сікорського.
З метою заохочення дослідників до оприлюднення наукових результатів у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз даних, продовжуватиметься преміювання науковців, в основу якого покладено квартильний підхід.
Спостерігаються позитивні тенденції в розвитку наукових періодичних видань, видавцем яких є КПІ ім. Ігоря Сікорського. Чотири журнали належать до 3-го квартилю, ще один – до Q4. Водночас, є багато інших видань, яким треба пришвидшити виконання вимог до індексування в наукометричних базах.
Активно працювала Науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка, пріоритетом у роботі якої стало створення безпечного простору для безперервного навчання, викладання, досліджень і розвитку. Разом із партнерами одне з книгосховищ бібліотеки перетворено на сучасний освітній безпечний простір – "розумне укриття" CLUST Space.
Сучасним трендом у світовій науці є забезпечення широкого доступу громадськості до результатів наукових досліджень. Наш університету у 2022 році став першим в Україні, де було прийнято політику відкритої науки.
У складних умовах, в яких опинилася молодь під час війни, неабияке значення має виховна робота. Поглиблення процесів емоційного вигорання, професійної дезорієнтації, домінування цифрового спілкування над реальним становлять загрози для нормальної соціалізації студентства. Саме тому має здійснюватися активна консультаційна робота зі студентами щодо організаційних питань освітнього процесу, налагодження постійного зв'язку для надання оперативної допомоги при виникненні проблем, обумовлених бойовими діями, втратами в сім'ях, важким психологічним станом.
Успішність студентів наближається до довоєнних показників, що свідчить про підтримання достатнього рівня вимог, попри досить складні умови, в яких відбувається освітній процес. Досвід останніх років свідчить: студенти активно користуються правом на повторне вивчення дисциплін, що дозволяє належним чином опановувати матеріал, досягати необхідних програмних результатів навчання та зберігати контингент студентів.
У 2024 році суттєво змінилась нормативна база держави в частині відрахування, поновлення, переведення студентів, надання їм академічних відпусток, що вимагає внесення змін до нормативної бази університету.
У скрутних економічних умовах стипендіальне забезпечення студентів має неабияке значення. Воно передбачає постійне удосконалення системи нарахування додаткових балів, оновлення нормативної бази відповідно до чинного законодавства тощо. Продовжується робота з рекомендування наших студентів на іменні стипендії. За результатами літнього семестрового контролю КПІ номінував на іменні академічні стипендії нових переможців, з яких:
- сім студентів стали стипендіатами академічної стипендії Президента України,
- два студенти отримали академічну стипендію імені Ігоря Курчатова,
- п'ять студентів стали стипендіатами академічної стипендії Верховної Ради України на 2024/25 н.р.,
- одному студентові призначено стипендію Героїв Небесної Сотні.
Особливо важливою є участь студентських організацій у житті нашого університету та в управлінні ним. Навесні, вперше за останні кілька років, було обрано Голову студентської ради та сформовано команду ініціативних і вмотивованих студентських лідерів.
Шановні колеги! Одним із важливих напрямів нашої роботи є інтернаціоналізація діяльності університету. Маємо нарощувати зусилля у сфері міжнародної діяльності через створення середовища, яке буде сприяти обміну знаннями та міжкультурному збагаченню університетської спільноти. Ці зусилля реалізовуються шляхом проведення важливих міжнародних заходів, розширення міжнародних партнерств, активізації мобільності студентів і викладачів, реалізації міжнародних наукових проєктів, проєктів міжнародної технічної допомоги, стабілізації ситуації з набором на навчання в КПІ іноземних студентів, а також залучення благодійної та гуманітарної допомоги з міжнародних джерел.
Проведено зустрічі з послами 9 країн: Японії, Бельгії, Киргизії, Індонезії, Пакистану, Румунії, Азербайджану, Єгипту, Судану. У 2024 році укладено угоди з 12 іноземними університетами. Значно активізувалася взаємодія з університетом Шеффілду (Велика Британія), Познанською, Варшавською та Сілезькою політехніками, Лодзьким та Кошалінським університетами (Польща), Вільнюською політехнікою (Литва), університетом Канадзави з Японії та ін.
Не менш значущим напрямом є продовження співпраці з міжнародними асоціаціями та альянсами. Нині КПІ є повноправним членом альянсу ATHENA, партнером в ENHANCE, EUTOPIA, EPICUR, подано заявки на асоційоване членство в ECIU та EPUC. Продовжується співпраця із 5-ма асоціаціями – CESAER, UNICA, EUA, BSUN, ECHA.
Особливо перспективним є членство в асоціації CESAER, яка об'єднує 58 університетів із 28 країн Європи. Загалом робота з альянсами та асоціаціями європейських університетів дозволяє розширити можливості КПІ та отримати доступ до передових практик ЄС в галузі вищої освіти, пройти стажування персоналу університету з інноваційних методів викладання та навчання, з організації мікрокредитного навчання, обміну досвідом і формування спільних проєктних заявок для подання на міжнародні конкурси.
Одним із ключових показників ефективності діяльності ЗВО є обсяги академічної мобільності викладачів і здобувачів освіти. Кількість учасників мобільності серед науково-педагогічних працівників у 2024 р. склала 340 осіб. Основним фокусом на пошуку програм мобільності мають стати програми з тривалістю понад 1 місяць, а також додаткова увага до реалізації вхідної мобільності з урахуванням безпекових умов.
Участь наших науковців у міжнародних проєктах має як науково-технічний, так і фінансовий ефекти. Станом на серпень цього року науковці КПІ беруть участь у 145 крупних міжнародних проєктах, серед яких 9 проєктів "Горизонт 2020", 11 проєктів "Горизонт Європа" і споріднені, 10 проєктів НАТО, 10 проєктів "Еразмус+" КА2 та інші. За 2024 рік додалося 25 нових проєктів.
Аналіз результатів міжнародної проєктної діяльності університету свідчить, що КПІ збільшив кількість міжнародних проєктів за найбільш вагомими програмами, такими як "Горизонт Європа", "Еразмус+" і НАТО, але суттєвого підвищення кількості виграних проєктів за останні роки ще не досягнуто.
Зменшення кількості вступників через виїзд української молоді за кордон змушує нас шукати можливості збільшення кількості студентів-іноземних громадян. Станом на сьогодні в КПІ навчається 232 іноземних громадянина-здобувача освіти з 18 країн. Для покращення ситуації рекрутингу іноземних студентів було впроваджено такі інструменти, як система онлайн-платежів, CRM-система, система DreamApply з обробки заявок і документів потенційних вступників; новий сайт ЦМО.
Позиціонування будь-якого університету в світових рейтингах має не тільки іміджеве значення, для українських вишів це ще й умова отримання хороших результатів при формульному фінансуванні. Ситуація з позицією КПІ у міжнародних рейтингах, на жаль, упродовж останніх років не мала позитивних тенденцій. Спільними зусиллями ми представлені у провідних світових рейтингах QS та THE. Покращення позицій університету в рейтингах вимагає майже повного перегляду комплексної програми побудови внутрішньоуніверситетської системи збору і адаптації показників у відповідності до узагальнених метрик міжнародних рейтингів. Наприклад, для покращення позицій в THE Impact Rankings слід інтегрувати принципи сталого розвитку в усі навчальні програми, активізувати дослідження та інновації в галузі екологічно чистих технологій, запровадити університетські ініціативи з енергоефективності та сталого використання ресурсів, що наочно продемонструють практичну відданість КПІ цілям сталого розвитку. Нині ми напрацьовуємо конкретні пропозиції та рішення.
Взаємодія з міжнародними партнерами дозволяє вирішувати завдання оновлення навчально-лабораторної бази. Так, завдяки співпраці з міжнародними партнерами та університетами, програмами, альянсами було передано кошти на розвиток університету, оновлено матеріально-технічну базу лабораторій на загальну суму понад 19 млн грн. Враховуючи брак бюджетного фінансування, таку практику співпраці з міжнародними партнерами варто поширювати.
Водночас, міжнародна проєктно-грантова діяльність потребує перебудови її адміністрування через створення Проєктного офісу як структури для допомоги науковцям у підготовці проєктних пропозицій та адміністративного і технічного супроводу виграних проєктів. Досягнення значних позитивних результатів потребує організаційних зусиль для активізації участі викладачів та науковців у європейському дослідницькому просторі.
Шановні учасники сесії! Здійснення освітнього та наукового процесів в умовах війни потребує вирішення і низки інфраструктурних питань. Одним із невідкладних для вирішення інфраструктурних завдань є створення додаткових місць в укриттях навчальних корпусів і гуртожитків Студмістечка. Нагадаю, що безпека учасників освітнього процесу є одним із головних пріоритетів нашої діяльності. У ході підготовки до нового навчального року виконано роботу з облаштування і сертифікації укриттів у 17-му (200 місць) та 21-му (40 місць) навчальних корпусах. Облаштовано укриття в 8-му (150 місць), 14-му (300 місць), 18-му (217 місць), 19-му (60 місць) та 20-му (100 місць) гуртожитках Студмістечка та завершується етап їхньої сертифікації. Таким чином, в укриттях університету загалом має додатися понад 1000 місць, що дасть змогу вивести більшу кількість студентів на навчання у форматі офлайн порівняно з попереднім навчальним роком. Робота зі збільшення місць в укриттях не припиняється. Протягом останнього місяця проведено огляд приміщень, де згідно з вимогами можуть бути облаштовані укриття, виконуються проєктно-кошторисні роботи для оцінки обсягів і вартості будівельно-ремонтних робіт. У планах на найближчий час – облаштувати додаткові місця в укриттях 18-го, 19-го, 20-го та 21-го корпусів.
Серйозним викликом як для університету, так і для країни загалом є підготовка до зими в умовах ракетних обстрілів об'єктів енергетичної інфраструктури. Нині ведуться роботи із забезпечення Пунктів незламності в навчальних корпусах і гуртожитках генераторами, зарядними станціями та безперебійним доступом до мережі Інтернет.
Одним із напрямів розвитку інфраструктури є підвищення її енергоефективності. На сьогодні уже проведено дослідження ефективності використання університетом теплових та енергетичних ресурсів. Розроблено план заходів щодо скорочення використання енергоресурсів, які передбачають заміну непрацюючих лічильників та встановлення засобів автоматики в індивідуальних теплопунктах корпусів і гуртожитків. Термомодернізація також є стратегічно важливим рішенням для університету і потребує невідкладних дій вже зараз.
Проєкт стратегії розвитку університету передбачає створення безпечного та інклюзивного простору. Наслідки війни збільшують необхідність запровадження сучасних інфраструктурних рішень, що дозволять реалізувати безбар'єрний доступ до приміщень університету для осіб з інвалідністю.
Майбутнє КПІ ім. Ігоря Сікорського – стати екологічноорієнтованим університетом. "Зелені" технології крім підвищення ефективності використання енергоресурсів дозволять зменшити енергозалежність університету. Сонячну та вітрову генерацію вже розгорнуто в деяких підрозділах університету. Завдання університету – суттєво збільшити кількість генераційних установок, зокрема впроваджуючи розробки наших науковців і студентів у цій сфері.
Шановні колеги! Робота всього колективу університету не може бути успішною без стабільного фінансового забезпечення. На жаль, у 2023 році з об'єктивних причин обсяги бюджетного фінансування на видатки освітнього процесу порівняно з попереднім роком були скорочені на 6,0 %. Цих коштів вистачило лише на оплату праці, виплату стипендії та оплату третини спожитих комунальних послуг. Усі інші видатки університет здійснював лише за рахунок надходжень за надання усіх видів платних послуг, грантів і благодійних внесків. Враховуючи нинішню ситуацію в країні, загрози подальшого скорочення витрат на вищу освіту сьогодні залишаються. Водночас, у 2024 році надходження до спеціального фонду продовжили зростати і на кінець року очікується отримання 512 млн грн, що на 48,3 млн грн перевищує обсяг минулого року. Враховуючи зміну співвідношення бюджетних і контрактних студентів на деяких факультетах, одним із головних завдань є поступова зміна системи розподілу коштів між централізованими відрахуваннями та коштами, які залишаються в підрозділах.
Університет, незважаючи на обставини, буде дотримуватись основного принципу своєї соціальної політики щодо працівників і здобувачів вищої освіти усіх рівнів, а саме: максимальне використання фінансових можливостей для покращення їхнього матеріального забезпечення і умов праці, побуту та відпочинку.
Удосконалення фінансово-господарської діяльності має здійснюватися на засадах прозорості та максимальної ефективності. Саме тому ми плануємо провести незалежний аудит фінансової та господарської діяльності для визначення можливостей покращення фінансового становища. На сьогодні наказом ректора створено робочу групу з питань підготовки такого аудиту.
Шановні колеги! Запорукою якісної підготовки інженера є наявність сучасного навчально-лабораторного обладнання. Попри фінансові труднощі останніх років одним із ключових завдань є закладання до бюджету університету коштів на оновлення застарілого обладнання. Незважаючи на те, що левову частку власних надходжень університету забирають комунальні витрати, а також інші обов'язкові платежі, без оновлення лабораторної бази говорити про зміцнення лідерських позицій університету дуже важко. Тому цей напрям нашої діяльності однозначно має посилюватися. Причому я погодився з конкретними обсягами фінансування на оновлення обладнання, які внесені в контракт ректора. Нині ж за кошти базового фінансування планується придбати обладнання на загальну суму 4,2 млн грн.
Як уже сьогодні неодноразово згадувалося, життєво важливою є подальша цифровізація нашої діяльності, зокрема інформатизація управлінських взаємодій. Сьогодні існує низка програмних продуктів, які використовуються в університеті: "Мегаполіс" для електронного документообігу, "Персонал ЗВО" для обліку кадрів. Для автоматизації бухгалтерського обліку здійснюється послідовна імплементація програми "MASTER бухгалтерія" в роботу планово-фінансових підрозділів.
Важливим залишається питання щодо дотримання законодавства при використанні програмного забезпечення. Торік було проведено аудит використання ліцензійного забезпечення та напрацьовано відповідні пропозиції й рекомендації. Це стосується як придбання університетом ліцензій для централізованих підрозділів, так і використання так званого вільного програмного забезпечення.
Крім того, в частині інформатизації заплановано упорядкування існуючих інформаційних систем, за допомогою яких здійснюється адміністрування освітнього процесу. Йдеться про "Електронний кампус", My.KPI.UA, АС "Деканат", Платформу "Сікорський", систему формування розкладів тощо. Звісно, інформатизація не може відбуватися без розвитку телекомунікаційної мережі. За минулий рік було зроблено надзвичайно багато завдяки взаємодії з партнерами та виділення коштів університету. Відбулася заміна комутаційних вузлів, прокладено нові лінії. Крім того, продовжуємо розвивати ІР-телефонію.
Підсумовуючи, зазначу, що пріоритетними завданнями діяльності університету в сучасних умовах є здійснення освітнього процесу та проведення наукових досліджень, спрямованих на зміцнення обороноздатності України, досягнення цілей сталого розвитку, посилення міжнародної компоненти, цифрова трансформація управлінської, освітньої та наукової діяльності, розвиток інновацій, соціальний захист колективу, створення комфортного, безпечного навчального та робочого середовища.
Шановні учасники сесії! Завдання, які стоять перед університетом, є амбітними, проте посильними для нашого колективу. Згуртованість, взаємна підтримка та професіоналізм дозволять впоратися з ними. Вітаю вас з початком нового навчального року. Бажаю міцного здоров'я, успіхів у роботі, мирного неба та спільної перемоги!