[Проєктному менеджеру на замітку] Міжнародна наукова мобільність молоді – драйвер розвитку університету

У посиленні міжнародної проєктно-грантової діяльності нашого університету важлива роль належить молодим ученим, молодим викладачам, аспірантам, магістрантам.

У Європі розподіл зусиль для досягнення успіху в конкурсах міжнародних проєктно-грантових програм унаочнено "пірамідою проєктно-грантової активності". В її вершині – проєкти програм Horizon 2020, Erasmus+ (рівня К2), EURASIA, НАТО "Наука заради миру і безпеки" та подібні; в основі – програми, фонди та ін. як джерела коштів для індивідуальних грантів наукової і освітньої мобільності.

Ідея "піраміди" є простою: в міжнародних проєктно-грантових програмах високого рівня перемагають проєкти тих університетів, які посилюють міжнародну наукову мобільність, передусім – мобільність молодих учених. Це – основа "піраміди проєктно-грантової активності", прийнятої у світі.

Індивідуальна грантова активність – найкоротший шлях до розширення участі підрозділів і вчених КПІ в міжнародних консорціумах, які подають проєктні пропозиції до міжнародних грантових програм, і – як наслідок – до збільшення виграних міжнародних грантів з науки.

Якщо кількість індивідуальних грантів на поїздки на міжнародні конференції, наукові стажування, включене навчання тощо збільшуватиметься, то будуть нарощуватися і особисті контакти із вченими зарубіжних країн. Це, своєю чергою, підвищує ймовірність стати ініціаторами створення консорціумів для формування проєктних пропозицій або бути запрошеними до таких консорціумів.

Отже, слід підтримувати і посилювати міжнародну наукову мобільність. І це передусім має стосуватися молодих учених, традиційно "легших на підйом".

Але куди треба звертатися, щоб отримати індивідуальні гранти для молоді, щоб розвинути міжнародну наукову мобільність?

Саме відповідям на це запитання присвячується цей матеріал, складений на основі відповідних фрагментів "Інформаційної платформи можливостей міжнародних проєктно-грантових програм" департаменту міжнародного співробітництва, змістовне наповнення якої забезпечується багаторічним практичним досвідом та методичними напрацюваннями  департаменту, його відділу координації міжнародної проєктної діяльності, двох Національних контактних пунктів при КПІ.

1. Пропозиції Європейських грантових програм для молодих учених

Увага вчених і організаторів науки, технологій та інновацій в Європі сьогодні прикута до нової Програми Європейського Союзу "Горизонт Європа" (2021–2027 роки), зі структурою якої ми вже знайомили читачів нашої газети в попередніх номерах.

    1. Нова Програма ЄС "Горизонт Європа": можливості для посилення міжнародної наукової мобільності молодих учених

Виходячи із завдання дати "адресне уявлення" про можливості для молодих учених отримати індивідуальні гранти, розповімо про грантові джерела для проведення експериментальних досліджень у центрах "Європейської дослідницької інфраструктури", розвиток якої передбачається Європейською комісією як одна із важливих складових нової Програми (це важливо передусім для кафедр природничого і технічного спрямування).

Якщо ми розкриємо нашій молоді "канали доступу" до індивідуальних грантів для наукових стажувань у дослідницьких центрах "Європейської дослідницької інфраструктури", – це означатиме, що магістранти, аспіранти і докторанти зможуть готувати дисертаційні роботи за найсучаснішими дослідницькими методиками.

Тим самим ми допоможемо збільшити в КПІ кількість захистів дисертацій, виконаних на рівні європейських і світових стандартів.

1.1.1. Європейська дослідницька інфраструктура

Дослідницька інфраструктура – це засоби, які надають ресурси, та послуги науково-дослідним громадам та індивідуальним ученим для проведення досліджень і сприяння інноваціям.

Їх можна використовувати поза дослідженнями, наприклад – для освіти або для державних служб, і вони можуть бути однобічними, розподіленими або віртуальними. Вони включають: основне наукове обладнання або набори інструментів; колекції, архіви або наукові дані; обчислювальні системи та мережі зв'язку; будь-яку іншу дослідницьку та інноваційну інфраструктуру унікального характеру, відкриту для зовнішніх користувачів.

У структурі Програми "Горизонт Європа" дослідницькі інфраструктури є складовою напряму 1 (Pillar 1) – "Передова наука" (Exellent Science).

Дії у царині дослідницької інфраструктури у співпраці з діяльністю Європейського стратегічного форуму з дослідницької інфраструктури (ESFRI) сприятимуть консолідації європейської, національної та регіональної інфраструктур.

Оскільки дослідницькі інфраструктури будуть підключені до Європейської відкритої наукової хмари (EOSC), дослідники, які братимуть участь у діяльності "Горизонт Європа", отримають доступ до більшої частини даних, що генеруються та збираються дослідницькими інфраструктурами, а також до високоефективних обчислень (HPC) та ресурсів, розгорнутих у рамках Європейської інфраструктури даних (EDI).

Серед багатьох ініціатив, стратегій та мереж, які здійснюють менеджмент, сприяння і "обслуговування" Європейської дослідницької інфраструктури, можна звернути увагу на Асоціацію дослідницької інфраструктури європейського рівня (ERF-AISBL) – неприбуткову асоціацію, яка сприяє розвитку та наочності європейських інфраструктур, що забезпечують доступ зовнішнім користувачам.

Члени ERF відкриті на міжнародному рівні і включають національні інфраструктури, європейські мережі та консорціуми дослідницьких інфраструктур.

Щороку організації-члени  ERF обслуговують понад 20 000 користувачів з Європи та усього світу.

Членами асоціації ERF-AISBL (на даний момент 19 членів з 18 країн) є:

1. CERIC-ERIC,www.ceric-eric.eu.

Сукупність науково-дослідних інститутів Австрії, Чехії, Італії, Угорщини, Румунії, Польщі, Словенії, Хорватії.

Це розподілена дослідницька інфраструктура в усіх галузях досліджень матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій; забезпечує інноваційні рішення для енергетики, охорони здоров'я, продуктів харчування, культурної спадщини тощо.

2. ALBA SYNCHROTRON, www.albasynchrotron.es  (м. Барселона, Королівство Іспанія).

Це  сингулярна технологічна та наукова інфраструктура, з'єднана з іншими джерелами синхротронного випромінювання в Європі та за її межами через європейські проєкти та двосторонні угоди про співпрацю. Сфери досліджень – від охорони здоров'я до виробництва та зберігання енергії, від екологічних викликів до розвитку зв'язку, від розуміння нашої культурної спадщини до її збереження.

3. BUDAPEST NEUTRON CENTER (BNC), www.bnc.hu (м. Будапешт, Угорщина).

Будапештський дослідницький реактор (BRR), який задовольняє потреби широкого та різноманітного наукового співтовариства, забезпечує потужну основу для навчання та освіти.

4. DEUTSCHES-ELEKTRONEN SYNCHROTRON DESY, www.desy.de (DESY, м. Гамбург та м. Зейтен (поблизу Берліна), ФРН).

Один з провідних світових центрів-прискорювачів. Дослідження в DESY зосереджені на чотирьох напрямах: прискорювачі, фотонна наука, фізика частинок, фізика астрочастинок.

5. DIAMOND LIGHT SOURCE, www.diamond. ac.uk (графство Оксфордшир, Сполучене Королівсто Великої Британії та Північної Ірландії).

Це – національний синхротрон Великобританії для вивчення всього – від реактивних двигунів до вірусів і вакцин.

6. EGI, www.egi.eu.

Об'єднана електронна інфраструктура з майже 300 центрів обробки даних та обчислювальних служб і 21 хмарного провайдера, створена для надання розширених обчислювальних послуг для досліджень.

Підтримує всі галузі науки – від фізики до астрономії, від екологічних до гуманітарних наук, від наук про життя до хімічних технологій.

7. ELETTRA SINCROTRONE TRIESTE,www.elettra.trieste.it.

Це багатодисциплінарний міжнародний дослідницький центр. Має джерела синхротронного та лазерного випромінення на вільних електронах для застосування його для вивчення матеріалів та в науках про життя.

8. ELI DELIVERY CONSORTIUM,www.eli-laser.eu (селище Дольні Брежани на околиці м. Праги, Чеська Республіка).

Працює в галузі фізики. Є частиною дорожньої карти Європейського стратегічного форуму щодо досліджень (ESFRI).

9. HEINZ MAIER-LEIBNITZ (FRM II), www.frm2.tum.de (ФРН).

Центральний науковий інститут Мюнхенського технічного університету.

10. GANIL, THE GRAND ACCELERATOR OF HEAVY IONS, www.ganil-spiral2.eu (Французька Республіка).

Великий прискорювач важких іонів. Сьогодні він є унікальною провідною міжнародною лабораторією для дослідження іонних променів. Обслуговує міжнародне наукове співтовариство.

11. GSI – HELMHOLTZZENTRUM FUR SCHWERIONENFORSCHUNG GMBH (м. Дармштадт, ФРН).

Провідний світовий прискорювач для наукових цілей.

12. HELMHOLTZ ZENTRUM BERLIN FUR MATERIALIEN UND ENERGIE (HZB),https://erf-aisbl.eu/helmholtz-zentrum-berlin/ (ФРН).

Дослідницький портфель HZB включає сонячні батареї, термоелектрику та матеріали для нових енергоефективних інформаційних технологій (спінтроніка) або електрохімічної акумуляції енергії.

13. HELMHOLTZ-ZENTRUM DRESDEN-ROSSENDORF – HZDR, www.hzdr.de (ФРН).

Незалежний німецький дослідницький центр. Тут проводяться дослідження в галузях енергетики, охорони здоров'я та матерії. Великі наукові центри, з якими працює HZDR: Іонно-променевий центр, Дрезденська лабораторія потужних магнітних полів, ELBE – Центр джерел випромінювання з високою потужністю.

14. JULICH CENTRE FOR NEUTRON SCIENCE – JCNS,www.fz-juelich.de (ФРН).

Центр нейтронних наук імені Юліха використовує нейтрони як мікроскопічний зонд для досліджень конденсованих речовин та систем життєдіяльності.

15. LASERLAB-EUROPE, www.laserlab-europe.eu.

Інтегрована (16 країн) ініціатива європейських лазерних дослідницьких інфраструктур Laserlab-Europe. Позиціонує себе як центральне місце в Європі, де відбуваються новітні лазерні дослідження.

16. MAX IV LABORATORY, www.maxiv.lu.se (Королівство Швеція).

Завдяки установці MAX IV Швеція має найвищу якість рентгенівських променів, доступних ученим з наукових шкіл та промисловості з усього світу. Це  дає змогу науковцям розробляти нові матеріали, продукти, ліки з кращими, точнішими функціями та з меншою кількістю побічних ефектів; наночастинки для різних сфер застосування, включаючи фарби, каталіз чи обчислення; легші та міцніші пакувальні матеріали майбутнього.

17. THE PARTNERSHIP FOR ADVANCED COMPUTING IN EUROPE – PRACE, www. prace-ri.eu (штаб-квартира в Брюсселі, Королівство Бельгія).

Це міжнародна некомерційна асоціація, що надає обчислювальний сервіс світового класу для науковців та дослідників з Європи.

18. THE PAUL SCHERRER INSTITUTE – PSI, www.psi.ch (Швейцарська Конфедерація).

Найбільший науково-дослідний інститут природничих та інженерних наук у Швейцарії. Щороку понад 2500 вчених з усього світу приїжджають до PSI, щоб використовувати його унікальні засоби для проведення досліджень світового класу в трьох предметних галузях: матеріали; енергетика та довкілля; здоров'я людини.

19. SOLEIL, www.synchrotron-soleil.fr (Французька Республіка).

Є джерелом електромагнітного випромінювання, що охоплює спектр енергій від інфрачервоного до рентгенівського випромінювання. SOLEIL покриває потреби фундаментальних досліджень у фізиці, хімії, матеріалознавстві, науках про життя (особливо в кристалографії біологічних макромолекул), науках про Землю та науках про атмосферу.

У прикладних дослідженнях SOLEIL може бути використаний у таких сферах, як фармація, медицина, хімія, нафтохімія, навколишнє середовище, ядерна енергетика та автомобільна промисловість, нанотехнології, мікромеханіка, мікроелектроніка тощо.

1.1.2. Програма "Дії Марії Склодовської-Кюрі" (https://ec.europa.eu/research/mariecurieactions/)

Складовою Програми "Горизонт Європа" є "Дії Марії Склодовської-Кюрі" (Marie Sklodowska-Curie Actions), зокрема – "Обмін науковим та інноваційним персоналом програми".

Мета конкурсів цього напряму – підтримка мобільності персоналу установ у межах здійснення спільної науково-дослідної або інноваційної діяльності, а також підтримка співробітництва освітніх (академічних) і неакадемічних установ країн світу.

Цільова аудиторія – науковий та інноваційний персонал установ (від аспірантів до досвідчених науковців); адміністративно-управлінський та технічний персонал.

Галузь досліджень: довільна (крім галузей, зазначених в угоді з Євроатомом).

Програма надає дослідникам різноманітні можливості для навчання та кар'єрного росту, відвідування тренінгів, пропонує індивідуальні гранти та ін.

Консультації для тих, хто бажає взяти участь у конкурсі на гранти Програми "Дії Марії Склодовської-Кюрі", можна  отримати у співробітників Національного контактного пункту КПІ, який працює в корпусі №1 університету, кімната 171/5, телефон: (044) 204-80-19.

1.2. Програми ЄС, які забезпечують синергію з новою Програмою Європейського Союзу "Горизонт Європа"

Еrasmus+

Програма підтримує мобільність у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Разом з понад 150 країнами світу, Україна є однією з країн-партнерів (Partner Countries) Програми Еrasmus+.

Архітектура Програми складається з ключових напрямів: КА1: Академічна мобільність; КА2: Проєкти співпраці задля розвитку інновацій та обміну кращими практиками; КА3: Підтримка реформ.

Можливості в рамках напряму КА1 – Академічна мобільність – відкриті і для студентів, випускників, викладачів та співробітників університетів.

Програма мобільності може бути короткостроковою (міжнародна кредитна мобільність) та довгостроковою (навчання/викладання за спільними магістерськими програмами Erasmus Mundus Joint Master Degrees). Короткострокові програми обміну для бакалаврів, магістрів, аспірантів, докторантів: на навчання (на період 3 – 12 міс.) та на практику (2-12 міс.).

Розмір стипендій: студенти програм обміну отримують грант (покриття витрат на проживання, проїзд,  страхування, візу тощо) в розмірі 800-900 євро на місяць.

DIGITAL EUROPE

Це програма Європейського Союзу (діятиме з 1 січня 2021 року), орієнтована на створення стратегічного цифрового потенціалу ЄС та сприяння широкому впровадженню цифрових технологій.

Програма сприятиме збільшенню інвестицій у суперкомп'ютери, штучний інтелект, кібербезпеку, передові цифрові навички та забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві.

SPACE PROGRAMME

Програма дасть можливість європейському космічному дослідницькому співтовариству розробити інноваційні космічні технології та оперативні концепції "від ідеї до демонстрації в космосі" та використовувати космічні дані для наукових, громадських або комерційних цілей, посилити позиції Європи як привабливого партнера в галузі космічної науки та розвідки.

INNOVATION FUND

Одна з найбільших у світі програм фінансування у сфері інноваційних низьковуглецевих технологій та процесів в енергоємних галузях, використання вуглецю, експлуатації та зберігання вуглецю, інноваційної генерації відновлюваної енергії, зберігання енергії.

Фонд також відкритий для малих проєктів із загальними капітальними витратами під 7,5 млн євро, які можуть скористатися спрощеними процедурами подання заявок та відбору.

ERDF – Європейський фонд регіонального розвитку

Зосереджує свої інвестиції на декількох ключових пріоритетних сферах. Це відомо як "тематична концентрація": інновації та дослідження; диджиталізація; підтримка малих та середніх підприємств (МСП); економіка з низьким рівнем викидів вуглецю.

LIFE

Це інструмент фінансування ЄС для досліджень навколишнього середовища та клімату.

ESF+

Буде головним фінансовим інструментом зміцнення соціального виміру Європи на 2021–2027 роки,  здійснюватиме заходи з підтримки працевлаштування молоді та її активізації.

Крім того, ЄС забезпечує низку програм, синергетичних із Програмою "Горизонт Європа" (такі, наприклад, як: European Maritime and Fisheries Fund(EMFF) (https://ec.europa.eu/fisheries/cfp/emff_en) – Європейський фонд морського та рибного господарства, InvestEU (https://europa.eu/investeu/home_en), Common Agricultural Policy (https://ec.europa.eu/info/food-farming-fisheries/key-policies/common-ag…), External Instrument (https://ec. europa.eu/fpi/home_en), Connecting Europe Facility (https://ec.europa.eu/inea/en/connecting-europe-facility)), які відіграватимуть важливу роль у забезпеченні успішної реалізації Програми  "Горизонт Європа", але прямого стосунку до міжнародної наукової мобільності молодих учених не мають.

2. Програми підтримки міжнародної наукової мобільності молодих учених європейських та інших країн

В одній публікації всі такі програми назвати неможливо.

Тому обмежимося лише нагадуванням, що міністерства закордонних справ розвинених країн мають спеціальні структури, що надають індивідуальні гранти, сприяючи науковій мобільності.

У Великій Британії – це British Council, у Німеччині – DAAD, у Швеції – Шведський інститут, у Франції – Французький інститут, в Японії – JICA, у Південній Кореї – KOICA тощо.

Серед магістрантів, аспірантів і молодих учених України популярним (завдяки географічній близькості країн-засновників) є Вишеградський фонд (http://my.visegradfund.org/Account/Login) – міжнародна донорська організація, що була заснована у 2000 році урядами країн Вишеградської групи (V4): Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини для сприяння співпраці між країнами V4, а також між регіоном країн V4 та країнами Західних Балкан та Східного партнерства, до якого належить і Україна. Завдяки Фонду близько 50 українських студентів і молодих учених щорічно отримують можливість навчання в магістратурі та/або виконання дослідницьких проєктів у більш ніж 190 університетах країн Вишеградської четвірки.

Період навчання або тривалість підтримки становлять 1-4 семестри для денної форми навчання магістрів, 1-2 семестри для денної форми навчання та/або дослідження post-магістрів.

Стипендія становить 2500 євро на семестр плюс 1500 євро на семестр виплачується приймаючій установі.

Для пошуку приймаючого університету радимо звернутися до наукового керівника або до міжнародного офісу факультету. Практично кожний факультет має наукові і академічні зв'язки із закордонними партнерами, і це може дійсно допомогти швидко визначитися з темою дослідження і з приймаючим університетом.

Періодично Посольства європейських країн в Україні оголошують пропозиції індивідуальних грантових програм.

Прикладом можуть бути конкурси від Посольства Франції в Україні на короткострокові стажування (2 тижні – 1 місяць) у Франції для молодих українських науковців.

Нині триває прийом документів на конкурс: з 21 квітня по 21 червня 2020 року, стипендія в розмірі 1704 євро на місяць.

Період стажування передбачається з 1 жовтня по 18 грудня поточного року, але доцільність мобільності буде залежати  від міжнародної епідеміологічної  ситуації.

З описом конкурсу можна ознайомитись на сайті Французького інституту в Україні: https://institutfrancais-ukraine.com/etudier/bourses/bcs

Як приклад індивідуальних грантових програм Японії наведемо ще JSPS – Japan Society for the Promotion of Science – Японське товариство сприяння науці (https://www.jsps.go.jp/english/).

Її метою є сприяння просуванню науки в усіх галузях природничих, соціальних і гуманітарних наук. А основними функціями – підтримка молодих дослідників, сприяння міжнародному науковому співробітництву, надання грантів на наукові дослідження.

"JSPS International Fellowships for Research in Japan" має спеціальну програму "Postdoctoral Fellowships for Research in Japan" для молодих дослідників.

3. Пропозиції індивідуальних грантових програм формування лідерських якостей молоді

Останнім часом збільшується участь молоді КПІ ім. Ігоря Сікорського в міжнародних грантових програмах виховання лідерських якостей, нової ментальності, навичок демократичних перетворень та державного управління – якостей, важливих для майбутньої управлінської еліти України.

На перший погляд, ці сфери є ближчими до таких факультетів КПІ, як факультет соціології і права, факультет менеджменту та маркетингу, факультет лінгвістики, але в реальності це не так: студенти технічних та природничих спеціальностей також виявляють неабияку активність щодо таких грантових програм.

Нижче наведено ті грантові програми, за якими студенти КПІ виїжджали на стажування останніми роками.

 Для участі в конкурсах на індивідуальні гранти і проєкти в цьому плані можуть бути рекомендовані також можливості National Endowment for Democracy (https://www.ned.org/) (приватний некомерційний фонд, присвячений зміцненню демократичних інституцій в усьому світі), Фонд Мотта (https://www.mott.org/) (цивільне суспільство, адвокація та пропаганда, дослідження та інновації, освіта, молодіжне підприємництво, зміцнення екологічного співтовариства, інформування обґрунтованої публічної політики, забезпечення інфраструктури та енергії для сталого майбутнього, сприяння сталому регіональному розвитку та інтеграції, збагачення життя через мистецтво та культуру), Фонд імені Фрідріха Еберта (http://www.fes.kiev.ua/n/cms/; https://www.fes.de/) (найстаріший політичний фонд Німеччини з багатими соціал-демократичними традиціями: зниження ступеня соціальної нерівності, стала економічна політика, зміцнення демократичної правової держави, принцип кооперативної безпеки в Європі), Фонд Конрада Аденауера (https://www.kas.de/uk/web/ukraine; https://www.kas.de/) (підтримує особливо талановитих молодих людей), Цільовий фонд Фінляндії та України (https://www.nefco.org/fund-mobilisation/funds-managed-by-nefco/finland-…) (грантове фінансування з метою сприяння співпраці в галузі енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів джерел енергії), Стипендії ім. Лейна Кіркланда (http://www.kirkland.edu.pl/) (підтримує індивідуальний розвиток молодих цілеспрямованих громадян Східної Європи), Стипендії Chevening (https://www.chevening.org/) (глобальна стипендіальна програма британського уряду, спрямована на розвиток майбутніх лідерів і впливових осіб з усіх куточків світу, в т.ч. – і з України), International Visitor Leadership Program (https://eca.state.gov/ivlp) (Міжнародна програма лідерства – програма професійного обміну, що фінансується Міністерством США з питань освіти та культури Державного департаменту США), Стипендії Міжнародного фонду Мацумае (http://www.mif-japan.org/fellowship/announcement/?hl=en) (має на меті створювати більш глибоке розуміння Японії та міцний світовий мир).

Висновки

Для вирішення завдань "Стратегії розвитку університету до 2025 року" слід включати нові механізми активізації роботи факультетів, інститутів, кафедр, наукових груп і окремих учених у міжнародній сфері. Запроваджувати нові елементи мотивації і звітності викладачів. У показниках рейтингів НПП посилити роль характеристик активності в міжнародній співпраці. Знімати психологічні бар'єри, острахи, побоювання міжнародної сфери. І багато іншого, що треба зробити.

"Зшивати" навчальний, науковий і міжнародний напрями діяльності університету, і через їх взаємодію досягати нової якості підготовки фахівців, більш високих рівнів досліджень, технологічних інновацій.

Але найкоротший шлях досягти швидких помітних змін – це спиратися на молодих викладачів та молодих учених КПІ.

У цьому плані можливості, які надаються міжнародними програмами, фондами, співтовариствами, не можна перебільшити.

І нам потрібно вчитися використовувати ці можливості!

Інф. ДМС